Ухвала

від 26.01.2018 по справі 821/155/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 січня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/155/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом'якової В.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою приватного підприємства "Гаус" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, за участю третьої особи на стороні відповідача Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради в особі Управління містобудування та архітектури про скасування рішення № 327/Х від 28.12.2017 року,

встановив:

Позивач Приватне підприємство "Гаус" < Список > до суду із адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, за участю третьої особи на стороні відповідача - Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради в особі Управління містобудування та архітектури про скасування рішення № 327/Х від 28.12.2017 року, яким відповідач скасував дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки Будівництво десятиповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Потьомкінська, 117, м. Херсон від 01.06.2016 № 49, з посиланням на порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Одночасно з позовною заявою від позивача до суду надійшло клопотання про забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № 327/Х від 28.12.2017, а також шляхом заборони Управлінню містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради вчиняти дії щодо скасування чи/або зупинення виданої раніше заявнику дозвільної та містобудівної документації, в тому числі декларації про початок виконання будівельних робіт.

Клопотання мотивоване тим, що в разі незастосування заходів забезпечення позову Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради буде вимушене скасувати позивачу декларацію про початок виконання будівельних робіт, у зв'язку з відсутністю містобудівних умов, що призведе до зупинення будівництва десятиповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Потьомкінська, 117, м. Херсон, який збудовано вже на 80 %, а також призведе до значних збитків, невиконання договірних умов щодо строків здачі будинку в експлуатацію, сплату штрафних санкцій та надмірних процентів за позиками, порушення прав фізичних осіб, які приймають дольову участь в будівництві. При задоволенні судом позову відновлення порушених прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу та витрат або навіть неможливість відновлення будівництва після його зупинення.

Стаття 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що таке клопотання є обґрунтованим, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області проведено планову перевірку Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради (акт перевірки суду не надано), за результатами якої відповідачем прийнято рішення № 327/Х від 28.12.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки Будівництво десятиповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Потьомкінська, 117, м. Херсон від 01.06.2016 № 49, як таке, що було прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності: п. 3.2, 3.3., 3.4, 3.6 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердж. наказом Мінрегіону від 07.07.2011 № 109 (далі - Порядок № 109), п.8 ч.1 ст. 1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про врегулювання містобудівної діяльності .

Пункт 8 ч. 1 ст. 1 Закону від 17.02.2011 № 3038-VI дає тільки тлумачення терміну містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно ч. 8 ст. 29 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

Що стосується порушення пп.3.2, 3.3, 3.4, 3.6 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердж. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, то даний порядок втратив чинність 26.12.2017. Тому посилання на не діючий нормативно-правовий акт в рішенні відповідача № 327/Х, яке є предметом спору, є очевидною ознакою протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.

Що стосується посилань позивача на ймовірне скасування декларації про початок виконання будівельних робіт Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, то суд приймає до уваги, що розділом 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 17.01.2017 № 1817-УШ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" передбачено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об'єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу (п.2). 3. Зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі, зокрема: 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 4) скасування містобудівних умов та обмежень (п.3). З дня набрання чинності цим Законом об'єкти будівництва: I та II категорій складності належать відповідно до об'єктів з незначними (СС1) наслідками; III та IV категорій складності належать відповідно до об'єктів з середніми (СС2) наслідками; V категорії складності належать відповідно до об'єктів із значними (СС3) наслідками (п.5). Виконавчі органи міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", щодо об'єктів I, II, III, IV категорій складності, продовжують здійснювати надані повноваження щодо об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) (п.8).

А відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону від 17.02.2011 № 3038-У1 "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, заходи забезпечення даного позову, про які просить позивач, є співрозмірними заявленим позовним вимогам та безпосередньо пов'язані з предметом спору та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог. Невжиття заходів забезпечення невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача і фізичних осіб та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Зважаючи на баланс інтересів сторін, суд вважає, що права відповідача у даному випадку не порушуються, у той же час права позивача будуть захищені. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Клопотання задовольняється в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 243, 248 КАС України,

ухвалив :

Клопотання задовольнити.

Зупинити дію рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № 327/Х від 28.12.2017.

Заборонити Управлінню містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради вчиняти будь-які дії повязані з подальшим виконанням (реалізацією) рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № 327/Х від 28.12.2017, в тому числі щодо скасаування або зупинення виданої приватному підприємству "Гаус" декларації про початок виконання будівельних робіт.

Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановляння незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд в 15-денний строк з дня її складання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала складена та підписана 26.01.2018.

Суддя Хом'якова В.В.