Рішення

від 29.01.2018 по справі 826/12901/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 29 січня 2018 року                            № 826/12901/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вайлет Рейн» (далі також - позивач) доКиївської міської митниці ДФС України (далів також - відповідач) провизнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Вайлет Рейн» з позовом до Київської міської митниці ДФС України, в якому просить (з урахуванням заяви про виправлення описки у тексті позовної заяви від 16.11.2017) визнати протиправними та скасувати: -          рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000062/1 від 10.04.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2017/00104; -          рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000069/2 від 18.04.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2017/00125; -          рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000061/1 від 10.04.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2017/00105; -          рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000065/1 від 14.04.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2017/00119; -          рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000073/2 від 20.04.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2017/00131; -          рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000064/2 від 11.04.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2017/00114. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару, оскільки наданих позивачем під час митного оформлення товару документів, згідно з його доводами,  достатньо для підтвердження правомірності застосування методу договірної ціни. Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову та в доповненнях  до них, в яких зазначено, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем правомірно та у межах наданих йому повноважень. Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне. Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Київською міською митницею ДФС України за результатами розгляду вантажно-митних декларацій, поданих ТОВ «Вайлет Рейн», а саме: від 31.03.2017    №UA100010/2017/260021, від 30.03.2017 №UA100010/2017/259914, від 30.03.2017 №UA100010/2017/259911, від 30.03.2017 №UA100010/2017/259917, від 11.04.2017 №UA100010/2017/261269, від 01.04.2017 №UA100010/2017/260029, прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів - від 14.04.2017 №UA100010/2017/000065/1, від 10.04.2017 №UA100010/2017/000061/1, від 10.04.2017 №UA100010/2017/000062/1, від 11.04.2017 №UA100010/2017/000064/2,  від 20.04.2017 №UA100010/2017/000073/2,  від 18.04.2017 №UA100010/2017/000069/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2017/00119, №UA100010/2017/00105, №UA100010/2017/00104, №UA100010/2017/00114, №UA100010/2017/00131, №UA100010/2017/00125. В якості підстав для прийняття вказаних рішень та карток відмови слугували висновки митного органу про те, що подані документи для підтвердження митної вартості містять розбіжності, а саме: в інвойсах та додатках до зовнішньоекономічного договору контракту в описовій частині товару зазначено характеристику товару, відмінну від тих, які були встановлені висновками СЛЕД ДФС. На підставі викладеного, декларанту запропоновано надати у десятиденний термін шляхом надсилання електронного повідомлення додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціям та/або інформація біржових організації про вартість товару або сировини; 7) інші документи за бажанням декларанта (у т.ч. відомості щодо перевезення). Також, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що відповідно до товаросупровідних документів, умови поставки визначені як СРТ Чорноморськ. Згідно з правилами Інкотермс 2010, умови СРТ тлумачаться як «фрахт/перевезення оплачені до». Проте, п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що до вартості товару включається вартість тари та упаковки. Таким чином, за висновком митного органу, жодних відомостей щодо вартості перевезення, а також їх включення до ціни товару чи до митної вартості товару, як складової, декларантом не надано. За результатами перевірки в рамках проведеної консультації встановлено, що декларантом не усунуто наявні обставини, а обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним ст. 58 Митного кодексу України, застосування методу за ціною договору неможливо. При цьому, митним органом наголошено, що митна вартість визначена із застосуванням резервного методу; метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операцій з ідентичними товари, прийнятої органом доходів і зборів з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Митного кодексу України; метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які подано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів з дотримання умов, зазначених у ст. 60 Митного кодексу України; метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю, відповідно до положень статті 62 Митного кодексу України; метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюється, або від його імені інформації про їх вартість із дотриманням умов, зазначених у статті 63 Митного кодексу України. Вважаючи вказані рішення та картки відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду. Розглядаючи справу по суті, суд виходить із такого. Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (тут і надалі – МК України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (пункт 1 частини першої статті 50 МК України). Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України). У силу пункту частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Приписами частин першої-третьої статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з частинами першою-третьою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. У відповідності до частин першої-третьої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 МК України). Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів (частина перша статті 58 МК України). Аналіз наведених законодавчих положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом). При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, відповідачем в якості підстав для коригування митної вартості товарів, зокрема, вказано про те, що в інвойсах та додатках до зовнішньоекономічного договору контракту в описовій частині товару зазначено характеристику товару, відмінну від тієї, яку встановлено висновками Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС. При цьому, під час наданого декларанту терміну для надання додаткових документів вказані недоліки, за твердженнями митного органу, не усунуто. Так, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, між товариством з обмеженою відповідальністю «Вайлет Рейн» (покупець) та Wellstar Limited, Великобританія (продавець) укладено контракт продажу від 25.10.2016 №WV-1/16, у відповідності до умов якого продавець продав, а покупець купив на умовах, визначених у відповідних додатках до цього Контракту (з віднесенням ризиків та витрат, які виникають при даній операції у відповідності до «Інкотермс» у редакції 2010 року), товар у кількості, асортименті, за цінами та якістю, визначених у Додатках до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною. Додатками від 07.12.2016 №43, від 28.11.2016 №37, від 07.12.2016 №44, від 01.12.2016 №38, від 02.12.2016 №42 та від 28.11.2016 №36 до вказаного Контракту сторонами останнього погоджено умови поставки окремих партій товару. На підставі вказаного згідно з інвойсами від 07.12.2016 №V/2-015, від 28.11.2016 №V/1-995, від 07.12.2016 №V/2-016, від 01.12.2016 №V/2-006, від 02.12.2016 №V/2-014, від 28.11.2016 №V/1-996 (на яких міститься відбиток митного органу «Під митним контролем»), відбулась поставка товарів, згідно з Контрактом від 25.10.2016 №WV-1/16. Зі змісту наведених інвойсів вбачається, що відбувалась поставка наступних товарів: -          пофарбоване трикотажне полотно з синтетичних ниток 100% (5388,00 кг); тканина пофарбована з синтетичних поліефірних ниток 100% (14380,00 кг) – інвойс від 07.12.2016 №V/2-015; -          тканина пофарбована з синтетичних поліефірних ниток 100% (1631,00 кг); тканина вибивна з синтетичних поліефірних ниток 100% (376,00 кг); тканина вибілена з синтетичних поліефірних ниток 100% (216,00 кг); тканина виготовлена з синтетичних (100%) ниток різних кольорів (1316,00 кг); вибілене основ‘язане трикотажне полотно з синтетичних ниток 100% (517,00 кг); пофарбоване трикотажне полотно з синтетичних ниток 100% (7990,00 кг) – інвойс від 28.11.2016 №V/1-995; -          пофарбоване трикотажне полотно з синтетичних ниток 100% (22090,00 кг) – інвойс від 07.12.2016 №V/2-016; -          пофарбоване трикотажне полотно з синтетичних ниток 100% (8320,00 кг); тканина вибивна з синтетичних поліефірних ниток 100% (6034,00 кг); пофарбоване трикотажне основов‘язане полотно з синтетичних ниток 100% (879,00 кг) – інвойс від 01.12.2016 №V/2-006; -          тканина виготовлена з синтетичних (100%) ниток різних кольорів (4742,00 кг); тканина вибивна з синтетичних поліефірних ниток 100%, з візерунком, виготовленими методом флокування (11872,00 кг); синтетичний текстильний матеріал з покриттям на основі поліуретану, гнучкий (4432,00 кг) – інвойс від 02.12.2016 №V/2-014; -          поліфарбоване трикотажне полотно з синтетичних ниток 100% (10820,00 кг); тканина пофарбована з синтетичних поліефірних ниток 100% (2826,00 кг); синтетичний текстильний матеріал з покриттям на основі поліуретану, гнучкий (4074,00 кг) – інвойс від 28.11.2016 №V/1-996. У той же час, згідно з наявними у матеріалах справи копіями висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, встановлена невідповідність товару, заявленого до експорту на митну територію України, згідно з додатками від 07.12.2016 №43, від 28.11.2016 №37, від 07.12.2016 №44, від 01.12.2016 №38, від 02.12.2016 №42 та від 28.11.2016 №36 та інвойсами від 07.12.2016 №V/2-015, від 28.11.2016 №V/1-995, від 07.12.2016 №V/2-016, від 01.12.2016 №V/2-006, від 02.12.2016 №V/2-014, від 28.11.2016 №V/1-996, та тим, що у дійсності перетинав митний кордон. З приводу вказаного представником позивача зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Вайлет Рейн» спершу було подано до відділу митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС тимчасові митні декларації та товаросупровідні документи на товар, який поставляється, оскільки останньому не було відомо точні відомості про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку. Проте, після проведення лабораторного дослідження товару, згідно з висновками Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, декларантом подано додаткові декларації з оновленими інвойсами, пакувальними листами, додатковою інформацією про товар, що поставляється, та оновлені додатки до контракту. З приводу вказаного слід зазначити, що декларант дійсно у силу частини першої статті 260 МК України може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію якщо він не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку. Разом з тим відповідно до частини другої статті 248 МК України засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Проте, надані позивачем як декларантом оновлені інвойси не містять відповідних відміток про перетин митного кордону товару, вказаного в оновлених інвойсах. При цьому, останні складені вже після та з урахуванням висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, що у сукупності спростовує твердження представника позивача про відсутність у нього повної інформації про характеристики товару, а свідчить лише про намагання останнього вказати найменування товару у чіткій відповідності з висновками Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС. При цьому суд звертає увагу, що зазначення найменування товару у первісних  інвойсах та в оновлених інвойсах місцями має суттєві відмінності у назві та складі товару (у даному випадку тканини), оскільки із першочергово заявленої «тканини з синтетичних поліефірних ниток» остання внаслідок так званого «оновлення» перетворилась на «жакардову» або «бавовняну» тканину (полотно). Наведене в сукупності дає підстави вказати про правомірність дій відповідача щодо незастосування у даному випадку основного методу визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору (контракту), оскільки вищевказані розбіжності не дають змогу ідентифікувати товар, вказаний у товаросупровідній документацій (первісно поданій митному органу), з тим, який у дійсності перетинав митний кордон. Слід також зазначити, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем обґрунтовано  зазначено про причини неможливості застосування до спірних правовідносин другорядних методів визначення митної вартості товарів, а саме: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість), що не заперечувалось позивачем під час судового розгляду справи. За таких обставин суд дійшов до висновку, що відповідачем, згідно з оскаржуваними рішеннями, правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. Крім того, слід зазначити, що згідно з оскаржуваними рішеннями, відповідно до товаросупровідних документів, умови поставки визначені як СРТ Чорноморськ. У зв'язку з цим заслуговує на увагу те, що в частині товаросупровідних документів умови поставки визначені як СРТ Одеса. Згідно з правилами Інкотермс 2010, умови СРТ тлумачаться як «фрахт/перевезення оплачені до». Проте, п.4.3 вищевказаного Контракту передбачено, що до вартості товару включається вартість тари та упаковки. Отже, як правильно вказав митний орган в оскаржуваних рішеннях, надані позивачем документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення (перевезення, навантажувально-перевантажувальні витрати, витрати з експедирування вантажу), а тому у відповідача були наявні підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару. Проте, позивачем не надано документів, що свідчили б про врахування зазначеної складової у митній вартості імпортованого товару. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.10.2016 у справі №К/800/50969/15 та від 28.03.2017 у справі №К/800/7802/16. Таким чином, з урахуванням того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджена правомірність застосовування відповідачем, як митним органом, резервного методу для визначення митної вартості товарів, які ввозяться позивачем в Україну у межах спірних правовідносин, оскільки ані застосування основного методу (договірної ціни), ані інших другорядних методів, є неможливим, з огляду на встановлені вище обставини справи, суд вказує про правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих у межах та на підставі наявних у відповідача повноважень.           Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Беручи до уваги все викладене вище, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд   В И Р І Ш И В: У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Вайлет Рейн» (м.Київ, пров.Бехтерівський, 4-А, офіс 2 код, ЄДРПОУ 40511290) до Київської міської митниці ДФС України (м.Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 39422888) відмовити. Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені  статтями 295-297 з урахуванням п.15.5 Перехідних положень цього Кодексу. Суддя                                                                                                О.О. Власенкова