Рішення

від 24.01.2018 по справі 807/2297/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2018 року м. Ужгород№ 807/2297/16 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі:

представника позивача - не з'явився;

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 25000 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 24 січня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено протягом 29 січня 2018 року. Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовною заявою Державна податкова інспекція у Рахівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Стягнути податковий борг перед бюджетом з фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 (податковий номер - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в сумі 25000 грн.; 3. Справу розглянути за наявними матеріалами."

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн., який виник на підставі прийнятого ДПІ у Рахівському районі податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2016 року № 17063-13. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, відтак позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, відповідно до пункту 4 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд адміністративну справу розглянути за наявними матеріалами справи, без участі представника інспекції (а.с. 7).

Відповідач у судове засідання не з'явився, однак забезпечив явку свого представника . Представник відповідача заперечив проти позову в повному обсязі просив відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідачем ОСОБА_2 вказаний транспортний засіб було відчужено 16 вересня 2015 року та знято з обліку в Рахівському районі. Спірний транспортний засіб зареєстровано за новим власником. Також представником зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2016 року за № 17063-13 позивачем не було оскаржено.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, статтею 16 пунктом 16.1 підпунктом 16.1.4 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким, шляхом викладення в новій редакції Податкового кодексу України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до статті 267 пункту 267.1 пп. 267.1.1, пункту 267.2 підпункту 267.2.1 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до статті 267 пунктів 267.4, 267.5 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до статті 267 пункту 267.2 підпункту 267.2.1 Податкового кодексу України. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (стаття 267 пункт 267.1 підпункти 267.6.1, 267.6.2 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 267 пункту 267.6 підпункту 267.6.3 Податкового кодексу України, органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця, подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (стаття 267 пункт 267 підпункт 267.8.1 Податкового кодексу України).

Статтею 54 пунктом 54.5. Податкового кодексу України визначено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, згідно даних витягу з реєстру платників транспортного податку за ОСОБА_2 обліковувався автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, номерний знак транспортного засобу - НОМЕР_2 із об'ємом двигуна 3456 кб.см., рік випуску 2014, дата реєстрації 09 квітня 2014 року (а.с. 15), який згідно статті 267 пункту 267.2 підпункту 267.2.1 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а відповідач, відповідно, являється платником вказаного податку.

Із матеріалів справи вбачається, що 20 липня 2016 року позивачем відповідно до статті 267 пункту 267.6 підпункту 267.6.2 Податкового кодексу України, було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 17063-13, яким позивачу за період 2016 року визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн. (а.с. 14).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було надіслано рекомендованим листом на адресу місця проживання відповідача, яке відповідач отримав особисто 09 серпня 2016 року (а.с. 14).

Суд приходить до висновку, що відповідачем з дня вручення (09 серпня 2016 року) податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2016 року не булу оскаржене у встановлений законом строк, а тому сума грошового зобов'язання з транспортного податку вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 3.8 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 28.11.2012 року № 1236 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Пунктом 3.10 цього Порядку передбачено, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2 та 56.18 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, дане податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 17063-13 від 20 липня 2016 року в силу вищезазначених положень, вважається належним чином врученим платнику податків. Таким у строки визначені Податковим кодексом України, податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 17063-13 від 20 липня 2016 року не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошове зобов'язання, що визначене таким податковим повідомленням-рішенням вважається узгодженим. Тому враховуючи, що в передбачений статтею 267 пунктом 267.8 підпунктом 267.8.1 Податкового кодексу України 60-денний строк зобов'язання, визначене цим рішенням, позивачем не сплачене, доказів про його оскарження, скасування або відкликання сторонами не надано, суд приходить до висновку, що грошове зобов'язання з транспортного податку є узгодженим.

Згідно зі статтею 59 пунктом 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" від 18 жовтня 2016 року № 1322-17 на суму 25000,00 грн., що підтверджується корінцем податкової вимоги та отримана ним 21 жовтня 2016 року (а.с. 13).

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн., наявність якої також додатково підтверджується витягом з облікової картки платника транспортного податку з фізичних осіб (а.с.11), а також довідкою про заборгованість станом на 14 грудня 2016 року (а.с. 12). Станом на день розгляду даної справи в суді, вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, хоча й не оскаржена.

Згідно зі статтею 87 пунктом 87.11 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з реєстраційної картки транспортного засобу відповідачем було відчужено автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, номерний знак транспортного засобу - НОМЕР_2 із об'ємом двигуна 3456 кб.см., рік випуску 2014 на підставі довідки-рахунок №ВІА 871459 від 16 вересня 2015 року та зареєстровано за новим власником ОСОБА_3 в місті Одеса (а.с. 54).

Відповідно до статті 374 частини 2 КАС України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

А тому згідно вказаної норми відповідач вправі звернутися до суду, у разі оскарження податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2016 року за № 17063-13, якщо судом буде таке скасоване, про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (90600, Закарпатська область, Рахівський район, м. Рахів, вул. Миру, будинок 34, ідентифікаційний код 39514025) до фізичної особи ОСОБА_2 (90613, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 (90613, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 25000 (двадцяти п'яти тисяч) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяС.Є. Гаврилко