Ухвала

від 22.01.2018 по справі 917/550/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.01.18 Справа № 917/550/13

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", м.Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Еко", м.Полтава

про стягнення 19 5015,82 грн.,

Суддя Киричук О.А.

Секретар Тертична О.О.

Представники сторін :

представник стягувача: не з"явився

представник боржника: не з"явився

від ДВС: ОСОБА_1, дов. № 1438 від 16.01.2018р.

Розглядається скарга на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по справі № 917/550/13.

У поданій скарзі боржник просить:

1. Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1, пов'язані з винесенням 30.11.2017 постанови про повернення виконавчого документу стягувану у виконавчому провадженні №49659040.

2. Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1, пов'язані з винесенням 30.11.2017 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №49660636.

3. Визнати протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 30.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №49659040.

4. Визнати протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 30.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №49660636.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що виконавчі дії старшим державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 проводились не в повному обсязі з огляду на вимоги Закону України „Про виконавче провадження", а постанови про повернення виконавчого документу винесено без належного і повного дослідження клопотань стягувана та без вжиття заходів примусового виконання рішень, передбачених п. п. З, 21 ч. З ст. 18, ч. 1 ст. 54 Закону України „Про виконавче провадження"

18.01.18р. ДВС через канцелярію суду надав заперечення на скаргу (вх. № 605 від 18.01.18р.).

Стягувач та боржник явку представників в судове засідання не забезпечили.

При цьому, стягувач через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника з урахуванням доводів скарги (вх. № 586 від 18.01.18р.).

Боржник про причини неявки представників не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до статті 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконачої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, виходячи з приписів статті 342 суд обмежений десятиденним строком на розгляд скарги, а неявка представників стягувача та боржника не перешкоджає її розгляду.

Представник ВДС в судовому засіданні 22.01.2018р. проти задоволення скарги заперечив за обгрунтуванням, наведеним у запереченнях. Крім того, представник ВДС в судовому засіданні надав пояснення, в яких відображено, що при внесенні відомостей до системи ПСВП помилково зазначено номер наказу, а саме: наказ № 917/50/13 замість правильного: наказ № 917/550/13.

Розглянувши матеріали скарги, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.04.2013р. позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Еко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" основний борг за поставлений товар в сумі 19 515,82 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили 08.05.2013р. видано наказ на його виконання.

З примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області №917/550/13 від 08.05.2013 про стягнення заборгованості з ТОВ „Енергія-Еко" на користь ТОВ СП „НІБУЛОН" в Шевченківському відділі ДВСУ м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області перебувало виконавче провадження №49660636, про що державним виконавцем 16.12.2015 винесено постанову про відкриття виконавчих проваджень.

Вказане виконавче провадження перебувало у складі зведеного виконавчого провадження №50978369 разом із виконавчим провадженням № 49659040 з примусового виконання наказу № 917/549/13, виданий Господарським судом Полтавської області 08.05.2013 про стягнення з ТОВ Енергія-Еко на користь ТОВ СГП Нібулон боргу у розмірі 3 802,10 грн.

В рамках зведеного виконавчого провадження до реєструючих право власності установ 17.12.2015, 06.05.2016 та 25.01.2017 направлено запити.

Згідно відповідей ТСЦ 5341 від 27.02.2016, 12.05.2016, 10.06.2016, 06.03.2017, 06.11.2017 та від 30.11.2017 транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

На все рухоме та нерухоме майно боржника постановою від 16.12.2015 накладено арешт.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.04.2016 та від 30.11.2017 відомості про право власності за боржником не встановлено, однак містяться обтяження-арешти всього нерухомого майна.

На кошти виявлених рахунків накладено арешт, постановою від 27.04.2016.

Згідно відповіді ПАТ Фідобанк від 06.05.2016 арешт на рахунки накладено.

Однак на період тимчасової адміністрації у ПАТ Фідобанк задоволення вимог вкладників не здійснюється.

Згідно відповіді ПАТ КБ Приватбанк від 30.05.2016 залишок коштів відсутній для виконання постанови.

Згідно відповіді AT Райффайзен банк аваль від 23.05.2016 залишок коштів відсутній для виконання постанови.

25.01.2017 керівнику боржника направлено виклик явкою до відділу 08.02.2017, однак на виклик ніхто не з явився, а лист з викликом повернувся на адресу відділу з поштового відділення за закінченням терміну зберігання. Державним виконавцем повторно 28.02.2017 направлено виклик керівнику на 15.03.2017, на виклик ніхто не з явився, а лист з викликом повернувся на адресу відділу з поштового відділення за закінченням терміну зберігання.

Державним виконавцем до Октябрського районного суду м. Полтава 28.02.2017 направлено подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, про що листом від 10.03.2017 повідомлено боржника, однак вказаний лист повернуто до відділу. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 17.03.2017 справа № 554/2090/17 у задоволенні подання про тимчасове обмеження відмовлено.

Державним виконавцем до Октябрського районного суду м. Полтава повторно 10.05.2017 направлено подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, про що листом від 10.05.2017 повідомлено боржника, однак вказаний лист повернуто до відділу. Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава від 23.05.2017 справа № 554/4103/17 у задоволенні подання про тимчасове обмеження відмовлено.

Згідно відповіді ДФС України від 02.02.2017 боржник має відкриті рахунки в АТ Райффайзен банк АВАЛЬ у м. Києві та ПОЛТ.ГРУ ПАТ КБ Приватбанк Полтава, що вже арештовані державним виконавцем, нові рахунки відсутні.

Так згідно клопотання стягувача від 03.02.2017 № 1635/3-17/27 виникла необхідність повторно перевірити інформацію про стан рахунків боржника, рух коштів та операції на рахунках боржника. Державним виконавцем 24.07.2017 за вих. № 36466 та повторно 06.11.2017 за вих.№ 58953 до банківських установ в порядку ст.62 Закону України Про банки та банківську діяльність , ст.18 Закону України Про виконавче провадження направлено відповідні запити.

Державним виконавцем 04.05.2017 здійснено вихід за адресою: м. Полтава вул. Сковороди, 14, боржника за даною адресою фактично не виявлено, про що складено ікт державного виконавця.

З метою виявлення дебіторської заборгованості чи майна боржника, яке перебуває у третіх осіб до ТОВ Інноваційні екотехнології , ТОВ МЕДІО , ПП ГРАНТ , ПАТ Диканський завод ПРОМІНЬ 10.05.2017 направлено запити. Вказані запити повернуті до відділу через відсутність організацій за вказаними адресами та через закінчення терміну зберігання.

У керівника боржника ОСОБА_2 29.05.2017 відібрано письмові пояснення.

Згідно відповіді AT Райффайзен банк АВАЛЬ від 02.08.2017 та від 15.11.2017 Рахунки боржника арештовані, кошти на рахунках відсутні, рух коштів відсутній.

Згідно відповіді ПАТ КБ Приватбанк від 09.08.2017 та від 22.11.2017 рахунки боржника арештовані, кошти на рахунках відсутні, рух коштів відсутній.

Так згідно клопотання стягувача від 03.02.2017 № 1636/3-17/27 виконавець 07.08.2017 за вих.№ 38861 звернувся до ГУ ДФС у Полтавській області та ГУ статистики у Полтавській област із запитами.

Згідно відповіді Головного управління статистики у Полтавській області від 18.08.2017 боржником подано статистичні звіти, однак з посиланням на вимоги Закону України Про державну статистику та Закону України Про інформацію в доступі до вказаних відомостей фактично відмовлено.

Згідно відповіді Головного управління ДФС у Полтавській області від 18.08.2017 в доступі до вказаних відомостей державному виконавцю фактично відмовлено.

Державним виконавцем повторно до Октябрського районного суду м. Полтава 06.11.2017 направлено подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, про що листом від 07.11.2017 повідомлено боржника, Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 13.11.2017 справа №554/8847/17, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 04.01.2018 справа № 554/8847/17 подання про тимчасове обмеження керівника боржника - ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу 29.11.2017 направлено на виконання до Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України.

30.11.2017 державним виконавцем з посиланням п.5 ст.37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 49660636.

Не погоджуючись з постановою про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 49660636 стягувач звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по справі 917/550/13, в якій просить визнати протиправними дії державного виконавця та скасувати постанову від 30.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №49660636.

Крім того, в межах даної скарги стягувач просить визнати протиправними дії державного виконавця, пов'язані з винесенням 30.11.2017 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №49659040 та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 30.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №49659040, відкритому на підставі наказу № 917/549/13.

Суд зазначає, що постанова про повернення виконавчого документа, а саме наказу господарського суду Полтавської області від 08.05.2013 по справі №917/550/13, надіслана Шевченківським відділом ДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області 27.12.2017, про що свідчить відбиток календарного штемпелю та штрихкодовий ідентифікатор відділення поштового зв'язку на конверті, та отримана ТОВ СП „НІБУЛОН" 29.12.2017, про що свідчить штами вхідної кореспонденції з вхідним номером та датою на супровідному листі відділу ДВС.

Відповідно до ст.341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Скаржник звернувся зі скаргою 05.01.2018р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті.

З огляду на наведене, скарга подана з дотриманням процесуального строку, передбаченого чинним законодавством, проте не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на дату винесення скаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Підстави повернення виконавчого документа стягувачу визначені в ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на дату винесення оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві).

Як встановлено судом, в оскаржуваній позивачем (стягувачем) постанові від 30.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №49660636, відкритому на підставі наказу № 917/550/13 державний виконавець підставою для повернення у виконавчого провадження зазначив п.5 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 5 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Як вже зазначалося вище, згідно зі ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого проводження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону); у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням (п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження та відображено виконавцем у оскаржуваній постанові, ним вжиті заходи щодо з'ясування місцезнаходження боржника - юридичної особи, проте відомості про право власності за боржником не встановлено, на виклик керівник боржника не з явився, неодноразово державним виконавцем (у тому числі за клопотанням стягувача) перевірено інформацію про стан рахунків боржника, рух коштів та операції на рахунках боржника та з"ясовано про відсутність залишку коштів для виконання рішення, здійснені звернення до суду про встановлення керівнику боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, здійснено вихід за адресою: м. Полтава вул. Сковороди, 14, проте боржника за даною адресою фактично не виявлено, про що складено акт державного виконавця, з метою виявлення дебіторської заборгованості чи майна боржника, яке перебуває у третіх осіб до ТОВ Інноваційні екотехнології , ТОВ МЕДІО , ПП ГРАНТ , ПАТ Диканський завод ПРОМІНЬ направлено запити, які повернуті до відділу через відсутність організацій за вказаними адресами та через закінчення терміну зберігання.

Вказане спростовує посилання скаржника про те, що старшим державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 не вжито заходів щодо встановлення інформації про рух грошових коштів та операцій за рахунками боржника, інформації про договори боржника про зберігання цінностей та інформації про дебіторську заборгованість боржника, інформації щодо майна боржника, що перебуває в інших осіб, та майна і коштів, що належать боржнику від інших осіб.

Зважаючи на те, що державний виконавець звертався до 07.08.2017 за вих.№ 38861 шляхом направлення відповідних запитів до ГУ ДФС у Полтавській області та ГУ статистики у Полтавській області, проте згідно відповідей вказаних органів отримав відмову в доступі до вказаних відомостей, суд вважає необгрунтованим посилання скаржника на те, що з огляду на відсутність інформації ГУ ДФС у Полтавській області та ГУ статистики у Полтавській області постанови про повернення виконавчих документів є передчасними.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем було вжито всіх передбачених Законом заходів до примусового виконання рішення по справі № 917/550/13.

За даних обставин, вимоги скаржника про визнання протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, пов"язані з винесенням 30.11.2017р. постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 49660636; визнання протиправними та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 від 30.11.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 49660636 є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановлює ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов"язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановлює ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Що стосується вимог про визнання протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, пов"язані з винесенням 30.11.2017р. постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 49659040; визнання протиправними та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 від 30.11.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 49659040 суд зазначає наступне.

Як вже вище досліджено судом, на примусовому виконанні у відділі перебувало зведене виконавче провадження №50978369 до складу якого входили виконавчі провадження:

- № 49660636 з примусового виконання наказу № 917/550/13, виданий Господарським судом Полтавської області 08.05.2013 про стягнення з ТОВ Енергія-Еко на користь ТОВ СГП Нібулон боргу у розмірі 21236,32 грн.

- № 49659040 з примусового виконання наказу № 917/549/13, виданий Господарським судом Полтавської області 08.05.2013 про стягнення з ТОВ Енергія-Еко на користь ТОВ СГП Нібулон боргу у розмірі 3 802,10грн.

Як роз"яснено в п. 9.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за змістом статті 121-2 ГПК судові засідання у розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів повинні проводитись господарськими судами окремо за різними справами. У разі подання скарги на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, в якій об'єднано вимоги за кількома виконавчими документами в різних справах, розглянутих різними судами, господарський суд з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК має повернути таку скаргу для розділу заявником відповідних вимог та подання скарг у кожній справі окремо.

Отже, враховуючи наведене, роз'яснення викладені в п. 9.12 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 розгляд цієї скарги повинен проводитись окремо у справах: №917/550/13 та 917/549/13.

Як роз"яснено в п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

В даному випадку після прийняття до розгляду скарги в порядку статті 340 Господарського процесуального кодексу України та виявлення господарським судом обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду заявлених скаржником вимог, необхідно застосувати до спірних правовідносин по скарзі наслідків у разі неможливості судового розгляду справи за поданим позовом та закрити провадження по скарзі в частині оскарження виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 49659040 з примусового виконання наказу № 917/549/13, оскільки оскарження дій Державної виконавчої служби можливо виключно в межах судових справ, по яким під час примусового виконання рішень судів відповідним органом Державної виконавчої служби були вчинені спірні дії.

Водночас, суд зазначає, що нормами розділу VI ГПК України не врегульовано питання закриття провадження у скарзі на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Разом з тим, ч. 10 ст. 11 ГПК України врегульовано, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

За наведених обставин, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону та закрити провадження у скарзі в частині оскарження виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 49659040 з примусового виконання наказу № 917/549/13, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. У задоволенні скарги в частині вимог про визнання протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, пов"язані з винесенням 30.11.2017р. постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 49660636 відмовити.

2. У задоволенні скарги в частині вимог про визнання протиправними та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 від 30.11.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 49660636 відмовити.

3. В частині вимог про визнання протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, пов"язані з винесенням 30.11.2017р. постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 49659040 провадження по скарзі закрити.

4. В частині вимог про визнання протиправними та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 від 30.11.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 49659040 провадження по скарзі закрити.

5.Копію ухвали направити сторонам та Шевченківському відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Повний текст складено і підписано 25.01.18 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Киричук О.А.