Ухвала

від 25.01.2018 по справі 910/21122/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.01.2018Справа № 910/21122/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Еко-Дім" про забезпечення позову і додані до неї матеріали у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Еко-Дім" (79024, м. Львів, вул. Бескидська,44)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансспецтех" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 Б)

про стягнення 923 689, 47 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Еко-Дім" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансспецтех" про стягнення 923 689, 47 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач неналежним чином виконав умови договору № 25/04/16, додаткового договору № 1 від 25.04.2016 та угоди № 2 від 08.02.2017 про заміну сторони Договору, а саме не передав позивачу майно, зазначене у договорі № 25/04/16. Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов'язань, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 порушено провадження по справі, розгляд призначено на 20.12.2017.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 за № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 за № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 суд ухвалив розглядати справу № 910/21122/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у даній справі призначено на 24.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2018 суд ухвалив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 07.02.2018.

До Господарського суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд, зокрема: накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансспецтех" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 Б) в межах суми 923 689, 47 грн., які обліковуються на поточних рахунках: № НОМЕР_3, НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 в ПАТ Банк Кредит Дніпро , МФО 305749; № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 в AT БМ Банк , МФО 380913; № НОМЕР_8 в Акціонерному банку Південний , МФО 328209; № НОМЕР_9 в AT Таскомбанк , МФО 339500; № НОМЕР_10 в ПАТ "Сбербанк", МФО 320627.

За переконанням заявника, невжиття заходів до забезпечення позову суттєво утруднить або ж зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вказане обґрунтовується тим, що відповідач з 08.02.2017 не виконує зобов'язання за договором, а також, не вживає жодних дій повного повернення позивачу суми попередньої плати за товар.

Разом з тим, заявник також вказує про те, що засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансспецтех" ОСОБА_2 протягом періоду з квітня 2008 року по жовтень 2016 року було створено 7 товариств з обмеженою відповідальністю, в тому числі й Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансспецтех", в яких єдиним учасником є ОСОБА_2, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1, який було надано на запит за критерієм пошуку: прізвище, ім'я та по батькові засновника - фізичної особи: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - засновника-фізичної особи: НОМЕР_2 (Витяг з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1, що міститься в матеріалах справи).

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Еко-Дім" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, про те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд вказує не те, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Суд зазначає про те, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансспецтех" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 Б) в межах суми 923 689, 47 грн., які обліковуються на поточних рахунках: № НОМЕР_3, НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 в ПАТ Банк Кредит Дніпро , МФО 305749; № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 в AT БМ Банк , МФО 380913; № НОМЕР_8 в Акціонерному банку Південний , МФО 328209; № НОМЕР_9 в AT Таскомбанк , МФО 339500; № НОМЕР_10 в ПАТ "Сбербанк", МФО 320627 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість зникнення/знищення певних доказів або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відтак, суд зазначає, що в поданій заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову, а також, не наведені достатні обставини з якими заявник пов'язує порушення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, оскільки, заявником не було надано достатніх доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд визнає подану заяву Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Еко-Дім" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансспецтех" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 Б) в межах суми 923 689, 47 грн., які обліковуються на поточних рахунках: № НОМЕР_3, НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 в ПАТ Банк Кредит Дніпро , МФО 305749; № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 в AT БМ Банк , МФО 380913; № НОМЕР_8 в Акціонерному банку Південний , МФО 328209; № НОМЕР_9 в AT Таскомбанк , МФО 339500; № НОМЕР_10 в ПАТ "Сбербанк", МФО 320627, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Еко-Дім" про забезпечення позову - відмовити.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 25.01.2018.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов