Постанова

від 25.05.2007 по справі 29/129пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/129пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25.05.07 р.                                                                                 Справа № 29/129пд

11 год.50 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната

Суддя господарського суду Донецької області  Гаврищук Т.Г.

при секретарі судового засідання Пашко О.М..

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом –  Державної податкової інспекції у м.Дзержинську

до відповідачів – 1. Державного підприємства “Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ

                           2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковчег” м.Горлівка

про визнання угоди недійсною

за участю  представників сторін:

від позивача –  Ємельяненко Л.А. – зав.юр.сектором (за довір.)

від відповідачів  – 1. Клефас Т.В. – провідний юрисконсульт(за довір.)

                            2. не з”явився

Суть справи :

Позивач, Державна податкова інспекція у м.Дзержинську , звернувся до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства “Дзержинськвугілля” та  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковчег”  про визнання недійсним господарського зобов”язання, укладеного та виконаного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ковчег”  та ВП “Шахта “Північна” ДП “Дзержинськвугілля” на підставі договору поставки №7 від 21.04.2003р. на загальну суму 4480 грн., з метою, суперечною інтересам держави і суспільства з боку відповідача 2, відповідно до ч.1 ст.208 ГК України, стягнення з ТОВ “Ковчег” на користь ДП “Дзержинсьвугілля” всього отриманого за господарським зобов”язанням на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7, а саме грошового еквіваленту товарно-матеріальних цінностей, отриманих за угодою, в сумі 4480грн.,  та стягнення з ДП “Дзержинсьвугілля” на користь держави всього отриманого за господарським зобов”язанням на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7, а саме грошового еквіваленту товарно-матеріальних цінностей, отриманих за угодою, в сумі 4480грн.

Заявою від 24.05.2007р. позивач змінив позовні вимоги та просить  визнати недійсною угоду купівлі-продажу, укладену між відповідачами , на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7 на загальну суму 4480 грн., укладеною з боку відповідача 2 з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, ч.2 ст.49 ЦК УРСР, стягнути з ТОВ “Ковчег” на користь ДП “Дзержинсьвугілля” все отримане за угодою на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7, а саме грошовий еквівалент товарно-матеріальних цінностей, отриманих за угодою, в сумі 4480грн.,  та стягнути з ДП “Дзержинсьвугілля” на користь держави все отримане за угодою на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7, а саме грошовий еквівалент товарно-матеріальних цінностей, отриманих за угодою, в сумі 4480грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 12.11.2004р. , наявність у  відповідача 2 умислу на укладання угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та на ст.49 ЦК УРСР.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з посиланням на ті обставини, що зобов”язання, взяті сторонами за оспореним договором, були належним чином виконані у відповідності до ч.1 ст.216 ЦК України. Відповідач 1 вважає, що позивачем не доведено наявність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при укладанні договору, а також умислу у сторін угоди.    

Відповідач 2, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення попереднього  судового засідання та судового розгляду шляхом направлення відповідних ухвал та повісток за адресою , внесеною до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України,  до суду не з'явився, про причини неприбуття не  повідомив.

У судовому засіданні досліджені надані позивачем та відповідачем 1 письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  позивача, відповідача 1 та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Державне підприємство “Дзержинськвугілля” є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за №33839013 та взято на облік платника податків у Державній податковій інспекції у м.Дзержинську.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ковчег” є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за №32406325.

Між Шахтою “Північна” ВО “Дзержинськвугілля” та Товариством з обмеженою відповідальністю  “Ковчег” був укладений договір  №7 від 21.04.2003р. на поставку продукції, на виконання умов якого  відповідач 2 поставив відповідачу 1пружини нАМ-80 в кількості 8 шт., колесо конічне Z-43 в кількості 1 шт., контакти 185-1500/1900 в кількості 40 шт., підшипники 7518 в кількості 10 шт., гальмова система в кількості 1 шт., кулачковий елемент в кількості 4 шт. на загальну суму 4480 грн., у т.ч. ПДВ – 746,666 грн., що засвідчується  накладною №24 від 24.04.2003р. На наведену поставку товару відповідачем 2 було складено податкову накладну №24 від 24.04.2003р. на суму 4480 грн., у т.ч. ПДВ – 746,666 грн.  

Платіжними дорученнями №1169 від 18.04.2003р. на суму 3733,33 грн., №1173 від 18.04.2003р. на суму 746,67 грн. Шахтою “Північна” ВО “Дзержинськвугілля” було перераховано відповідачу 2 вартість наведеного товару.

Згідно до п.3.2 Статуту Державного підприємства “Дзержинськвугілля”, затв. наказом  Міністерством палива та енергетики за №456 від 07.09.2005р., відповідач 1 є правонаступником прав та обов”язків реорганізованого шляхом виділення зі складу ДП “Донецька вугільна коксівна компанія” відокремленого підрозділу “Шахта “Північна”.

Відповідачем 1 факт укладання і виконання наведеної угоди та факт правонаступництва не оспорюється.

Факт правонаступництва відповідачем 1 не оспорюється.

Позивач вважає, що оспорену угоду  було укладено з боку відповідача 2  з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Як на підставу своїх доводів позивач посилається на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 12.11.2004р. у кримінальній справі по обвинуваченню Рожкова Л.В., Москвитина С.Є., Корабльової В.А., Індюкової Р.С. у скоєнні злочину передбаченого ст..205, 366 ч.2 КК України..

За вимогами ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР ( який діяв на дату укладання та виконання оспореної угоди) необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

           Наявність умислу у сторони угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати противоправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання противоправних наслідків.

Вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 12.11.2004р. встановлено, що Рожков Л.В., Москвітін С.Є., Корабльова В.А., Індюкова Р.С. навмисно по попередній змові з групою осіб з метою прикриття незаконної діяльності, яка не відповідає засновницьким документам та пов'язаної із здійсненням фіктивних безтоварних операцій, що направленні на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів було створено ТОВ „Ковчег” м. Горлівка. Зазначені особи фактично складали офіційні документи, з метою засвідчення конкретних фактів, що мали юридичне значення , а саме складали податкові накладні, документи бухгалтерського обліку, декларації, в які вносили завідомо неправдиві дані щодо господарської діяльності товариства, укладались фіктивні угоди. Посаду керівника ТОВ “Ковчег” зайняв  ОлексивМ.М.Наказом №2 від 03.03.03р. по ТОВ “Ковчег”   Корабльова В.А. була призначена менеджером вказаного підприємства, з правом підпису на фінансових та звітних документах.

Також, наведеним вироком суду було встановлено, що Рожков Л.В., Москвітін С.Є., Корабльова В.А., Індюкова Р.С. здійснили безтоварну операцію, направлену на переказ грошових коштів із безготівкової форми в готівкову в інтересах невстановленої в ході слідства фізичної особи, склавши при цьому завідомо підроблену документацію, а саме товарну та податкову накладну за №408 від 04.04.2003р., про начеб то , придбаних ТОВ “Ковчег” та отриманих від фіктивного підприємства – ТОВ “Дан”: десяти підшипників 7518, гальмової системи та чотирьох кулачкових елементів, товарну та податкову накладну №449 від 04.03.2003р. від фіктивного підприємства – ТОВ “Опт-трейдинг”, про, начеб то, отримані ТОВ “Ковчег” від останнього: пружини, контактів 40 штук та одного колесу, а також товарну та податкову накладну №24 від 24.04.2003р., про, начеб то, здійсненій поставці вказаних товарно-матеріальних цінностей в адресу відокремленого підрозділу шахта “Північна” ДП “Дзержинськвугілля”.

У вироку зазначено, що 18 квітня 2003р., згідно платіжних доручень ВО Шахта “Північна” ДП “Дзержинськвугілля” за №1169 та №1173 грошові кошти на загальну суму 4480 грн. перераховані на поточний рахунок ТОВ “Ковчег” у Горлівському відділенні №1 ДОД АППБ „Аваль” м. Горлівка з відома  та попередній змові з РожковимЛ.В., Москвитиним С.Е., та Індюковою Р.С. 21.04.2003р. були отримані Корабльовою В.А., на підставі власноручно складеного нею   грошового чеку КЗ 7675587 від 21.04.2003р. При цьому вона підробила підпис  від імені директора ТОВ “Ковчег” ОлексиваМ.М. та зазначила, що грошові кошти знімаються, начеб то, для закупки товару, однак отримані грошові кошти за вирахуванням 5% були передані невстановленій в ході слідства особі.

Вироком суду встановлено, що підсудні Рожков Л.В., Москвітін С.Є., Корабльова В.А., Індюкова Р.С. , при здійсненні безтоварних операцій, направлених на переказ грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, склали, використали та видали різним фізичним  особам завідомо неправдиві документи, вносячи до офіційних документів даних, які не відповідають дійсності, про, начеб то, поставлені від імені ТОВ “Ковчег” товарно-матеріальні цінності іншим підприємствам різних форм власності, у тому числі на ВП шахта “Північна” ДП “Дзержинськвугілля” за договором №7 від 21.04.2003р. та специфікації до нього №1,№2,№3,№4, товарна накладна №24 від 24.03.2003р. на суму 4480 грн., податкова накладна №24 від 24.04.2003р.

У вироку зазначено, що в результаті порушення вимог податкового законодавства ТОВ “Ковчег” за період з 20 лютого 2003 р. по 22 квітня 2004р. занизило та не сплатило податків на загальну суму  318041 грн., а саме податок на додану вартість 31161 грн. та податок на прибуток – 186889 грн.

Таким чином, вироком суду встановлено, що ТОВ „Ковчег” у момент укладання договору за №7 від 21.04.2003р. та при його виконанні усвідомлювало той факт, що дії, які будуть проведені для виконання зобов'язань по вищевказаному договору, будуть суперечити інтересам держави, та більш того, вони спричинять ущерб державі та суспільству у вигляді неотримання податків.

Відповідно до п.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі , який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок , лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи, що ТОВ “Ковчег” було створено з метою прикриття подальшої незаконної підприємницької діяльності,  ним здійснювались фіктивні безтоварні операції(у т.ч. оспорений договір), які направлені на ухилення від сплати податків, і цей факт є встановленим відповідно до вимог чинного законодавства, суд вважає, що спірний договір був укладений з метою суперечною інтересам держави за наявності умислу з боку ТОВ “Ковчег”.

За таких обставин,  вимоги позивача про визнання недійсною угоди купівлі-продажу, укладеної між відповідачами , на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7 на загальну суму 4480 грн., укладеної з боку відповідача 2 з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, ч.2 ст.49 ЦК УРСР, підлягають задоволенню.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про намір укладання договору з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з боку Державного підприємства “Дзержинськвугілля”.

Стосовно застосування правових наслідків визнання недійсною даної угоди, то у задоволенні позовних вимог в цій частині позивачеві слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст..49 ЦК УРСР, у разі коли угода укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, то при наявності умислу лише в однієї сторони все отримане нею по угоді повинно бути повернено другій стороні, а отримане останньою або належне до відшкодування виконаного стягується в доход держави.

З 01.01.2004р. набрав чинності Цивільний кодекс України, за приписами п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого з 1 січня 2004 року втратив чинність     Цивільний кодекс Української РСР.

                Цивільний кодекс України, який набув чинності, не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були встановлені ст..49 Цивільного кодексу УРСР.  Цим кодексом скасована відповідальність(правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції – стягнення в доход держави , одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства . Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст..228 ЦК України), не є адміністративно-правова конфіскація. За змістом ч.2 ст.5 ЦК України Кодекс  має зворотню дію у часі у випадках, коли він пом”якшує або скасовує відповідальність особи.За таких обставин, відсутні підстави для стягнення в доход держави одержаного за оспореною угодою.

                  Верховний суд України у постанові від 14.02.2006р. зазначив, що застосування судом при вирішенні спору публічно-правових санкцій, які були встановлені законом, чинним на момент укладення угоди, але відсутні в ЦК України на момент ухвалення рішення про притягнення до відповідальності, є помилковим.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з ТОВ “Ковчег” на користь ДП “Дзержинсьвугілля” всього отриманого за господарським зобов”язанням на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7, а саме грошового еквіваленту товарно-матеріальних цінностей, отриманих за угодою, в сумі 4480грн.,  та стягнення з ДП “Дзержинсьвугілля” на користь держави всього отриманого за господарським зобов”язанням на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7, а саме грошового еквіваленту товарно-матеріальних цінностей, отриманих за угодою, в сумі 4480грн. , задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.49 ЦК УРСР та п.2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст.2,17-20,69-72,86,94,112,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

 Позов Державної податкової інспекції у м.Дзержинську до Державного підприємства “Дзержинськвугілля” та  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковчег”  про визнання недійсною угоди купівлі-продажу, укладеної між відповідачами , на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7 на загальну суму 4480 грн., укладеної з боку відповідача 2 з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, ч.2 ст.49 ЦК УРСР, стягнення з ТОВ “Ковчег” на користь ДП “Дзержинсьвугілля” всього отриманого за угодою на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7, а саме грошового еквіваленту товарно-матеріальних цінностей, отриманих за угодою, в сумі 4480грн.,  та стягнення з ДП “Дзержинсьвугілля” на користь держави всього отриманого за угодою на підставі договору поставки від 21.04.2003р. №7, а саме грошового еквіваленту товарно-матеріальних цінностей, отриманих за угодою, в сумі 4480грн.,задовольнити частково.

           Визнати недійсним договір купівлі-продажу №7 від 21.04.2003р. на поставку продукції , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ковчег”  та ВП “Шахта “Північна” ДП “Дзержинськвугілля” на загальну суму 4480 грн.

          У задоволенні іншої частин позовних вимог відмовити.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суддя                                                                                                           

Постанова в повному обсязі виготовлена 29.05.2007р.               

Надрук. 4 примір.

1 суду

3 сторонам