Постанова

від 23.01.2018 по справі 804/2976/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2018 рокусправа № 804/2976/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененка Я.В.

судді: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року (суддя Конєва С.О., дата складання повного тексту 18.09.2017) у справі №804/2976/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Іопеля Сергія Олександровича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень,зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати:

- рішення (індексний номер 21577096 від 26.05.2015р.) відповідача (як Державного реєстратора) про припинення іпотеки на нерухоме майно, а саме: частина житлового будинку з надвірними будівлями, літ. А - частина житлового будинку, цегла, розмір житлової площі 53,9 кв.м., загальною площею 108,7 кв.м., літ. В - гараж, цегла, 1,2,3,4,5,8,1 - спорудження, адреса: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1;

- рішення (індексний номер 21570894 від 26.05.2015р.) відповідача ( як Державного реєстратора) про припинення обтяження на нерухоме майно, а саме: частина житлового будинку з надвірними будівлями, літ. А - частина житлового будинку, цегла, розмір житлової площі 53,9 кв.м., загальною площею 108,7 кв.м., літ. В - гараж, цегла, 1,2,3,4,5,8,1 - спорудження, адреса: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1;

- рішення (індексний номер 21578609 від 26.05.2015р.) відповідача (як Державного реєстратора) про припинення іпотеки на нерухоме майно, а саме: земельної ділянки площею 0,1 га, з цільовим призначенням:для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий НОМЕР_1, розташований за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1;

- рішення (індексний номер 21575391 від 26.05.2015р.) відповідача (як Державного реєстратора) про припинення обтяження на нерухоме майно, а саме: земельної ділянки площею 0,1 га, з цільовим призначенням:для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий НОМЕР_1, розташований за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.

Зобов'язати відповідача або іншого уповноваженого державного реєстратора:

- поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про

обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно, а саме: частина житлового будинку з надвірними будівлями, літ. А - частина житлового будинку, цегла, розмір житлової площі 53,9 кв.м., загальною площею 108,7 кв.м., літ. В - гараж, цегла, 1,2,3,4,5,8,1 - спорудження, адреса: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 на користь ТОВ "Український промисловий банк" з дати припинення обтяження: запис про іпотеку 3033230 (реєстраційний номер іпотеки до 01.01.2013 року: 7193136 від 15.05.2008р.); запис про обтяження 3033304 (реєстраційний номер обтяження до 01.01.2013 року:7064080);

- поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно, а саме: об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,1 га, з цільовим призначенням:для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий НОМЕР_1, розташований за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 на користь ТОВ "Український промисловий банк" з дати припинення обтяження: запис про іпотеку 3029293 (реєстраційний номер іпотеки до 01.01.2013 року 7193136); запис про обтяження 3029378 (реєстраційний номер обтяження до 01.01.2013 року:7064435).

Підставами позову визначено наступне.

За позицією позивача вказані рішення відповідача про припинення іпотеки та обтяжень на нерухоме майно за індексними номерами 21577096, 21570894, 21578609, 21575391 є протиправними. Протиправність оскаржених рішень позивач пов'язував з тим, що оскаржені рішення прийняті відповідачем на підставі рішення суду, яке не набрало законної сили та у подальшому було скасовано ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області. З цих підстав, позивач вказував на те, що при проведенні реєстраційних дій відповідач не перевірив набрання рішень законної сили у відповідності до вимог ст.31-1 Закону №1952 та не мав права здійснювати реєстраційні дії зі зняття іпотеки і обтяження, оскільки не накладав заборону на відчуження майна, не направляв на адресу позивача як кредитора відповідного повідомлення про зняття заборони на відчуження майна, що є порушенням вимог п.5.1, п.5.2, п.5.4 частини 5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду фактично мотивована тим, що нотаріус, який виконував функції державного реєстратора, діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції чинній на час прийняття оскаржених рішень.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тими доводами, які зазначені у позові. За позицією заявника апеляційної скарги, відповідачем прийняті оскаржені рішення без достатніх для цього правових підстав.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.02.2008р. між ТОВ "Український промисловий банк" та ПП "Меблі Маркет" був укладений кредитний договір №11/К-08, а також до цього договору вносились зміни та доповнення, що підтверджується копією відповідного договору (а.с.46-54).

Також, 21.04.2008р. між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір за вищевказаним кредитним договором, предметом якого є, а саме:

- частина житлового будинку з надвірними будівлями, літ. А - частина житлового будинку, цегла, розмір житлової площі 53,9 кв.м., загальною площею 108,7 кв.м., літ. В - гараж, цегла, 1,2,3,4,5,8,1 - спорудження, адреса: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1;

- земельна ділянка площею 0,1 га, з цільовим призначенням:для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий НОМЕР_1, розташована за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 (а.с.43-45).

Вказаний іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Маєвською О.Ю. на підставі ст.73 Закону України "Про нотаріат" та у зв'язку з посвідченням вказаного договору одночасно накладено заборону відчуження вищевказаного нерухомого майна, до закінчення договору іпотеки про що свідчить зміст копії відповідного іпотечного договору (а.с.45).

02.07.2010р. між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Український промисловий банк" був укладений договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, за яким до позивача перейшло право кредитора та іпотекодержателя у тому числі і за вищевказаним кредитним та іпотечним договорами, що підтверджується копією відповідного договору (а.с.55-60).

У подальшому, 26.05.2015р. приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Іопелем С.О. були прийняті рішення про припинення договору іпотеки та обтяження на вищевказане нерухоме майно за індексними номерами 21577096, 21570894, 21578609, 21575391.

Вказані рішення прийняті нотаріусом на підставі заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2014р. та додаткового рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.05.2015р. у справі №182/8869/14-ц, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру від 10.04.2017р., а також копіями судових рішень із реєстраційної справи (а.с.61-72, 139-141).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями приватного нотаріуса, позивач звернувся з даним позовом до суду. При цьому, як зазначено вище, позивач оспорює вищевказані рішення про припинення іпотеки та обтяження на відчуження нерухомого майна з огляду на те, що судові рішення, які були підставами для прийняття відповідачем рішень, на момент проведення відповідачем реєстраційних дій з припинення іпотеки та обтяження, не набрали законної сили, а 30.11.2015р. вказані вище судові рішення у справі №182/8869/14-ц були скасовані ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області, у зв'язку з чим вважає, що при проведенні реєстраційних дій відповідач не перевірив набрання рішеннями законної сили у відповідності до вимог ст.31-1 Закону №1952. Крім цього, за позицією позивача відповідач не мав права здійснювати реєстраційні дії зі зняття іпотеки і обтяження, оскільки не накладав заборону на відчуження майна. Також підставами позову визначено те, що відповідач не направляв на адресу позивача, як кредитора, відповідного повідомлення про зняття заборони на відчуження майна, що є порушенням вимог п.5.1, п.5.2, п.5.4 частини 5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу неправомірності, за позицією позивача, рішень приватного нотаріуса, як державного реєстратора, під час здійснення ним владних управлінських функцій (здійснення від імені Держави реєстрації права на нерухоме майно), як такі, що прийняті з порушенням вимог законодавства, яким визначено порядок дій державного реєстратора під час здійснення державної реєстрації прав відносно нерухомого майна.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, правильно встановивши обставини справи та прийнявши до уваги підстави заявленого позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про не встановлення у цій справі обставин, які б свідчили про протиправність оскаржених рішень нотаріуса.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (№1952) у випадку, передбаченому Законом, держаним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Пунктом 5 ч.1 ст. 19 Закону №1952 визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, які набрали законної сили.

Згідно п.13 ст.15 Закону №1952 встановлено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.71 Порядку №868 державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

Пунктом 75 цього ж Порядку №868 передбачено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно є, зокрема, рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Також і п.п.5.1 п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); за рішенням суду.

Якщо нотаріус, який наклав заборону, позбавлений можливості зняти її (у разі смерті, заміщення нотаріуса, у разі неможливості виконання ним своїх обов'язків, припинення нотаріусом діяльності, передачі документів до державного нотаріального архіву або з будь-яких інших причин), заборона може бути знята іншим нотаріусом. При цьому таким нотаріусом направляється за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Згідно п.5.4 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора.

З огляду на положення зазначених норм матеріального права, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що приватному нотаріусу, як державному реєстратору, надано право на державну реєстрацію прав, у тому числі і проведення державної реєстрації припинення обтяження іпотекою, нотаріусом, який не накладав заборону відчуження такого нерухомого майна на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, нотаріус, який не накладав заборону на відчуження майна, проте прийняв рішення про припинення обтяження іпотекою зобов'язаний направити за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладення заборону, повідомлення про зняття заборони, а також і письмово повідомити кредитора про зняття такої заборони.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що станом на 26.05.2015р. приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дхіман О.Ю. (Маєвська О.Ю.), яка вносила запис про обтяження нерухомого майна до Єдиного державного реєстру заборон об'єктів нерухомого майна та зареєструвала у Держаному реєстрі іпотек обтяження іпотекою нерухомого майна, припинила свою діяльність 26.01.2015р. та передала справи до нотаріального архіву Дніпропетровської області, що підтверджується відомостями, наведеними у листі до державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області (а.с.175).

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач мав повноваження на вчинення дій (прийняття рішень) щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна, відомості про яку внесено до Державного реєстру приватним нотаріусом Маєвською О.Ю.

Крім цього, дослідженням копій документів із реєстраційної справи, які знаходяться в матеріалах справи, встановлено, що спірні рішення відповідачем були прийняті за заявою ОСОБА_2 та на підставі заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2014р. у справі №182/8869/14-ц з відміткою посадових осіб суду про набрання ним законної сили 03.01.2015р. та скріпленими печаткою відповідного суду; додаткового рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.05.2015р. у справі №182/8869/14-ц, яке згідно відмітки посадових осіб суду набрало законної сили 25.05.2015р. та скріплено печаткою, що підтверджується відповідними копіями судових рішень (а.с.139-141).

Тобто, на момент вчинення реєстраційних дій у відповідача були наявні належним чином завірені копії судових рішень з відміткою про набрання ними законної сили.

Суд першої інстанції правильно зазначив про необґрунтованість доводів позивача щодо порушення відповідачем вимог ст..31-1 Закону №1952 (в частині перевірки нотаріусом наявності судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень), оскільки вказаною нормою права Закон №1952 був доповнений після вчинення відповідачем спірних реєстраційних дій, а отже вказано норма права не може застосовуватися при визначенні правомірності вчинених державним реєстратором дій (прийняття рішень).

Крім цього, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив те, що сам факт скасування судових рішень 30.11.2015р., тобто після вчинення реєстраційних дій державним реєстратором на підставі таких судових рішень - 26.05.2015р., не може свідчити про безумовну протиправність оспорюваних рішень, оскільки, вчиняючи дії з реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони на відчуження нерухомого майна, відповідач не міг знати про їх можливість скасуванню у подальшому.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача про те, що на момент проведення відповідачем реєстраційних дій з припинення іпотеки та обтяження, судові рішення не набрали законної сили, а також про порушення відповідачем вимог ст..31-1 Закону №1952.

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлено про зняття заборони листом №541/01-16 від 26.05.2015р., а також повідомлено і позивача як кредитора про зняття заборони на відчуження листом №556/01-16, який було отримано згідно поштового повідомлення посадовою особою позивача 02.06.2015р., що підтверджується копіями відповідних листів-повідомлень та копіями журналів про відправлення та поштовими повідомленнями, які містяться у матеріалах реєстраційної справи (а.с.174-177).

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що відповідач, як державний реєстратор, при прийнятті оспорюваних рішень про зняття заборони на відчуження вищевказаного нерухомого майна та припинення іпотеки діяв у відповідності до вимог Закону №1952, Порядку №868, а саме: направив за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладення заборону, повідомлення про зняття заборони, а також і письмово повідомив кредитора (позивача) про зняття такої заборони.

Отже, дослідивши підстави позову та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції представник позивача фактично не заперечував висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача під час прийняття спірних рішень. В той же час, представник позивача зазначав про порушення прав ПАТ Дельта Банк через наявність в Реєстрі зазначених рішень відповідача, які останнім не скасовані не дивлячись на скасування в апеляційному порядку судових рішень, які стали підставою для вчинення відповідачем реєстраційних дій. При цьому, під час розгляду справи, 21.12.2017р., ПАТ Дельта Банк повторно зверталося до відповідача із заявою про скасування зазначених рішень саме з підстав скасування судових рішень на підставі яких вони прийняті.

З приводу таких доводів представника позивача суд апеляційної інстанції вважає зазначити те, що у відповідності до ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підставами позову у цій справі позивачем визначено саме неправомірність оскаржених рішень відповідача як такі, що прийняті з порушенням вимог законодавства, яким визначено порядок дій державного реєстратора під час здійснення державної реєстрації прав відносно нерухомого майна. Саме такі підстави були визначені позивачем і при зверненні до відповідача в порядку досудового врегулювання спору (т.1 а.с.39-42), на яке останнім надано відповідь (т.2 а.с.49). При цьому, вказана відповідь фактично не містила відмови у скасування реєстраційних дій, а зводилась до правомірності дій нотаріуса, який вчинив реєстраційні дії на підставі судових рішень.

Таким чином, оскільки позивачем визначено підстави позову і саме вказані підстави були предметом розгляду судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені обставини у цій справі, які не дають підстав для висновку щодо неправомірності оскаржених рішень відповідача, приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення не існує.

На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року у справі №804/2976/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з 23.01.2018р. та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст..ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 23.01.2018р.

Повне судове рішення складено 24.01.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк