Рішення

від 19.01.2018 по справі 910/19961/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.01.2018Справа № 910/19961/17

За позовомДніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації та Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва доПриватного підприємства Аква-Люкс 2000 простягнення 62574 грн. 53 коп.

Суддя Отрош І.М.

Секретар судового засідання Савінкова Ю.Б.

Представники учасників справи:

від позивача 1 : не з'явились;

від позивача 2: Майданік В.Ю. - представник за довіреністю б/н від 02.01.2018;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.11.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації та Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва з вимогами до Приватного підприємства Аква-Люкс 2000 про стягнення 62574 грн. 53 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі сплатив орендну платута компенсацію плати податку за землю відповідно до Договору оренди нерухомого № 1703 від 09.08.2010, а також не у повному обсязі сплатив плату за послуги з утримання будинків і спору та прибудинкових територій за Договором № 593 від 01.01.2014, у зв'язку з чим позивачі просять суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 59706 грн 61 коп., заборгованість з компенсації податку за землю у розмірі 2041 грн 52 коп. та заборгованість з оплати послуг з утримання будинків і спору та прибудинкових територій у розмірі 826 грн 40 коп. на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19961/17, розгляд справи призначено на 05.12.2017.

01.12.2017 до Господарського суду міста Києва від позивача 2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач 2 просив суд накласти арешт на рухоме і нерухоме майно і грошові кошти відповідача.

Розглянувши у судовому засіданні 05.12.2017 вказану заяву позивача 2 про забезпечення позову, суд відмовив в її задоволенні, про що зазначено в ухвалі суду від 05.12.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.12.2017.

11.12.2017 до Господарського суду міста Києва від позивача 2 надійшли додаткові пояснення по справі, які суд долучив до матеріалів справи.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункт 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2017 постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 19.01.2018; запропоновано відповідачу подати відзив на позов у встановлений законом строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Представник позивача 2 у судовому засіданні 19.01.2018 надав усні пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача 1 у судове засідання 19.01.2018 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103044507190.

Представник відповідача у судове засідання 19.01.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10032542432 від 15.11.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення не було вручене під час доставки (з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958).

Крім того, ухвали суду від 16.11.2017 та від 05.12.2017 були надіслані на адресу відповідача, яка вказана у Витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10032542432 від 15.11.2017 та були повернуті на адресу суду, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання та поштовими конвертами, в яких ухвали суду були надіслані на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 19.01.2018, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та строки розгляду справи, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 19.01.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані учасниками справи докази, заслухавши усні пояснення представника позивача 2, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2010 між Комунальним підприємством Фінансово-розрахунковий центр Дніпровський Дніпровської районної в місті Києві ради (орендодавець) та Приватним підприємством Аква-Люкс 2000 (орендар) укладено Договір № 1703 оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого орендодавець передає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та окреме індивідуально визначене майно, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бажова, буд. 9-А.

Згідно з п. 2.1 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 об'єктом оренди є нерухоме майно загальною площею 44,50 кв.м.

Відповідно до п. 2.3 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі Дніпровської районної у м. Києві ради та у ТОВ Україна житло-сервіс на утриманні, експлуатаційному обслуговуванні житлового та нежитлового фонду без права відчуження.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 орендар вступає у строкову платне користування об'єктом оренди у строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі нерухомого майна.

Згідно з п. 4.2 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 орендна плата сплачується згідно з розрахунком, викладеним в Додатку № 2, і перераховується орендрем на поточний рахунок орендодавця.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 (Розрахунок орендної плати) розмір орендної плати за перший (базовий) місяць оренди - липень 2010 року становить 2269 грн. 50 коп. (без ПДВ).

Відповідно до п. 4.5 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 розмір компенсації (відшкодування) податку на землю розраховується за Методикою та сплачується згідно з умовами цього договору і розрахунку, викладеному у Додатку №4 до нього.

Відповідно до Додатку № 4 до Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 (Розрахунок розміру місячної компенсації (відшкодування) плати податку на землю) загальна сума місячної компенсації податку за землю становить 130 грн. 87 коп.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст Договору оренди № 1703 від 09.08.2010, суд дійшов висновку, що він є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 8.1 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, та діє з 09.08.2010 до 07.08.2013 включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви однієї із сторін договору про його припинення або про зміну умов договору оренди, суд дійшов висновку, що вказаний договір оренди був чинним у спірний період.

Судом встановлено, що 09.08.2010 Комунальне підприємство Фінансово-розрахунковий центр Дніпровський Дніпровської районної в місті Києві ради (орендодавець) передало, а Приватне підприємство Аква-Люкс 2000 (орендар) прийняло у користування нерухоме майно за Договором оренди № 1703 від 09.08.2010 - нежитлове приміщення, загальною площею 44,50 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Бажова, буд. 9-А, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб орендаря та орендодавця (копія долучена до позовної заяви).

Судом встановлено, що 01.10.2012 між Дніпровською районною в місті Києві Державною адміністрацією (орендодавець), Приватним підприємством Аква-Люкс 2000 (орендар) та Комунальним підприємством Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва (балансоутримувач) укладено Додаткову угоду № 1703/1-пр про внесення змін до Договору оренди № 1703 від 09.08.2010.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012 Дніпровська районна в місті Києві Державна адміністрація приймає на себе права та обов'язки орендодавця і стає стороною за Договором оренди № 1703 від 09.08.2010, укладеним між Комунальним підприємством Фінансово-розрахунковий центр Дніпровський Дніпровської районної в місті Києві ради та Приватним підприємством Аква-Люкс 2000 .

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012 сторони дійшли згоди викласти п. 2.3 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 у наступній редакції: об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва .

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012 сторони дійшли згоди викласти розділ 4 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 у наступній редакції: 4.1 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради від 27.03.2008 № 221, від 12.03.2009, № 338 від 22.12.2009, № 412. Орендна плата за цим договором сплачується згідно з розрахунком, викладеним у Додатку № 2, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.5 орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача. Останнім днем нарахування орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 4.9 розмір компенсації (відшкодування) податку на землю сплачується згідно з розрахунком, викладеним у Додатку № 4, і сплачується орендарем окремо від орендної плати на рахунок балансоутримувача з урахуванням податку на додану вартість .

Таким чином, внаслідок укладення Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012 до Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 відбулась заміна орендодавця за Договором оренди № 1703 від 09.08.2010 - з Комунального підприємства Фінансово-розрахунковий центр Дніпровський Дніпровської районної в місті Києві ради (орендодавець) на Дніпровську районну в місті Києві Державну адміністрацію; заміна особи, за якою на праві господарського відання закріплено об'єкт оренди - з Дніпровської районної у м. Києві ради на Комунальне підприємство Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва , та змінено сторону договору оренди, на користь якої орендар (відповідач) повинен сплачувати орендну плату та компенсацію податку за землю - з орендодавця на балансоутримувача (балансоутримувачем відповідно до додаткової угоди є Комунальне підприємство Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва ).

Водночас, судом встановлено, що відповідно до Рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва вирішено створити Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва та віднести його до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації; Комунальному підприємству Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва передати новоствореному КП житловий фонд, який був переданий до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно , яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01.08.2014.

Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.02.2015 № 61 закріплено з 16.02.2015 на праві господарського відання за Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва об'єкти житлового і нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до Акту приймання-передачі житлових будинків від 01.04.2015, затвердженого головою Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (копія долучена позивачами до позовної заяви), складеного уповноваженими особами Комунального підприємства Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва та Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва , з балансу Комунального підприємства Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва на баланс Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва передано житлові будинки відповідно до переліку, наведеного в акті, серед яких житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Бажова, буд. 9А.

Таким чином, з 01.04.2015 балансоутримувачем житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Бажова, буд. 9А є Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва .

Враховуючи, що умовами Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 в редакції Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012 передбачений обов'язок відповідача сплачувати оренду плату та компенсацію за земельну ділянку саме на користь балансоутримувача об'єкта оренди, яким фактично з 01.04.2015 є Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва , суд дійшов висновку, що у спірний період відповідач повинен був сплачувати орендну плату та компенсацію за землю на користь позивача 2.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 (Розрахунок орендної плати) розмір орендної плати за перший (базовий) місяць оренди - липень 2010 року становить 2269 грн. 50 коп. (без ПДВ).

Відповідно до п. 4.2 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 в редакції Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Згідно з п. 4.4 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 в редакції Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012 додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Судом встановлено, що за період з вересня 2016 року по липень 2017 року відповідач повинен був сплатити позивачу 2 орендну плату у загальному розмірі 60756 грн. 94 коп., враховуючи базову ставку орендної плати, визначену у Додатку № 2 до Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 та умови визначення місячного розміру орендної плати відповідно до розділу 4 договору оренди в редакції Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.6 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 в редакції Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012 орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.

Таким чином, відповідач повинен був сплачувати орендну плату на рахунок позивача 2 не пізніше 25 числа поточного місяця оренди.

Судом встановлено, що у спірному періоді відповідачем були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 64000 грн. 00 коп. (відповідно до копій банківських виписок з рахунку позивача 2, долучених до позовної заяви).

Судом встановлено, що здійснені відповідачем оплати позивач 2 зараховував в оплату найдавнішої заборгованості, що вбачається з розрахунку заборгованості по орендній платі, долученого позивачами до позовної заяви, та згідно з довідкою позивача 2, долученою до позовної заяви.

Відповідачем не було надано заперечень щодо порядку зарахування позивачем 2 сплачених відповідачем грошових коштів.

При цьому, судом встановлено, що здійснюючи оплати у спірному періоді, у призначенні платежу відповідач вказував реквізити рахунків виставлених за місяці, які не входять до спірного періоду (зокрема, 10.01.2017 та 08.11.2016 відповідач сплатив грошові кошти у загальному розмірі 20000 грн. 00 коп. та у призначенні платежу вказав рахунок від 04.07.2016).

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим порядок здійснення зарахування позивачем 2 сплачених відповідачем грошових коштів - в порядку погашення найдавнішої заборгованості.

Як вбачається з розрахунку заборгованості з орендної плати, долученого до позовної заяви, беручи до уваги, що у спірному періоді відповідачем були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 64000 грн. 00 коп., з яких 62949 грн. 67 коп. були зараховані позивачем 2 в рахунок погашення найдавнішої заборгованості, а решта - 1050 грн. 33 коп. в рахунок часткової сплати орендної плати за вересень 2016 року (відповідно до розрахунку заборгованості), за спірний період (з вересня 2016 року по липень 2017 року) у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 59706 грн. 61 коп.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 59706 грн. 61 коп. (орендної плати) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Крім того, позивачами було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з компенсації плати за землю у розмірі 2041 грн. 52 коп.

Відповідно до п. 4.9 Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 в редакції Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012 розмір компенсації (відшкодування) податку на землю сплачується згідно з розрахунком, викладеним у Додатку № 4, і сплачується орендарем окремо від орендної плати на рахунок балансоутримувача з урахуванням податку на додану вартість .

Відповідно до Додатку № 4 до Договору оренди № 1703 від 09.08.2010 (Розрахунок розміру місячної компенсації (відшкодування) плати податку на землю) загальна сума місячної компенсації податку за землю становить 130 грн. 87 коп.

Судом встановлено, що за період з квітня 2015 року по серпень 2016 року відповідач повинен був сплатити позивачу 2 компенсацію податку за землю у загальному розмірі 2669 грн. 68 коп. (враховуючи розмір місячної компенсації відповідно до Додатку № 4 до договору з урахуванням ПДВ).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 13.10.2017 позивач 2 звернувся до відповідача із претензією (вих. № 103/32-7073 від 11.10.2017), в якій вимагав сплатити в тому числі заборгованість з компенсації плати за землю у розмірі 2041 грн. 52 коп. у десятиденний строк з моменту отримання претензії.

Судом встановлено, що вказана претензія була направлена на адресу місцезнаходження відповідача станом на 11.10.2017 (м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 8Б, кв. 231 - відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

Доказів отримання відповідачем вказаної претензії позивачами суду не надано.

Водночас, враховуючи строки пересилання поштових відправлень (відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958), суд дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем обов'язку з компенсації плати за землю є таким, що настав.

Як вбачається з долученого позивачами до позовної заяви розрахунку заборгованості, відповідачем у спірному періоді були сплачені грошові кошти у розмірі 628 грн. 16 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2041 грн. 52 коп.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 2041 грн. 52 коп. (компенсація податку за землю) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Судом встановлено, що 01.01.2014 між Комунальним підприємством Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва (виконавець) та Приватним підприємством Аква-Люкс 2000 (споживач) укладено Договір № 593 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є надання виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території у житловому будинку № 9-А на вул. Бажова у м. Києві, в якому знаходиться нежиле приміщення загальною площею 44,50 кв.м., яке займає споживач, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати послуг за встановленим тарифом, у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 593 від 01.01.2014 виконавець надає послуги відповідно до затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, згідно з Додатком № 2 до договору.

Додатком № 2 до Договору № 593 від 01.01.2014 (Тариф та структура тарифу) визначено перелік послуг, які надаються виконавцем та входять до структури послуг з утримання будинків і спору та прибудинкових територій, їх вартість.

Відповідно до п. 1.3 Договору № 593 від 01.01.2014 споживач сплачує плату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, ПДВ на розрахунковий рахунок виконавця, пропорційно займаній площі, згідно з Додатком № 1 до договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 593 від 01.01.2014 (Розрахунок вартості послуг) місячна вартість послуг становить 50 грн. 16 коп. без ПДВ.

Згідно з п. 2.2 Договору № 593 від 01.01.2014 плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, ПДВ перераховується споживачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця до 20-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.1 Договору № 593 від 01.01.2014 даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України діє з 01.01.2014 до 30.12.2016. У разі, коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Судом встановлено, що 01.04.2015 між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва (новий виконавець), Комунальним підприємством Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва (первісний виконавець) та Приватним підприємством Аква-Люкс 2000 (споживач) укладено Договір про заміну сторони у Договорі про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до умов якого первісний виконавець передає, а новий виконавець набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов'язань первісного виконавця за Договором № 593 від 01.01.2014 з моменту набрання чинності цим договором.

Відповідно до п. 3 Договору про заміну сторони від 01.04.2015 споживач, первісний виконавець, новий виконавець погодились, що даний договір набирає чинності з 01.04.2015.

Згідно з п. 4 Договору про заміну сторони від 01.04.2015 споживач, первісний виконавець, новий виконавець погодились, що отримувачем коштів за договором про заміну сторони є новий виконавець.

Всі інші умови Договору № 593 від 01.01.2014 залишаються без змін (відповідно до п. 5 Договору про заміну сторони від 01.04.2015).

Таким чином, з 01.04.2015 у зв'язку з укладенням між сторонами Договору про заміну сторони від 01.04.2015 у Договорі № 593 від 01.01.2014 Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва (позивач 2) набуло статусу виконавця за Договором № 593 від 01.01.2014, та відповідач повинен сплачувати грошові кошти за надані позивачем 2 послуги на користь позивача 2 (відповідно до п. 4 Договору про заміну сторони від 01.04.2015).

Судом встановлено, що 10.08.2015 між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва (виконавець) та Приватним підприємством Аква-Люкс 2000 (споживач) укладено Додаткову угоду до Договору про заміну сторони у договорі про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2015, якою сторони дійшли згоди викласти Договір про заміну сторони від 01.04.2015 у новій редакції.

Відповідно до п. 1 Договору про заміну сторони від 01.04.2015 (в редакції Додаткової угоди від 10.08.2015) предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій орендарю (суборендарю, власнику) нежитлового приміщення, у житловому будинку № 9а по вул. Бажова у м. Києві, споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 3 Договору про заміну сторони від 01.04.2015 (в редакції Додаткової угоди від 10.08.2015) розмір щомісячної плати за надані послуги з урахуванням ПДВ становить 55 грн. 82 коп.

Згідно з п. 20 Договору про заміну сторони від 01.04.2015 (в редакції Додаткової угоди від 10.08.2015) цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається продовженим на черговий календарний рік.

Таким чином, Додатковою угодою від 10.08.2015 до Договору про заміну сторони у договорі про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2015 сторони фактично було викладено Договір № 593 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.01.2014 у новій редакції.

При цьому, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів висловлення сторонами за місяць до закінчення дії вказаного договору про намір його розірвання чи внесення до нього змін, суд дійшов висновку, що вказаний договір був чинним у спірний період.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальними послугами є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Судом встановлено, що за період з лютого 2017 року по вересень 2017 року позивач 2 надав відповідачу житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на загальну суму 827 грн. 05 коп. (враховуючи погоджений сторони у п. 3 Договору про заміну сторони від 01.04.2015 (в редакції Додаткової угоди від 10.08.2015) розмір щомісячної плати за надані послуги з урахуванням ПДВ - 55 грн. 82 коп. та тарифи, встановлені розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які діяли у спірний період), що відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем 2 до матеріалів справи 14.12.2017.

При цьому, позивачами долучено до позовної заяви копії рахунків-фактур, які виставлялись відповідачу для здійснення оплат, та копії актів виконання робіт із зазначенням вартості наданих позивачем 2 послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за спірний період.

Відповідачем не було надано суду будь-яких заперечень щодо факту ненадання позивачем 2 вказаних житлово-комунальних послуг у спірному періоді та їх вартості.

Згідно з п. 6 Договору про заміну сторони від 01.04.2015 (в редакції Додаткової угоди від 10.08.2015) плата вноситься на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем 2 послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, сплативши 13.02.2017 грошові кошти у розмірі 0,65 грн., що відображено позивачем 2 у розрахунку заборгованості, долученому позивачем 2 до матеріалів справи 14.12.2017, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 826 грн. 40 коп.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 826 грн. 40 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача 1 не підлягають задоволенню, а вимоги позивача 2 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Приватного підприємства Аква-Люкс 2000 за Договором оренди № 1703 від 09.08.2010 (з урахуванням Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012) у розмірі 59706 грн. 61 коп. (орендна плата) та у розмірі 2041 грн. 52 коп. (компенсація податку за землю) та за Договором № 593 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.01.2014 (з урахуванням Договору про заміну сторони від 01.04.2015 та Додаткової угоди від 10.08.2015) у розмірі 826 грн. 40 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва до Приватного підприємства Аква-Люкс 2000 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 62574 грн. 53 коп. (59706 грн. 61 коп. орендної плати, 2041 грн. 52 коп. компенсації податку за землю та 826 грн. 40 коп. плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) так як вказані платежі відповідач повинен сплачувати саме на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва як балансоутримувача орендованого майна (відповідно до умов вказаних договорів).

Водночас, позовні вимоги Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації обгрунтовані тим, що позивач 1 є орендодавцем за Договором оренди № 1703 від 09.08.2010 (з урахуванням Додаткової угоди № 1703/1-пр від 01.10.2012) - враховуючи письмові пояснення, подані 11.12.2017 представником позивача 1.

Однак, суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати, компенсації податку за землю та плати з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та вказані платежі відповідач відповідно до умов договору оренди та договору надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території зобов'язаний сплачувати саме на користь позивача 2 як балансоутримувача (Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва ).

При цьому, невиконанням відповідачем обов'язку зі сплати вказаних платежів на користь позивача 2 жодним чином не порушуються права позивача 1 (Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації), який лише виступає стороною (орендодавцем) договору оренди, та відповідач не зобов'язаний сплачувати вказані платежі на користь позивача 1.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем 1 не доведено суду належними та допустимими доказами порушення його прав відповідачем (з огляду на заявлені предмет та підстави позову), у зв'язку з чим відмовляє у позові Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 165, 178 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації до Приватного підприємства Аква-Люкс 2000 відмовити.

2. Позов Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва до Приватного підприємства Аква-Люкс 2000 задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства Аква-Люкс 2000 (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, буд. 17, кв. 103; ідентифікаційний код: 36515733) на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код: 39606435) грошові кошти у розмірі 62574 (шістдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 53 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.01.2018

Суддя І.М. Отрош