Ухвала

від 29.01.2018 по справі 521/1463/18

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1463/18

Провадження №2-а/521/135/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 січня 2018 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Коблова О.Д.., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанов у справі про порушення митних правил. Адміністративний позов одержано 26 січня 2018 року.

Відповідно до ст..160 КАС України,у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Однак, в порушення наведених норм, вказані вимоги позивачем при зверненні до суду не виконано, а саме: відсутні відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 3 ч.1 ст. 288 КпАП України передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення можна оскаржити в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Таким чином, передбачаючи право на оскарження постанови до суду, КпАП України не визначає самого порядку такого оскарження, а відсилає до КАС України.

Відповідно до ч.5 ст. 288 КпАП України, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Разом з тим, КАС України передбачає сплату позивачем судового збору, а не державного мита.

Дана норма деталізується положеннями Закону України «Про судовий збір» , який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Законом України Про судовий збір , визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Так, ч.2 ст. 3 вищевказаного Закону та ст. 5 містять вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та містить вичерпний перелік випадків, в яких судовий збір не справляється.

Оскарження постанови про адміністративного правопорушення не належить до таких випадків, натомість з матеріалів справи вбачається, що позивачем дана вимога Закону виконана не була.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 5 Закону України Про судовий збір містить вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, до яких законом не віднесено осіб, які звертаються до суду із адміністративними позовами про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що Закон України Про судовий збір є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правові засади справляння збору, встановлює платників, об'єкти та розміри ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судова палата у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України у постанові від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 також зазначала, що Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір є спеціальним законом.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.

З огляду на вищенаведене, позивач повинен сплатити судовий збір у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» , надавши до суду квитанцію про сплату судового збору у сумі 704, 80 гривень.

Оскільки, при вирішенні питання про відкриття провадження було встановлено, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог ст. 160, 161 КАС України, згідно з частиною 1 статті 169 КАС України, є підстави для залишення заяви без руху, з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви не перевищуючий п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що інакше адміністративний позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Д. Коблова