Рішення

від 24.01.2018 по справі 914/2360/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2018р. Справа №914/2360/17

місто Львів

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю А-Мега авто , м. Київ, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю МАС-ВАД , м. Стрий, про: стягнення 88088,00 грн. основного боргу, 2476,12 грн. - трьох процентів річних та 9873,61 грн. - інфляційних втрат. Суддя Березяк Н.Є., Секретар судового засідання Кравець О.І. За участю представників: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 25.09.2017), відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК України. Заяви про відвід судді не надходило.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю А-Мега авто до товариства з обмеженою відповідальністю МАС-ВАД про стягнення 88088,00 грн. основного боргу, 2476,12 грн. - трьох процентів річних та 9873,61 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.12.2017.

Після порушення провадження у справі, а саме 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , відповідно до положень якого Господарський процесуальний кодекс України було викладено у новій редакції.

Згідно з пунктом 9 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження або позовного провадження (загального або спрощеного).

Зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2017 провадження у справі порушено за правилами позовного провадження, розгляд справи за правилами позовного провадження вже розпочався. Однак у судовому засіданні суд ще не переходив до розгляду справи по суті. Таким чином, з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх нових процесуальних прав, суд в судовому засіданні 18.12.2017 ухвалив продовжувати розгляд справи у порядку загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження.

В судове засідання 24.01.2018 року представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав усні пояснення по суті справи. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 88088,00 грн. Крім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано 2476,12 грн. - три проценти річних та 9873,61 грн. - інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

В судове засідання 24.01.2018 року представник відповідача не з'явився, причин повторного неприбуття не повідомив, хоч був належно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти позову не заперечив.

В судовому засіданні 24.01.2018 року суд ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

В судовому завданні 24.01.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

10 листопада 2014 року між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу №3-11 (надалі - Договір). За умовами цього Договору, Продавець (позивач у справі) зобов'язується передати, Покупця (відповідач у справі) прийняти та оплатити продукцію відповідно до нижче перерахованих положень даного Договору. Найменування Продукції вказується у видаткових накладних до кожної партії, які підписуються обома сторонами, і є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.1. та 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна товару вказується в протоколі узгодження цін, який підписується разом із укладенням договору та є невід'ємною частиною договору. Ціна однієї одиниці (шт.) продукції, розраховується в національній валюті України гривні й вказується в накладній до кожної партії, які підписуються обома сторонами, і є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Покупець робить 100% попередню оплату за Товар.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31.12.2014. якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін письмово не повідомила про розірвання договору, він вважається подовженим на той самий термін та на тих самих умовах, крім випадків передбачених п. 7.3. даного договору ( п. 5.1., 5.2. Договору).

Так, на виконання взятих на себе зобов'язань позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію (акумулятори) на загальну суму 88088,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №Лв11233 від 01.12.2016.

Вказану продукцію отримано відповідачем за довіреністю виданою ОСОБА_2 від 30.11.2016.

26 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою №183 про сплату боргу в розмірі 88088,00 грн., яку останній отримав 10.10.2017, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, доказів оплати боргу до суду не надав, проти позову не заперечив.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів. Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного Договору купівлі-продажу виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу купівлі-продажу продукції.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, позивач передав, а відповідач прийняв продукцію, що підтверджується видатковою накладною №Лв11233 від 01.12.2016 на загальну суму 88088,00 грн. Кореспондуючий обов'язок з оплати не виконав.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення 88088,00 грн. основного боргу є правовірними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення в розмірі 2476,12 грн. - три проценти річних та 9873,61 грн. - інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статтей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1600,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись 10, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МАС-САД (82400, вулиця Галицька, будинок 4, місто Стрий, Львівська область; ідентифікаційний код 38374247) на користь товариства з обмеженою відповідальністю А-Мега Авто (04208, проспект В.Порика, будинок 17, місто Київ; ідентифікаційний код 36471822) 88088,00 грн. - основного боргу, 2476,12 грн. - три проценти річних, 9873,61 грн. - інфляційних втрат та 1600,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.01.2018.

Суддя Березяк Н.Є.