Рішення

від 23.01.2018 по справі 826/15072/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 року № 826/15072/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доШколи І-ІІІ ступенів №190 Деснянського району м. Києва про застосування заходів реагування, В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Школи І-ІІІ ступенів №190 Деснянського району м. Києва (далі - відповідач, Школа №190), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень школи І-Ш ступенів № 190 Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ 01211621) за адресою: вул. Шолом-Алейхема, 16-А Деснянського району у м. Києві до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: вул. Шолом-Алейхема, 16-А у Деснянському районі м. Києві встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщень школи до повного усунення порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2017 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та встановлено відповідачу десятиденний строк з дня одержання ухвали для подання заяви про визнання позову або заперечень проти позову та всі доказів на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

У своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що у позивача відсутні підстави для застосування таких заходів до відповідача, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено окремого порядку зупинення роботи підприємств, установ та організацій за порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, а також вказав, що недоліки, які не потребують значних матеріальних затрат (виділення бюджетних коштів), усунуті в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент відкриття провадження у даній справі), справа розглядалась в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Суд звертає увагу на положення пункту 10 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Розпорядження Кабінету міністрів України від 20 вересня 2017 року № 643-р Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки , Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року № 3, наказу ДСНС України від 22 вересня 2017 року № 509 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки та протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 18 вересня 2017 року № 32, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 29 вересня 2017 року № 337 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної та пожежної безпеки у відповідності до переліку (додається).

На підставі вказаного наказу від 29 вересня 2017 року № 337 та посвідчення на проведення перевірки від 13 листопада 2017 року №29/261 посадовою особою позивача у присутності директора Школи №190 - Мартинець М.А. та заступника директора з АЧ - Нештенко Н.М. у період з 14 листопада 2017 року по 16 листопада 2017 року проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Школи І-ІІІ ступенів № 190 Деснянського району м. Києва, розташованої за адресою: вул. Шолом-Алейхема, 16-А, Деснянському районі у м. Києві, за результатами якої складено Акт від 16 листопада 2017 року №29/250 (далі - Акт перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що в ході проведеної перевірки Деснянським РУ ГУ ДСНС у м. Києві виявлено порушення Школою №190 вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме:

пункту 1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), пункту 9.3.2 ДСТУ В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків та споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд - для забезпечення постійної надійності роботи пристроїв блискавкозахисту щорічно перед початком грозового сезону не провадиться перевірка і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту;

пункту 1.6 розділу IV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в будівлі майстерні не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

пункту 1.8, пункту 1.18 розділу IV ППБУ - у приміщеннях будівлі майстерні використовуються тимчасові дільниці електромережі;

пункту 1.17 розділу IV ППБУ - електричні розетки (подовжувані) в будівлі майстерні встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку;

пункту 2.23 розділу III ППБУ, підпункту 9.2.1 ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення - двері сходової клітки поверхів будівлі НІКОЛИ не обладнані пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах;

пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ, підпункту 9.2.9 ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення , пункту 3.24 ДБН В.2.2-3-97 Будинки та споруди навчальних закладів - на шляхах евакуації з приміщень поверхів будівлі школи до сходових кліток для світлового заповнення дверей не застосоване загартоване або армоване скло;

пункту 2.31, пункту 2.32 розділу III ППБУ - над дверима евакуаційних виходів поверхів будівель ніколи та майстерні не встановлені світлові покажчики ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

пункту 2.17 пункту 2.23 розділу III ППБУ, пункту 5.24 ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва - на шляхах евакуації з приміщень поверхів будівлі школи допускається опорядження (облицювання) стін з горючих матеріалів (ДСП);

пункту 2.37 розділу III ППБУ - допускається замикання евакуаційних дверей поверхів будівлі школи таким чином, що важко відчиняються з середини;

пункту 2.37 розділу III ППБУ - евакуаційні виходи із приміщень поверхів будівлі школи захаращені обладнанням та різними матеріалами;

пункту 2.27 розділу III ППБУ, пункту 5.18 ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва - двері на шляхах евакуації 1-го поверху будівлі школи відчиняються не у напрямку виходу людей (дітей) з приміщень;

пункту 2.16 розділу III ППБУ - на вікнах приміщень 1 -го поверху будівель школи та майстерні де перебувають люди (діти) встановлені грати, які не розкриваються, розсуваються та не знімаються;

пункту 2.23 розділу III ППБУ, пункту 9.2.1 ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення , пункту 5.46 ДБН В. 1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва - в віконних отворах сходових кліток СК1 з приміщень поверхів будівлі школи відсутні фрамуги (створки) що відчиняються, площею не менше 1,2 кв.м.;

пункту 1.1, пункту 1.2 розділу V ППБУ, пунктів 5.1, 5.8, 7.1 Додаток А, пункту 7.3 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , пункту 23 частини першої статті 20 Кодекс цивільного захисту України, пункту 4.29 ДБН В.2.2-3-97 Будинки та споруди навчальних закладів - приміщення будівель школи та майстерні не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приладу приймально-контрольного пожежного на пульт пожежного спостерігання;

пункту 1.2, пункту 1.4, розділу V ППБУ, підпунктів 9.1.1, 9.2.1, 9.2.6; пункту 4.34, пункту 5.1 Додаток Б ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту , ДБН В.2.2-3-97 Будинки та споруди навчальних закладів - приміщення будівель школи та майстерні не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

пункту 1.2 розділу V ППБУ, підпункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту - в зонах з кухонним обладнанням будівлі школи (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; фритюрниці; жарові шафи; китайські котли тощо) не використовується модульна система локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорань;

пункту 7 розділу І ППБУ, пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ, пункту 6.6 ДБН В. 1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва - вихід зі сходової клітки на горище будівлі школи не виконаний через протипожежні двері 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО;

пункту 2.12 розділу ІІІ ППБУ - на дверях електрощитової та горищі будівлі школи не вказано місце зберігання ключів;

пункту 8 розділу ІІІ ППБУ - приміщення будівель школи та майстерні не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ.Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Як вбачається з матеріалів справи, примірник Акту перевірки отримано уповноваженої особою відповідача - заступником директора з АЧ Школи І-ІІІ ступенів № 190 Деснянського району м. Києва - Нештенко Н.М. 16 листопада 2017 року.

Наявність встановлених в Акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина 3 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абзац 2 пункту 1 Положення №20/2013).

У пункті 3 вказаного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

В силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені в Акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють та перебувають в Школі № 190, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, зокрема:

з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях будівлі не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є великою ймовірністю виникнення короткого замикання з послідуючим горінням, що призводить до пожежі;

електричні розетки (подовжувачі) в будівлі майстерні встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку, що є великою ймовірністю виникнення короткого замикання з послідуючим горінням, що призводить до пожежі;

двері сходових кліток не обладнані пристроями для самозачинення та ущільнення в притворах, що є великою ймовірністю швидкого розповсюдження диму на інші поверхи приміщення, будівлі;

над дверима евакуаційних виходів не встановлені світлові покажчики Вихід білого кольору на зеленому фоні, не підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення - у разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення та гасіння пожежі, оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей та завдати значних матеріальних збитків. Для оповіщення використовуються спеціальні гучномовці, світлові табло з фіксованими надписами ( Пожежа , Вихід , тощо), піктограми або світлодіодне табло. Сигнал на включення засобів оповіщення подається автоматично центральною станцією пожежної сигналізації або операторам системи безпеки. Так само передана через гучномовці аудіоінформація може вимовлятись через мікрофон оператором або буде попередьмо записана на магнітофон або на комп'ютера і передаватися автоматично та формують звукові і візуальні повідомлення залежно від конкретної ситуації (конкретного місця загоряння, розмірів території, охопленої вогнем, часу, що пройшов з моменту загоряння тощо), забезпечує найбільшу ефективність евакуації і безпеки;

допускається замикання евакуаційних дверей поверхів будівлі школи таким чином, що важко відчиняються з середини, що може перешкоджати, у разі виникнення пожежі, вільній та швидкій евакуації людей (дітей) з приміщень поверхів будівлі школи;

евакуаційні виходи із приміщень поверхів будівлі школи захаращені обладнанням та різними матеріалами - у разі виникнення пожежі буде перешкоджати вільній та швидкій евакуації людей (дітей) з приміщень поверхів будівлі школи;

двері на шляхах евакуації 1-го поверху будівлі школи відчиняються не у напрямку виходу людей (дітей) з приміщень - у разі виникнення пожежі буде перешкоджати вільній та швидкій евакуації людей (дітей) з приміщень 1-го поверху будівлі школи;

на вікнах приміщень 1-го поверху будівель школи та майстерні, де перебувають люди (діти), встановлені грати, які не розкриваються, розсуваються та не знімаються, що, у разі виникнення пожежі, буде перешкоджати евакуації людей (дітей) та гасіння пожежі;

у віконних отворах сходових кліток СК1 з приміщень поверхів будівлі школи відсутні фрамуги (створки), що відчиняються, площею не менше 1,2 кв.м., що є великою ймовірністю швидкого розповсюдження диму на інші поверхи приміщення, будівлі;

приміщення будівлі не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу - у разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення та гасіння пожежі то оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей та завдати значних матеріальних збитків. Для оповіщення використовуються спеціальні гучномовці, світлові табло з фіксованими надписами ( Пожежа , Вихід , тощо), піктограми або світлодіодне табло. Сигнал на включення засобів оповіщення подається автоматично центральною станцією пожежної сигналізації або оператором системи безпеки. Так само передана через гучномовці аудіо інформація може вимовлятись через мікрофон оператором або буде попередньо записана на магнітофон або на п'яті комп'ютера і передаватися автоматично та формують звукові і візуальні повідомлення залежно від конкретної ситуації (конкретного місця загоряння, розмірів території, охопленої вогнем, часу, що пройшов з моменту загоряння тощо), забезпечує найбільшу ефективність евакуації і безпеки;

на шляхах евакуації з приміщень поверхів будівлі школи допускається опорядження (облицювання) стін з горючих матеріалів (ДСП), що сприятиме швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей (дітей);

вихід зі сходової клітки на горище будівлі школи не виконаний через протипожежні двері 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, що може сприяти швидкому розповсюдженню вогню.

Більш того, відповідачем не заперечуються обставини щодо допущення виявлених під час перевірки порушень.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки приміщення школи І-Ш ступенів № 190 Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ 01211621) за адресою: вул. Шолом-Алейхема, 16-А Деснянського району у м. Києві, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (дітей), що є неприпустимим.

При цьому, поняття загроза життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про відсутність нормативно-правового акту, який б визначав порядок зупинення роботи підприємств, установ та організацій, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач під час проведення позапланових заходів керувався та діяв у відповідності до норм чинного законодавства України, зокрема, положень Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а також Розпорядження Кабінету міністрів України від 20.09.2017 № 643-р Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки .

Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо часткового усунення недоліків, які не потребують значних матеріальних затрат (виділення бюджетних коштів), оскільки в підтвердження вказаного відповідачем жодного належного та допустимого доказу суду не надано.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування відповідних заходів реагування.

При цьому, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень школи І-Ш ступенів № 190 Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ 01211621) за адресою: вул. Шолом-Алейхема, 16-А Деснянського району у м. Києві до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

3. Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко