Постанова

від 18.01.2018 по справі 804/3715/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2018 року, місто Дніпросправа № 804/3715/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії: головуючий суддя:          Коршуна А.О. (доповідач)

           судді:           Чередниченка В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2017р. у справі №804/3715/16

за позовом:Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

до:

про:Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

06.06.2016р. Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі – ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») за допомогою засобів поштового зв'язку звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління ДФС (далі – СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення /а.с. 4-17, т. 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2016р., з урахуванням заяви позивача від 12.07.2016р., яка зареєстрована судом 15.07.2016р., про зміну найменування ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі – ПрАТ «Павлоградвугілля») /а.с. 82-83, т. 1/, за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/3715/16 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 2, т. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, з урахуванням узагальнених пояснень /а.с. 83-209, т. 45/, на те, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Павлоградвугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами за період з 01.02.2015р. по 30.06.2015р., за результатами якої було складено акт №153/28-01-48-03/00178353 від 04.12.2015р., у якому податковим органом зроблено висновки про порушення підприємством п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі – ПДВ) на загальну суму 7943380,00 грн., цей висновок відповідачем у справі зроблено з огляду на те, що, на його думку, операції з придбання позивачем товарів та послуг у ПП «Фірма ТТЛ», ТОВ «Ремпроммаш», ПП «Антей-», ТОВ «Юні-Групп», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «ТПК «ЯМЗ», ТОВ «Донэнергооборудование», ТОВ «Славутіч», ПП «Онікс», НВПП «Сандра», ТОВ «Желдорснаб», ПП «Софія-2010», ТОВ «ТПГ Алвіс», ТОВ «Завод «Амплітуда», ТОВ «ТПК «Промтехмашелектро», ПП «Коліс Сервіс», ТОВ «КДС», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «ВКТ-Ремсервіс» протягом перевіряємого періоду не підтвердженні реально, господарські операції по ланцюгу постачання від цих контрагентів позивача є фіктивними, окремі документи складені з помилками або взагалі відсутні, контрагенти позивача не мають трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для виконання господарських операцій, що свідчить про завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 7943380,00 грн. За результатами перевірки, на підставі акту перевірки відповідачем 29.12.2015р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000384801, яким ПрАТ «Павлоградвугілля» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 11915070,00 грн. Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, але скарги були залишені без задоволення, а прийняте відповідачем 29.12.2015р. податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Позивач вважає висновки акту перевірки та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та безпідставним, оскільки податковий орган має базувати свої висновки за результатами проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження наданих первинних документів, а не на актах перевірок контрагентів позивача, всі договори позивача з контрагентами ПП «Фірма ТТЛ», ТОВ «Ремпроммаш», ПП «Антей-», ТОВ «Юні-Групп», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «ТПК «ЯМЗ», ТОВ «Донэнергооборудование», ТОВ «Славутіч», ПП «Онікс», НВПП «Сандра», ТОВ «Желдорснаб», ПП «Софія-2010», ТОВ «ТПГ Алвіс», ТОВ «Завод «Амплітуда», ТОВ «ТПК «Промтехмашелектро», ПП «Коліс Сервіс», ТОВ «КДС», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «ВКТ-Ремсервіс» були укладені свідомо, з метою настання певних наслідків, ці угоди виконані сторонами за договором, позивачем оплачено вартість товару, а контрагентами здійснено поставку визначеного умовами договорів товару, який у подальшому було використано позивачем у власній господарській діяльності, у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про факт реального здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, крім цього позивач вважає, що він не може нести відповідальність за правильність ведення його контрагентами фінансового та податкового обліку, з огляду на що ПрАТ «Павлоградвугілля» мало законні підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено у вартості отриманих від вищезазначених контрагентів товарів, тому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000384801 від 29.12.2015р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2017р. у справі №804/3715/16 замінено в порядку процесуального правонаступництва первісного відповідача – СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС, на належного відповідача – Дніпропетровське управління Офісу великих платників ДФС /а.с. 215, т. 45/.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2017р. у справі №804/3715/16 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000384801 від 29.12.2015р. (суддя Ільков В.В.) / а.с. 20-48, т. 47/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою, подав апеляційну скаргу /а.с. 53-56, т. 47/, у якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 31.08.2017р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 66-201, т. 47/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та постановлено рішення у справі без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 31.08.2017р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 31.08.2017р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином /а.с. 40, т. 48/, відповідач про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПрАТ «Павлоградвугілля», код ЄДРПОУ 00178353, зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку відповідача, одним з основних видів господарської діяльності підприємства є добування кам'яного вугілля /84-92, т. 1/.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у період з 19.10.2015р. по 06.11.2015р. Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників ДФС, відповідачем у даній справі, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Павлоградвугілля» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами за період з 01.02.2015р. по 30.06.2015р., за результатами якої було складено акт №153/28-01-48-03/00178353 від 04.12.2015р. (далі – акт перевірки) .

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки /а.с. 120-190, т. 1/, за результатами перевірки податковим органом було зроблено висновки про порушення підприємством п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України. Цей висновок відповідачем у справі зроблено з огляду на те, що, на його думку, операції з придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у ПП «Фірма ТТЛ», ТОВ «Ремпроммаш», ПП «Антей-», ТОВ «Юні-Групп», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «ТПК «ЯМЗ», ТОВ «Донэнергооборудование», ТОВ «Славутіч», ПП «Онікс», НВПП «Сандра», ТОВ «Желдорснаб», ПП «Софія-2010», ТОВ «ТПГ Алвіс», ТОВ «Завод «Амплітуда», ТОВ «ТПК «Промтехмашелектро», ПП «Коліс Сервіс», ТОВ «КДС», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «ВКТ-Ремсервіс» протягом перевіряємого періоду не підтвердженні реально, а надані позивачем в ході перевірки первинні документи за цими договорами не підтверджують реальності здійснення цих господарських операцій, оскільки ці контрагенти позивача не мали можливості здійснювати господарські операції з позивачем з урахуванням часу, місця, надходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, у контрагентів позивача був відсутній управлінський та технічний персонал, основні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тобто ПрАТ «Павлоградвугілля» було нібито отримано товари (послуги) за ланцюгом постачання, до якого залучені контрагенти, можливість здійснення якими господарської діяльності перебуває під сумнівом внаслідок обмеженості ресурсів, необхідних для її здійснення у сфері суспільного виробництва, крім цього під час перевірки були виявлені документи, оформлені між позивачем та його контрагентами, які не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому такі надані позивачем документи по господарським зобов'язанням з вищезазначеними контрагентами не можуть бути визнані належними первинними документами та не підлягають використанню для фінансового та податкового обліку, що свідчить про безпідставне віднесення підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого у вартості товарів (послуг), по взаємовідносинам з контрагентами – ПП «Фірма ТТЛ», ТОВ «Ремпроммаш», ПП «Антей-», ТОВ «Юні-Групп», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «ТПК «ЯМЗ», ТОВ «Донэнергооборудование», ТОВ «Славутіч», ПП «Онікс», НВПП «Сандра», ТОВ «Желдорснаб», ПП «Софія-2010», ТОВ «ТПГ Алвіс», ТОВ «Завод «Амплітуда», ТОВ «ТПК «Промтехмашелектро», ПП «Коліс Сервіс», ТОВ «КДС», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «ВКТ-Ремсервіс».

Також необхідно зазначити, що з наданої суду ксерокопії акту перевірки №153/28-01-48-03/00178353 від 04.12.2015р., висновки податкового органу щодо фіктивності господарських операцій по ланцюгу постачання від контрагентів позивача зроблені з огляду на наявність у податкового органу відомостей щодо стану фінансового-господарської діяльності цих контрагентів позивача, у вигляді податкової інформації, яка була надана податковими органами за місце їх податкового обліку, або наявна в інформаційних базах ДФС України.

29.12.2015р. відповідачем у справі на підставі акту перевірки №153/28-01-48-03/00178353 від 04.12.2015р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000384801, яким ПрАТ «Павлоградвугілля» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 11915070,00 грн., з яких 7943380,00 грн. – основний платіж, 3971690,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції (штрафи) /а.с 19, т. 1/.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим за її результатами податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, але скарги були залишені без задоволення, а прийняте відповідачем 29.12.2015р. податкове повідомлення-рішення – залишене без змін / а.с. 23-28, 34-38, 40-45 т. 1/.

У судовому засіданні, під час розгляду даної справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що між позивачем та його контрагентами – ПП «Фірма ТТЛ», ТОВ «Ремпроммаш», ПП «Антей-», ТОВ «Юні-Групп», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «ТПК «ЯМЗ», ТОВ «Донэнергооборудование», ТОВ «Славутіч», ПП «Онікс», НВПП «Сандра», ТОВ «Желдорснаб», ПП «Софія-2010», ТОВ «ТПГ Алвіс», ТОВ «Завод «Амплітуда», ТОВ «ТПК «Промтехмашелектро», ПП «Коліс Сервіс», ТОВ «КДС», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «ВКТ-Ремсервіс» – було укладено низку договорів щодо придбання товарів (робіт, послуг), які виконано сторонами за договорами у встановлений умовами договорів строк, при цьому позивачем отримано визначені умовами договорів товари (роботи, послуги) від вищезазначених контрагентів, та сплачено вартість отриманих товарів (робіт, послуг), які у подальшому були використані позивачем у власній господарській діяльності, контрагенти позивача під час укладання договорів з позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цими правочинами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу – відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за вищезазначеними господарськими зобов'язаннями (правочинами), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами і використання отриманих позивачем товарів (робіт, послуг) у власній господарський діяльності позивача, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи /а.с. 101-250, т. 1, а.с. 1-250, т. 2-14, а.с. 196-250, т. 15, а.с. 1-250, т. 16-19, а.с. 1-208, т. 20, а.с. 11-252, т. 21, а.с. 1-115, т. 22, а.с. 1-250, т. 23-25, а.с. 1-253, т. 26, а.с. 1-173, 181-250, т. 27, а.с. 1-45, т. 28, а.с. 1-250, т. 29-31, а.с. 1-145, 160-250, т. 32, а.с. 1-250, т. 33, а.с. 1-45, т. 34, а.с. 35-250, т. 35, а.с. 1-250, т. 36-38, а.с. 1-229, 237-249, т. 39, а.с. 1-249, т. 40, а.с. 1-250, т. 41-43, а.с. 1-114, 132-250, т. 44, а.с. 1-13, 20-82, т. 45/.

Твердження податкового органу про відсутність у вищезазначених контрагентів позивача об'єктивної можливості виконати зобов'язання за укладеними договорами в силу відсутності необхідних матеріально-технічних та трудових ресурсів у даному разі не спростовують реальності зазначених операцій, оскільки у господарській діяльності надання послуг не завжди вимагає наявності власних основних та транспортних засобів, значної кількості персоналу, і звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів (договори оренди, найму та ін.). При цьому, такі висновки зроблені відповідачем на підставі відомостей щодо стану фінансового-господарської діяльності цих контрагентів позивача, у вигляді податкової інформації, фактична наявність основних засобів та матеріальних активів не встановлювалась перевіряючим органом, як не встановлювався факт наявності чи відсутності цивільно-правових договорів між контрагентами позивача та іншими суб'єктами господарювання, укладених з метою виконання договорів з ПрАТ «Павлоградвугілля».

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Так, аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (отриманні послуги) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов'язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуги) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на покупця товару (послуги), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку, що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуги) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правова позиція стосовно розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, висновки відповідача щодо порушення контрагентів позивача правил подання податкової звітності, зокрема, в частині не декларування податкових зобов'язань, а також в частині взаємовідносин ПП «Фірма ТТЛ», ТОВ «Ремпроммаш», ПП «Антей-», ТОВ «Юні-Групп», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «ТПК «ЯМЗ», ТОВ «Донэнергооборудование», ТОВ «Славутіч», ПП «Онікс», НВПП «Сандра», ТОВ «Желдорснаб», ПП «Софія-2010», ТОВ «ТПГ Алвіс», ТОВ «Завод «Амплітуда», ТОВ «ТПК «Промтехмашелектро», ПП «Коліс Сервіс», ТОВ «КДС», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «ВКТ-Ремсервіс» зі своїми контрагентами (з якими у позивача відсутні будь-які правовідносини), як на підставу для невизнання права платника на податковий кредит за реальності виконання операцій та дотримання умов, встановлених законом для формування податкового кредиту, не можуть обумовлювати законність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наявність або відсутність окремих документів, або наявність помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо посилань відповідача у справі під час розгляду даної справи на існування кримінального провадження №422016101110000067 щодо взаємовідносин позивача з ПП «Аннтей-» /а.с. 123, т. 44/, то колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України для адміністративного суду преюдиціальне значення має лише вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, а тому інформація по кримінальному провадженню для адміністративного суду є доказом, на які посилається одна із сторін у справі та які підлягають оцінці у відповідності до ст. 90 КАС України.

З урахуванням вищезазначеного і того, що обвинувальний вирок щодо посадових осіб ПП «Аннтей-» відсутній, немає законних підстав для невизнання господарських відносин щодо поставки товару на виконання договорів, укладених між ПрАТ «Павлоградвугілля» та ПП «Аннтей-», за наявності складених у відповідності до вимог діючого законодавства документів первинного бухгалтерського обліку.

Також, щодо посилання податкового органу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2017р. у справі №804/5444/17 /а.с. 21-35, т. 48/, яка набрала законної сили 14.12.2017р., та якою адміністративний позов ПрАТ «Павлоградвугілля» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників ДФС №0000064801 від 11.03.2016р. в частині грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями в розмірі 1595508,79 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 197754,32 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказане судове рішення мотивоване не підтвердженістю належними доказами окремих взаємовідносин позивача з контрагентами, у зв'язку з чим позивач не мав прав на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з такими контрагентами, а оскільки відповідач вказує на те, що суть виявлених порушень була повністю ідентичною і господарські відносини виникали з тих самих підстав, що і в даній справі, то вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, що були встановлені під час розгляду справи №804/5444/17 доказуванню не підлягають, тому повинні бути враховані під час розгляду справи №804/3715/16.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 78 КАС України, колегія суддів не приймає до уваги вищезазначене судове рішення, оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у справі №804/5444/17 не є тими ж самими, які встановлювались під час розгляду даної справи №804/3715/16, а саме – перевірялось законність прийняття податковим органом іншого податкове повідомлення-рішення, прийнятого на підставі іншого акту перевірки.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено безпідставний та неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій та щодо завищення у перевіряємому періоді податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 7943380,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Фірма ТТЛ», ТОВ «Ремпроммаш», ПП «Антей-», ТОВ «Юні-Групп», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «ТПК «ЯМЗ», ТОВ «Донэнергооборудование», ТОВ «Славутіч», ПП «Онікс», НВПП «Сандра», ТОВ «Желдорснаб», ПП «Софія-2010», ТОВ «ТПГ Алвіс», ТОВ «Завод «Амплітуда», ТОВ «ТПК «Промтехмашелектро», ПП «Коліс Сервіс», ТОВ «КДС», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «ВКТ-Ремсервіс».

З огляду на вищевказане, та приймаючи до уваги положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, зокрема положення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагентів - ПП «Фірма ТТЛ», ТОВ «Ремпроммаш», ПП «Антей-», ТОВ «Юні-Групп», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «ВКП «Укрпромпостач», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «ТПК «ЯМЗ», ТОВ «Донэнергооборудование», ТОВ «Славутіч», ПП «Онікс», НВПП «Сандра», ТОВ «Желдорснаб», ПП «Софія-2010», ТОВ «ТПГ Алвіс», ТОВ «Завод «Амплітуда», ТОВ «ТПК «Промтехмашелектро», ПП «Коліс Сервіс», ТОВ «КДС», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «ВКТ-Ремсервіс» товарів (робіт, послуг), оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів за результатами господарської діяльності по операціям з вищезазначеними суб'єктами господарювання протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про завищення податкового кредиту по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставним, що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000384801 від 29.12.2015р., яке є предметом оскарження у даній справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та, в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності свого рішення, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним постанову суду першої інстанції від 31.08.2017р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС – залишити без задоволення.

          Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2017р. у справі №804/3715/16 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

          Повний текст виготовлено – 23.01.2018р.

Головуючий суддя:                                                                                А.О. Коршун

           Суддя:                                                                                В.Є. Чередниченко

           Суддя:                                                                                О.М. Панченко