Рішення

від 18.12.2017 по справі 804/7669/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року Справа № 804/7669/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.

за участю:

представника позивача Кандели Я.В.

представника відповідача Дроздюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0010674612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 129 913,50 грн. та №0010694612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 96 233,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0010674612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 129 913,50 грн. та №0010694612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 96 233,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі наказу від 05.10.2017 р. №2205 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 36161908) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ Вагон Експрес Сервіс за липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 01.11.2017 р. №143/28-10-46-12-36161908 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 36161908) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ Ваган Експрес Сервіс (код ЄДРПОУ 39096046) за липень 2014 року. .

В акті перевірки від 01.11.2017 р. №143/28-10-46-12-36161908 відповідачем зроблено висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА : 1).п.п. 138.1.1 п.138.1, п. 138.2, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 86609 грн.; 2). п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201, п.200.1 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2014 року на суму 96 233 грн.. що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2014 року на суму 96 233 грн.

На підставі висновків, викладених в акті від 01.11.2017 р. №143/28-10-46-12-36161908, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийняті податкові повідомлення-рішення: №0010674612 від 14.11.2017 р., відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 129 913,50 грн., з якої за основним платежем - 86 609,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 43 304,5 грн., та №0010694612 від 14.11.2017 р., відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 96 233,00 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 р. по справі було відкрито провадження та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти адміністративного позову та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 18.12.2017 року, в якому зазначила наступне.

Фахівцем Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної досліджено операції по взаємовідносинам ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА з ТОВ Вагон Експрес Сервіс (код ЄДРПОУ 39096046) за липень 2014 року. Дані операції задокументовано, охарактеризовано і здійснено відповідні висновки, з врахуванням всіх обставин, які були встановлені в ході перевірки, а саме: встановлено відсутність реальної можливості надання послуг по організації та контролю за проведенням деповського та капітального ремонту, комплектації та плановим технічним обслуговуванням залізничного рухомого складу ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА .

Щодо документального підтвердження отримання ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА послуг від ТОВ Вагон Експрес Сервіс у липні 2017року, відповідачем у поданому відзиві зазнчено наступне.

Взаємовідносини між ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА з ТОВ Вагон Експрес Сервіс здійснювалось

на підставі договору про надання послуг від 01.06.2014 №6/14-1р.

Відповідно до умов договору №6/14-1р від 01.06.2014 року ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА доручає, а ТОВ "Вагон Експрес Сервіс" бере на себе зобов'язання надавати послуги по організації та контролю за проведенням деповського та капітального ремонту, комплектації та планового технічного обслуговування залізничного рухомого складу ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА , які здійснюються в вагонних депо Укрзалізниці.

В наданих до перевірки актах виконаних робіт ТОВ "Вагон Експрес Сервіс" зазначено як виконавець, яким були проведені відповідні ремонтні роботи.

При проведенні аналізу інформаціних баз даних податкових органів Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби встановлено, що ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ 39096046, юридична адреса: 33000, Рівне, вул.Приходька, буд.50-А, фактична адреса зазначена у договорі: 49089, Дніпропетровськ, вул. Новокримська, 58, офіс 5) зареєстроване 13.02.2014.

Знаходилось на обліку з 2014 р. по 2017 р. в Державній податковій інспекції Красногвардійського району м.Дніпропетровська, Державні податковій інспекції Ленінського району м.Дніпропетровська, Державні податковій інспекції у м.Рівному, що свідчить про міграцію платника.

Стан платника - 8. До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

В поданому відзиві, відповідачем зазначено, що згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма М ІДФ) за 3 квартал 2014 року прийнятого 27.10.2014 №9062025906 працювало у штаті - 1 особа, за цивільно-правовими договорами - 1 особа. Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області за травень 2015р. (прийнята 08.06.2015 р. №9117725635).

Податковою інформацією, яка надішла від ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська віл 18.12.2014 №3380/04-66-15-00/39096046 доведено відсутність факту поставки товарів (робіт/послуг) ТОВ "Вагон Експрес Сервіс" та документальне не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид. обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання.

Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки було встановлено, що у контрагента - постачальника ТОВ "Вагон Експрес Сервіс" відсутня реальна можливість надання послуг покупцю ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА у зв'язку з відсутністю майна та інших матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних длн здійснення операцій з надання послуг.

В ході проведення перевірки ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА не надано жодних підтверджуючих документів про те, що підприємством були проведені можливі дії щодо перевірки добросовісності ТОВ "Вагон Експрес Сервіс".

Зважаючи на викладене, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію Серія А01 №049571, копія якого міститься в матеріалах справи.

На підставі наказу Офісу великих платиників податків ДФС від 05.10.2017 р. №2205 та направлення на проведення перевірки від 09.10.2017 р. №313/28-10-46-12, виданого Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС м.Дніпро, головним державним ревізхором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств хімічної та інших галузей, радником податкової та митної справи III рангу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.3 та пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 05.10.2017 №2205, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 36161908) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ Вагон Експрес Сервіс за липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 01.11.2017 р. №143/28-10-46-12-36161908 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 36161908) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ ВагонЕкспрес Сервіс (код ЄДРПОУ 39096046) за липень 2014 р. .

Відповідно до висновків наведеного вище акта перевірки від 01.11.2017 р. №143/28-10-46-12-36161908 документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА : 1).п.п. 138.1.1 п.138.1, п. 138.2, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 86609 грн.; 2). п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201, п.200.1 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2014 року на суму 96 233 грн.. що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2014 року на суму 96 233 грн.

На підставі акту перевірки від 01.11.2017 р. №143/28-10-46-12-36161908, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийняті податкові повідомлення-рішення: №0010674612 від 14.11.2017 р., відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 129 913,50 грн., з якої за основним платежем - 86 609,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 43 304,5 грн., та №0010694612 від 14.11.2017 р., відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 96 233,00 грн.

Матеріали справи містять відомості, що позивачем було подано заперечення до контролюючого органу на акт перевірки від 01.11.2017 р. за №143/28-10-46-12-36161908 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 36161908) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ Вагон Експрес Сервіс (код ЄДРПОУ 39096046) за липень 2014 р. , за результатами розгляду яких на адресу ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА було надіслано висновок від 10.11.2017 р. №57876/10/28-10-46-12 про результати заперечень ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА до акта перевірки від 01.11.2017 р. за №143/28-10-46-12-36161908, яким висновки стосовно порушень, викладених в акті перевірки від 01.11.2017 р. №143/28-10-46-12-36161908, є об'єктивними, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було використано такі документи, як: договір про надання послуг від 01.06.2014 р. №14-1р з додатками; податкові накладні; акти на надання послуг; рахунки-фактури; картка рахунка 63.1.3.0.0 по контрагенту ТОВ Вагон Експрес Сервіс ; копії виписок банку за 02.07.2014 р., 17.07.2014 р., 22.07.2014 р., 31.07.2014 р.; повідомлення Одеської залізниці Відокремленого структурного підрозділу Ремонтне вагонне депо Помічна ; податкова інформація від 18.12.2014 р. №3380/04-66-15-00/39096045 з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ Вагон Експрес Сервіс (код ЄДРПОУ 39096046) за липень 2014 року, згідно якої не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання.

При цьому, в матеріалах справи містяться відомості, що заступником начальника управіління-начальником відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського Офісу великих платників податків ДФС К.П. Дебелою було направлено на адресу генерального директора ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА лист від 29.08.2017 р. №45425/10/28-10-46-12 Про надання пояснень та документального підтвердження щодо відносин з суб'єктами господарювання .

18.09.2017 р. генеральним директором ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА - І.І. Кочіш було направлено на адресу заступника начальника управління-начальнику відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС Дебелій К.П. лист Про надання відповіді на лист від 29.08.2017 р. №45425/10/28-10-46-12 , відповідно до тексту якого прямо засначалося, що ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА не вбачає правових підстав для надання завірених належним чином копій запитуваних документів.

17.10.2017 р. Головним державним ревізором-інспектором було направлено на адресу керівника з обліку ТОВ Об'єднані облікові системи України Дрешпак Н.І., яка є представником ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА службову записку від 17.10.2017 р. №1 про надання копій відповідних документів.

Так, керівником з обліку Дрешпак Н.І було направлено головному державному ревізору-інспектору Л.В. Ткаченко наступні копії документів, а саме: договір №6/14-1р від 01.06.2014 р.; акт надання послуг №1/04/14; рахунок-фактура №СФ-02/14 від 02/07/14; податкова накладна №2 від 02.07.2014 р.; акт надання послуг №3/07/14; рахунок-фактура №СФ-17/14 від 17/07/14; податкова накладна №1 від 17.07.2014 р.; акт надання послуг №4/07/14; рахунок-фктура №СФ-31/11 від 31.07.2014 р.; податкова накладна №4 від 31.07.2014 р.; документи, що підтверджують фактичне виконання робіт за липень 2014 р.; банківська випискка від 31.07.2014 р.; банківська випискка від 02.07.2014; 17.04.2014 р.; 22.07.2014 р.; роздруківка картки фахунка 361 за липень 2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ Вагон Експрес Сервіс .

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за перевіряємий період позивач перебував у господарський взаємовідносинах з такми контрагентом, як: Товариство з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс .

З документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА був укладений договір про надання послуг від 01.06.2014 р. №6/14-1р, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс бере на себе зобов'язання надавати послуги по організації та контролю за проведенням деповського та капітального ремонту, комплектації та планового технічного обслуговування залізничного рухомого складу Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА , які здійснюються в вагонних депо Укрзалізниці. Копія зазначеного договору міститься в матералах справи.

Під час розгляду адміністративної справи позивачем, в підтвердження виконання умов зазначеного вище договору було надано копії наступних документів у якості первинних, а саме: акт від 02.07.2014 р. №1/07/14; рахунок-фактура від 02.07.2014 р. №02/14; акт від 17.07.2014 р. №3/07/14 та рахунок-фактура від 17.07.2014 р. №17/14; акт від 31.07.2014 р. №4/07/14; рахунок-фактура від 31.07.2014 р. №31/14; повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагона форми ВУ-23М; дефектні відомості на ремонт вантажних вагонів форми ВУ-22; повідомлення про приймання вантажних вагонів із ремонту форми ВУ-36М.

При цьому, суд зазначає, що в підтвердження виконання умов договору про надання послуг від 01.06.2014 р. №6/14-1р, позивачем було надано копії документів у якості первинних, що підтверджують проведення ремонтів вантажних вагонів: №53577672; №53544862; №53545067; №53589339; №53516183; №53598066; №53544581; №53589008; №53544987; №56944002, а саме: відповідні повідомлення про приймання вантажного вагону; довідки (з відміткою штампу Одеської залізниці) - відомості про комплектацію вантажного вагону; дефектні відомості на ремонт вантажного вагону (з відміткою штампу Одеської залізниці); повідомлення про ремонт та технічні обслуговування відповідних вантажних вагонів; листи обліку комплектації вантажного вагона при всіх видах ремонту та технічному обслуговуванні з відчепленням відповідних вагонів (з відміткою штампу Одеської залізниці).

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленного наказом, та за умов надіслання платнику податку рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чий його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У відповідності до ст. 86 Податкового кодексу України результати проведених перевірок оформлюються актом та шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у разі виявлення податковим органом заниження чи завищення податкових зобов'язань платника податків.

Згідно з абзацами 3.4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності".

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до п.139.1.1 ст.139 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (наоахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженні податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цого Кодексу) чи не підтвердженні митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статі 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до норм ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленному адміністративному позові та відзиві до нього, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Здійснюючи перевірку та складаючи акт перевірки, приймаючи податкові повідомлення-рішення відносно позивача щодо визначення грошових зобов'язань за результатами перевірки, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0010694612 від 14.11.2017 р. відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 96 233,00 грн грн. та податкового повідомлення-рішення № 0010674612 від 14.11.2017 р. відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 129 913,50 грн., з якої за основним платежем - 86 609,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 43 304,5 грн. на підставі акту перевірки від 01.11.2017 р. №143/28-10-46-12-36161908, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ЕвразТранс Україна було неправомірно включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за липень 2017 р. ТОВ ЕвразТранс Україна податкові накладні, виписані ТОВ Вагон Експрес Сервіс на суму 96 232,53 грн.

При цьому суд зазначає, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стала податкова інформація Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 18.12.2014 р. №3380/04-66-15-00/39096046, якою доведено відсутність факту поставки товарів (робіт/послуг) Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс та документалдьно непідтверджено реаальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання.

Судом встановлено, що до Єдиного Державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс . Стан платника - 8. При цьому, як встановлено під час судового розгляду даної справи, за 3 квартал 2014 року у штаті Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс за цивільно-правовим договором правцювала 1 (одна) особа.

Зазначене вище, свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс необхідних умов та неможливість реального здійснення, зазначених у відповідних актах надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, операцій з урахуванням часу, місця знаходження та обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання послуг ТОВ Вагон Експрес Сервіс .

В матеріалах справи також міститься ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 травня 2015 року у справі №201/7799/15-к, з тексту якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс умисно ухиляється від сплати податків в особливо великих розмірах, його діяльність була спрямована на отримання незаконного прибутку від такої протиправної діяльності. Зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс, достовірно знаючи про фіктивність ряду підприємств (ТОВ КУББЕРА , ТОВ ПРОЕКТІНВЕСТ , ТОВ КОНТАКТ ПЛЮС , ПП АТРІУМ , ТОВ ЮКЕЙ ГРУП , ТОВ АБ-ТОРГ , ПП ДАНИЛЬЧЕНКО та інші підприємства), використало їх реквізити та оформив шляхом відображення в документах бухгалтерського та податкового обліку неправдиві відомості, начебто, про проведені фінансово-господарські операції щодол поставки ТМЦ, викладені у підроблених податкових накладних СГФД, з суб'єктами господарювання реального сектору економіки, в тому числі ТОВ Вагон Експрес Сервіс , службові особи якого, відобразивши вказані операції у податковій звітності з податку на додану вартсіть за період січень 2013 р. - січень 2015 р., надали дану звітність до контролюючого органу, в результаті чого ухилилися від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, у зазначений податковий період.

При цьому, суд зазначає, що надані, в якості належних та допустимих доказів, у відповідності до ст.ст.73, 74 КАС України, акти надання послуг, а саме: №1/07/14; №3/07/14; №4/07/14, складені ТОВ ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА , послуги фактично надавались вагонним депо Помічна Одеської залізниці та вагонним депо Клепарів Львівської залізниці.

Як встановлено під час судового розгляду справи, згідно поданої ТОВ Вагон Експрес Сервіс до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року взаємовідносин з Львівською залізницею у липні 2014 року не встановлено.

Суд критично ставиться до позиції позивача, викладеної в адміністративному позові та стосовно наданих як усних, так і письмових пояснень у даній справі, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, щодо начебто реальності здійснених господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА та Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс , у зв'язку з наступним.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, не зважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з наданих до суду документів, на підтвердження реальності вчинення господарської операції Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА з Товариством з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс - зазначені вище по тексту документи, за відсутності підтвердження належними та достовірними доказами самого факту реальності здійснення господарських операцій за договором про надання послуг від 01.06.2014 р. №6/14-1р, мають характер лише формально складених, але недостовірних документів, що виключає наявність правових підстав для включення відповідних сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, та не можуть вважатися належними доказами реального здійснення господарської операції.

Суд також зазначає, що підставою для складання контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стала податкова інформація Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 18.12.2014 р. №3380/04-66-15-00/39096046, якою доведено відсутність факту поставки товарів (робіт/послуг) Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс та документалдьно непідтверджено реаальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання.

Судом встановлено, що до Єдиного Державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс . Стан платника - 8. При цьому, як встановлено під час судового розгляду даної справи, за 3 квартал 2014 року у штаті Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс за цивільно-правовим договором правцювала 1 (одна) особа.

Зазначене вище, свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс необхідних умов та неможливість реального здійснення, зазначених у відповідних актах надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, операцій з урахуванням часу, місця знаходження та обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання послуг ТОВ Вагон Експрес Сервіс .

В матеріалах справи також міститься ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 травня 2015 року у справі №201/7799/15-к, з тексту якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Вагон Експрес Сервіс умисно ухиляється від сплати податків в особливо великих розмірах, та отримує незаконний прибуток від такої протиправної діяльності, достовірно знаючи про фіктивність ряду підприємств (ТОВ КУББЕРА , ТОВ ПРОЕКТІНВЕСТ , ТОВ КОНТАКТ ПЛЮС , ПП АТРІУМ , ТОВ ЮКЕЙ ГРУП , ТОВ АБ-ТОРГ , ПП ДАНИЛЬЧЕНКО та інші підприємства), використав їх реквізити та оформив шляхом відображення в документах бухгалтерського та податкового обліку неправдиві відомості, начебто, про проведені фінансово-господарські операції щодо поставки ТМЦ, викладені у підроблених податкових накладних СГФД, з суб'єктами господарювання реального сектору економіки, в тому числі ТОВ Вагон Експрес Сервіс , службові особи якого, відобразивши вказані операції у податковій звітності з податку на додану вартсіть за період січень 2013 р. - січень 2015 р., надали дану звітність до контролюючого органу, в результаті чого ухилилися від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, у зазначений податковий період.

При цьому, суд зазначає, що надані, в якості належних та допустимих доказів, у відповідності до ст.ст.73, 74 КАС України, акти надання послуг, а саме: №1/07/14; №3/07/14; №4/07/14, складених ТОВ Євраз Транс Україна , послуги фактично надавались вагонним депо Помічна Одеської залізниці та вагонним депо Клепарів Львівської залізниці.

Як встановлено під час судового розгляду справи, згідно поданої ТОВ Вагон Експрес Сервіс до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року взаємовідносин з Львівською залізницею у липні 2014 року не встановлено.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про відсутність з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України незаконного та необґрунтованого характеру оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, а саме: №0010674612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 129 913,50 грн. та №0010694612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 96 233,00 грн.

А відтак, викладене вище має наслідком наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від №0010674612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 129 913,50 грн. та №0010694612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 96 233,00 грн., є прийнятим відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 17.11.2017 р. №281 за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3 392,20 грн. (три тисячі триста дев'яності дві грн., 20 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0010674612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 129 913,50 грн. та №0010694612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 96 233,00 грн, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 3 392,20 грн. (три тисячі триста дев'яності дві грн., 20 коп.).

Керуючись ст.ст.242-244, 246, 250, 254, 255 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0010674612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 129 913,50 грн. та №0010694612 від 14.11.2017 р. на загальну суму 96 233,00 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 22.12.2017 р.

Суддя Є.О. Жукова