Рішення

від 23.01.2018 по справі 921/780/16-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 січня 2018 рокуСправа № 921/780/16-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

за участю секретаря судового засідання Шмир А.І.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварня "Опілля", вул. Білецька, 33, м. Тернопіль

до відповідача: Фізичної особи підприємця Саркісяна Степана Альбертовича, АДРЕСА_1

про cтягнення заборгованості в сумі 407 933,03 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: не прибув.

Відповідач: не з'явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварня "Опілля", вул. Білецька, 33, м. Тернопіль звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця Саркісяна Степана Альбертовича, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості в сумі 407 933,03 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16 грудня 2016 року порушено провадження у даній справі. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13 лютого 2017 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів після закінчення двохмісячного строку від дня одержання позовної заяви. У судовому засіданні 21 лютого 2017 року оголошувалася перерва до 27 лютого 2017 року.

13.02.2017р. на адресу господарського суду Тернопільської області від представника відповідача надійшов відзив (вх.5663) від 13.02.2017р., в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

21 лютого 2017 року на адресу господарського суду Тернопільської області від відповідача по справі надійшло клопотання (вх.№6257) від 21 лютого 2017 року про призначення експертизи. Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач зазначає, що до матеріалів справи позивачем додано копії 84 накладних згідно яких начебто відповідач отримував товар відповідно до договору поставки товару №13. Однак на 23 накладних у яких підставою видачі зазначено договір №13, та на 4 накладних у яких підстава видачі не зазначена, які долучені до матеріалів справи не є підписами ФОП Саркісяна С.А. та дані накладні не скріплені печаткою даного підприємця, що ставить під сумнів отримання даного товару відповідно до цих накладних відповідачем. Тому з метою з'ясування встановлення ідентифікації виконавця підпису на накладних №№ 30069, 30066, 30065, 30063, 300613, 300612, 18066, 17066, 16065, 15069, 11064, 9062, 5064, 5062, 3064, 3063, 30612, 27051, 25052, 19054, 15054, 15053, 12058 просить призначити почеркознавчу експертизу.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про призначення експертизи, надавши письмові пояснення по справі, в яких зокрема зазначає, що в період дії договору поставки №13 від 01.01.2015 року особисто ним вантажився товар для ФОП Саркісяна С.А. При цьому, завжди були присутні представники відповідача - Мирончук Ольга та Запарнюк Оксана. Після завантаження товару відбувалося оформлення видаткових накладних, які виписувала бухгалтер Мазурчак Наталія Іванівна зі сторони позивача та підписували Мирончук О. або Запарнюк О. від імені ФОП Саркісян С.А., які мали печатку ФОП Саркісян С.А. для завіряння документів.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27 лютого 2017 року призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 4; зупинено провадження у справі № 921/780/16-г/11.

31 серпня 2017 року на адресу господарського суду Тернопільської області від Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання № 277/278/17-22 від 28.08.2017 про надання додаткових зразків почерку Саркісяна Степана Альбертовича / в кількості 10 аркушів (експериментальні) та 5-7 вільних.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11 вересня 2017 року поновлено провадження у справі № 921/780/16-г/11; судове засідання по розгляду клопотання № 277/278/17-22 від 28.08.2017 судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання зразків почерку призначено на 22 вересня 2017 року о 09 год. 50 хв., явку Саркісяна Степана Альбертовича, АДРЕСА_2. в судове засідання визнано обов'язковою

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.10.2017р. зупинено провадження у справі № 921/780/16-г/11 до проведення почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.02.2017р.; клопотання № 277/278/17-22 від 28.08.2017 судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових зразків почерку Саркісяна С.А. - залишено без розгляду в зв'язку з невиконанням СПД ФО Саркісяном С.А. вимог суду з'явитися в судове засідання та надати додаткові зразки почерку.

13.12.2017 року на адресу господарського суду Тернопільської області від Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 921/780/16-г/11, оригінал накладної № 18066, висновок експерта № 277/278/17-22 від 10.11.2017 року.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017р. поновлено провадження у справі № 921/780/16-г/11; судове засідання призначено на 22.12.2017р. о 10 год. 30 хв.

15.12.2017 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-УІІІ від 03.10.2017, яким ГПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п.9 п.1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Ухвалою Господарського суду від 22.12.2017 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23 січня 2018 року об 11 год. 00 хв.

Представники сторін в судове засідання 23 січня 2017 року не прибули, причин неприбуття не повідомили, хоча по дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд згідно зі статтею 81 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності сторін за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивоварня "Опілля" (Постачальник) та Фізичною особою підприємцем Саркісяном Степаном Альбертовичем (Покупець) був укладений договір поставки товару №13 від 01 січня 2015 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується виготовляти і передати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах зазначеного Договору. Предметом Договору є наступний Товар: пиво "Старий Тернопіль" і "Старий Тернопіль Тернопільське" в скляних пляшках та ПЕТ пляшках, пиво в КЕГах в асортименті. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору повернення тари Підприємцем повинно бути здійснене протягом 10 днів з моменту поставки продукції.

Відповідно до п.7.1. Договору розрахунки за поставлений товар проводиться Підприємцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Товариства коштів, які повинні надійти не пізніше 3-х календарних днів з моменту отримання товару, або поступити готівкою в касу Товариства.

Згідно п.8.2. Договору закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

З огляду на виявлені в процесі розгляду спору розбіжності між сторонами щодо факту підписання відповідачем накладних, у справі згідно ухвали від 27 лютого 2017 року призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 4, на вирішення якої поставлено наступні питання:

2.1. Чи виконано підпис в графі "Отримав" на накладних №№30069, 30066, 30065, 30063, 300613, 300612, 18066, 17066, 16065, 15069, 11064, 9062, 5064, 5062, 3064, 3063, 30612, 27051, 25052, 19054, 15054, 15053, 12058 особисто Саркісяном Степаном Альбертовичем чи іншою особою?

Згідно експертного висновку №277/278/17-22 від 10.11.2017 за результатами проведених досліджень експертом встановлено наступне:

- засоби технічного відтворення підписів у графі отримав на накладних №30069,30066,30065, 30063, 300613, 300612, 17066, 15069, 11064, 9062, 5064, 5062, 3064, 3063, 19054, 12058 не застосовувались. Ці підписи виконані рукописним способом, без попередньої технічної підготовки до їх виконання.;

- підписи після слова отримав у накладних № 27051, № 15054, №15053, №27052, № 16065 та № 18066 виконано з використанням технічних прийомів або технічних засобів шляхом копіювання (імовірно, на просвіт ), якогось одного підпису, що послужив оригіналом;

- Підпис після слова Отримав у накладній № 30612 відсутній;

- Встановити, ким - Саркісяном Степаном Альбертовичем чи іншою особою виконано досліджуваний підпис після слова Отримав у накладній № 19054, не видалося можливим з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку.

- Встановити, ким - Саркісяном Степаном Альбертовичем чи іншою особою виконано досліджувані підписи після слова Отримав у накладних № 30069, № 9062, № 30066, 30065, 30063, № 300613, № 300612, № 3064, № 17066, №15069, № 11064, не видалося можливим з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку.

- Підписи після слова Отримав у накладних №5064, №5062 та №3063 виконано не Саркісяном Степаном Альбертовичем, а іншою особою;

- Встановити, ким - Саркісяном Степаном Альбертовичем чи іншою особою виконано підпис після слова Отримав у накладній № 12058 не видалося можливим з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку;

- Почеркознавче дослідження з метою встановлення особи виконавця підписів після слова Отримав у накладних № 27051, № 15054, № 15053, № 27052, № 16065 та № 18066, а також у накладній № 30612 не проводилось з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку;

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, дослідивши висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої та с удово - технічної експертизи документів суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково .

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як слідує з матеріалів справи, підставою своїх позовних вимог в описовій та мотивувальній частинах позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварня "Опілля" вказує неналежне виконання відповідачем умов Договору №13 від 01.01.2015р.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання Договору №13 від 01.01.2015р., відповідачем отримано товар на загальну суму 155 751 ,24 грн., що підтверджується накладними: №30069 від 30.06.2015 на суму 1 753,08 грн. ; №30066 від 30.06.2015 на суму 4 200,00 грн.; №30065 від 30.06.2015 на суму 301,92 грн. ; №30063 від 30.06.2015 на суму 3 019,20 грн. ; № 300613 від 30.06.2015 на суму 31 260,00 грн. ; №300612 від 30.06.2015 на суму 4 651,20 грн. ; № 26067 від 26.06.2015 на суму 2 940,00 грн. ; №18066 від 18.06.2015 на суму 4 200,00 грн. ; № 17066 від 17.06.2015 на суму 4 200,00грн. ; №16065 від 16.06.2015 на суму 77,88 грн. ; № 15069 від 15.06.2015 на суму 6 300,00грн. ; № 12066 від 12.06.2015 на суму 12 600,00 грн. ; №11064 від 11.06.2015 на суму 5 451,60грн. ; № 9062 від 09.06.2015 на суму 7 800,00грн. ; № 4064 від 04.06.2015 на суму 11364,12грн. ; № 3064 від 03.06.2015 на суму 5 460,00грн; № 27051 від 27.05.2015 на суму 6 000,00 грн. ; №26056 від 26.05.2015 на суму 2 923,20 грн. ; №26052 від 26.05.2015 на суму 5 880,00грн; №25052 від 25.05.15 на суму 511,56 грн. ; №21055 від 21,05,15грн. на суму 1260,00 грн. ; № 20058 від 20.05.2015 на суму 1120,20 грн. ; №15054 від 15.05.2015 на суму 2 844,24 грн. ; №15053 від 15.05.2015 на суму 840,00 грн. ; №12058 від 12.05.2015 на суму 5 970,00 грн. ; №12054 від 12.05.2015 на суму 10 156,44 грн.; №8054 від 08.05.2015 на суму 7 206,6 грн., які підписані представниками сторін.

В порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за поставлений товар згідно вищевказаними накладними.

Разом з тим, долучені до позовної заяви накладні №26064 від 26.06.2015 на суму 5 478,84 грн.; №24067 від 24.06.2015 на суму 6 300,00 грн.;№23068 від 23.06.2015 на суму 3 360,00 грн.; №23064 від 23.06.2015 на суму 1 582,68 грн.; №'19069 від 19.06.2015 на суму 3 360,00 грн.; №19068 від 19.06.2015 на суму 4 620,00 грн.; №190611 від 19.06.2015 на суму 754,80 грн.; №190610 від 19.06.2015 на суму 2 520,00 грн.; №18065 від 18.06.2015 на суму 228,84 грн.; №180610 від 18.06.2015 на суму 10 500,00 грн.; №17069 від 17.06.2015 на суму 2 336,40 грн.; №17067 від 17.06.2015 на суму 2 100,00 грн.;№170610 від 17.06.2015 на суму 3 115,20 грн.; №16068 від 16.06.2015 на суму 2 940,00 грн.; №15068 від 15.06.2015 на суму 389,40 грн.;№12068 від 12.06.2015 на суму 778,80 грн.; №120671 від 12.06.2015 на суму 4 200,00 грн.;№12065 від 12.06.2015 на суму 8 400,00 грн.;№12064 від 12.06.2015 на суму 3 115,20 грн.;№120621 від 12.06.2015 на суму 4 200,00 грн.;№11067від 11.06.2015на суму 2 520,00 грн.; №11066 від 11.06.2015 на суму 8 400,00 грн.;№9068 від 09.06.2015 на суму 4 200,00 грн.;№8065 від 08.06.2015 на суму 2 520,00 грн.; №8064 від 08.06.2015 на суму 6 300,00 грн.; №8063 від 08.06.2015 на суму 730,80 грн.; №5069 від 05.06.2015 на суму 4 200,00 грн.; №5068 від 05.06.2015 на суму 3 654,00 грн.; №5064 від 05.06.2015 на суму 730,80 грн.; №5062 від 05.06.2015 на суму 365,40 грн.; №3069 від 03.06.2015 на суму 511,56 грн.;№3068 від 03.06.2015 на суму 3 360,00 грн.; №3063 від 03.06.2015 на суму 301,92 грн.; №30610 від 03.06.2015 на суму 2 336,40 грн.; №2068 від 02.06.2015 на суму 1 260,00 грн.; №2065 від 02.06.2015 на суму 754,80 грн.; №29056 від 29.05.2015 на суму 4 620,00 грн.; №29055 від 29.05.2015 на суму 2 100,00 грн.; №28055 від 28.05.2015 на суму 1 509,60 грн.; №28052 від 28.05.2015 на суму 1 509,60 грн.; №27055 від 27.05.2015 на суму 730,80 грн.;№220518 Від 22.05.2015 на суму 420,00 грн.; №220515 Від 22.05.2015 на суму 964,44 грн.; №220513 Від 22.05.2015 на суму 5 460,00 грн.; №220512 Від 22.05.2015 на суму 2 520,00 грн.; №220511 Від 22.05.2015 на суму 1 260,00 грн.; №21056 Від 21.05.2015 на суму 840,00 грн.; №20057від 20.05.2015 на суму 5 880,00 грн.; №20055 від 20.05.2015 на суму 7 548,00 грн.;№20054 від 20.05.2015 на суму 5 355,60 грн.; №19054 від 19.05.2015 на суму 6 840,00 грн.;№18056 від 18.05.2015 на суму 3 408,60 грн.; №18054 від 18.05.2015 на суму 301,92 грн.; №18052 від 18.05.2015 на суму 233,64 грн.; №150511 від 15.05.2015 на суму 3 360,00 грн.; №13054 від 13.05.2015 на суму 5 040,00 грн. не мають посилання на договір №13 від 01.01.2015р. З огляду на наведене, враховуючи що підставою позовних вимог є неналежне виконання відповідачем умов Договору №13 від 01.01.2015р., суд прийшов до висновку про безпідставність стягнення заборгованості по даних накладних.

Окрім того, оригінал накладної № 30612 від 03.06.2015р., наданий позивачем, немає підпису одержувача, а отже не може бути належним доказом отримання товару.

Судом встановлено, що відповідно до п.6.2 договору Покупець не повернув тару, а також Покупець не оплатив заставну вартість тари. Заборгованість у Покупця по зворотній тарі складає : 1 ящик і 37 кегів об'ємом 50 літрів кожний, заставною вартістю 29 615,00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

За п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги наведене та беручи до уваги те, що всупереч умов договору № 13 від 01 січня 2015 р. та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару відповідач не виконав в повному обсязі, а тому суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за договором в сумі 150 291 грн. 24 коп. та заборгованості по зворотній тарі в сумі 29 615 ,00 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, позивач у позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов'язання 50 835 грн. пені .

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Згідно п. 9.3 Договору, сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Покупцем сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

В п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013, вказано, що приписом п. 6 ст. 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Поряд із цим, в п.1.12 згаданої постанови Пленум Вищого господарського суду України, вказав, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 50 835 ,00 грн. за період прострочення оплати з 07.06.2015 р. по 06.12.2015 р. на суму заборгованості 327 482,05 грн. згідно розрахунку.

Оскільки, умовами укладеного договору сторони передбачили, що розрахунок за кожну поставлену партію Покупець здійснює протягом трьох банківських днів з моменту одержання товару, суд прийшов до висновку, що позивач наділений правом нараховувати пеню на заборгованість:

-по накладній №30069 від 30.06.2015 на суму 1 753,08 грн. в період з 04.07.2015 по 04.01.2016;

-по накладній №30066від 30.06.2015 на суму 4 200,00 грн.в період з 04.07.2015 по 04.01.2016;

-по накладній №30065 від 30.06.2015 на суму 301,92 грн. в період з 04.07.2015 по 04.01.2016 ;

-по накладній №30063 від 30.06.2015 на суму 3 019,20 грн. в період з 04.07.2015по 04.01.2016 ;

- по накладній № 300613 від 30.06.2015 на суму 31 260,00 грн. в період з 04.07.2015по04.01.2016;

- по накладній №300612 від 30.06.2015 на суму 4 651,20 грн. в період з 04.07.2015 по 04.01.2016;

- по накладній № 26067 від 26.06.2015 на суму 2 940,00 грн. в період з 30.06.2015 по 30.12.2015 ;

- по накладній №18066 від 18.06.2015 на суму 4 200,00 грн. в період з 22.06.2015 по 22.12.2015 ;

- по накладній № 17066 від 17.06.2015 на суму 4 200,00грн. в період з 21.06.2015 по 21.12.2015 ;

- по накладній №16065 від 16.06.2015 на суму 77,88 грн. в період з 20.06.2015 по 20.12.2015 ;

- по накладній № 15069 від 15.06.2015 на суму 6 300,00грн. в період з 19.06.2015 по 19.12.2015 ;

- по накладній № 12066 від 12.06.2015 на суму 12 600,00 грн. в період з 16.06.2015 по 6.12.2015;

- по накладній №11064 від 11.06.2015 на суму 5 451,60грн. в період з 15.06.2015 по 15.12.2015 ;

- по накладній № 9062 від 09.06.2015 на суму 7 800,00грн. в період з 13.06.2015 по 15.12.2015 ;

- по накладній № 4064 від 04.06.2015 на суму 11364,12грн. в період з 08.06.2015 по 08.12.2015 ;

-по накладній 3064 від 03.06.2015 на суму 5 460,00грн. в період з 07.06.2015 по 07.12.2015 ;

-по накладній № 27051 від 27.05.2015 на суму 6 000,00 грн. в період з 31.05.2015 по 31.11.2015;

-по накладній №26056 від 26.05.2015 на суму 2 923,20 грн. в період з 30.05.2015 по 30.11.2015;

-по накладній №26052 від 26.05.2015 на суму 5 880,00грн. в період з 30.05.2015 по 30.11.2015;

-по накладній №25052 від 25.05.15 на суму 511,56 грн. в період з 29.05.2015 по 29.11.2015;

-по накладній №21055 від 21,05,15грн. на суму 1260,00 грн. в період з 25.05.2015 по 25.11.2015;

-по накладній № 20058 від 20.05.2015 на суму 1120,20 грн. в період з 24.05.2015 по 24.11.2015;

-по накладній №15054 від 15.05.2015 на суму 2 844,24 грн. в період з 19.05.2015 по 19.11.2015;

-по накладній №15053 від 15.05.2015 на суму 840,00 грн. в період з 19.05.2015 по 19.11.2015;

-по накладній №12058 від 12.05.2015 на суму 5 970,00 грн. в період з 16.05.2015 по 16.11.2015;

-по накладній №12054 від 12.05.2015 на суму 10 156,44 грн. в період з 16.05.2015 по16.11.2015;

-по накладній №8054 від 08.05.2015 на суму 7 206,6 грн. в період з 12.05.2015 по 12.11.2015.

Нарахування пені за межами вказаного періоду є безпідставним.

Поряд із цим, зважаючи на те, що в силу приписів чинного законодавства, самостійно визначаючи суму пені у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, суд позбавлений права вийти за межі визначеного позивачем періоду, а також, встановлений судом факт нарахування останньої всупереч приписів ст. 232 ГК України, правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги про стягнення пені в сумі 36 096 грн. 21 коп. в межах періоду з 07.06.2015 р. по 06.12.2015 р. та на суму заборгованості 150 291,24 грн. Пеня в сумі 14738 грн. 79 коп. нарахована безпідставно, а позов в даній частині є таким, що задоволенню не підлягає (проведений судом перерахунок знаходиться в матеріалах справи).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заявлених позивачем вимог в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення частково, в сумі 216 002 грн. 24 коп., з яких: 150 291 грн. 24 коп. - сума основного боргу, 29 615 грн. 00 коп. заборгованості по зворотній тарі, 36 096 грн. 21 коп. - пені.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Саркісяна Степана Альбертовича, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварня "Опілля", вул. Білецька, 33, м. Тернопіль ідентифікаційний код 37977562 - 150 291 грн. 24 коп. - суму основного боргу, 29 615 грн. 00 коп. заборгованості по зворотній тарі, 36 096 грн. 21 коп. - пені та 3240 грн. 03 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3.В решті позову відмовити.

4.Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 26.01.2018р..

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 ГПК України.

Суддя А.М. Сидорук