Постанова

від 23.01.2018 по справі 910/17532/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. Справа№ 910/17532/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

від позивача Деревинська О.М.

відповідача не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 (повний текст складено 27.11.2017) по справі №910/17532/17 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго"

про стягнення 247 365,60 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" про стягнення заборгованості в розмірі 247365,60 грн, яка виникла в зв'язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про реструктуризацію заборгованості №65Р/02 від 30.09.2013, в частині здійснення передбачених договором щомісячних платежів зі сплати 3% річних та пені, за період з січня по червень 2017 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 по справі №910/17532/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" заборгованість в розмірі 247365 грн. 60 коп. та судовий збір в розмірі 3710 грн. 48 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що наявність заборгованості на загальну суму 884993061,41 грн належним чином доведено, а відтак, нарахування щомісячних платежів зі сплати 3% річних та пені за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 на суму 247365,60 грн є обґрунтованим та арифметично вірним.

Крім того, суд зазначив про відсутність прямого причинно-наслідкового зв'язку між настанням 21.01.2015 обставин непереборної сили, зазначених у сертифікаті Торгово-промислової палати України №3363, та між неможливістю відповідача виконати зобов'язання зі сплати грошових коштів за Договором за період з 01.01.2017 по 30.06.2017.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене вище рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що місцевим господарським судом безпідставно не прийнято уваги сертифікат Торгово-промислової палати України №3363, а також посилання відповідача щодо неможливості здійснення ним господарської діяльності, в тому числі, неможливості виконання умов Договору через відсутність доступу до банківських рахунків юридичної особи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А., апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду 23.01.2018.

27 грудня 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що місцевим господарським судом повно та об'єктивно встановлено обставини справи, а доводи апелянта є безпідставними.

В судове засідання 23.01.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача колегія суддів встановила наступне.

02 червня 2008 року між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (ЕК) укладено договір №14/212/4726/01, за умовами якого ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 6.4 договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного зі спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу. Якщо до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, ЕК не здійснила повну поточну оплату вартості електроенергії за розрахунковий місяць, ДПЕ надсилає до ЕК факсимільним зв'язком попередження про можливість обмеження споживання в обсязі недоплаченої ЕК в розрахунковому місяці електроенергії. Обмеження може бути застосоване ДПЕ після 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 11.6 договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 передбачено, що його укладено на термін з 01.06.2008 до 31.12.2008. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору.

Згідно з додатковими угодами №6958/02 від 12.05.2011 та №8786/02 від 06.07.2012 до договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 правонаступником прав і обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" за вказаним договором є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго".

На виконання умов договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 позивачем та відповідачем складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2012, згідно з яким у грудні 2012 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято електроенергію в обсязі 484915,120 тис.кВт.г на загальну суму 184883844,44 грн.

30 вересня 2013 року між Державним підприємством "Енергоринок" (кредитор) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Крименерго" (боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості №65Р/02 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору сторони домовились про розстрочення погашення заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором на підставі договору купівлі-продажу електроенергії №14/212/4726/01 від 02.06.2008.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна сума грошового боргу (заборгованості), що підлягає реструктуризації за цим договором, складає 29 345 220,04 грн., а саме: заборгованість за електричну енергію - 26 871 563,76 грн., яка придбана відповідачем у грудні 2012р. та підтверджується актом про наявність та розмір заборгованості (додаток № 1); заборгованість з 3% річних у сумі 572 033,01 грн. за прострочення оплати коштів в сумі 26 871 561,76 грн. за період з 15.01.2013 до 01.10.2013 та яку нараховано на підставі ст. 625 ЦК України за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 № 14/212/4726/01; пеня у сумі 1 901 623,27 грн., яку нараховано на підставі п. 7.3.2 та за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 № 14/212/4726/01.

Відповідно до п.п. 2.2-2.7 договору № 65Р/02 погашення суми заборгованості за електроенергію здійснюється шляхом щомісячного перерахування грошових коштів відповідачем, згідно з графіком на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання позивача. За порушення зобов'язання щодо оплати електричної енергії в сумі 26 871 563,76 грн., яка придбана відповідачем в грудні 2012р., відповідач зобов'язаний до 31.10.2013 (включно) сплатити позивачу штраф в сумі 26 871,56 грн., який нараховано на підставі п. 7.3.2 та за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 № 14/212/4726/01. Сплата 3% річних, пені та штрафу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів відповідача на рахунок позивача; загальний строк реструктуризації (погашення) заборгованості відповідача перед позивачем за цим договором встановлюється до 31.12.2018 (включно). Перший платіж з погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цим договором повинен бути здійснений не пізніше 31.01.2014 (включно); кожний черговий платіж має бути здійснений відповідачем не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним в п. 2.7 договору № 65Р/02, графіком.

Згідно з п. 2.13 договору реструктуризації, протягом дії останнього боржник зобов'язується здійснювати стовідсоткову поточну оплату вартості електричної енергії, купованої останнім відповідно до умов діючого договору купівлі-продажу електроенергії, повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018.

На підтвердження наявності заборгованості на загальну суму 884 993 061,41 грн, станом на 01.09.2013, сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків (додаток №1 до Договору).

Таким чином, на заборгованість, що виникла на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01, позивачем нараховані, в тому числі, пеня та 3 %. Про розстрочення їх погашення за графіком сторони домовились шляхом укладення договору №65Р/02 від 30.09.2013 про реструктуризацію заборгованості, яка повинна бути сплачена протягом 2014-2018 років.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2017 до 30.06.2017 боржник порушує виконання своїх зобов'язань за договором реструктуризації в частині оплати 3 % річних та пені, внаслідок чого розмір заборгованості за Договором зі сплати 3% річних становить 57203,28 грн (9533,88 грн. х 6 місяців = 57203,28 грн), зі сплати пені - 190162,32 грн (31693,72 грн х 6 місяців = 190162,32 грн), а всього за спірний період - 247365,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як зазначає апелянт, починаючи з 21.01.2015 та на даний час існують об'єктивні незалежні від відповідача обставини, які унеможливлюють погашення спірної заборгованості. Зокрема, 21.01.2015 виникли обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), що підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 23.02.2015 №3363.

При цьому, наслідками зазначених обставин є неможливість для ПАТ ДТЕК Крименерго перевірити та підтвердити наявність договірних відносин з позивачем, заборгованості за Договором №65Р/02 від 30.09.2013 та стан виконання зобов'язань за зазначеним Договором, в зв'язку з відсутністю доступу до бухгалтерської та договірної документації.

Крім того, апелянт зазначає про відсутність можливості погашення боргових зобов'язань, в зв'язку з відсутністю доступу до майна відповідача, в тому числі до банківських рахунків, а також про неможливість здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2015 Публічному акціонерному товариству "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" видано сертифікат Торгово-промислової палати України №3363 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо зобов'язань за договором №65Р/02 від 30.09.2013 про реструктуризацію заборгованості, що виникла на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01. Сертифікатом засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема: експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, протиправні дії третіх осіб, захоплення 21.01.2015 підприємства (адміністративна будівля за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, буд. 9, всі структурні підрозділи) та його майна групою озброєних осіб на території Автономної Республіки Крим. При цьому, встановлено, що форс-мажорні обставини почали діяти з 21.01.2015 та тривають.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони узгодили, що у випадку виникнення обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин.

Сторони погодили, що непереборною силою визначаються наступні події: війна і військові дії, повстання, мобілізація, блокада, епідемії, пожежа, вибухи, аварії на транспорті і стихійні лиха, акти органів влади, що мають вплив на виконання зобов'язань сторін і всі інші подібні події й обставини.

Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників), згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Крім того, Торгово-промислова палата здійснює виконання інших завдань, передбачених її статутом (ч.2 ст. 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Відповідно до положень ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Так, сертифікат № 3363 від 23.02.2015, виданий Торгово-промисловою палатою України є належним доказом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). В той же час, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2016 по справі №910/29339/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016, задоволено позовні вимоги ДП "Енергоринок" про стягнення з ПАТ "ДТЕК Крименерго" заборгованості в розмірі 371 048, 40 грн. за договором реструктуризації №65Р/02 від 30.09.2013 за період з 01.01.2015 по 30.09.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2016 по справі №910/17827/16 , яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017, задоволено позовні вимоги ДП "Енергоринок" про стягнення з ПАТ "ДТЕК Крименерго" заборгованості у розмірі 371 048,40 грн. за договором реструктуризації №65Р/02 від 30.09.2013 за період з 01.10.2015 по 30.06.2016.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2017 по справі №910/5299/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017, задоволено позовні вимоги ДП "Енергоринок" про стягнення з ПАТ "ДТЕК Крименерго" заборгованості у розмірі 247365,60 грн. за договором реструктуризації №65Р/02 від 30.09.2013 за період з 01.07.2016 по 31.12.2016.

Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини в вищезазначених справах виникли з аналогічних підстав, що і в даній справі, проте за різні періоди прострочення зобов'язань з боку відповідача.

Згідно з п. 4.3 договору сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за цим договором при умовах, передбачених у п. 4.1, 4.2 даного договору, зобов'язана в термін не більше п'яти календарних днів письмово сповістити про це іншу сторону та направити належний доказ існування обставин непереборної сили.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що настання обставин непереборної сили підтверджується уповноваженими органами відповідно до законодавства України. Належним доказом існування обставин непереборної сили є довідка Торгово-промислової палати України.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення, чи не надання належного доказу однією із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (п. 4.5 договору).

Як встановлено рішенням суду по справі № 910/29339/15, повідомлення відповідачем позивача про виникнення обставин непереборної сили здійснено з порушенням терміну, встановленого в п. 4.3 договору, у зв'язку з чим умови договору позбавляють його права посилатися на такі обставини, як на підставу звільнення від виконання зобов'язань за договором реструктуризації.

В даному випадку доведення факту настання обставин непереборної сили не є достатніми для звільнення від виконання зобов'язання на час дії цих обставин, оскільки необхідно підтвердити їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Як зазначено в постанові Верховний Суд України від 10.06.2015 по справі №3-216гс15, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, згідно зі статтями 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до сертифікату ТПП України №3363 від 23.02.2015 засвідчено форс-мажорні обставини по захопленню 21.01.2015 підприємства (адміністративної будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9) та його майна групою озброєних осіб на території АРК. В той же час, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9 розташований відокремлений підрозділ ПАТ "ДТЕК Крименерго" - філія ПАТ "ДТЕК Крименерго" (код 39228645), а юридична особа - ПАТ "ДТЕК Крименерго" з якою укладений договір реструктуризації, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 57 (державна реєстрація змін до установчих документів в частині зміни місцезнаходження відповідача проведено 23.05.2014).

Відповідно до положень ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1 ст.95 ЦК України). Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ч.1 ст. 96 ЦК України).

Так, стороною договору про реструктуризацію заборгованості №65Р/02 від 30.09.2013 є юридична особа - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго", яка зареєстрована у місті Києві (державна реєстрація змін до установчих документів, в частині зміни місцезнаходження відповідача, проведено 23.05.2014).

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГПК України та ч. 1 ст. 617 ЦК України, сторона звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку його виконання.

При цьому, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором реструктуризації, а не штрафних санкцій нарахованих за невиконання цього зобов'язання.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою територією України.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону визначено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" набрав чинності 15.04.14.

Таким чином, офіційно окупація АР Крим підтверджена Україною 15 квітня 2014 року, тобто з дати набрання чинності Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", але порушення позивачем умов договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 відбулися значно раніше, про що свідчить договір про реструктуризацію №65Р/02 від 30.09.2013.

Як встановлено судами в ході розгляду справ №910/29339/15, №910/17827/16, №910/5299/17 заборгованість виникла за актом купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2012, складеним до договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008.

За договором про реструктуризацію №65Р/02 від 30.09.2013 заборгованість виникла за електроенергію, придбану в грудні 2012 року, 3% річних включені в реструктуризовану заборгованість, були нараховані за період з 15.01.2013 до 01.10.2013, пеня нарахована в 2013 році.

Виходячи з аналізу статті 263 ЦК України, статті 218 ГК України та умов договору, звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що можливі збитки відповідача, внаслідок ситуації, що виникла 21.01.2015 на території окупованої території Автономної Республіки Крим, не мають ознаки надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку саме за договором, на підставі якого виник спір у даній справі.

Крім того, відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між настанням обставин непереборної сили, зазначених у Сертифікаті ТПП України № 3363, із неможливістю ПАТ "ДТЕК "Крименерго" виконати зобов'язання по оплаті за договором реструктуризації саме через цю обставину.

Посилання апелянта на неможливість здійснення ним господарської діяльності, в тому числі, неможливості виконання умов Договору через відсутність доступу до банківських рахунків юридичної особи, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не доведені належними та допустимими доказами. При цьому, як юридична особа - відповідач у даній справі, не позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність за видами, визначеними у Реєстрі, укладати угоди, здійснювати розрахунки та виконувати зобов'язання за раніше укладеними договорами.

Доводи апелянта, що позивачем не доведено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, колегією суддів визнано необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії всіх документів, на які посилається позивач. При тому, що обставини на які посилається позивач неодноразово досліджувались в судовому порядку по справах №910/29339/15, №910/17827/16, №910/5299/17.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 по справі №910/17532/17 без змін.

2.Матеріали справи №910/17532/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.01.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна