Рішення

від 27.04.2007 по справі 2/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/78

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.04.07 р.                                                                               Справа № 2/78                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа” с. Шевченко

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка  

про: стягнення в розмірі 9942,59 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Міщенко М.І. – за довір.

від відповідача:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа” с. Шевченко, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка про стягнення заборгованості в розмірі 9942,59 грн., у тому числі основний борг у сумі 8031,98 грн., пеня у сумі 1870,45 грн., інфляція у сумі 40,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договору № 5 від 03.03.2005 р. та вимог виставленої претензії від 23.01.2007р. № 5  

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав.

На підставі вищевикладеного, з огляду на достатність представлених матеріалів, та належне повідомлення відповідача про час та місце слухання справи, справа розглянута відповідно ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

03.03.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа” с. Шевченко (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка (покупець) укладений договір № 5.

Продавець зобов'язується відпустити ячмінь насінний “Вакула” І репродукції по ціні 1600 грн. за 1 т. з ПДВ. Покупець зобов'язується розрахуватися соняшником врожаю 2005 р. по ціні 1000 грн. за 1 т. з ПДВ з відвантаженням на Кутейницький комбінат хлібопродуктів в заліковій ваги на суму відпущеного ячменю. Розрахунок повинен бути зроблений до 10.10.2005 р. (п. 1 договору).

Відповідно п. 3 договору у випадку несвоєчасно сплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості товару за кожен день прострочки.

Строк дії договору передбачений п. 4 договору, а саме договір вступає в силу з дня підписання та зупиняє свою дію після повного взаєморозрахунку сторін.

Позивач на виконання договору був поставлений товар згідно накладної № 31 від 03.03.2005 р. на суму 8031,98 грн. з ПДВ, податкова накладна № 12 від 03.03.2005 р. на суму 8031,98 грн. з ПДВ

Відповідно до додаткової угоди № 1 до цього договору, сторони змінили умови пунктів 1,2 договору, й домовились про розрахунки у грошовому вигляді на суму поставленого позивачем ячміню.

На час розгляду справи відповідачем договір № 5 в повному обсязі не виконаний.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 5 від 23.01.2007 р., відповідь на яку не була надана. Як зазначено у позові була надана відповідь, у якій зазначено, що в зв”язку з тяжким фінансовим становищем перерахування заборгованості буде здійснюватися частково.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 9942,59 грн., у тому числі основний борг у сумі 8031,98 грн., пеня у сумі 1870,45 грн., інфляція у сумі 40,16 грн.

Відповідно ст. ст. 715,716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 673 ЦК України визначено вимоги щодо якості поставленого товару, а саме: продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу; якщо подавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети; якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.   

Позивачем був поставлений відповідачу товар обумовлений сторонами у договорі, а саме ячмінь насінний “Вакула” І репродукції по ціні 1600 грн. за 1 т. з ПДВ, в замін на соняшник врожаю 2005 р. по ціні 1000 грн. за 1 т. з ПДВ з відвантаженням на Кутейницький комбінат хлібопродуктів в заліковій ваги на суму відпущеного ячменю.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем суду не надано жодних доказів зустрічної поставки товару по договору, чи сплати заборгованості в розмірі 8031,98 грн.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 1870,45 грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості товару за кожен день прострочки то вони не підлягають задоволенню, оскільки позивач не обгрунтував підстави застосування такого штрафу, тобто, односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку заборгованості, яку позивач просить стягнути, штраф розрахований станом на 22.02.2007 р. та складає 1870,45 грн.

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позивачем безпідставно нараховувався штрафні санкції на суму заборгованості 8031,98 грн., оскільки до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, а нарахування штрафу припинилося відповідно 10.04.2006 р. та мав бути стягнутий у повному об'ємі до 10.10.2006 р. Але, позовна заява подана до господарського суду 12.03.2007 р.   

Тобто, вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 1870,45 грн. не є правомірними та не підлягають задоволенню.  

Щодо вимоги позивача про стягнення індексу інфляції за січень 2007 р. в розмірі 40,16 грн. суд виходить з наступного згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. В зв”язку з чим зазначена вимога підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,  

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа” с. Шевченко до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка  про стягнення в розмірі 9942,59 грн. – задовольнити частково.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка (87343, Донецька область, Амвросієвський район, с. Белоярівка,  код ЄДРПОУ 32644322, р/р 26006301461854 у ПІБ м. Торез, МФО 334282, св. № 06859608, ІНН 326443205309)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа” с. Шевченко (87152, Донецька область, Тельманівський район, с. Шевченко, р/р № 26006300280 Тельманівське ООБ 5368 МФО 394460, ЄРПОУ 20347160, ІНН 203471605439 № св. 07122275) заборгованість у сумі 8072,14 грн., а саме основний борг в розмірі 8031,98 грн. та сума інфляції в розмірі 40,16 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічурина” с. Білоярівка (87343, Донецька область, Амвросієвський район, с. Белоярівка,  код ЄДРПОУ 32644322, р/р 26006301461854 у ПІБ м. Торез, МФО 334282, св. № 06859608, ІНН 326443205309)на користь Донецького обласного міжгосподарського промислового об”єднання по виробництву комбікормів “Агрокомбікорм” м. Донецьк (83096, м. Донецьк,                           вул. Куйбишева, 139а, код ЄДРПОУ 22006983, р/р № 26009187882001 у ДРУ “Приватбанк” м. Донецьк, МФО 335496, св. № 08021174 ІНН 220069805660) витрати по сплаті держмита у сумі 82,81 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 95,80 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя