Рішення

від 23.01.2018 по справі 477/2427/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2427/17

Провадження №2/477/184/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.

при секретарі - Єрьоміній Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Вітовського району Миколаївської області та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Вітовська державна нотаріальна контора Миколаївської області

про визнання права власності у порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4, померлого 09 березня 2013 року право власності на 1/2 частку земельної ділянки, загальної площею 15,81 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Прибузької (в теперішній час - ОСОБА_2) сільської ради Жовтневого (в теперішній час - Вітовського) району Миколаївської області, що належала померлому ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії МК №11209, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 24 вересня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №57.

В обґрунтування позову вказував, що 09 березня 2013 року помер його батько ОСОБА_4, після смерті якого залишилось спадкове майно, яке складається зі спірної земельної ділянки. В передбачений законодавством строк він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак, державний нотаріус Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області відмовила позивачу в оформленні спадщини через відсутність документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно, а саме витягу з Державного земельного кадастру про зареєстроване право власності на земельну ділянку на ім'я спадкодавця. В зв'язку з тим, що, спадкодавець за життя не подав до відповідної державної установи заяву щодо відкриття поземельної книги та не провів державної реєстрації вказаного майна, то такі документи позивач надати не може. Також вказав, що за його братом - ОСОБА_3 за рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2014 року визнано право власності на 1/2 частку даної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 26 грудня 2017 року було замінено первісного відповідача - Прибузьку сільську раду Жовтневого району Миколаївської області на належного відповідача ОСОБА_2 сільську раду Вітовського району Миколаївської області, а також залучено в якості співвідповідача ОСОБА_3.

В підготовче судове засідання позивач не з'явився, від його представника надійшла заява, в якій вона просила справу розглянути за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2 сільська рада Вітовського району Миколаївської області та третя особа - Вітовська державна нотаріальна контора Миколаївської області в підготовче судове засідання своїх представників не направили, надіслали заяву про визнання позову та розгляд справи за відсутності свого представника.

Згідно пункту 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ Про перейменування окремих населених пунктів та районів Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

09 березня 2013 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11 березня 2013 року, виданого Прибузькою сільською радою Жовтневого району Миколаївської області (а.с.4).

У відповідності до частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 ЦК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 та частина 1 статті 1273 ЦК України).

Дослідивши копію спадкової справи № 120/2013 після смерті ОСОБА_4, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3, 06 серпня 2013 року звернулись до Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявами про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 ( а.с.32 - 68).

26 листопада 2014 року Жовтневим районним судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №477/2508/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, яке набрало законної сили 09 грудня 2014 року (а.с.12-13).

Вказаним рішенням суду в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 09 березня 2013 року, за спадкоємцем ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, загальної площею 15,81 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Прибузької сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, що належала померлому ОСОБА_4.

Згідно приписів частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_3, 14 квітня 2016 року звернувся до Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про згоду на включення до кола спадкоємців сина спадкодавця ОСОБА_1 без підтвердження родинних стосунків та згоду на отримання ним свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 (а.с.55).

Враховуючи вказану обставину, судом не досліджується та не встановлюється факт родинних стосунків між спадкодавцем ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1.

Відповідно до підпункту 4.5 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №296/5, якщо один або кілька спадкоємців за законом позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання їх до спадкоємства за законом, вони можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин зі спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину.

Згідно листа державного нотаріуса Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області від 20 червня 2017 року №673/02-14, позивачу роз'яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на вище вказану земельну ділянку, відповідно до підпунктів 4.15 і 4.20 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв'язку з ненаданням всіх документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та ненаданням витягу з Державного земельного кадастру (а.с.68).

Відповідно до статті 1 Закону України Про Державний земельний кадастр , Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

За положеннями статті 3 України Про Державний земельний кадастр , вбачається обов'язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти (земельні ділянки, розташовані на території України).

В той же час, це не скасовує належність померлому на праві власності зазначеної земельної ділянки, оскільки відповідно до положень статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно довідки відділу Держгеокадастру у Вітовському районі Миколаївської області від 04 січня 2018 року № 11/109-18, згідно перевірки Книги записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, земельна ділянка загальною площею 15,81 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Прибузької сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, належить ОСОБА_4, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії МК №11209 від 24 вересня 2002 року. Земельна ділянка з кадастровим номером 4823384200:01:000:0064, перебуває на праві особистої приватної власності у ОСОБА_3, частка у спільній власності якого складає 1/2 частку (а.с.87).

З досліджених судом доказів вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_4 належала земельна ділянка загальною площею 15,81 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Прибузької (в теперішній час - ОСОБА_2) сільської ради Жовтневого (в теперішній час - Вітовського) району Миколаївської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії МК №11209, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 24 вересня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №57 (а.с.19).

Належність спірної земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_4 підтверджується й рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2014 року ухваленого по справі №477/2508/14-ц.

Вартість спірної частини земельної ділянки складає 109139,00 грн. (а.с.21).

Оформлення спадщини позивачем позасудовим шляхом неможливе, що підтверджується відмовою у вчиненні нотаріальних дій державного нотаріуса Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_5 від 20 червня 2017 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, що відповідає способам судового захисту, передбаченого статтею 16 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку, переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

При ухваленні рішення судом також враховано повне визнання позову відповідачами, яке прийнято судом, оскільки таке визнання не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись статтями 200, 259, 265, 268 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 09 березня 2013 року, право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, загальної площею 15,81 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823384200:01:000:0064, розташованої в межах території Прибузької (в теперішній час - ОСОБА_2) сільської ради Жовтневого (в теперішній час - Вітовського) району Миколаївської області, що належала померлому ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії МК №11209, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 24 вересня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №57.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його підписання (проголошення).

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст виготовлено і підписано 29 січня 2018 року).

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО