Постанова

від 04.06.2007 по справі 34/461а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/461а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

04.06.07 р.                                                                             Справа № 34/461а

                    м. Донецьк, вул.Артема,157,

                                                                                  зал судових засідань (каб.) №212

Господарський суд Донецької області у складі  судді  Кододової О.В.  при секретарі судового засідання Тараненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська

торгівельна компанія” м. Макіївка   

до відповідача Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними рішень №0001472340/0 від 11.08.2004року та №0001482340/0 від 11.08.2004року.

За участю:

представників сторін

від позивача – Гололобов С.Е. директор, Шамов С.Е. (за дорученням)

від  відповідача – Колосова Ж.Ю., Дігієнко О.В. (за дорученнями)

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська торгівельна компанія” м. Макіївка  до Центрально-Міської міжрайонної державної податкової державної податкової інспекції в м. Макіївці  про визнання недійсними рішень №0001472340/0 від 11.08.2004року та №0001482340/0 від 11.08.2004року.     

Додатковою заявою від 19 квітня 2007року (вхід.№02-41/16579) позивач уточнив позовні вимоги відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, предмет позову залишився незмінним.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на невідповідність податкових  повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач безпідставно виключив з податкового кредиту у червні 2004року суму 338306грн. (327437грн.+10872грн.) . Позивач  вважає, що податковий кредит підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

На думку позивача податкові накладні, які виписані з порушенням п.п.12.1,12.2 п.12 “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997року №166, не можуть впливати на визначення суми податкового кредиту. Позивач вважає, що відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними.

Позивач вважає безпідставним висновок відповідача у частині порушення п.1.8 ст.1 Закону  України “Про податок на додану вартість” у зв'язку з розірванням ланцюга до постачальника ДП “Сири України Донецьк”, яке не звітує з січня 2004року по ПДВ, по податку на прибуток – річна декларація подана за 2003рік, тобто після всіх взаєморозрахунків з позивачем.

Крім того, позивач вважає, що його скарга від 21.08.2004року про відміну податкових повідомлень-рішень задоволена на його користь за тих підстав, що відповідач рішенням від 01.09.2004року залишив її без розгляду відповідно до п.3 “Положення про порядок надання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями”, який передбачає, що дія цього Положення не поширюється на розгляд скарг підприємств, установ, організацій і громадян на рішення, які зазначені в пункті 2 Положення, за наявності порушених кримінальних  справ або щодо яких подано позови до суду, а також на рішення податкової міліції. Він до суду позов не подавав.

          Позивач заявою від 14.05.2007року (вхід. №02-41/19843 від 16.05.2007року) зменшив позовні вимоги і просить визнати недійсними рішення відповідача №0001472340/0 від 11.08.2004року про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 199173,00грн. та №0001482340/0 від 11.08.2004року про заниження податку на додану вартість у сумі 10872грн. та застосування штрафної санкції у сумі 2174грн.    

Відповідач у відзиві від 18 січня 2005року (вхід.№02-41/1240) проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що скарга позивача не розглядалася тому, що він отримав позовну заяву позивача.

Крім того, відповідач вважає, що позивач включив до податкового кредиту податкові накладні у порушення п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України  “Про податок на додану вартість” на загальну суму 128263,92грн.

Відповідач зазначає, що позивач у червні 2004року заявив до відшкодування ПДВ у сумі 327334грн., яка складається по придбаним у листопаді-грудні 2003року основних фондів у ДП “Сири України – Донецьк”, перевірку якого здійснити не вдалося у зв'язку з незнаходженням за юридичною адресою.

З огляду на вищенаведене відповідач просить у позові відмовити.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07 березня 2007року  замінено відповідача у справі Центрально - Міську міжрайонну державну податкову інспекцію у   м. Макіївці  на Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію.          

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 лютого 2005року провадження  у справі №34/461а було зупинене до розгляду справи №34/462а.

Постановою господарського суду Донецької області від 30 серпня 2006року по справі №34/462а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська торгівельна компанія” м. Макіївка до Центрально-Міської міжрайонної державної податкової державної податкової інспекції в м. Макіївці  про визнання недійсними повідомлень - рішень №0001122340/0 від 29.06.2004року про застосування штрафної санкції з податку на прибуток у розмірі 820,0грн., №0001152340/0 від 29.06.2004року про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 474813,00грн. та №0001132340/0 від 29.06.2004 року про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 72792грн. та застосуванні штрафної санкції 30276грн., №0000451742/0 від 29.06.2004року про заниження податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 10216,24грн. та про застосування штрафної санкції у розмірі 4089,49грн. задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення – рішення Центрально – міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки №0001122340/0 від 29.06.2004року в частині  застосування штрафної санкції з податку на прибуток у розмірі 170,0грн.,  податкове повідомлення – рішення Центрально – міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки №0001152340/0 від 29.06.2004року у частині завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 72989,00грн. в тому числі: на суму 8895грн, 32077,00грн. , 3374,00грн, 28643грн., податкове повідомлення – рішення Центрально – міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки №0001132340/0 від 29.06.2004 року про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 55777 грн. та застосуванні штрафної санкції 21768,5грн. ,  податкове повідомлення – рішення Центрально – міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки №0000451742/0 від 29.06.2004року про заниження податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 10216,24грн. та про застосування штрафної санкції у розмірі 4089,49грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін  та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Центрально-Міською МДПІ м. Макіївки була проведена позапланова документальна перевірка правомірності формування заявленого до відшкодування податку на додану вартість за червень 2004року. За результатами перевірки відповідачем був складений Акт перевірки  1095/23-211/32698320 від 11.08.2004 р.  

З висновку акту перевірки вбачається , що позивачем порушені вимоги:

-          п.1.8 ст.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.6. (2), п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п. 12.1, 12.2 п.12 “Порядку заповнення податкової накладної” затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997року №166 в редакції наказу ДПА України  від 02.11.2000р. №568, зареєстрованого у Мін'юсті України 11.12.2000р. за № 903/5194, в результаті чого зменшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість у червні місяці 2004року у сумі 327434грн.

-          п.1.8 ст.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.6. (2), п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п. 12.1, 12.2 п.12 “Порядку заповнення податкової накладної” затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997року №166 в редакції наказу ДПА України  від 02.11.2000р. №568, зареєстрованого у Мін'юсті України 11.12.2000р. за № 903/5194, в результаті чого занижено податок на додану вартість  у червні місяці 2004року у сумі 10872грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення №0001482340/0 від 11.08.2004року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13046грн., з них  10872грн. основного платежу та 2174грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення №0001472340/0 від 11.08.2004року, про завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 327437грн.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями та направив скарги Центрально-Міської МДПІ про перегляд податкових повідомлень-рішень №0001482340/0 та №0001472340/0 від 11.08.2004року. Центрально-Міська МДПІ рішенням №17663/10/23-2 від 01.09.2004року залишила скаргу позивача без розгляду.

Позивач оспорює рішення відповідача №0001472340/0 від 11.08.2004року у частині завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 199173грн. та рішення №0001482340/0 від 11.08.2004року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10872грн., з них  2174грн.

Позивач оспорює рішення  відповідача, які за своєю суттю є податковими повідомленнями – рішеннями. Саме ці рішення є предметом спору. Між сторонами відсутні розбіжності щодо предмету спору.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАСУ обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Як вбачається із наданого відповідачем розрахунку донарахованих сум по кожній господарській операції по контрагентам (т.3 а.с.56) у порушення п.1.8 ст.1 Закону України „Про  податок на додану вартість” не досліджено факт надмірної сплати ПДВ до бюджету у зв'язку з обривом ланцюга до постачальників при перевірці ДП „Сири України – Донецьк” на суму ПДВ 210045грн.

Відповідач у акті перевірки встановив (т.2 а.с.43-44), що позивачем до податкового  кредиту червня 2004року включені податкові накладні у суму ПДВ 211011грн, без неузгоджених 210045грн. в тому числі:

від 10.12.2003р. №23 на суму 142200грн. у том у числі ПДВ 23700грн. (т.1 а.с.12)

від 20.11.2003р. №21 на суму 91800грн. у том у числі ПДВ 15300грн. (т.1 а.с.13)

від 20.11.2003р. №20 на суму 102800грн. у том у числі ПДВ 17100грн. (т.1 а.с.14)

від 20.11.2003р. №19 на суму 115200грн. у том у числі ПДВ 19200грн. (т.1 а.с.15)

від 20.11.2003р. №18 на суму 64800грн. у том у числі ПДВ 10800грн. (т.1 а.с.16)

від 20.11.2003р. №17 на суму 69000грн. у том у числі ПДВ 11500грн. (т.1 а.с.17)

від 10.12.2003р. №16 на суму 60000грн. у том у числі ПДВ 10000грн. (т.1 а.с.18)

від 20.11.2003р. №15 на суму 50400грн. у том у числі ПДВ 8400грн. (т.1 а.с.19)

від 22.12.2003р. №14 на суму 48000грн. у том у числі ПДВ 8000грн. (т.1 а.с.20)

від 01.11.2003р. №13 на суму 12876грн. у том у числі ПДВ 2146грн. (т.1 а.с.21)

від 01.11.2003р. №12 на суму 12876грн. у том у числі ПДВ 2146грн. (т.1 а.с.22)

від 01.11.2003р.№11на суму 72800,4грн. у том у числі ПДВ 12133,4грн. (т.1 а.с.23)

від 01.11.2003р.№10на суму 13519,20грн. у том у числі ПДВ 2253,2грн. (т.1 а.с.24)

від 01.11.2003р. №9 на суму 30399,6грн. у тому числі ПДВ 5066,60грн. (т.1 а.с.25)

від 01.11.2003р. №8 на суму 9200грн. у тому числі ПДВ 1533,4грн. (т.1 а.с.26)

від 01.11.2003р. №7 на суму  9000грн. у тому числі ПДВ 1500грн. (т.1 а.с.27)

від 01.11.2003р. №6 на суму  66800грн. у тому числі ПДВ 11133,4 грн. (т.1 а.с.28)

від 01.11.2003р.№5на суму 64099,20грн. у тому числі ПДВ 10683,2 грн. (т.1 а.с.29)

від 01.11.2003р. №4 на суму  78600грн. у тому числі ПДВ 13100 грн. (т.1 а.с.30)

від 01.11.2003р. №3 на суму  64164грн. у тому числі ПДВ 10694 грн. (т.1 а.с.31)

від 17.12.2003р. №3680 на суму74336,11грн. у тому числі ПДВ 12389,35 грн. (т.1 а.с.32)

від 26.12.2003р. №3690 на суму 7565,04грн. у том у числі ПДВ 1260,84 грн. (т.1 а.с.33)

Відповідачем були виключені ці податкові накладні з податкового кредиту позивача, що вплинуло на зменшення бюджетного 199173грн. та визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10872грн.

Як вбачається із акту перевірки, розрахунку відповідача (т.3 а.с.56), підставою для виключення ПДВ на суму 210045грн. зазначено п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”  у результаті неможливості дослідження факту надмірної сплати ПДВ до бюджету у зв'язку  обривом ланцюга до постачальників при перевірці ДП „Сири України – Донецьк”.

Між позивачем  та ДП “Сири України” був укладений договір від 14.11.2003року. Позивачем  за податковою накладною №23 від 10.12.2003р. було отримано П/прицеп  LAMBERET на суму 142200грн. в тому числі ПДВ 23700грн., за податковою накладною №21 від 20.11.2003року було отримано П/прицеп YORK на суму 91800грн. в тому числі ПДВ 15300грн., за податковою накладною №20 від 20.11.2003року було отримано П/прицеп  FRUCHAUF  на суму 102600грн. в тому числі ПДВ 17100грн., за податковою накладною №19 від 20.11.2003року було отримано П/прицеп  FRUCHAUF  на суму 115200грн. в тому числі ПДВ 19200грн., за податковою накладною №18 від 20.11.2003року було отримано П/прицеп  PASTON  на суму 64800грн. в тому числі ПДВ 10800грн., за податковою накладною №17 від 20.11.2003року було отримано П/прицеп  VABKO  на суму 69000грн. в тому числі ПДВ 11500грн., за податковою накладною №16 від 10.12.2003року було отримано МАЗ-64221  на суму 60000грн. в тому числі ПДВ 10000грн., за податковою накладною №15 від 20.11.2003року було отримано МАЗ-54323  на суму 50400грн. в тому числі ПДВ 8400грн., за податковою накладною №14 від 22.12.2003року було отримано МАЗ-54323  на суму 48000грн. в тому числі ПДВ 8000грн., за податковою накладною №13 від 01.11.2003року було отримано ИЖ 2717  (17961ЕВ) на суму 12876грн. в тому числі ПДВ 2146грн., за податковою накладною №12 від 01.11.2003року було отримано ИЖ 2717 (17960ЕВ)  на суму 12876грн. в тому числі ПДВ 2146грн., за податковою накладною №11 від 01.11.2003року було отримано автомобіль TOYOTA (00252ЕВ)  на суму 72800,40грн. в тому числі ПДВ 12133,40грн., за податковою накладною №10 від 01.11.2003року було отримано ГАЗель-33021(16799ЕВ)  на суму 13519,20грн. в тому числі ПДВ 2253,20грн., за податковою накладною №9 від 01.11.2003року було отримано полуприцеп - рефрижератор ALKA H13X  на суму 30399,60грн. в тому числі ПДВ 5066,60грн., за податковою накладною №8 від 01.11.2003року було отримано полуприцеп - рефрижератор  на суму 9200,40грн. в тому числі ПДВ 1533,40грн., за податковою накладною №7 від 01.11.2003року було отримано ГАЗель-33021(17969ЕВ) на суму 9000грн. в тому числі ПДВ 1500грн., за податковою накладною №6 від 01.11.2003року було отримано МАЗ-64229(02527ЕВ) на суму 66800,40грн. в тому числі ПДВ 11133,40грн., за податковою накладною №5 від 01.11.2003року було отримано МАЗ-54323(02526ЕВ)  на суму 64099,20грн. в тому числі ПДВ 10683,20грн., за податковою накладною №4 від 01.11.2003року було отримано МАЗ 54329-020 на суму 78600грн. в тому числі ПДВ 13100грн., за податковою накладною №3 від 01.11.2003року було отримано МАЗ 54329  на суму 64164грн. в тому числі ПДВ 10694грн., за податковою накладною №3680 від 17.12.2003року було отримано сир плавлений “Городской” 30% Чечельник, сир плавлений “Голландський” 45% , сир плавлений “Дружба” 55% , сир плавлений “Киевский” 50% , сир “Костромской” 40%  , сир плавлений “Особый” 20% , сир плавлений “Особый” 30% , сир плавлений “Подольский” 40%, сир плавлений “Российский” 45%, сир плавлений “Сливочный” с паприкою 60% Шостка, ср плавлений “Сливочный» 45% Чечельник, сир плавлений “Сливочный” с паприкою 60% Шостка, сир плавлений “Столовый» 20%, сир плалений «Юбилейный” 30%, “Янтар” высь 100г, “Янтар” высь 175г, «Адыгейский» 45% Константи, “Амстердам” 50% Крижополь, сир Буковинський 45% Тарутине, сир “Дуплет” Крижопіль, сир “Звенигродский” 50% Гадяч,  Маяковський Марковка,  масло  християнське фас. Світловодськ, масло вершкове Світловодськ, Моцарелла 50%, Шостка, Моцарелла Український 45% Житомір, сир “Охотничий” 50% Мена, сир Пектораль 45% Крижопіль, Радомер 45% Мена, сир Российский 50% Вознесенськ, сир Російський 50% .Гадяч, рулет шинкою Амвросіївка, рулет с грибами Амвросіївка, рулет с оливками  Амвросіївка, рулет зі спеціями Костянтинівка, сир Славутич Старокозачье, сир Славутич 30% Вознесенськ, сметанковий 50% Самбор, сир Український 50%, Борщев, сир Український 50% Вознесенськ, сир Фамільний 45% Староказач”є, сир Едам Староказацький, Естонський 45% Устиновка, сир Естонський 45% Самбор, сир Едам 50% Камінець-Подольський, Едам Еко-прод, сир Голанський 45% Лозова, сир Голанський 45% Одеса, сир Голанський 50% 1к Миколаївка, сир Костромський 45% Вознесенськ  на суму 74336,11грн. в тому числі ПДВ 12389,35грн., за податковою накладною №3690 від 26.12.2003року було отримано сир плавлений “Вершковий” 45% Чучельник, “Янтар” Высь» 100г, сир плавлений “Янтар” 60% , сир плавлений “Киевский” 50%, сир плавлений “Голанський” 45%, сир плавлений “Російський” 45%, сир Російський 50% , сир Костромський 45%, сир плавлений “Дружба” 55%   на суму 7565,04грн. в тому числі ПДВ 1260,84грн.

 Відповідач у акті зазначає (т.2 а.с.43 – 44), що у ході перевірки проведена зустрічна перевірка по взаємовідносинам з ДП „Сири України – Донецьк” код ЄДРПОУ 32087578, згідно якої встановлено, що СПД за юридичною адресою не находиться, Довідка від 09.08.2004р. за №1397/23-211 до акту перевірки додається, фактичне місцезнаходження не встановлено, підприємство не звітує остання звітність надана до ДПІ за січень 2004р. по ПДВ (вхідна 20.02.2004р. №1800), по податку на прибуток – річна 2003р. (вхідна 09.02.2004р. №12291).

Дане твердження відповідача спростовується  наданим відповідачем Актом перевірки ДП „Сири України – Донецьк” від 11.11.2004року № 1645/26-2 (т.2 а.с.94-113) за період з 11.11.02р. по 01.07.04р. Актом перевірки встановлені порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4,п.п.7.2.3 п.7.2,п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) підприємством у листопаді 2003р. занижено податкове зобов'язання  з податку на додану вартість на суму 26988грн., внаслідок не відображення у податковому обліку операцій з продажу транспортних засобів у кількості 17 одиниць в адресу ТОВ “Українська торгівельна компанія”. У акті перевірки зазначено, що  згідно наданих до перевірки документів з продажу товарів (сирів) та надання транспортних послуг податкові зобов'язання з ПДВ за листопад 2003року складають 45106,56грн.

Як вбачається з акту перевірки контрагента позивача - ДП “Сири України -  Донецьк”  йому були визначені податкові зобов'язання  з податку на додану вартість на загальну суму 249969грн. (т.2 а.с.113) в тому числі і по взаємовідносинам з позивачем за листопад 2003року на загальну суму 199795грн. Тобто, контрагент позивач ДП “Сири України -  Донецьк”  поніс відповідальність у виді донарахування податкового зобов'язання.  

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”  встановлено що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, спростовується матеріалами справи а саме податковими накладними, банківськими виписками та платіжними документами, актами взаємозаліку.

Законом України „Про податок на додану вартість” введено не прямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання.

Згідно з Законом України „Про податок на додану вартість”  яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку – продавця товару.

Обов'язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.

Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податкового обліку та інше.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 Закону України „Про ПДВ” вбачається, що „бюджетне відшкодування” – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов'язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку – покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку – покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

          Відповідно до п.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАСУ)  обставини,   які  за  законом  повинні  бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватися  ніякими іншими  засобами  доказування,  крім  випадків,  коли  щодо  таких обставин не виникає спору.

Згідно до приписів статті 86 КАСУ суд  оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на їх  безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

         Відповідно до п.1 ст.2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         Згідно до ст.71 КАСУ кожна  сторона  повинна  довести  ті обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

        Відповідач  належними доказами не довів правомірність прийняття спірних повідомлень – рішень.

Належним чином оформленими податковими накладними підтверджено право позивача на податковий кредит по взаємовідносинам з ДП “Сири України -  Донецьк”, якому податковим органом за цими господарськими операціями було визначено податкове зобов'язання. Відтак позивач не повинен нести відповідальність за дії ДП “Сири України -  Донецьк” і відповідач неправомірно  виключив з податкового  кредиту ПДВ на суму 210045грн.

З огляду на вищенаведене вимоги позивача про визнання недійсними рішення відповідача №0001472340/0 від 11.08.2004року про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 199173,00грн. та №0001482340/0 від 11.08.2004року про заниження податку на додану вартість у сумі 10872грн. та застосуванні штрафних санкцій у сумі 2174грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України. Враховуючи, що позов подавався за правилами ГПК і платіжним дорученням №1104 від 22.11.2004року (т.1 а.с.10) було сплачене мито у розмірі 85грн., воно підлягає присудженню із бюджету.

Керуючись Законом України “Про податок на додану вартість”, Законом України №2181 від 21.12.2000року „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст.17 - 20, 69 - 72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

                                                            П О С Т А Н О В И В  :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними рішення, яке було прийняте Центрально - Міською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Макіївці,  №0001472340/0 від 11.08.2004року про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 199173,00грн. та №0001482340/0 від 11.08.2004року про заниження податку на додану вартість у сумі 10872грн. та застосуванні штрафних санкцій у сумі 2174грн.    

Присудити Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська торгівельна компанія” м. Макіївка (83017, м. Донецьк, бул. Шевченко 35-45, п/р.26002303753277 у філії ГУ Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 32698320) з  Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова виготовлена у повному обсязі 11.06.2007року.

Суддя