Ухвала

від 25.01.2018 по справі 823/2232/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 січня 2018 року справа № 823/2232/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Сачинській В.С.,

за участю:

представника відповідача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду клопотання представника відповідача у адміністративній справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Нива Україна про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Черкаській області звернулось до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Нива Україна , в якому просить стягнути з відповідача з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, кошти на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області в рахунок погашення податкового боргу в сумі 67802 грн. 32 коп.

Ухвалою суду від 28.12.2017 за вказаною позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін; розгляд справи призначено на 25.01.2018.

У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача 24.01.2018 надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні. Вказане клопотання мотивував тим, що позивач при поданні позовної заяви клопотання про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні не заявив, тому справу належить розглядати за правилами загального позовного провадження; порушення порядку розгляду справи є підставою для скасування рішення суду в апеляційному порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.

Частиною четвертою статті 260 КАС України передбачено, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення, або

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин (частина п'ята статті 260 КАС України).

Відповідач заявив клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні лише 24.01.2018, однак зазначив, що ухвалу про відкриття провадження у справі не отримав.

Дійсно, ухвала про прийняття позовної заяви та про відкриття спрощеного позовного провадження від 28.12.2017 , направлена рекомендованою кореспонденцією, відповідачем не отримана та повернена до суду 12.01.2018 за незапитом, тому суд розглядає клопотання відповідача, подане 24.01.2018.

Розглянувши заявлене клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Так, згідно з частинами першою, другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (у подальшому - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного); спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, перелік яких наведений у частині четвертій статті 12 КАС України, при цьому справа, що розглядається, цим переліком не передбачена.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність. Зокрема, пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України передбачені інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Справи, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені статтею 257 КАС України.

Так, згідно частини першої вказаної статті за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в справі, що розглядається, суд самостійно, з врахуванням критеріїв, визначених частиною 3 статті 257 КАС України та враховуючи, що справа не стосується спорів, передбачених частиною четвертою вказаної статті, дійшов висновку про її незначну складність та вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Щодо необгрунтованості клопотання відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Разом з цим, частиною першою статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Також частиною другою вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина третя статті 259 КАС України).

З огляду на вказані приписи саме до компетенції суду належать повноваження щодо визначення правил, за якими належить розглядати справу, з врахуванням вказаних критеріїв; подання заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження є його правом, а відсутність такого клопотання не є безумовною підставою для призначення справи до розгляду у загальному позовному провадженні.

Відтак, посилання представника відповідача на відсутність заяви позивача як на підставу для розгляду справи у загальному позовному провадженні не грунтується на законі.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною третьою вказаної статті передбачені порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

Зокрема, згідно з пунктом 7 частини третьої статті 257 КАС України судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказаний перелік справ, які не можуть бути розглянуті у спрощеному позовному провадженні, передбачений і частиною четвертою статті 257 КАС України.

Відтак, розгляд справ, передбачених частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, у спрощеному позовному провадженні є безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Натомість справа, що розглядається, до вказаного переліку не включена, тому її розгляд у спрощеному позовному провадженні не є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 12, 256, 260, 263 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Нива Україна про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Нива Україна про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, коштів на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області в рахунок погашення податкового боргу в сумі 67802 грн. 32 коп. залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Руденко