Постанова

від 23.01.2018 по справі 826/11531/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11531/14 Головуючий у І інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства ВФ Україна на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2017 року (повний текст виготовлено 17 жовтня 2017 року) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства МТС Україна до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

06 серпня 2014 року приватне акціонерне товариство МТС Україна звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому просило визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2014 року №0001464201, в якому безпідставно нараховано (збільшено) суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 920568,00 грн., та №0001474201, в якому безпідставно нараховано (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 526527,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 вересня 2014 року позовні вимоги ПрАТ МТС Україна задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №0001464201 від 25 липня 2014 року на суму грошового зобов'язання 920568,00 грн., в тому числі сума податку на додану вартість 613712,00 грн. та сума штрафних санкцій у розмірі 306856,00 грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №0001474201 від 25 липня 2014 року на суму грошового зобов'язання 526527,00 грн., в тому числі сума податку на прибуток 351018,00 грн. та сума штрафних санкцій у розмірі 175509,00 грн.

За наслідком апеляційного та касаційного оскарження ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 вересня 2014 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 20 січня 2016 року заяву Міжрегіонального головного управління ДФС України - Центрального офісу з обслуговування великих платників задоволено частково, ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 вересня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ПрАТ МТС відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів її незаконності та порушення судом норм процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи не є доказами, а лише відомостями про джерело фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом, а судом першої інстанції не було проведено відповідних дій щодо встановлення факту реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Крім того, апелянт зазначає про помилковий висновок суду першої інстанції щодо передчасності звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, що не узгоджується з вимогами податкового законодавства.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що правомірність спірних податкових повідомлень-рішень підтверджується витягами з кримінального провадження №32014100000000036, висновком експерта від 07 квітня 2014 року №294 та протоколом допиту, а наявність самих лише обставин укладання цивільно-правового договору, формальних доказів про його виконання, не є безумовним свідченням правомірності здійснення змін у податковому обліку такого платника податків.

За клопотанням представника позивача судове засідання, призначене на 18 грудня 2017 року, відкладено на 23 січня 2018 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі направлення від 01 липня 2014 року №502, виданого Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81 ПК України, відповідно до наказу Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 27 червня 2014 року №638, посадовими особами контролюючого органу проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПрАТ МТС Україна (на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції перейменовано у ПрАТ ВФ Україна ) з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні взаєморозрахунків з ПП Оптова компанія Ельбрус за період з 01 січня 2013 року по 31 травня 2014 року.

За результатом здійсненої перевірки позивача складено акт від 15 липня 2014 року №33/28-10-42-10/14333937, в якому зафіксовано порушення ПрАТ МТС Україна п.138.1 п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 351018,00 грн., в тому числі за 2013 рік - 351018,00 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 613712,00 грн., в тому числі по періодах: за березень 2013 року - 12640,00 грн., квітень 2013 року - 19032,00 грн., травень 2013 року - 23682,00 грн., червень 2013 року - 29446,00 грн., липень 2013 року - 36748,00 грн., серпень 2013 року - 44642,00 грн., вересень 2013 року - 48975,00 грн., жовтень 2013 року - 48026,00 грн., листопад 2013 року - 53143,00 грн., грудень 2013 року - 53159,00 грн., січень 2014 року - 72063,00 грн., лютий 2014 року - 58610,00 грн., березень 2014 року - 49554,00 грн., квітень 2014 року - 45499,00 грн., травень 2014 року - 18493,00 грн.

За наслідками розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки листом Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 24 липня 2014 року №13744/10/28-10-42-1-47 заперечення ПрАТ МТС Україна залишено без розгляду.

На підставі акту перевірки від 15 липня 2014 року №33/28-10-42-10/14333937 Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників винесено податкові повідомлення-рішення форми Р від 25 липня 2014 року:

- №0001474201, яким ПрАТ МТС Україна збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 526527,00 грн., в тому числі за основним платежем - 351018,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 175509,00 грн.;

- №0001464201, яким ПрАТ МТС Україна збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 920568,00 грн., в тому числі за основним платежем - 613712,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 306856,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні по взаєморозрахункам з ПП Оптова компанія Ельбрус триває, суд приходить до висновку що позовні вимоги ПрАТ МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

В силу п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З акту перевірки позивача вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку, що взаємовідносини між ПрАТ МТС Україна та ПП Оптова компанія Ельбрус в результаті виконання сторонами нікчемних угод залишаються не підтвердженими відповідними первинними документами у зв'язку з тим, що правочини, укладені з ПП Оптова компанія Ельбрус порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою приховування сплати податків, тому взаємовідносини позивача з контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків, операції здійснювались без мети реальних правових наслідків, але з метою формування валових витрат та податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ МТС Україна (продавець) та ТОВ Югкарт Сервіс (покупець) укладено договір поставки та надання послуг від 09 березня 2011 року №10-СПП, відповідно до п.1.1 якого продавець постачає, а покупець приймає, оплачує та реалізує кінцевому споживачу продукцію, передбачену договором, а також надає послуги по її популяризації та просуванню, підвищенню попиту на неї у кінцевих споживачів. Під продукцією згідно умов договору мається на увазі ваучер для поповнення рахунків абонентів продавця, в подальшому - Vouchers MT, який передається покупцю на електронному носії інформації. До послуг, вказаних в п.1.1 договору, відносяться: ефективний пошук нових каналів реалізації Vouchers MT; забезпечення постійної наявності нових каналів реалізації Vouchers MT; популяризація торгових знаків МТС, створення образу престижності знаку МТС, а також продукції та послуг під знаком МТС; формування образу іноваційності продавця та його продукції; забезпечення рівних умов обслуговування та реалізації Vouchers MT у випадку реалізації в одному пункті продаж аналогічних продуктів інших операторів мобільного зв'язку.

В подальшому на підставі угоди від 05 червня 2012 року про заміну сторони в договорі від 09 березня 2011 року №10-СПП всі права та зобов'язання ТОВ Югкарт Сервіс , як покупця, передано ТОВ Центр Карт Сервіс та на підставі угоди від 01 лютого 2013 року про заміну сторони в договорі від 09 березня 2011 року №10-СПП всі права та зобов'язання від ТОВ Центр Карт Сервіс , як покупця, передано ПП Оптова компанія Ельбрус .

На підтвердження виконання умов зазначеного договору матеріали справи містять копії актів виконаних робіт від 28 лютого 2013 року №1, від 31 березня 2013 року №2, від 30 квітня 2013 року №3, від 31 травня 2013 року №4, від 30 червня 2013 року №5, від 31 липня 2013 року №6, від 31 серпня 2013 року №7, від 30 вересня 2013 року №8, від 31 жовтня 2013 року №9, від 30 листопада 2013 року №10, від 06 січня 2014 року №11, від 31 січня 2014 року №1, від 28 лютого 2014 року №2, від 31 березня 2014 року №3, від 30 квітня 2014 року №4; платіжних доручень від 27 березня 2013 року №0010059752, від 26 квітня 2013 року №0010082720, від 28 травня 2013 року №0010102823, від 27 червня 2013 року №0010125700, від 24 липня 2013 року №0010145206, від 27 серпня 2013 року №0010167851, від 26 вересня 2013 року №0010191311, від 25 жовтня 2013 року №0010214224, від 27 листопада 2013 року №0010238228, від 26 грудня 2013 року №0010264811, від 27 січня 2014 року №0010016558, від 06 березня 2014 року №0010047330, від 27 березня 2014 року №0010062759, від 05 травня 2014 року №0010088949, від 30 травня 2014 року №0010107831; податкових накладних від 28 лютого 2013 року №156 за лютий 2013 року на загальну суму 75840,87 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 12640,14 грн., від 31 березня 2013 року №171 за березень 2013 року на загальну суму 114189,56 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 19031,59 грн., від 30 квітня 2013 року №187 за квітень 2013 року на загальну суму 142092,86 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 23682,14 грн., від 31 травня 2013 року №193 за травень 2013 року на загальну суму 176677,52 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 29446,25 грн., від 30 червня 2013 року №187 за червень 2013 року на загальну суму 220489,29 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 36748,22 грн., від 31 липня 2013 року №207 за липень 2013 року на загальну суму 267849,45 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 44641,57 грн., від 31 серпня 2013 року №166 за серпень 2013 року на загальну суму 293847,71 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 48974,62 грн., від 30 вересня 2013 року №138 за вересень 2013 року на загальну суму 288158,22 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 48026,37 грн., від 31 жовтня 2013 року №196 за жовтень 2013 року на загальну суму 318860,08 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 53143,35 грн., від 30 листопада 2013 року №136 за листопад 2013 року на загальну суму 318951,46 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 53158,58 грн., від 06 січня 2014 року №26 за грудень 2013 року на загальну суму 432375,05 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 72062,51 грн., від 31 січня 2014 року №146 за січень 2014 року на загальну суму 351662,89 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 58610,48 грн., від 28 лютого 2014 року №98 за лютий 2014 року на загальну суму 297326,18 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 49554,36 грн., від 31 березня 2014 року №9 за березень 2014 року на загальну суму 272993,68 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 45498,95 грн., від 30 квітня 2014 року №1 за квітень 2014 року на загальну суму 110960,78 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 18493,46 грн.; інформацію з електронних баз даних ПрАТ МТС Україна про отримані абонентами послуги Vouchers MT.

Колегія суддів зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

За умовами договору №10-СПП постачання та надання послуг від 09 березня 2011 року до послуг, вказаних в п.1.1 договору відносяться: ефективний пошук нових каналів реалізації Vouchers MT; забезпечення постійної наявності нових каналів реалізації Vouchers MT; популяризація торгових знаків МТС, створення образу престижності знаку МТС, а також продукції та послуг під знаком МТС; формування образу іноваційності продавця та його продукції; забезпечення рівних умов обслуговування та реалізації Vouchers MT у випадку реалізації в одному пункті продаж аналогічних продуктів інших операторів мобільного зв'язку.

В той же час, в актах виконаних робіт по даному договору відображено лише, що сторони підтверджують, що покупець за відповідний період належним чином виконав свої зобов'язання по наданню послуг, передбачених даним договором, а також зазначено вартість послуг, наданих покупцем, проте, у них відсутня конкретизація отриманих позивачем послуг, не зазначено яким чином здійснювався пошук нових каналів реалізації Vouchers MT та оцінка їх ефективності, популяризація та створення образу престижності знаку МТС, об'єкти, в яких ці послуги надавались, обґрунтування вартості послуг із врахуванням витрат робочого часу та залучених трудових ресурсів, тощо. Загальний опис послуг, зазначений в актах виконаних робіт, не відповідає переліку послуг, наведених у договорі №10-СПП постачання та надання послуг від 09 березня 2011 року, а тому подані позивачем документи не свідчать про реальне виконання господарських операцій, не розкривають їх зміст та обсяг, не визначають одиницю виміру господарської операції.

Враховуючи вимоги ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагента, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак в актах надання послуг, податкових накладних зазначено лише загальне найменування послуги та її вартість без конкретизування, які саме послуги були надані, їх видів та опису, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в наданих до суду копіях угоди про заміну сторони, податкових накладних та актах виконаних робіт міститься підпис особи, що брала участь у здійсненні господарських операцій від ПП Оптова компанія Ельбрус , що має належати ОСОБА_3

Також колегія суддів звертає увагу, що перевірка позивача була проведена у зв'язку з отриманням постанови від 13 травня 2014 року заступника начальника другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м.Києві підполковника податкової міліції Демченка О.Б.

В матеріалах справи наявний витяг з кримінального провадження №32014100000000036, дата винесення до ЄРДР: 05 березня 2014 року №1, 26 березня 2014 року №2, 26 березня 2014 року №3, 15 квітня 2014 року №4, 16 квітня 2014 року №5, відповідно до якого з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими особами, повторно, у період з серпня 2011 року створено шляхом реєстрації ПП Оптова компанія Ельбрус (код ЄДРПОУ 34333055) та від імені службових осіб вказаного підприємства відкриті рахунки в АТ Брокбізнесбанк , через які здійснювались фінансові операції, пов'язані з зарахуванням грошових коштів нібито за придбання у мобільних операторів, зокрема, ПрАТ МТС скретч-карток для поповнення рахунків мобільних телефонів, а перераховувалися за реалізацію товарів іншої групи. Допитана засновник ПП Оптова компанія Ельбрус ОСОБА_3 підтвердила свою непричетність до створення та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 25 березня 2014 року остання договори, документи податкової та бухгалтерської звітності ПП Оптова компанія Ельбрус не підписувала, намірів займатися фінансово-господарською діяльністю ПП Оптова компанія Ельбрус не мала, погодилась стати номінальним директором ПП Оптова компанія Ельбрус за грошову винагороду, в діяльності ПП Оптова компанія Ельбрус участі не приймала.

Також з наявного в матеріалах справ висновку експерта від 07 квітня 2014 року №297 вбачається, що у фінансово-господарських документах ПП Оптова компанія Ельбрус підписи від імені ОСОБА_3 виконані не нею, а іншими особами, або виконані за допомогою штампу (факсиміле), та не є підписом, а являється зображенням підпису.

Листом ГУ ДФС у м.Києві від 08 серпня 2016 року №23-0327 повідомлено суд про те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві проводилося досудове розслідування по кримінальному провадженню №32015100000000149 (колишній номер 32014100000000036) від 19 червня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.1 ст.209-1 та ч.3 ст.212 КК України.

19 квітня 2016 року прокуратурою м.Києва із кримінального провадження №32015100000000149 від 19 червня 2015 року виділено кримінальне провадження №32016100000000055 від 18 квітня 2016 року за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.1 ст.209-1 КК України, яке скеровано до Генеральної прокуратури України для подальшої організації досудового розслідування.

17 червня 2016 року матеріали кримінального провадження №32015100000000149 від 19 червня 2015 року, відповідно до постанови Директора Національного антикорупційного бюро України, погодженого із заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про витребування кримінального провадження №32015100000000149 від 19 червня 2015 року, направлено до Національного антикорупційного бюро України.

Згідно листа Генеральної прокуратури України від 20 січня 2017 року №10/1/22342-15 з кримінального провадження №32015100000000149 матеріали досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 КК України, у окреме провадження №32016100000000055 не виділялись та перебувають в матеріалах вищезазначеного кримінального провадження. Не виділялись також з кримінального провадження №32015100000000149 у окреме провадження №32016100000000055 та не є предметом розслідування матеріали стосовно претензій податкових органів до ПАТ МТС Україна .

Відповідно до листа Національного антикорупційного бюро України від 25 липня 2017 року №091-180/26170 вбачається, що на підставі постанови Директора Національного антикорупційного бюро України, погодженого з заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, витребувано із слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві матеріали кримінального провадження №32015100000000149 від 19 червня 2015 року. 15 лютого 2017 року відповідно до постанови прокурора вказане кримінальне провадження об'єднано з кримінальним провадженням № 42015110000000121.

На момент розгляду даної справи відсутня інформація щодо закінчення досудового розслідування та наявності вироку суду у кримінальній справі за вказаними кримінальними провадженнями. Разом з тим, сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій, зокрема пояснень ОСОБА_3, наведених у протоколі допиту свідка від 25 березня 2014 року.

Первинні документи контрагента позивача - ПП Оптова компанія Ельбрус , а саме: угода про заміну сторони, податкові накладні та акти виконаних робіт, є неналежними, оскільки вони підписані від імені ОСОБА_3 невстановленими особами або за допомогою штампу (факсиміле), однак ОСОБА_3 фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не має, фінансово-господарською діяльністю не займається, документи податкової та бухгалтерської звітності ПП Оптова компанія Ельбрус не підписувала, що встановлено в межах кримінального провадження №32014100000000036, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.1 ст.209-1 та ч.3 ст.212 КК України.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №2а-7075/12/2670, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, відповідний висновок зазначений в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року в даній справі, згідно якого сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку щодо неправомірного формування позивачем даних податкового обліку по операціям з ПП Оптова компанія Ельбрус , з огляду на наявність сукупності обставин, що свідчать про відсутність фактично здійснених фінансово-господарських операцій платника з його контрагентом за договором №10-СПП постачання та надання послуг від 09 березня 2011 року, і при винесенні 25 липня 2014 року податкових повідомлень-рішень форми Р №0001474201 та №0001464201 відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах своїх повноважень, у відповідності до вимог законодавства, у зв'язку з чим права позивача, як платника податків, за захистом яких останній звернувся до суду, відповідачем не порушені та відсутні підстави для скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, апелянт вірно зазначає про невідповідність висновку суду першої інстанції щодо передчасності звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки право позивача на звернення до суду за захистом порушених, на його думку, прав, свобод та інтересів податковим законодавством не ставиться в залежність від результатів розслідування та закінчення кримінальних проваджень. Враховуючи, що строки звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів встановлені КАС України та ПК України, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, який, однак, не призвів до неправильного вирішення справи та не тягне за собою скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства ВФ Україна - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 29 січня 2018 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук