Ухвала

від 18.01.2018 по справі 910/12762/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

18.01.2018Справа № 910/12762/14 За скаргою Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики

та ветеринарно-санітарної експертизи(03151, м.Київ, вул. Донецька, буд. 30, код ЄДРПОУ 00699690)

на бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста

Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПРОД-ТРЕЙД"(73001, м.Херсон, вул. Нестерова, буд. 2в, код ЄДРПОУ 38913850)

до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики

та ветеринарно-санітарної експертизи(03151, м.Київ, вул. Донецька, буд. 30, код ЄДРПОУ 00699690)

про стягнення 34 906,13 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники учасників:

Від позивача не прибув

Від відповідача (скаржника) Терехов М.С.(договір від 12.01.18)

Від ВДВС Лебедєва Л.Ю.(дов. від 18.01.18)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.08.2014 у справі № 910/12762/14 (суддя Головатюк Л.Д.) позовні вимоги задоволено: стягнуто з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПРОД-ТРЕЙД" 34 485 грн. 52 коп. основного боргу, 407 грн. 04 коп. 3 % річних, 13 грн. 57 коп. пені та 1 827 грн. 00 коп. суму судового збору.

15.09.2014 на виконання вищевказаного судового рішення господарським судом міста Києва в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано відповідний наказ.

06.11.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (далі - скаржник, боржник) надійшла скарга на бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС).

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 06.11.2017 № 05-23/2978 було призначено повторний автоматизований розподіл означеної скарги, у зв'язку з лікарняним судді Головатюка Л.Д. Внаслідок повторного автоматизованого розподілу скаргу передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 (суддя Літвінова М.Є.) скаргу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві залишено без задоволення.

14.12.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (далі - скаржник, боржник) надійшла скарга на бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС).

Частиною 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції від 15.12.2017) передбачено, що скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення розглядаються у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити скаргу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві до розгляду на 18.01.2018.

Представники позивача в судове засідання 18.01.2018 не прибули, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судове засідання прибули представники скаржника та ВДВС і дали пояснення по справі.

Представник скаржника через канцелярію суду подав додаткові пояснення та просив задовольнити свою скаргу.

Представник ВДВС через канцелярію суду подав заперечення, в яких проти задоволення скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України "Про виконавче провадження", юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

На виконанні у відділі Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало зведене виконавче провадження про стягнення з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної медицини на користь ТОВ Агро-Прод-Трейд коштів, а саме:

Наказ №910/12762/14 від 15.09.2014 Господарського суду м. Києва про стягнення 36733,13 грн. ВП №45561097.

В межах вказаного виконавчого провадження накладений арешт на майно боржника та накладено заборону його відчуження.

На даний час виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого документу 13.06.2016 р. завершені на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження ,

повернуті стягувачу.

Заявою від 06.12.2017 Держаний науково-дослідний інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної медицини прохав ДВС скасувати арешт боржника в зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувачу.

Листом №116217 від 08.12.2017 Солом'янський районний ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві повідомлено, що підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні так як в такому випадку арешт може бути знятий за рішенням суду.

Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 45561097 прийнято 13.06.16., тобто до набрання чинності ЗУ "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.16., який набрав чинності 05.10.16.

Таким чином, виконавче провадження № 45647441 підлягало закінченню по в порядку, визначеному ЗУ "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999., за приписами ч. ч. 1,2 ст. 50 якого: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Суд зазначає, що заперечення ВДВС наведені у поясненнях по суті скарги, спростовуються викладеним та наявними матеріалами справи.

Крім вказаного, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.16. виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Судом враховано, що пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд, зокрема, зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

З огляду на викладене в сукупності, державний виконавець зобов'язаний був зняти арешт з майна боржника, накладений в межах виконавчого провадження № 45647441, однак, вказаного не здійснив, та проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на приписи ЗУ "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.16.,в результаті чого скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ці положення Конституції поширюються на всіх без винятку службових осіб, незалежно від того, чи є вони представниками законодавчої, виконавчої або судової влади, виконують свої службові обов'язки у державному апараті, в органах місцевого самоврядування або на окремих підприємствах, в установах та організаціях.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ст.342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

Згідно ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Нормою ч. 2 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Нормою ч.4 ст. 13 передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюється у відповідності до ст. 83 Закону та регламентований Інструкцією з організіції примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/05 від 02.04.2012 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що безпосередній контроль за діями виконавців покладений на начальників відділів державної виконавчої служби. Відповідно до ч.2 ст. 83 Закону керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно п. 9.2 Інструкції начальник відділу ДВС перевіряє виконавче провадження зокрема за заявою стягувана.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За таких обставин, керуючись положеннями ЗУ України "Про виконавче провадження" , ст. ст. 1-3, 18, 339-345 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити скаргу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи(03151, м.Київ, вул. Донецька, буд. 30, код ЄДРПОУ 00699690) на бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

3. Зобов'язати Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві зняти арешт з майна боржника Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної медицини по виконавчому провадженню № 45561097.

4. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

6. Копію ухвали розіслати сторонам та Солом'янському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту ухвали 24.01.2018