Рішення

від 25.01.2018 по справі 826/8318/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2018 року № 826/8318/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГромадської організації Центр з вивчення проблем безпеки до третя особаДержавного підприємства Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (Національний орган стандартизації) Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

Громадська організація Центр з вивчення проблем безпеки (далі - ГО Центр з вивчення проблем безпеки ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (Національний орган стандартизації), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом № 2 керівної ради національного органу стандартизації Державного підприємства Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 31.05.2017, а саме пункт 8 рішення про доопрацювання питання щодо створення технічного комітету стандартизації Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування (далі - ТК) та визначення сфери діяльності цього створюваного ТК з урахуванням зауважень та пропозицій і розгляду на наступному засіданні керівної ради, а також щодо:

- проведення узгоджувальної наради з Міністерством оборони;

- запрошення підкомітету з протимінної діяльності ТК 176 і зацікавлених сторін;

- надання додаткових аргументів щодо позитивного рішення питання перед наступним засіданням.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.05.2017 відбулось друге засідання керівної ради національного органу стандартизації - Державного підприємства Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (далі - ДП УкрНДНЦ ), під час якого розглядалося питання схвалення проекту рішення щодо створення технічного комітету стандартизації Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування та визначення його сфери діяльності.

За результатами голосування керівна рада національного органу стандартизації ДП УкрНДНЦ прийняла, на думку позивача, протиправне рішення щодо необхідності доопрацювання питання щодо створення технічного комітету стандартизації, оскільки в.о. генерального директора ДП УкрНДНЦ Лісіна Г.В. підтвердила, що оргкомітет (до якого входить позивач) надав усі необхідні документи, згідно ДСТУ 1.14:2015. Крім того, на думку позивача, жодним нормативно-правовим актом не передбачено повноваження керівної ради ДП УкрНДНЦ направляти за результатами свого засідання на доопрацювання пропозиції.

Також ГО Центр з вивчення проблем безпеки вважає протиправним рішення про проведення узгоджувальної наради з Міністерством оборони України, оскільки представники Міноборони були запрошені та присутні на всіх засіданнях оргкомітету, проте пропозицій щодо участі у роботі технічного комітету не надало.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідно до ст. 15 Закону України Про стандартизацію технічний комітет стандартизації є формою співробітництва, участь у якому є добровільною, отже небажання Міноборони брати участь у ТК не може бути підставою для відмови у створенні технічного комітету. Участь Міноборони у протимінній діяльності незначна.

В частині рішення про необхідність запрошення підкомітету протимінної діяльності ТК 176 і зацікавлених сторін ГО Центр з вивчення проблем безпеки вказала, що вказане ТК здійснює свою діяльність за кодами: 95.020 Військова техніка. Військові питання. Озброєння та 01.040.01 Загальні положення. Термінологія. Стандартизація. Документація (Словники термінів) , вказані коди жодним чином не дублюються зі створюваним ТК.

Крім того, позивач зазначив, що при прийнятті рішення відповідач повинен був чітко дотримуватись приписів розділу VII ДСТУ 1.14:2015, а не визначати додаткові умови для прийняття позитивного рішення чи проводити інші додаткові дії, не передбачені чинним законодавством. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, вказавши, що Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України виступило ініціатором створення профільного технічного комітету для реалізації положень Керівництва по застосуванню міжнародних стандартів протимінної діяльності ДСТУ-П IMAS 01.10:2016. Новостворений комітет повинен стати каталізатором впровадження реальної дії міжнародних стандартів щодо всіх заходів протимінної діяльності. Наказами ДП УкрНДНЦ від 17.06.2016 № 175 було створено ТК 176 та від 08.12.2016 № 416 у складі ТК 176 створено підкомітет Стандартизація у сфері протимінної діяльності , діяльність якого дублює діяльність новостворюваного ТК. Вважає, що право позивача на участь в організаційному комітеті ним реалізовано у повному обсязі, з огляду на що у даному спорі відсутні порушення будь-яких прав та законних інтересів позивача.

Третя особа позов підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Суд відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом викладення його в новій редакції.

Відповідно до пп. 10 п. 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України спільно з заінтересованими міністерствами та відомствами було сформовано організаційний комітет щодо створення ТК Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування .

До складу організаційного комітету увійшли: Державна служба України з надзвичайних ситуацій, ГО Центр вивчення проблем безпеки , Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Державна спеціальна служба транспорту, ОСОБА_3, Національна гвардія України, Національна поліція України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство освіти і науки України, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, ОСОБА_4, Міністерство внутрішніх справ України.

Як убачається з матеріалів справи, 11.04.2017 Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на адресу ДП УкрНДНЦ направлено пакет документів щодо створення нового технічного комітету Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування за вих. № 22/4.2-1414-17.

В пропозиціях сферою діяльності ТК визначено виконання робіт із стандартизації заходів, направлених на зменшення соціального, економічного та екологічного впливу мін і ВНП, у тому числі забруднення боєприпасами, що не вибухнули, та включає комплекс заходів (протимінна діяльність) з:

- інформування про мінну безпеку,

- гуманітарного розмінування, а саме: розвідка наявності мін та вибухонебезпечних предметів (далі - ВНП), складання карт, маркування та, за необхідності, очищення/розмінування,

- знищення (знешкодження) вилучених ВНП,

- надання допомоги постраждалим, включаючи реабілітацію та відновлення,

- оцінки впливу мін та ВНП на навколишнє середовище,

- навчально - просвітницької роботи, спрямованої на зменшення ризиків, пов'язаних з мінами та ВНП.

Основною тематикою діяльності ТК визначено: 13.230 Захист від вибухів, 01.040.13 Захист довкілля та здоров'я. Безпека (Словники термінів), 01.080.20 Графічні познаки для спеціального устаткування, 03.180 Освіта, 03.120.10 Управління якістю та забезпечення якості, 03.120.20 Сертифікація продукції та підприємств. Оцінювання відповідності, 03.080.20 Послуги підприємствам, 11.160 Перша допомога, 03.100.30 Керування трудовими ресурсами, 13.020.30 Оцінювання впливу на довкілля, 13.020.40 Забруднювання, контроль забруднювання та охорона природи, 13.020.99 Інші стандарти стосовно захисту довкілля, 13.030.30 Особливі відходи, 13.100 Професійна безпека. Промислова гігієна, 13.200 Запобігання аваріям та катастрофам, 13.300 Захист від небезпечних вантажів, 13.340.99 Інші захисні засоби, 35.240.99 Застосування інформаційних технологій в інших сферах, 43.160 Транспорт спеціальної призначеності.

Листом від 26.04.2017 № 1-10/2.1.4-07-838 відповідач повідомив вказане вище Міністерство про результати попереднього розгляду пропозицій та повернення пропозицій на доопрацювання у зв'язку з тим, що на даний час діє ТК 176 Стандартизація продукції оборонного призначення , у складі якого є підкомітет Стандартизація у сфері протимінної діяльності . З метою забезпечення розмежованості сфер діяльності та об'єктів стандартизації ТК 176 та новоствореного ТК НОС звернувся до ТК 176 щодо уточнення сфери діяльності, об'єктів стандартизації та структури їх ТК листом від 26.04.2017 № 1-9/2.1.4-07-837.

Також у листі вказано, що відповідно до Указу Президента України від 02.09.2013 № 476/2013 Про національний орган України з питань протимінної діяльності з метою забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України у сфері протимінної діяльності, обов'язки здійснення функцій національного органу України з питань протимінної діяльності покладено на Міністерство оборони України.

З огляду на зазначене, ДП УкрНДНЦ висловлено пропозицію залучити вказане Міністерство до новостворюваного ТК.

Крім того, повідомлено, що у відповідності до п. 7.1.5 ДСТУ 1.14:2015 оргкомітету необхідно надати пропозицію щодо структури ТК, а також чітко зазначити у якій сфері/частині ТК буде використовувати зазначені коди. Всі інші зауваження та пропозиції було зазначено безпосередньо у тексті пропозицій.

16.05.2017 та 23.05.2017 Міністерство повторно за вих. № 22/4.2-2181-17 та вих. № 22/4.2-2311-17 відповідно направило на адресу відповідача доопрацьований пакет документів.

Даними листами Міністерство повідомило ДП УкрНДНЦ , що оргкомітетом було вжито всіх зусиль щодо залучення представників Міноборони для спільної роботи, однак, листом від 28.04.2017 № 220/3456 дане Міністерство висловило позицію щодо недоцільності створення ТК у зв'язку з функціонуванням ТК 176.

Також Міністерство зазначило, що участь Міноборони у складі оргкомітету є добровільною, а коди роботи створюваного ТК не дублюються з кодами ТК 176.

Як убачається з витягу з протоколу засідання керівної ради національного органу стандартизації ДП УкрНДНЦ від 31.05.2017 (протокол № 2), на засідання було винесене питання схвалення проекту рішення щодо створення технічного комітету Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування та визначення сфери діяльності цього створеного ТК.

Згідно доповіді Бондаря О.В. - начальника Управління організації піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС, полковника служби цивільного захисту, до НОС разом з пропозиціями було надіслано також листи згоди ТК 16, ТК 20, ТК 44, ТК 61, ТК 64, ТК 77, ТК 80, ТК 82, ТК 83, ТК 89, ТК 93, ТК 98, ТК 121, ТК 123, ТК 138, ТК 145, ТК 146, ТК 150, ТК 163, ТК 165, ТК 166 на використання кодів об'єктів стандартизації в частині заходів з протимінної діяльності. Надано офіційний лист Міноборони № 220/3456 про недоцільність створення ТК.

На засіданні ОСОБА_6, начальник Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації Міноборони, зазначив, що Міністерство оборони України не підтримує створення ТК, запропонував співпрацювати з підкомітетом ТК 176 за темою протимінної діяльності, відповіді щодо програми дій ТК 176 ОСОБА_6 не надав.

Віткін Л.М., директор Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України, голова керівної ради, вказав, що практика ЄС показує можливість існування такого ТК, що зосереджений на гуманітарному розмінуванні.

Пушкар А.П., президент Української асоціації Укрелектрокабель зауважив, що є теми, які стосуються тільки Міноборони, висловив пропозицію працювати членам оргкомітету у складі підкомітету ТК 176.

Черкашин О.І., директор Всеукраїнської громадської організації Українська Федерація Індустрії Безпеки , наголосив, що запропоновані оргкомітетом коди діяльності не стосуються сфери роботи ТК, наявність 18 кодів діяльності є дуже великою, таких кодів немає навіть в ТК у сфері будівництва, новостворений ТК не має конкретизованого предмета сфери стандартизації.

Члени керівної ради також висловили позицію про необхідність підтримання ініціативи оргкомітету, у зв'язку з чим було поставлено на обговорення питання про доопрацювання питання щодо створення ПК та з урахуванням результатів обговорення запропоновано до голосування питання щодо проведення узгоджувальної наради з Міноборони, запрошення представників підкомітету ТК 176 та інших зацікавлених осіб, а також подання додаткових аргументів щодо позитивного вирішення питання.

Вказаний проект підтримано 11 голосами.

За схвалення створення ТК та проти його схвалення кількість голосів склала 4 в обох випадках.

За результатами голосування схвалено другий варіант проекту рішення, що набрав 11 голосів за .

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади стандартизації в Україні, забезпечення формування та реалізації державної політики у відповідній сфері регламентовано Законом України Про стандартизацію від 05.06.2014 № 1315-VII (далі - Закон № 1315).

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1315 національний орган стандартизації - орган стандартизації, визнаний на національному рівні, що має право бути національним членом відповідних міжнародних та регіональних організацій стандартизації.

Згідно ст. 8 Закону № 1315 суб'єктами стандартизації є:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації;

2) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації;

3) національний орган стандартизації;

4) технічні комітети стандартизації;

5) підприємства, установи та організації, що здійснюють стандартизацію.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1315 функції національного органу стандартизації виконує державне підприємство, що не підлягає приватизації, утворене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 11 Закону № 1315 до повноважень національного органу стандартизації належить прийняття рішень щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначення сфери їх діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1315 керівна рада є дорадчо-наглядовим органом національного органу стандартизації та формується на паритетних засадах з представників:

1) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів;

2) наукових установ, навчальних закладів, науково-технічних та інженерних товариств (спілок);

3) громадських об'єднань суб'єктів господарювання (у тому числі суб'єктів малого і середнього підприємництва), організацій роботодавців та їх об'єднань;

4) громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів);

5) інших громадських об'єднань та професійних спілок.

Члени керівної ради виконують свої обов'язки на громадських засадах. Голова керівної ради та його заступники обираються керівною радою.

До повноважень керівної ради належить, в тому числі, схвалення проектів рішень щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначення сфери їх діяльності (абз. 1 п. 2 ч. 3 ст. 13 Закону № 1315).

Згідно Р. IV Положення про керівну раду національного органу стандартизації, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.02.2015 № 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за № 186/26631, організаційною формою роботи керівної ради є засідання, які проводяться в разі необхідності, але не рідше ніж один раз на три місяці (ч. 1).

Засідання керівної ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні представники п'ятьох сторін. Загальна кількість присутніх членів керівної ради повинна бути не менше половини (ч. 10).

Рішення керівної ради приймається відкритим голосуванням і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів керівної ради, присутніх на засіданні. Під час голосування голова, його заступники та кожний із членів керівної ради мають один голос. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні керівної ради. У разі незгоди з прийнятим рішенням член керівної ради може висловити окрему думку, яку вносять до протоколу.

Окремі думки членів керівної ради, висловлені в письмовій формі, додаються до рішення і є невід'ємною його частиною (ч. 12).

На засідання керівної ради можуть запрошувати представників державних органів, наукових установ, громадських об'єднань, підприємств, установ та організацій, а також представників засобів масової інформації. Запрошення їм надсилає секретар керівної ради за дорученням голови керівної ради. Бути присутніми на засіданні керівної ради мають право представники лише тих організацій, яким було надіслано такі запрошення (ч. 13).

Рішення керівної ради оформлюють протоколом, який підписують її голова та секретар. За вимогою будь-якого члена керівної ради та в разі прийняття рішення, щодо якого хоча б один член керівної ради проголосував проти , протокол підписують усі члени керівної ради, присутні на засіданні. Копії протоколів надсилає секретар керівної ради не пізніше п'яти робочих днів після дня проведення засідання керівної ради всім членам керівної ради, Мінекономрозвитку України та національному органу стандартизації (ч. 14).

Суд звертає увагу, що згідно ч. 1 Р. ІІ Положення керівна рада формується на паритетних засадах у складі двадцяти однієї особи.

З наведеного вище убачається, що схвалення проектів рішень щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначення сфери їх діяльності належить до виключної компетенції керівної ради.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163-р Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації функції НОС виконує державне підприємство Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості .

Повноваження зі створення технічних комітетів стандартизації НОС передбачено також п. 3.2.1 Статуту ДП УкрНДНЦ , затвердженого наказом Мінекономрозвитку 18.05.2017 № 72.

Відповідно до ч. 2 Р. ІІІ Положення керівна рада для вирішення питань, що належать до її повноважень, має право:

- запитувати та одержувати в установленому порядку від національного органу стандартизації інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на неї повноважень;

- залучати до участі у своїй роботі необхідних фахівців, у тому числі працівників національного органу стандартизації (за згодою керівника національного органу стандартизації), а в разі потреби - інших консультантів та експертів (за згодою);

- утворювати постійні та тимчасові робочі групи, залучати до участі в їх роботі спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності за погодженням з їх керівниками, а також незалежних експертів (за згодою).

Як убачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З протоколу № 2 судом вбачається, що керівна рада для прийняття законного і обґрунтованого рішення як дорадчо-наглядовий орган відповідача у межах даного спору більшістю голосів від повноважного складу вирішила провести ряд заходів, спрямованих на прийняття в подальшому позитивного рішення про створення ТК.

Одночасно із прийнятим рішенням на голосування були поставлені питання про схвалення та відмову у схваленні проекту рішення про створення ТК, що всупереч твердженню позивача, у повній мірі відповідає вимогам Положення.

Однак, вказані питання не набрали необхідної кількості голосів, що також спростовує твердження позивача про неможливість прийняття керівною радою будь-якого іншого рішення крім рішення про схвалення проекту.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність ознак перевищення повноважень при прийнятті керівною радою оскаржуваного рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, судовому захисту підлягає виключно порушене право позивача.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 21 Закону України Про громадські об'єднання від 22.03.2012 № 4572-VI громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

Як встановлено судом під час розгляду справи, вказане право позивача не обмежене жодним чином та його право на участь в організаційному комітеті реалізоване у повному обсязі.

Крім того, ГО Центр з вивчення проблем безпеки не наведено, яке інше його суб'єктивне право було порушене прийняттям оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, в тому числі, у зв'язку з відсутністю в межах даного спору ознак порушення прав та інтересів позивача.

ГО Центр з вивчення проблем безпеки було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру та сплачено судовий збір у розмірі 3200, 00 грн. згідно квитанції № 0.0.796353555.1 від 29.06.2017.

В ході розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, зареєстровану 06.12.2017 за вх. № 89445/17.

06.12.2017 до суду подано клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 1600, 00 грн., зареєстроване за вх. № 4088.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI у разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову громадської організації Центр з вивчення проблем безпеки відмовити.

Клопотання громадської організації Центр з вивчення проблем безпеки про повернення частини судового збору задовольнити.

Повернути громадській організації Центр з вивчення проблем безпеки (ЄДРПОУ 38544750) судовий збір у розмірі 1600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок), сплачений згідно квитанції № 0.0.796353555.1 від 29.06.2017.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур