Постанова

від 23.01.2018 по справі 463/3408/15

ВЕРХОВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 січня 2018 року

м. Київ

справа № 463/3408/15

провадження № 61-1695 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Галенергоресурс ,

третя особа, яка заявляла самостійні вимоги - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 квітня 2016 року в складі суддів: Богонюка М. Я., Ванівського О. М., Гриновця Б. М.,

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Галенергоресурс (далі - ТОВ Галенергоресурс ) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 серпня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Звернуто стягнення на предмет договору іпотеки від 25 липня 2007 року № 010/08-3/3056/в/1, права за яким відступлені відповідно до договору відступлення прав за договором іпотеки від 17 вересня 2013 року в рахунок погашення заборгованості ТОВ Галенергоресурс за кредитним договором від 24 липня 2007 року № 010/08-3/3056/в та додатковою угодою від 25 червня 2013 року № 1 у розмірі 422 739,54 доларів США, що еквівалентно 8 988 690 грн 12 коп.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на приміщення І поверху № № 30, 31, 4, 5 та приміщення II поверху № № 39-66, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належать ТОВ Галенергоресурс на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 10 листопада 2003 року між ТОВ Галенергоресурс та ТОВ Бізнес-центр Олеко та акта приймання-передачі від 10 листопада 2003 року.

Зобов'язано ТОВ Галенергоресурс не чинити перешкод ОСОБА_4 в користуванні приміщеннями І поверху № № 30, 31, 4, 5 та приміщеннями II поверху № № 39-66, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Виселено ТОВ Галенергоресурс із приміщень І поверху № № 30, 31, 4, 5 та приміщень II поверху № № 39-66, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ТОВ Галенергоресурс на користь ОСОБА_4 3 654 грн судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 жовтня 2015 року заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 серпня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 21 квітня 2016 року стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати у розмірі 4 019 грн 40 коп.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що при поданні ОСОБА_5 апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції останнім не було сплачено судовий збір у розмірі 4 019 грн 40 коп.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5просить ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 квітня 2016 року скасувати та постановити нову про відмову в ухваленні додаткового рішення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що він не повинен оплачувати судовий збір, оскільки даний спір випливає із трудових правовідносин. Вважав, що суд апеляційної інстанції не повинен був стягувати судовий збір, оскільки рішення не змінювалося та не ухвалювалося нове, а залишено без змін.

Відзив на касаційну скаргу не надавався.

28 грудня 2017 року справу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків: сплати судового збору у розмірі 535 грн 92 коп. в частині двох вимог немайнового характеру та 4 019 грн 40 коп. в частині вимог майнового характеру.

На виконання ухвали апеляційного суду ОСОБА_5 надав клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 09 жовтня 2015 року клопотання ОСОБА_5 задоволено частково, відстрочено ОСОБА_5 сплату судового збору до 29 жовтня 2015 року, але не більше, як до ухвалення судового рішення в справі. У задоволення клопотання ОСОБА_5 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду із клопотанням про ухвалення додаткового рішення, оскільки апеляційним судом не вирішено питання про стягнення судового збору в дохід держави.

Апеляційний суд, постановляючи ухвалу від 21 квітня 2016 року, зазначав наступне.

Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 220 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь в справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки Законом України Про судовий збір передбачена сплата судового збору за апеляційну скаргу, ОСОБА_5 від сплати судового збору в установленому законом порядку звільнений не був, а йому була надана відстрочка до ухвалення судового рішення, апеляційний суд відповідно до вимог статті 220 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали, стягнув із ОСОБА_5 в дохід держави 4 019 грн 40 коп. судових витрат.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги - 11 вересня 2015 року, судовий збір на рішення суду становив 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ураховуючи, що судом першої інстанції стягнуто з ТОВ Галенергоресурс на користь ОСОБА_4 3 654 грн судових витрат, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 4 019 грн 40 коп. (3 654 грн х 110 %), який апеляційний суд стягнув із ОСОБА_5 за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Посилання в касаційній скарзі про те, що ОСОБА_5 звільнений від сплати судового збору, оскільки даний спір випливає із трудових правовідносин, спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що спір виник з приводу звернення стягнення на іпотечне майно.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 квітня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: С. Ю. Мартєв

В.В. Пророк

І.М. Фаловська

С.П. Штелик