Постанова

від 18.01.2018 по справі 753/19886/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи: 753/19886/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/400/2018

Головуючий у суді першої інстанції: КоренюкА.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О.

при секретарі -Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Джерела , третя особа: ОСОБА_3, про визнання рішення загальних зборів незаконним,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року,

встановила:

у листопаді 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним рішення загальних зборів ОСББ Джерела , оформлене протоколом від 15 квітня 2011 року, посилаючись на те, що рішення було прийняте з порушенням вимог закону, а збори проведені за відсутності кворуму.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року у задоволенні позову було відмовлено. 02 серпня 2017 року у справі було ухвалено додаткове рішення.

Не погоджуючись із рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п 8 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року , ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій та статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що з 13 грудня 2002 року по 24 квітня 2013 року вона була власником квартири АДРЕСА_1. Зазначала, що в грудні 2002 року у вказаному будинку було створено ОСББ Джерела , членом якого вона не була. 15 квітня 2011 року було проведено загальні збори ОСББ Джерела , рішення яких оформлене протоколом від 15 квітня 2011 року. Вказаним рішення, як вважає позивач, було порушено її права, зокрема встановлено тариф на обслуговування будинку та прибудинкової території, визначено розмір внесків та платежів, обрано членів правління. ОСОБА_2 зазначала, що загальні збори було проведено за відсутності кворуму, що не відповідає вимогам Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків та положень Статуту ОСББ Джерела , а тому просила визнати рішення загальних зборів незаконним з усіх питань порядку денного.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року у задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даними вимогами. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст.256, 257, 267 ЦК України

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, на які посилається позивач, та зроблено помилковий висновок про пропуск строку позовної давності, оскільки з оспорюваним протоколом позивач ознайомилась лише у лютому 2016 року. Однак, такі доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України визначено трирічний строк загальної позовної давності.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 просила суд визнати незаконним рішення загальних зборів ОСББ Джерела , оформленого протоколом від 15 квітня 2011 року, посилаючись на те, що рішенням було затверджено тарифи на утримання прибудинкової території, а також обрано головою правління ОСББ ОСОБА_3, що порушує її права, як власника квартири у будинку.

Частиною 1 ст. 267 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, були предметом розгляду у справі №2-184/12 за позовом ОСББ Джерела до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, рішення у якій було ухвалене Дарницьким районним судом м.Києва 20 грудня 2012 року. Вказане рішення було скасовано рішенням Апеляційного суду м.Києва від 21 січня 2015 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 Зі змісту вказаного рішення вбачається, що при розгляді справи у суді першої інстанції у 2011-2012 роках ОСОБА_2 була обізнана про встановлені тарифи на утримання будинку та прибудинкової території, а також про те, що головою правління ОСББ Джерела обрано ОСОБА_3

Враховуючи викладене, підстави вважати, що ОСОБА_2 довідалась про порушення її прав лише у березні 2017 року відсутні. Сам по собі факт ознайомлення її з протоколом загальних зборів під час розгляду іншої справи у суді лише у 2016 році не можуть свідчить про те, що позивач не могла довідатись про порушення своїх прав, які, як вона вважає, виражені у встановленні тарифів на утримання будинку та прибудинкової території, а також у обранні головою правління ОСББ особи, яка не є власником квартири у будинку.

Згідно ч. 4. ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріали справи містять заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема на те, що судом не було розглянуто заяву позивача про збільшення позовних вимог, також не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки з приводу заявлених позивачем збільшених позовних вимога Дарницьким районним судом м.Києва 02 серпня 2017 року було ухвалено додаткове рішення, яке сторонами у справі не оскаржувалось, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 23 січня 2018 року.

Головуючий

Судді