Ухвала

від 22.01.2018 по справі 619/126/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 619/126/18 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/790/132/18 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22січня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

секретаря - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією володільця майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 10 січня 2018 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погоджено з прокурором Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно.

Накладено арешт на тимчасово вилучене, в ході огляду місця події від 05.01.2018 року майна, а саме автомобіль УАЗ 452 д.н. НОМЕР_1 , в кузові якого було виявлено фрагменти стовбурів дерев та 4 пластикові баклажки з рідиною.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, до 09.01.2018 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло вищезазначене клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що 05.01.2018 року в ході огляду місця події, а саме ділянки лісосмуги, яка розташована по ліву сторону від асфальтованої дороги, яка веде з. м. Дергачі в с. Польова виявлено та вилучено автомобіль УАЗ 452 д.н. НОМЕР_1 , в кузові якого було виявлено фрагменти стовбурів дерев та 4 пластикові баклажки з рідиною.

Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України зазначений речі є тимчасово вилученим майном (а.с.1-3).

В ході судового засідання слідчим суддею встановлено, що автомобіль УАЗ 452 д.н. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_9 , який без оформлення будь-якого письмового правочину, на підставі усного договору купівлі-продажу було придбано у власність ОСОБА_10 .

Задовольняючи клопотання слідчий суддя зазначив, що врахував положення ст. 173 КПК України та вважає що існують ризики можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення або відчуження зазначеного у клопотанні майна (а.с.17-18).

Не погодившись із зазначеним рішенням, володільцем майна ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді від 10.01.2018 року та відмовити старшому слідчому СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 у клопотанні про арешт майна та повернути ОСОБА_7 арештоване майно - автомобіль УАЗ 452 д.н. НОМЕР_1 , в кузові якого було виявлено фрагменти стовбурів дерев та 4 пластикові баклажки з рідиною.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням норм КПК України та такою, що підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи прокурора який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання про арешт майна та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, діючої редакції цієї норми права, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення є речовими доказами по справі.

Між тим, в клопотанні про арешт майна (а.с. 1-3) слідчим вказано, про необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене, в ході огляду місця події 05.01.2018 року, майно а саме автомобіль УАЗ 452 д.н. НОМЕР_1 , в кузові якого було виявлено фрагменти стовбурів дерев та 4 пластикові баклажки з рідиною.

Клопотання слідчого містить суттєві протиріччя.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що 05.01.2018 року в ході огляду місця події, а саме ділянки лісосмуги, яка розташована по ліву сторону від асфальтованої дороги, яка веде з. м. Дергачі в с. Польова виявлено та вилучено автомобіль УАЗ 452 д.н. НОМЕР_1 , в кузові якого було виявлено фрагменти стовбурів дерев та 4 пластикові баклажки з рідиною.

Між тим, слідчий зазначає що 06.01.2018 року невстановлені особи здійснювали незаконну порубку дерев.

В клопотанні слідчого не зазначена і не розкрита суть та індивідуальні ознаки майна.

З клопотання не зрозуміло, що мається на увазі під фразою «фрагменти стовбурів дерев».

Тоб-то належним чином не вказано індивідуальні ознаки майна на яке належить накласти арешт ( кількість, вид, вага чи інші ознаки за якими можна ідентифікувати майно).

Наведено не взято до уваги слідчим суддею з оскарженої ухвали якого не зрозуміло на яку ж кількість фрагментів стовбурів дерев ним накладено арешт.

Клопотання слідчого не містить посилань на навність ризиків передбачених ч.2 ст.170 КПК України.

Між тим, слідчий суддя зазначив про існування певних ризиків в ухвалі.

Судова колегія акцентує увагу слідчого судді, що межами судового розгляду є лише межі клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна.

Між тим, вказані вимоги КПК України при поданні клопотання виконані не в повному обсязі.

В клопотанні слідчий цитує вибірково вимоги ст.170 КПК України і вказує що всі зазначені процесуальні дії направлені на швидкий, неупереджений та об`єктивний розгляд справи, а також встановлення істини у справі.

Крім того, в клопотанні не зазначено що майно на яке необхідно накласти арешт відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

П.7 ч.2 ст.131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Таким чином ні слідчим, ні прокурором обставини передбачені ч.3 ст.132 КПК України не доведено.

Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з`ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст.171 КПК України, а ч.3 ст.172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Слідчий суддя в супереч вимогам ч.2 ст.171 та ч.3 ст.172 КПК України не звернув уваги на те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам законодавства, а тому апеляційний суд не може погодитися з рішенням про необхідність у його задоволенні у тому вигляді, в якому воно надано до суду та позбавлений можливості в такому випадку надати оцінку доцільності відмови чи задоволення клопотання про арешт майна в розумінні положень ч.1 ст.170 КПК України.

Данні недоліки та неповнота є суттєвими, що безумовно є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Таким чином, ухвала слідчого суддівід 10 січня 2018 року передчасна і належним чином невмотивована.

За наведених обставин судова колегія вважає що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню на підставі п.п.1, 3 ч.1 ст.409 та ч.1 ст.412 КПК України.

Приймаючи рішення про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України.

У зв`язку з вищевикладеним колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу слідчого судді щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12018220280000036, а клопотання щодо накладення арешту повернути прокурору для виконання вимог ст. 171 КПК України встановивши йому строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу володільця майна ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 10 січня 2018 року щодо накладення арешту на майно вилучене в ході огляду місця події від 05.01.2018 року по кримінальному провадженню № 12018220280000036 скасувати.

Винести нову ухвалу якою клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12018220280000036 повернути прокурору надавши йому строк в 72 години з дати отримання повного тексту даної ухвали для усунення недоліків клопотання та приведення його до відповідності з вимогами ст. 171 КПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: