Постанова

від 24.01.2018 по справі 918/683/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року Справа № 918/683/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І. Ю. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації від 23.11.2017р. на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 13.11.17р. суддею Політикою Н.А. о 10:39год., у м.Рівному, повний текст складено 16.11.17р. у справі №918/683/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком"

до відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації

про стягнення заборгованості в сумі 124 818,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду з позовом до ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації про стягнення 124 818,39грн. відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг у період з січня 2016 року по грудень 2016 року пільговим категоріям споживачів, які згідно норм чинного законодавства повинні бути відшкодовані відповідачем.

Рішенням господарського суду Рівненької області від 13.11.2017р. у справі №918/683/17 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" до ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 124818,39грн. та 1872,29 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем належним чином виконуються обов'язки, щодо надання пільговим категоріям громадян Березнівського району Рівненської області телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. Факт надання позивачем телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за відповідний період 2016 року на суму 124818,39грн. підтверджується матеріалами справи. Чинне законодавство не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання. ОСОБА_3 соціального захисту населення у даному випадку відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із Закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб; враховуючи норми Закону, що регулюють спірні правовідносини, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій (державного та місцевих бюджетів), при цьому, відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках бюджету не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а тому заявлений позивачем позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації звернулося до суду з апеляційною скаргою від 23.11.2017р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 13.11.2017р. у справі №918/683/17 і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим; прийняте на підставі необґрунтованих доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права. Скаржник зазначає, що відшкодування за надані пільги з послуг зв'язку проводиться відповідно до законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, постанов КМУ №256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" та №117 від 29.01.2003 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги". Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ №256 від 04.03.2002 визначено, що відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату щодо надання різного роду послуг - послуг зв'язку, зокрема, безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету. Згідно пункту 2 вказаної постанови КМУ фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у відповідних обласних та районних бюджетах на зазначенні цілі. Проте, ЗУ "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015р. не передбачено субвенції з державного бюджету місцевим, у тому числі і бюджету Рівненської області, на надання пільг з послуг зв'язку. Оскільки у Законом на 2016 рік відповідні видатки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання, зокрема, пільг з послуг зв'язку не передбачені, ОСОБА_3 не має можливості погасити дану заборгованість. Зобов'язання відповідача щодо відшкодування витрат позивача по наданню пільг поставлено в залежність від факту надходження коштів на рахунок відповідача (щомісячних сум субвенцій) і відповідно є неможливим для виконання, у зв'язку із відсутністю відповідних бюджетних призначень. Разом з тим, розрахунки з відповідачем здійснювалися виключно в межах затвердженого обсягу асигнувань. Підставою для отримання коштів субвенцій були ЗУ про державний бюджет України на відповідний рік.. Даними нормативними актами не передбачена субвенція із державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, не визначено механізму відшкодування заборгованості, яка мала місцем станом на 01.01.2017р. та не встановлено межі відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Позивач - ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії у відзиві на апеляційну скаргу просить прийняти постанову, якою залишити рішення господарського суду Рівненької області від 13.11.2017р. у справі №918/683/17 без змін, а апеляційну скаргу - ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації - без задоволення, з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації у даній справі прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 24.01.2018р.

В судовому засіданні 24.01.2018р. представник позивача та відповідача (апелянта) підтримали свої доводи викладені ними у апеляційній скарзі та відзиві, відповідно.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненької області від 13.11.2017р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Рівненська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" є надавачем телекомунікаційних послуг та на підставі публічного договору надає споживачам послуги зв'язку.

Згідно частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Статтею 19 Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" від 22.10.1993 №3551-XII, Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 № 584-ІІІ, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" від 24.03.2008 №203/98-ВР та Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-ІІІ для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р., визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Так, загальні засади фінансування витрат пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних Законів визначено безпосередньо:

- у статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" згідно якої, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у частині 6 статті 6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" згідно якої, фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно якої, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у статті 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" згідно якої, витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" згідно якої, фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік.. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ;

- у статті 5 Закону України "Про охорону дитинства" якою визначено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітям та сім'ям з дітьми відповідно до законодавства;

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Отже, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян при цьому, зобов'язання сторін по даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

Так, Рівненська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги категоріям споживачів, визначених вказаними законами з урахуванням пільг, що ними встановлені.

Матеріалами справи встановлено, у період з січня 2016 року по грудень 2016 року ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах населенню Березнівського району, які підпадають під дію вказаних Законів України на загальну суму 124 818,39грн., що підтверджується зведеним розрахунком заборгованості за вказаний період - обігово-сальдова відомість (а.с.8).

Згідно матеріалів справи, ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії щомісячно надсилало ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації (уповноваженому органу) відповідні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за спірний період з січня по грудень 2016 року ОСОБА_3 не було перераховано ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії вказані кошти в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку. Вказані кошти не були перераховані ОСОБА_3 і в період з січня по вересень 2017 року.

За наведених обставин, 02.10.2017р. Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації про стягнення 124 818,39грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які відповідно до законодавства України отримують їх на пільгових умовах (а.с. 2-4).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.10.2017р. прийнято вказану позовну заяву та порушено провадження у справі №№ 918/683/17

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", як оператор телекомунікацій, надає послуги зв'язку споживачам на підставі публічного договору, тому між сторонами склались правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.

Таким чином, між сторонами у даному випадку виник спір у зв'язку з несвоєчасною компенсацією відповідачем послуг зв'язку окремим категоріям споживачів, надання яких було здійснено позивачем на пільговій основі.

29 січня 2003 року постановою Кабінету Міністрів України №117 затверджено Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги".

Згідно Положення (зі змінами, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України.

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад.

Відповідно до пункту 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи):

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, тощо.

Як уже зазначалося, Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та "Про охорону дитинства" для певних категорій людей передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Згідно частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому, частиною 1 статті 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", згідно пункту 2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Таким чином, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації за рахунок державних субвенцій (державного та місцевих бюджетів).

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (головні розпорядники коштів).

При цьому, у Березнівському районі Рівненської області таким головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації.

Згідно пункту 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20.

Абзацом 2 пункту 12 Порядку погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово.

Відповідно до частини 4 пункту 116 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №295, розрахунковим періодом для оплати загальнодоступних послуг є поточний календарний місяць.

Пунктом 10 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" визначено, що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

З положень Порядку вбачається, що обов'язок щодо розрахунку з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікації, які є постачальниками телекомунікаційних послуг (послуг електрозв'язку) покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, тобто це органи державної виконавчої влади до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення, у даному випадку відповідач.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії діяв згідно вищенаведених норм, подавав головному розпоряднику відповідних коштів, розрахунки видатків відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (форма "2-пільга").

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а тому посилання відповідача на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільняють його від обов'язку сплатити цю компенсацію.

Таким чином, відповідні доводи та заперечення відповідача - ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації з цього приводу є безпідставними.

За таких обставин, ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із Закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача боргу перед позивачем щодо компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі в розмірі 124 818,39грн. та відсутність оплати останнього з боку відповідача.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що були досліджені в ході судових засідань під час розгляду даного спору.

Доводи відповідача щодо відсутності у 2016 субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, правомірно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

За наведених обставин, враховуючи норми чинного законодавства, наявні матеріали справи, господарський суд Рівненської області правомірно прийняв рішення про стягнення з відповідача на користь позивача про стягнення 124 818,39грн. компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги з їх оплати, оскільки позовні вимоги заявлені ПАТ "Укртелеком" у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають до задоволення у повному обсязі.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими; не підтверджені належними доказами, спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи і не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Оскаржуване рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" у даній справі прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації від 23.11.2017р. не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації від 23.11.17р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 13 листопада 2017 року у справі №918/683/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/683/17 повернути господарському суду Рівненської області.

Повна постанова складена 25 січня 2018 року.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Савченко Г.І.