Рішення

від 17.01.2018 по справі 804/6525/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 р. справа № 804/6525/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Рестал" (код ЄДРПОУ 34735898; місцезнаходження: 49026, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Калинова, будинок 28, квартира 80) до відповідача-1 - Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39851937; місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вулиця Теплична, будинок 13), відповідача-2 - Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197; місцезнаходження: 04655, Київська область, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

10 жовтня 2017 року Приватне підприємство "Рестал" (далі - ПП "Рестал", позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, позивач просить суд: визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті подані податкової накладної 19.09.2017 року Приватним підприємством "Рестал", а саме: податкової накладної № 13 від 05.09.2017 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України і відповідних строків реєстрації, податкову накладну Приватного підприємства "Рестал", а саме: податкову накладну № 13 від 05.09.2017 року, зазначивши дату прийняття день її фактичного подання до реєстрації 19.09.2017 року (а.с. 42-48).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем-2 протиправно відмовлено в прийнятті податкової накладної № 13 від 05.09.2017 року, незважаючи на те, що договір про прийняття електронних документів був чинний, підстави для відмови, які визначенні чинним законодавством у відповідача-2 були відсутні, тому, позивач просить суд визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті податкової накладної, та зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України податкову накладну № 13 від 05.09.2017 року, зазначивши дату прийняття день її фактичного подання до реєстрації - 19.09.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).

У судове засідання 17.01.2018 року представник позивача та представники відповідачів, належним чином повідомлені про день, час і місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, до суду не прибули.

05.12.2017 року представник позивача через канцелярію суду надав письмове клопотання про розгляд адміністративної справи без його участі, у письмовому провадженні.

Відповідач-1, належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, уповноваженого представника в жодне судове засідання не направив, за весь час заперечень на позов не надав.

17.01.2017 року через канцелярію суду представником відповідача-2 подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що уповноважени представник перебуває у відпустці. Проте, судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2, враховуючи, що суд вважає, що відповідачам було надано достатньо часу з 27.10.2017 року по 17.01.2017 року щодо надання письмових заперечень на адміністративний позов, враховуючи, що відповідачі є суб'єктами владних повноважень, та не позбавлені можливості направити іншого представника у судове засідання або подати до суду письмові заперечення. Суд зауважує, що уповноважений представник відповідача-2 вже брав участь у судовому засіданні 06.12.2017 року, проте, станом на 17.01.2018 року так і не подав до суду письмових заперечень проти позову.

Відповідно до частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 175, 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у адміністративному позові, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що ПП "Рестал" є юридичною особою, зареєстрованою у встановлено законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.04.2015 внесено відповідний запис.

З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2017 між позивачем, як платником податків, та Дніпровською ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було укладено Договір про визнання електронних документів № 130520171 від 13 травня 2017 року, з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, який відповідно до копії квитанції № 2, реєстраційний номер 9088936203, податковим органом прийнято (а.с. 32).

Відповідно до п. 1 Договору, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с. 33-35).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку (а.с. 33-35).

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (п. 3 ст. 6 Договору) (а.с. 33-35).

Судом встановлено, що 19.09.2017 р. позивачем було подано до ДФС України податкову накладну № 13 від 05.09.2017 (а.с. 31).

Проте, відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 19.09.2017, вищевказана податкова накладна не була прийнята до реєстрації, оскільки виявлено помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 № 233, а саме: ЄДРПОУ 34735898. Можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів (а.с. 30).

Відповідно до положень Податкового кодексу України, серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (пп.16.1.2 п.16.1 ст.16) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (пп.16.1.3 п.16.1 ст.16).

Підпунктом 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 № 320/15011,чинної на момент подання податкової накладної (далі - Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу 2 вказаної Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Пунктом 5 розділу III Інструкції № 233 встановлено, що платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст тримірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Відповідно до п. 7 розділу III Інструкції № 233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Платником податків фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку:

- першим ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

- після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

- після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

- підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

- якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

- датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Аналізуючи зазначені вище норми права, суд дійшов висновку, що підставами для відмови у прийнятті податкової звітності є: недійсність електронного цифрового підпису; закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа; наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї або декларації з податку на додану вартість.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлені ст. 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регулює Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4 Порядку № 1246, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування (п. 5 Порядку № 1246).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис"; Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Як встановлено в п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).

Отже, податковим законодавством передбачено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно із п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Як було встановлено судом, 19.09.2017 р. позивач подав до контролюючого органу на реєстрацію податкову накладну з податку на додану вартість № 13 від 05.09.2017, яка не була прийнята.

Відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій, причиною для відмови у прийнятті вищевказаних первинних документів бухгалтерського обліку є: Виявлено помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: 34735898. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів .

Проте, зі змісту укладеного між позивачем та Дніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Договору про визнання електронних документів вбачається, що орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, в силу приписів Податкового кодексу України та умов договору, відповідач має право розірвати Договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

Проте, судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що Договір від 13.05.2017 р., прийнятий Центральним порталом прийому звітності ДФС України, про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер документу 9088936203 (а.с. 32).

Тобто, на виконання вимог вказаної вище Інструкції, позивач має відповідний Договір, термін дії якого не сплив, але не має можливості надсилати звітність засобами електронного зв'язку, оскільки сервіс надає відповідь про можливе його припинення. При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач повідомлявся про розірвання (припинення) Договору про визнання електронних документів.

Таким чином, Договір не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді. Враховуючи, що Договір про визнання електронних документів не розірваний (припинений) у встановленому законом порядку та продовжує свою дію, то відповідач зобов'язаний за цим Договором здійснити прийняття поданих ПП "Рестал" документів, а саме: податкову накладну від 05.09.2017 р. №13.

Таким чином, враховуючи, що податкова накладна оформлена позивачем відповідно до вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: складена платником податку на додану вартість та містить усі обов'язкові реквізити, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав для відмови у прийнятті вищевказаної податкової накладної.

При цьому, суд враховує, що всі електронні документи (податкові накладні, декларація) подавались позивачем до Дніпровської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та були доставлені до ДФС України, як адміністратора автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів , та не прийняті саме ДФС України, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною відмову відповідача прийняти подану ПП "Рестал" податкову накладну з податку на додану вартість, що оформлена квитанцією від 19.09.2017 № б/н, є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України і відповідних строків реєстрації, податкову накладну Приватного підприємства "Рестал", суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 №1486/12/13-13, у відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розв'язанні спорів, пов'язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Як визначено положеннями пункту 201.16.4. статті 201.16 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність поновлення прав позивача, шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "Рестал" № 13 від 05.09.2017 року, зазначивши дату прийняття день її фактичного подання до реєстрації 19.09.2017 року, тому, суд вважає цю позовну вимогу також обґрунтовано та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для повного встановлення обставин справи щодо ухвалення законного судового рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства "Рестал" - задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 3200,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 4149.5948 від 09.10.2017 року (а.с. 3).

Отже, судовий збір у сумі 3200,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 246 - 247, 249, 255, 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Рестал" (код ЄДРПОУ 34735898; місцезнаходження: 49026, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Калинова, будинок 28, квартира 80) до відповідача-1 - Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39851937; місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вулиця Теплична, будинок 13), відповідача-2 - Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197; місцезнаходження: 04655, Київська область, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті поданні податкової накладної 19.09.2017 року Приватним підприємством "Рестал", а саме: податкової накладної № 13 від 05.09.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України і відповідних строків реєстрації, податкову накладну Приватного підприємства "Рестал", а саме: податкову накладну № 13 від 05.09.2017 року, зазначивши дату прийняття день її фактичного подання до реєстрації - 19.09.2017 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Рестал" (код ЄДРПОУ 34735898) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок).

Копію рішення направити всім сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський