Постанова

від 18.01.2018 по справі 702/624/15-ц

ВЕРХОВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 січня 2018 року

м. Київ

справа № 702/624/15-ц

провадження № 61-1171 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), ШтеликС. П.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство Райз-Максимко ,

відповідач - ОСОБА_2,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Агровет Атлантик Терра ,

третя особа - реєстраційна служба Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агровет Атлантик Терра на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області 15 грудня 2015 року в складі судді Діденко Т. І. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 лютого 2016 року в складі суддів: Демченка В. А., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2015 року приватне акціонерне товариство Райз-Максимко (далі - ПрАТ Райз-Максимко ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю Агровет Атлантик Терра (далі - ТОВ Агровет Атлантик Терра ), третя особа - реєстраційна служба Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації, визнання договору оренди поновленим з попереднім орендарем.

Позовна заява мотивована тим, що 13 липня 2009 року між закритим акціонерним товариством Райз-Максимко (далі - ЗАТ Райз-Максимко ), правонаступником якого є ПрАТ Райз-Максимко , та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачу передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,0254 га, яка знаходиться на території Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області. Вказаний вище договір оренди зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру (далі - Монастирищенський РВ ЧРФ ДП Центр ДЗК ) 16 березня 2010 року. Відповідно до пунктів 8, 43 договору оренди від 13 липня 2009 року цей договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації, договір укладено на 5 років. Отже, договір оренди набрав чинності з дня його державної реєстрації - 16 березня 2010 року та, відповідно, припинив свою дію через 5 років з указаної дати, тобто - 16 березня 2015 року. Разом з тим, умовами вказаного вище правочину та нормами земельного законодавства передбачено переважне право позивача на поновлення договору оренди на новий строк. 3 лютого 2015 року орендодавець отримав від орендаря лист-повідомлення про поновлення договору оренди, проте відповіді чи заперечень не надав. Позивач після закінчення строку дії договору оренди продовжував користуватися спірною земельною ділянкою та належним чином виконував свої обов'язки. Проте, 3 березня 2015 року ОСОБА_2 уклав договір оренди вказаної вище земельної ділянки з ТОВ Агровет Атлантик Терра , який зареєстровано 19 березня 2015 року. Вважає, що його переважне право на поновлення договору оренди, визначене договором та законом, було порушено орендодавцем унаслідок неукладення з ним додаткової угоди про поновлення договору оренди та укладення із іншим орендарем договору оренди спірної земельної ділянки.

ПрАТ Райз-Максимко просило: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 3 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агровет Атлантик Терра , а також скасувати його державну реєстрацію; визнати поновленим договір оренди землі від 13 липня 2009 року, який укладений між ОСОБА_2 та позивачем.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, який укладений 3 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агровет Атлантик Терра , зареєстрований Реєстраційною службою Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області (далі - РС Монастирищенського РУЮ Черкаської області) 19 березня 2015 року. Скасовано державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, яке 19 березня 2015 року зареєстроване РС Монастирищенського РУЮ Черкаської області на підставі договору оренди землі від 3 березня 2015 року. Визнано поновленим договір оренди землі від 13 липня 2009 року, який укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ Райз-Максимко , зареєстрований у Монастирищенському РВ ЧРФ ДП Центр ДЗК 16 березня 2010 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди та у строки, визначені вказаним правочином та земельним законодавством, повідомив орендодавця про намір продовжити договір оренди на новий строк. Позивач після закінчення договору оренди від 13 липня 2009 року продовжував користуватися спірною земельною ділянкою та належним чином виконував свої обов'язки. Разом з тим, орендодавець під час дії договору оренди від 13 липня 2009 року уклав 3 березня 2015 року новий договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ Агровет Атлантик Терра . Переважне право позивача як орендаря, яке підлягає захисту, порушене укладенням договору оренди з новим орендарем - ТОВ Агровет Атлантик Терра , оскільки ПрАТ Райз-Максимко дотримано процедуру повідомлення власника спірної земельної ділянки про намір реалізувати переважне право.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що договір оренди від 13 липня 2009 року відповідно до умов цього договору набрав чинності з моменту його державної реєстрації. Разом з тим, зібраними по справі доказами підтверджено факт укладення договору оренди земельної ділянки від 3 березня 2015 року з порушенням вимог статті 33 Закону України Про оренду землі і прав позивача, а тому він є недійсним в силу вимог частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України. Оскільки позивач з урахуванням норм земельного законодавства та умов договору оренди від 13 липня 2009 року належним чином повідомив ОСОБА_2 про свій намір укласти договір оренди на новий строк, а також продовжував використовувати земельну ділянку після закінчення цього договору, то переважне право ПрАТ Райз-Максимко підлягає захисту та, відповідно, вказаний правочин поновленню на новий строк.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ Агровет Атлантик Терра просило скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що договір оренди від 13 липня 2009 року набрав чинності з монету підписання сторонами, а не з моменту його державної реєстрації, тому дія такого договору припинилася 12 липня 2014 року, а до вказаної дати сторони не заявляли про свій намір продовжити дію цього правочину. Отже, укладення між відповідачами договору оренди від 3 березня 2015 року не порушує прав позивача, оскільки останній не мав зобов'язань перед ПрАТ Райз-Максимко . Також у ОСОБА_2 не було бажання продовжувати договір оренди від 13 липня 2009 року на новий строк. Разом з тим, укладений між відповідачами договір оренди від 3 березня 2015 року вчинений у належній формі та відповідає вимогам статті 15 Закону України Про оренду землі .

У вересні 2016 року ПрАТ Райз-Максимко подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якій зазначило, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є законними та обґрунтованими. При цьому вказувало, що позивач відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки як попередній орендар, оскільки належним чином виконував умови цього договору та у передбачений законом строк повідомив орендаря про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Договір оренди від 13 липня 2009 року вважається укладеним з моменту його державної реєстрації, що передбачено умовами договору та законодавством. Також позивач належним чином виконує умови договору оренди, своєчасно та у повному обсязі сплачує оренду плату, а також використовує земельну ділянку відповідно до її цільового призначення і по даний час вона не вибула з користування останнього.

27 грудня 2017 року справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що 13 липня 2009 року ЗАТ Райз-Максимко , правонаступником якого є ТОВ АгроветАтлантик Терра , та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі на строк 5 років на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,0254 га, яка знаходиться на території Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області.

Вказаний вище договір оренди від 13 липня 2009 року зареєстрований у Монастирищенському РВ ЧРФ ДП Центр ДЗК 16 березня 2010 року.

Відповідно до пунктів 8, 43 договору оренди від 13 липня 2009 року цей договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації, договір укладено на 5 років.

Позивач 3 лютого 2015 року під розписку вручив ОСОБА_2 лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки та два екземпляри додаткової угоди. У місячний термін з моменту вручення листа-повідомлення відповіді від орендодавця позивач не отримав, підписаної додаткової угоди про поновлення договору оренди ОСОБА_2 не надіслав, вимог про повернення орендованої земельної ділянки, повідомлень про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду іншому орендареві, скарг або повідомлень про порушення прав власника земельної ділянки чи неналежне виконання орендарем умов договору оренди землі позивачу не надходило.

Встановлено, що позивач продовжував користуватися спірної земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди від 13 липня 2009 року.

3 березня 2015 року ОСОБА_2 уклав договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ АгроветАтлантик Терра , договір зареєстрований РС Монастирищенського РУЮ Черкаської області 19 березня 2015 року.

Згідно з пунктом 8 договору оренди від 3 березня 2015 року розмір орендної плати становить 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підтвердження належного виконання своїх обов'язків за договором оренди землі від 13 липня 2009 року позивач надав суду акт звірки розрахунків з орендної плати за 2010-2014 роки за договором оренди; копію угоди щодо форми орендної плати; копії актів приймання-передачі продукції та послуг у рахунок орендної плати за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки.

ОСОБА_2 своєю заявою від 14 серпня 2015 року підтвердив факт належного виконання позивачем своїх обов'язків за договором оренди.

18 серпня 2015 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду про поновлення на строк 7 років спірного договору оренди землі, згідно з пунктом 4 даної додаткової угоди орендна плата складає 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судами встановлено, що з 13 липня 2009 року по 15 грудня 2015 року земельна ділянка перебувала в оренді у позивача, який належно виконував свої обов'язки за договором; орендодавець не подавав позивачеві письмового повідомлення про відмову в поновленні договору оренди або заяви про бажання використовувати належну йому земельну ділянку для власних потреб, між позивачем та орендодавцем укладена додаткова угода про поновлення договору оренди землі від 13 липня 2009 року.

До закінчення договору оренди земельна ділянка знаходилась у користуванні позивача, позивач дотримався порядку та строків повідомлення орендодавця про наміри продовжити договір оренди землі.

У договорі оренди землі від 13 липня 2009 року та додатковій угоді про його поновлення, які укладені між ПрАТ Райз-Максимко та ОСОБА_2, визначено всі істотні умови договору, зокрема передбачені статтею 15 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди землі від 13 липня 2009 року починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

З урахуванням зазначених норм права строк дії договору від 13 липня 2009 року не закінчився станом на момент надіслання позивачем листа-повідомлення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки та двох екземплярів додаткової угоди.

Частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушеним у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря є недобросовісною.

З урахуванням викладених норм права суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір оренди від 13 липня 2009 року набрав чинності після його державної реєстрації, тобто з 16 березня 2010 року. Разом з тим, позивач у порядок та строки, визначені договором та статтею 33 Закону України Про оренду землі , повідомив орендодавця про намір реалізувати переважне право на укладення договору оренди на новий строк, проте останній 3 березня 2015 року уклав з новим орендарем - ТОВ Агровет Атлантик Терра договір оренди спірної земельної ділянки, а тому переважне право ПрАТ Райз-Максимко підлягає захисту.

Доводи касаційної скарги ТОВ Агровет Атлантик Терра про те, що договір оренди від 13 липня 2009 року набрав чинності з моменту його підписання, а не з моменту його державної реєстрації, спростовуються нормами матеріального права та умовами вказаного вище договору.

Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що у орендодавця не було наміру укладати з позивачем новий договір оренди, оскільки між указаними особами у подальшому, а саме: 18 серпня 2015 року укладено додаткову угоду про поновлення вказаного правочину на строк 7 років.

За змістом статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому ці судові рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агровет Атлантик Терра залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області 15 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді С. Ю. Мартєв

В. В.Пророк

І. М.Фаловська

С. П.Штелик