Ухвала
від 26.03.2013 по справі 2а/2470/2484/12
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2484/12

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Кераміка-Буковина" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Державна податкова інспекція у м.Чернівці до приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Кераміка-Буковина" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року Державна податкова інспекція у м.Чернівці звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Кераміка-Буковина» про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 01.10.2012 року за ПП ВКФ «Кераміка-Буковина» рахується податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб в розмірі 120284,54 грн., який виникла на підставі поданих платником податків податкових декларацій №3850 від 03.02.2011 року за 2011 рік та №2682 від 01.02.2012 року за 2012 рік.

Позивач сформував та направив на адресу відповідача податкові вимоги про сплату боргу №1/495 від 04.07.2006 року та №2/607 від 09.09.2006 року, які були отримані останнім. Разом з цим, відповідач на погасив заборгованість та не оскаржив вказаних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги ДПІ у м.Чернівці, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в добровільному порядку не погашає вказану заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в примусовому порядку.

Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67 Конституції України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання в поданих податкових деклараціях, однак не сплатив її. Позивачем направлялись на адресу відповідача податкові вимоги про сплату боргу, які залишені останнім без виконання.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно із п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Позивачем надано перелік рахунків ПП ВКФ «Кераміка-Буковина» , відкритих в банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти на яких можуть слугувати джерелами погашення податкового боргу.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вони є законними та обґрунтованими, сума позову підтверджується матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів у додержанні судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Кераміка-Буковина", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Ватаманюк Р.В.

ОСОБА_2

СудВінницький апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.03.2013
Оприлюднено26.01.2018
Номер документу71808357
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а/2470/2484/12

Ухвала від 26.03.2013

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 19.02.2013

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 28.01.2013

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 19.02.2013

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Постанова від 26.11.2012

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Маренич Ігор Володимирович

Ухвала від 08.10.2012

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Маренич Ігор Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні