Рішення

від 15.01.2018 по справі 910/21240/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. КИЇВ 15.01.2018Справа №  910/21240/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до    товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "САБ-ІСКАН ГРУП" про стягнення 12 463,47 грн. При секретарі судового засідання: Єрмоловій Р.М. Представники сторін: від позивача:     не з'явився; від відповідача: не з'явився. встановив : На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "САБ-ІСКАН ГРУП" про стягнення 12 463,47 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.01.2015 року між ним та відповідачем укладено договір №48/18, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачу товари, а позивач зобов'язався прийняти їх та оплатити їхню вартість. Позивачем на виконання умов договору протягом січня 2015р. – лютого 2016 року замовлено товарів та перераховано за них відповідачу коштів на загальну суму 1   460   798,91 грн. Відповідачем протягом січня 2015р. – лютого 2016 року поставлено позивачу товари на загальну суму 1   447   482,13 грн. Решта товару відповідачем поставлена не була. У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про повернення коштів в розмірі 12   463,47 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.01.2018 р. 21.12.2017 р. до відділу канцелярії господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.01.2018 року у задоволенні клопотання міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовлено. 26.12.2017 року від позивача до канцелярії суду надійшли документи по справі, зокрема, копії видаткових накладних. В судове засідання 15.01.2018 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду від 30.11.2017 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 44276694, 01030 44276643 відповідно. 15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції. Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетом є швидке вирішення справи. Враховуючи віднесення процесуальним законом даної справи до категорії малозначних (до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), було постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову або направити представників у судове засідання. Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ч. 9 ст. 165  ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню. Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 15.01.2015 року між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "САБ-ІСКАН ГРУП"  (постачальник) укладено договір №48/15. Відповідно до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, постачальник зобов'язується передати у власність, а саме: запірна арматура, фітинги до труб і т.п. товари, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Покупець відповідно до своїх потреб здійснює усне чи письмове замовлення в якому вказує необхідний йому асортимент та кількість товару, на що постачальник надає на протязі трьох робочих днів рахунок-фактуру на оплату, в якому вказує вартість замовленого покупцем товару. Згідно з ч. 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Згідно з п.1.2 договору, строк відгрузки товару – 10 (десять) днів з моменту здійснення оплати по рахунку. Сума договору складається із сукупної вартості всіх партій товарів, поставлених постачальником покупцю під час дії договору (п.2.1 договору). Відповідно до п.2.2 договору платіж (передоплата 50% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника за кожну партію товару, остаточний розрахунок покупець зобов'язаний здійснити в день отримання останньої партії визначеного замовлення. Договір діє до 31.12.2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.5.2 договору). На виконання умов договору позивач протягом січня 2015 року – лютого 2016 року перерахував за замовлений товар кошти відповідачу на загальну суму 1   460   798,91 грн., що підтверджується додатком до листа-відповіді філії Хмельницького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банку України» №54/19-682 від 27.07.2017 року (вибірка оплат з розрахунків міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" контрагенту товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "САБ-ІСКАН ГРУП"  за період з 15.01.2015 року по 20.07.2017 року). З наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних вбачається, що відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 1   447   482,13 грн. Таким чином, відповідачем недопоставлено оплачений позивачем товар на загальну суму 13   316,78 грн. Як зазначено позивачем, оскільки у позивача перед відповідачем за іншим договором існувала заборгованість в розмірі 853,31 грн., то заборгованість відповідача складає 12   463,47 грн. (13   315,78 грн. – 853,31 грн.) та просить її стягнути. 18.11.2016 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію №8121/10 від 17.11.2016 року в якій зазначено, що переплачена сума відповідачем так і не була повернута, у зв'язку з чим просить протягом трьох календарних днів з моменту отримання даної претензії перерахувати суму 12   463,47 грн. Відповідно до ч.1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).   Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено оплату згідно договору, а відповідачем не поставлено товар, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі 12   463,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України     підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 129, ч.9 ст.165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252  Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 11. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "САБ-ІСКАН ГРУП" (01042, м. Київ, вулиця Чигоріна, будинок 55, ідентифікаційний код 38451001) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (29009, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, будинок 5, код ЄДРПОУ 03356571) основний борг в розмірі 12 463 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 47 коп. та судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після    повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.                                                                                                                                                      Дата підписання рішення: 24.01.2018    року. Суддя                                                                                                                            С.М. Мудрий