Постанова

від 24.01.2018 по справі 583/1725/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №583/1725/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/788/180/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м.Суми

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 листопада 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до Охтирської міської ради Сумської області, виконавчого комітету Охтирської міської ради, третя особа: ОСОБА_7, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року ОСОБА_5 через свого представника - адвоката ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що йому на підставі рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради № 30 від 21 грудня 1964 року була відведена земельна ділянка площею 600 кв.м за адресою: вул. Полтавська, 1а в м. Охтирка Сумської області, під індивідуальне будівництво. У 1969 році на вказаній земельній ділянці він побудував житловий будинок.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЛ № 240905 від 13 травня 2014 року, він на підставі рішення 46 сесії 5 скликання Охтирської міської ради Сумської області від 25 березня 2010 року отримав у власність земельну ділянку площею 0,0500 га (кадастровий номер 5910290000:06:009:0040) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по вул. Полтавська, 1а м. Охтирка Сумської області.

Вказував, що при зверненні до нотаріуса з метою укладення договору дарування земельної ділянки, 16 червня 2016 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з розбіжністю реєстрації власників за вищевказаною адресою. Зазначав, що саме тоді він дізнався, що рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 4 від 22 лютого 1973 року ОСОБА_8 була відведена земельна ділянка площею 580 кв.м за адресою: вул. Полтавська, 1а в м. Охтирка під індивідуальне будівництво та за вказаною адресою зареєстровано інший будинок, який належить по 1/2 частині ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області № 4 від 22 лютого 1973 року про відведення ОСОБА_8 під індивідуальне будівництво земельної ділянки площею 580 кв.м по вул. Полтавська, 1а у м. Охтирка.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 листопада 2017 року позов ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 листопада 2017 року виправлено описку в повному рішенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Охтирської міської ради Сумської області, виконавчого комітету Охтирської міської ради, третя особа: ОСОБА_7, про визнання протиправним та скасування рішення, а саме: у вступній частині повного рішення зазначити дату ухвалення рішення 16 листопада 2017 року замість помилково зазначеної 21 листопада 2017 року .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

При цьому вказує, що рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради № 4 від 22 лютого 1973 року, яким виділено земельну ділянку ОСОБА_8, є незаконним та порушує права позивача як власника житлового будинку та земельної ділянки по вул. Полтавська, 1а у м. Охтирка, оскільки він позбавлений можливості розпорядитися своєю власністю, так як різним жилим будинкам присвоєна однакова поштова адреса.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради депутатів трудящих № 30 від 21 грудня 1964 року ОСОБА_5 була надана у безстрокове користування земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку по вул. Полтавська, 1а в м. Охтирка Сумської області площею 600 кв.м (а.с. 10).

29 грудня 1964 року між відділом комунального господарства виконкому Охтирської міської ради депутатів трудящих м. Охтирка Сумської області та ОСОБА_5 був укладений договір про надання йому у безстрокове користування земельної ділянки по вул. Полтавська, 1а в м. Охтирка Сумської області площею 600 кв.м для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, з числом кімнат від однієї до п'яти включно, який посвідчений державним нотаріусом, реєстр № 5-5442 (а.с. 22-23).

З акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 27 січня 1969 року вбачається, що у грудні 1964 року ОСОБА_5 розпочав будівництво будинку по вул. Полтавська, 1а в м. Охтирка Сумської області та завершив його будівництво у грудні 1968 року, в зв'язку з чим побудований ним будинок був прийнятий в експлуатацію, 17 березня 1969 року зареєстрований в Охтирському БТІ відповідно до Інструкції про порядок реєстрації домоволодінь в містах і селищах міського типу УРСР від 18 липня 1959 року № 923-р, що підтверджується висновком про реєстрацію домоволодіння від 17 березня 1969 року (а.с. 13-15).

Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради депутатів трудящих № 4 від 22 лютого 1973 року ОСОБА_8 була відведена та надана у безстрокове користування земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку по вул. Полтавська, 1а в м. Охтирка Сумської області площею 518 кв.м (а.с. 17).

25 вересня 1973 року між відділом комунального господарства виконкому Охтирської міської ради депутатів трудящих м. Охтирка Сумської області та ОСОБА_8 був укладений договір про надання йому у безстрокове користування земельної ділянки по вул. Полтавська, 1а в м. Охтирка Сумської області площею 518 кв.м для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, який посвідчений державним нотаріусом, реєстр № 1-3395.

Рішенням Охтирського районного народного суду Сумської області від 04 лютого 1975 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про поділ спільно нажитого майна, спірне домоволодіння (житловий будинок-незакінчений, туалет, огорожа) по вул. Полтавська, 1-а, м. Охтирка, Сумської області був переданий у приватну власність ОСОБА_9 та 30 жовтня 1976 року був зареєстрований в Охтирському БТІ відповідно до §22 Інструкції МКГ УРСР від 31 січня 1966 року Про порядок реєстрації домоволодінь в містах і селищах міського типу УРСР , що підтверджується висновком про реєстрацію житлового будинку від 30 жовтня 1976 року.

Відповідно до договору дарування від 21 лютого 1977 року, посвідченого державним нотаріусом Охтирської державної нотаріальної контори ОСОБА_11, ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_12 належний їй житловий будинок з надвірними будовами по вул. Полтавська, 1 в м. Охтирка, Сумської області.

Після смерті ОСОБА_12, яка померла 01 лютого 1997 року, спадкоємцями належного їй жилого будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в м. Охтирка по вул. Полтавська, 1а, розташованого на приватизованій земельній ділянці, є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (ОСОБА_7) в рівних долях, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 04 червня 2004 року, реєстр № 2-717, і які в подальшому зареєстрували успадковані ними частки вказаного домоволодіння в установленому законом порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11 червня 2004 року № 3831042.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем порушення його прав та законних інтересів прийнятим 22 лютого 1973 року рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 41 Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2, п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівну умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, звертаючись до суду з позовом, просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області № 4 від 22 лютого 1973 року про надання ОСОБА_8 під індивідуальне будівництво земельної ділянки по вул. Полтавська, 1а у м. Охтирка з підстав неправильно зазначеної у ньому адреси земельної ділянки. Правомірність відведення земельної ділянки ОСОБА_8 позивач не оспорює.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. г ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Колегія суддів вважає, що позивач довів порушення свого права власності виконавчим комітетом Охтирської міської ради. Без визнання частково недійсним оскаржуваного рішення він не зможе зареєструвати належний йому будинок та розпоряджатись ним та земельною ділянкою.

Та обставина, що на час прийняття вищевказаного рішення був встановлений інший, не судовий порядок його оскарження, не є підставою для відмови у позові, оскільки про порушене право позивач дізнався напередодні звернення до суду і обраний ним спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 152, та ч. 1 ст. 155 ЗК України.

Враховуючи заявлені вимоги, колегія суддів не вбачає підстав для повного скасування оскаржуваного рішення, оскільки зі змісту рішення випливає порушення прав позивача лише неправильним зазначенням адреси земельної ділянки, яка відведена ОСОБА_8

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_5

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_5

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову на 50%, необхідно вирішити питання розподілу судових витрат, поклавши на відповідача - виконавчий комітет Охтирської міської ради 50% витрат зі сплати судового збору, які поніс позивач при зверненні з позовом до суду першої інстанції та до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ст. ст. 381 - 384, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

Скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 листопада 2017 року та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_5.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради депутатів трудящих № 4 від 22 лютого 1973 року щодо надання земельної ділянки ОСОБА_8 в частині зазначення адреси розташування земельної ділянки.

Стягнути з виконавчого комітету Охтирської міської ради на користь ОСОБА_5 320 грн. компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 352 грн. компенсації судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Кононенко О.Ю.

ОСОБА_3

ОСОБА_4

Повне судове рішення - 26.01.2018 р.