Рішення

від 18.01.2018 по справі 816/2282/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2282/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №816/2282/17 за позовною заявою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області до Селянського (фермерського) господарства "Солоницьке" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2017 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (надалі - позивач, Фонд) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства "Солоницьке" (надалі - позивач, С(Ф)Г "Солоницьке") , в якій позивач просить стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів у розмірі 434 650,44 грн.

Позивач обґрунтовує свій позов з посиланням на факт порушення відповідачем вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV та постанови КМУ від 06.05.2000 №765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині невиконання власного обов'язку з проведення повного розрахунку з Фондом щодо погашення зобов'язань підприємством-банкрутом перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації) підприємства.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. У наданому суду відзиві на позов вказує, що у Фонду відсутні підстави для нарахування капіталізованих платежів для розрахунку з потерпілим на виробництві ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю об'єкту розрахунку капіталізованих коштів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 відкрито провадження у справі.

З 15.12.2017 діє нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 10 Розділу VII "Перехідні положення" якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, розглянувши справу в порядку загального позовного провадження, заслухав пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

С(Ф)Г "Солоницьке" (код ЄДРПОУ 30891128) 15.03.2000 зареєстроване як юридична особа, 12.03.2008 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за №1 571 120 0000 000405 (а.с. 44-48), з 13.04.2001 зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду в Лубенському районі як платник страхових внесків (а.с. 34).

З 15.03.2000 єдиним засновником і членом С(Ф)Г "Солоницьке" був ОСОБА_3

16.02.2009 затверджено нову редакцію статуту С(Ф)Г "Солоницьке", відповідно до якої крім засновника до числа членів господарства включено ОСОБА_4 (а.с. 49-56).

24.12.2008 Відділенням виконавчої дирекції Фонду в Лубенському районі прийнято постанову "Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності" №1615/10078/10078/5 (а.с. 91), відповідно до якої потерпілий ОСОБА_3 перебуває на обліку з 21.10.2008, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 25.07.2008.

Відповідно до Протоколу №1 загальних зборів учасників С(Ф)Г "Солоницьке" 27.10.2017 присутні учасники: голова зборів - ОСОБА_3 та член зборів ОСОБА_4 прийняли рішення про припинення діяльності С(Ф)Г "Солоницьке" шляхом ліквідації у зв'язку з припиненням діяльності. Призначено Ліквідаційну комісію у складі голови Ліквідаційної комісії ОСОБА_3 та члена Ліквідаційної комісії ОСОБА_4 (а.с. 21-22).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань С(Ф)Г "Солоницьке" перебуває у стані припинення за рішенням засновників з 02.11.2017.

У зв'язку з ліквідацією С(Ф)Г "Солоницьке" Лубенським відділенням Фонду відповідно до п. 3 Порядку №765 розраховано капіталізацію платежів та 07.11.2017 на адресу відповідача направлено вимогу від 06.11.2017 №172 про негайну сплату капіталізованих платежів в сумі 434 650,44 грн (а.с. 5-6).

Посилаючись на факт невиконання вимоги, Фонд звернувся з даним позовом для стягнення капіталізованих платежів у судовому порядку.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 цього Кодексу, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до статті 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV (надалі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону №1105-XIV, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Основними принципами страхування від нещасного випадку є, зокрема, своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Пунктом 5 частини першої статті 11 Закону №1105-XIV встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 №765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Порядок №765).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Отже вимоги статті 11 Закону №1105-XIV та положення Порядку №765 поширюються на випадок припинення юридичної особи за рішенням засновників, оскільки страхувальник зобов'язаний проводити капіталізацію страхових виплат на майбутнє у всіх випадках ліквідації.

В той же час статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до статті 2 Основ, є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності тощо.

Таким чином захист прав та інтересів громадян, які мають право на певні види соціального захисту, визначає завдання і спрямованість діяльності Фонду, як спеціально уповноваженого органу державної влади.

Як з'ясовано в ході судового розгляду, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є засновником та керівником фермерського господарства, а також потерпілим внаслідок виробничої травми, який отримує виплати з Фонду і для забезпечення виплат на майбутнє якого мають бути стягнуті капіталізовані платежі.

Незважаючи на те, що позов заявлено до С(Ф)Г "Солоницьке", так чи інакше зобов'язання зі сплати грошових коштів поляже на керівника юридичної особи - самого ОСОБА_3, що спричинить неспівмірний тягар (434 650,44 грн) для особи інваліда похилого віку (68 років).

Таким чином заявлений позов у даному випадку не збігається із завданнями і спрямованістю діяльності Фонду, покликаного захищати права та інтереси громадян у сфері їх соціального захисту, оскільки у разі задоволення позовних вимог сам потерпілий фактично буде змушений забезпечувати себе ж страховими виплатами на майбутнє.

Наведений випадок є особливим і чинним законодавством не врегульований.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відтак, виходячи лише з принципу верховенства права, закріпленого статтею 6 вказаного Кодексу, суд при вирішенні спору застосовує положення частини першої даної норми, відповідно до якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У зв'язку з цим, незважаючи на наявність у позивача права заявляти вимоги такого характеру, специфіка даного спору не дозволяє суду прийняти рішення про задоволення позову, оскільки право позивача на отримання виплат буде розмите його ж обов'язком сплати капіталізованих платежів.

З урахуванням наведеного суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 41319427) до Селянського (фермерського) господарства "Солоницьке" (с. Солониця, Лубенський район, Полтавська область, 37550, код ЄДРПОУ 30891128) про стягнення коштів відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 26.01.2018.

Суддя ОСОБА_5