Рішення

від 22.01.2018 по справі 813/2977/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року справа № 813/2977/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого - судді Кухар Н.А.

суддів: Грень Н.М., Хоми О.П.

секретаря судового засідання Телиці О.В..

за участю:

представника позивача - Фостяк О.Я.

представника відповідача - Галевич Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісцентробуд" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Департамент містобудування Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісцентробуд" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та просить визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 14.07.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво ТзОВ "ТзОВ "Сервісцентробуд" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, автостоянками та офісного центру на вул. Б. Хмельницького, 76 зі знесенням існуючих нежитлових будівель, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 27.02.2012 року № 34.

05.09.2017 року відкрито провадження у справі.

25.09.2017 року задоволено заяву позивача щодо забезпечення позову, а саме зупинено дію оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні залучено Департамент містобудування Львівської міської ради в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Позовні вимоги позивач є обґрунтовує тим, що на підставі акта перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.07.2017 відповідачем винесено рішення від 14.07.2017, яким скасовано дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво ТзОВ "Сервісцентробуд" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, автостоянками та офісного центру на вул. Б. Хмельницького, 76 зі знесенням існуючих нежитлових будівель, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 27.02.2012 року № 34. Вважає оскаржуване рішення протиправним оскільки позивачем подано весь комплект документів, передбачений Порядком № 109, наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації і в департаменту містобудування Львівської міської ради не було підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача, Державної архітектурно-будівельної інспекції України проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні. Зазначив, що за результатами перевірки встановлено невідповідність намірів забудови земельної ділянки на вул. Б.Хмельницького,76 у м. Львові положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме чинному генеральному плану м.Львова, що є порушенням ч.1 ст.25, ч.4 ст.26 та ч.4 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109. В порушення вимог п.2.2 Порядку 109, відсутнє викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Також порушено вимоги пп. г п.3.4 Порядку 109 в частині повноти даних щодо планувальних обмежень, а саме згідно схеми плану земельна ділянка частково знаходиться в санітарно-захисній зоні залізничної станції. В порушення вимог п.3,1, п.3.7 Порядку 109 містобудівні умови та обмеження не містять графічної частини отже не дотримано вимоги щодо складу містобудівних умов та обмежень. Крім цього такі містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані з порушенням строків видачі. Зазначає, що при винесенні оскарженого рішення відповідач діяв відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з явився, належно повідомлений про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Хар М.І. та Павловим Ю.О. 13.07.2017 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, за результатами якої складено акт.

Перевіркою встановлено, що управлінням містобудування Львівської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво ТзОВ "Сервісцентробуд" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, автостоянками та офісного центру на вул. Б. Хмельницького, 76 зі знесенням існуючих нежитлових будівель, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 27.02.2012 року № 34.

Розглянувши містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул..Б. Хмельницького,76 встановлено:

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме чинному генеральному плану м.Львова, затвердженому 30.09.2010 р., що є порушенням ч.1 ст.25, ч.4 ст.26 та ч.4 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109;

- в порушення вимог п.2.2 Порядку 109, відсутнє викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- порушено вимоги пп. г п.3.4 Порядку 109 в частині повноти даних щодо планувальних обмежень, а саме згідно схеми плану земельна ділянка частково знаходиться в санітарно-захисній зоні залізничної станції. У п.5 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зазначене планувальне обмеження щодо санітарно-захисної зони залізничної станції не враховано;

- в порушення вимог п.3,1, п.3.7 Порядку 109 містобудівні умови та обмеження не містять графічної частини, отже не дотримано вимоги щодо складу містобудівних умов та обмежень;

- порушено вимоги п.5 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз.2 п.2.1 Розділу ІІ Порядку 109, а саме термін видачі перевищує 7 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви із документами.

На підставі встановлених порушень прийнято рішення від 14.07.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво ТзОВ "ТзОВ "Сервісцентробуд" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, автостоянками та офісного центру на вул. Б. Хмельницького, 76 зі знесенням існуючих нежитлових будівель, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 27.02.2012 року № 34.

Позивач наведене рішення вважає протиправним, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України "Про основи містобудування".

Згідно з ст. 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності") визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок № 698), пунктом 2 якого передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно з ч. 11 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до ч. 12 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду об'єкти нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. ч. 1-8 ст. 29 цього Закону основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

На виконання вимог ч. 4 та ч. 9 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі - Порядок № 109).

Згідно п. 2.2 Порядку № 109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Приписи п. 2.4 Порядку № 109 визначають, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, законодавець визначив, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень може бути лише невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Відповідно до п. 2.5 вказаного Порядку містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав.

Містобудівні умови та обмеження вносяться до містобудівного кадастру уповноваженим органом містобудування та архітектури або утвореними у його складі службами містобудівного кадастру (у разі наявності).

У силу вимог п.п. 3.1-3.4 Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".

Розділ "Загальні дані" містить: а) назву об'єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва.

Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Згідно п. 3.7 Порядку № 109 графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.

Отже, положеннями Порядку № 109 закріплено вичерпний перелік документів, які подаються замовником для отримання містобудівних умов та обмежень, а також встановлено чіткі вимоги до форми і змісту містобудівних умов та обмежень.

Як встановлено судом, 25.07.2011 між Львівською міською радою в особі директора Департаменту містобудування Павліва А.П., як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договір оренди землі № Ш-2272, згідно якого орендодавець, на підставі ухвал Львівської міської ради від 07.06.2007 № 899 "Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові", від 18.06.2009 № 2712 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки земель м. Львова (зі змінами), від 16.12.2010 № 37 "Про порядок застосування відкоректованої нормативно грошової оцінки земель м. Львова", від 31.03.2011 № 369 "Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку із введенням в дію у 2011 році грошової оцінки земель м. Львова", та ухвали Львівської міської ради від 27.01.2011 № 164 "Про затвердження ТзОВ Сервісцентробуд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Б.Хмельницького,76 у м. Львові" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Б.Хмельницького,76 для розміщення 5-ти поверхового житлового будинку з мансардою та 5-ти-поверхового адміністративно- офісного центру. У договорі зазначено категорія земельної ділянки - землі житлової забудови та землі комерційного використання.

27.02.2012 Департаментом містобудування Львівської міської ради видані позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Б.Хмельницького,76 у м. Львові.

Даючи оцінку згадуваним містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, суд враховує, що вони містять всі визначені Порядком № 109 дані, а їх зміст та форма повністю відповідають законодавчо встановленому додатку.

Водночас, аналіз цих документів вказує на те, що наміри забудови земельної ділянки відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні.

Окрім того, ч. 1 ст.16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 вказаного Закону, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч. 1 ст. 17 Закону).

Тобто, генеральний план є лише концепцією (загальним баченням) розвитку міста, а вся детальна інформація про допустимі види забудов на тих чи інших ділянках міститься у затверджених Львівською міською радою планах зонування території (зонінгу) та детальних планах території, які є містобудівною документацією та невід'ємною частиною генерального плану міста.

Згідно 3 п. 3 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.19 цього ж Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Як встановлено судом, на час видачі містобудівних умов та обмежень не було затверджено план зонування території Шевченківського району м.Львова, був укладений договір оренди землі, у якому зазначено, що функціональне призначення землі - землі житлової забудови та комерційного призначення, отже, на момент видачі містобудівних умов, наміри забудови згаданої земельної ділянки повністю відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Підсумовуючи наведене, у Департаменту містобудування Львівської міської ради не було підстав для відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень.

Щодо інших порушень встановлених відповідачем, суд зазначає наступне.

Згідно п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Наведене вище дає підстави для висновку, що вказану правову норму необхідно розуміти так, що за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується.

Проаналізувавши інші порушення норм законодавства, суд зазначає, що такі можуть бути усунені, а отже, не можуть бути підставою для скасування містобудівних умов та обмежень.

Крім іншого, судом враховується, що оскаржене рішення було прийнято відповідачем без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, враховуючи те, що ТзОВ Сервісцентробуд , як сторона, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються вказаними рішеннями Департаменту ДАБІ у Львівській області, та оскільки такі рішення вочевидь мають несприятливі наслідки для прав позивача, так як зумовлюють неможливість здійснювати останнім будівництво і перешкоджають реалізації права власності позивача на його об'єкти.

ТзОВ Сервісцентробуд , на переконання суду, мало право на участь у процесі прийняття відповідачем оскаржених рішень, а також бути проінформованим про здійснення перевірки третьої особи з метою надання можливості надати свої пояснення по суті питань, які безпосередньо зачіпають права позивача, надати відповідачу детальний план території, завдання на розроблення детального плану території, однак Департамент ДАБІ у Львівській області не врахував це при прийнятті оскаржених рішень, не надав позивачу право на участь у процесі прийняття оскаржених рішень, що призвело до порушення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи щодо здійснення будівництва об'єктів і цілями, на досягнення яких спрямовані оскаржені рішення відповідача.

При цьому судом враховується, що у справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Одночасно суд вважає за необхідне вказати й на те, що при скасуванні дії містобудівних умов та обмежень, наданих позивачу за відсутності правових підстав для таких висновків та неврахуванні можливості зупинення дії таких умов, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1600,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 94, 241-246 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 14.07.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво ТзОВ "ТзОВ "Сервісцентробуд" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, автостоянками та офісного центру на вул. Б. Хмельницького, 76 зі знесенням існуючих нежитлових будівель, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 27.02.2012 року № 34.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України ( код ЄДРПОУ 37471912 м.Київ бульвар Лесі Українки,26) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісцентробуд" ( код ЄДРПОУ 35721048, м.Львів вул.. Кульпарківська,93) судові витрати в сумі 1600 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 26 січня 2018 року.

Головуючий - суддя Кухар Н.А.

Суддя Грень Н.М.

Суддя Хома О.П.