Постанова

від 23.01.2018 по справі 910/14221/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. Справа№ 910/14221/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Драчук Р.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.10.2017 (повний текст складено 18.10.2017)

у справі № 910/14221/17 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акваполіс

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк

Приватбанк

про зобов'язання перерахувати кошти в сумі 196 921,93 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю Акваполіс (далі - ТОВ Акваполіс ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (далі - ПАТ КБ Приватбанк ) про зобов'язання виконати умови Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411312 від 06.11.2002 шляхом перерахування на користь позивача грошових коштів в розмірі 196 921,93 грн. на поточний рахунок у ПАТ КБ Приватбанк № 26006050009070. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що на підставі укладеного між сторонами Договору позивачу було відкрито поточний рахунок у національній валюті № 26002411312051, з якого за меморіальним ордером № Е0528L0905 від 28.05.2014 залишок грошових коштів в розмірі 196 921,93 грн. банком в односторонньому порядку перераховано на рахунок № 29035411312051 з призначенням платежу сальдо рахунку відповідно до наказу № 6695879 . В подальшому позивачу на підставі Договору було відкрито інший поточний рахунок № 26006050009070, однак на неодноразові звернення з вимогою повернути грошові кошти, які незаконно списано з його рахунку шляхом перерахування на новий рахунок, відповідач грошових коштів не повернув й позбавив позивача права розпоряджатись власними грошовими коштами.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив про необґрунтованість вимог позивача та невірно обраний ним спосіб захисту, оскільки незрозуміло яким чином такі вимоги зможуть забезпечити реальний та ефективний захист його порушеного (невизнаного) права, адже позивачем не зазначено з якого саме поточного рахунку повинно бути здійснено перерахування грошових коштів в розмірі 196 921,93 грн. на поточний рахунок № 26006050009070. На переконання відповідача, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом перерахування коштів без зазначення відповідного рахунку, з якого повинні бути перераховані такі кошти, не є ефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод способом захисту порушеного права й фактично не призведе до відновлення його порушеного права, відтак виключає можливість задоволення позовних вимог. На думку відповідача, згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, яка затверджена постановою НБУ № 280 від 17.06.2004, кошти клієнтів банку мають обліковуватись на рахунках класу 26, а платіжні доручення позивача по перерахуванню грошових коштів з рахунків класу 29 не можуть підлягати виконанню в рамках договору банківського обслуговування, адже такий договір передбачає виконання доручень клієнтів з розпорядження грошовими коштами на поточних рахунках класу 26. Крім цього, відповідач вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності грошових коштів на рахунку класу 2903, а подані ним копії роздруківок по рахунку № 26002411312051 не є належними доказами, оскільки не засвідчені належним чином та складені більше ніж три роки тому.

Згідно наданих позивачем письмових пояснень щодо викладених у відзиві обставин, ПАТ КБ Приватбанк не виконано ані умови договору, укладеного з позивачем, ані вимоги законодавства щодо перерахування грошових коштів у визначений строк, в зв язку з чим позивач позбавлений можливості розпоряджатися належними йому грошовими коштами, відтак найбільш ефективним способом захисту прав позивача, який спроможний реально забезпечити поновлення порушеного права з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, буде зобов'язання ПАТ КБ Приватбанк виконати умови Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411312 від 06.11.2002 шляхом перерахування на користь ТОВ Акваполіс грошових коштів у розмірі 196 921,93 грн. на поточний рахунок № 26006050009070. Крім цього, позивач зазначав, що на момент звернення до суду з даним позовом у нього немає достовірної інформації щодо фактичних реквізитів рахунку, на якому перебувають належні йому грошові кошти в розмірі 196 921,93 грн., отже він не може зазначити конкретний номер рахунку, з якого необхідно перерахувати кошти.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/14221/17 позов задоволено повністю. Зобов'язано ПАТ КБ Приватбанк виконати умови договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411312 від 06.11.2002 шляхом перерахування на користь ТОВ Акваполіс грошових коштів на суму 196 921, 93 грн. на поточний рахунок у ПАТ КБ Приватбанк № 26006050009070. Стягнуто з ПАТ КБ Приватбанк на користь ТОВ Акваполіс 2 953, 83 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням вимог матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, у нього обмежений доступ до первинних документів клієнтів, й відповідно є ускладненим надання будь-якої інформації щодо стану рахунків ТОВ Акваполіс , які були відкритті у Кримській філії ПАТ КБ Приватбанк , та щодо наявності на них залишків коштів. На переконання апелянта, інформація, викладена в наданих позивачем документах (роздруківках за допомогою засобів Інтернет з використанням Веб-браузера на сайті Приват-24), не є підтвердженою та не може прирівнюватись до оригіналу без завіряння такого документу мокрою печаткою банку з метою підтвердження цієї інформації станом на момент, коли такий документ був роздрукований з системи Приват-24 . Викладена в наданих роздруківках інформація не може бути підтвердженням наявності грошових коштів на рахунках позивача на момент звернення з даним позовом до суду, оскільки надані позивачем документи складені більш ніж три роки тому. Крім цього, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом перерахування коштів без зазначення відповідного рахунку, з якого повинні бути перераховані такі кошти, не є ефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод способом захисту порушеного права та фактично не призведе до відновлення його порушених прав, відтак виключає можливість задоволення позовних вимог тощо.

В судове засідання апеляційної інстанції 23.01.2018 з'явились представники сторін, представник відповідача надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 10.10.2005 між ПАТ КБ Приватбанк в особі Кримського регіонального управління (відповідачем банком за договором) та ТОВ Акваполіс (позивачем, клієнтом за договором) укладено Договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411312 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок (поточні рахунки) у національній та іноземній валюті (в тому числі картковий) та/або здійснює його (їх) розрахунково-касове обслуговування відповідно до діючих нормативних актів Національного банку України.

Відповідно до п. 1.2 Договору нарахування відсотків на залишки вільних коштів на рахунку клієнта, оплата (розміри, порядок оплати та строки) за розрахунково-касове обслуговування здійснюються згідно з тарифами Банку, зазначеними в додатку 1, який є невід'ємною частиною Договору.

За умовами п. п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 Договору банк бере на себе зобов'язання:

відкрити клієнту після надання ним всіх необхідних документів, поточний рахунок (поточні рахунки), в тому числі картковий, в подальшому поточні рахунки клієнту відкриваються на підставі його письмової заяви та інших документів, передбачених нормативними актами НБУ, і обслуговуються відповідно до умов Договору,

надавати клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов'язані із переказом коштів на рахунок (з рахунку клієнта, в тому числі з урахуванням надходжень сум на його рахунок протягом операційного дня) клієнта, видачею грошей у готівковій формі, а також здійснювати інші операції, згідно з додатком 1 протягом операційного дня Банку,

виконувати доручення клієнта, які міститься в розрахунковому документі, у строки: в день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу; не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу; згідно з додатком 1.

Банк зобов'язується у разі потреби за вимогою клієнта надавати клієнтові виписки спеціального виду про стан рахунку (рахунків) клієнта в Банку за допомогою засобів Інтернет з використанням Веб-браузера на сайті (з використанням програмного продукту Приват-24 ), а також за допомогою засобів мобільного зв'язку ( п. 2.1.5 Договору).

Положеннями п.3.1.1 Договору сторони погодили, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством. Для здійснення розрахунків клієнтом обираються такі платіжні інструменти: платіжне доручення, платіжна вимога доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив, вексель, банківська платіжна картка.

Відповідно до п. 4.1 Договору за допомогою наданих банком програмних продуктів клієнт надає банку розрахункові документи в електронному вигляді, а також отримує інформацію про стан рахунку (рахунків).

Сторони погодили ( п. 4.1.1 Договору), що за допомогою ІКБ клієнт може здійснювати отримання інформації з архіву платіжних документів клієнта за довільний період часу з можливістю перегляду, копіювання, отримання звітних форм.

Вони визнають юридичну силу платежів, зроблених через ІКБ, ППКБ і їх еквівалентність платежам, що здійснюються з використанням платіжних документів на паперових носіях (п. 4.1.2 Договору).

За допомогою Приват-24 клієнт може отримувати виписки спеціального виду про стан його рахунку (рахунків) в банку за допомогою засобів Інтернет з використанням Web-браузера банку (п. 4.1.3 Договору).

Таким чином, сторони передбачили можливість отримання клієнтом банківської виписки щодо стану свого рахунку (рахунків) через систему Приват-24 за допомогою засобів Інтернет з використанням Web-браузера банку, а також визначили, що такі виписки прирівнються до паперових документів.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі Договору позивачу було відкрито поточний рахунок в національній валюті № 26002411312051.

Відповідно до п. 5 постанови Правління Національного банку України № 260 від 06.05.2014 Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя банки зобов'язано припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

На виконання постанови Національного банку України № 260 від 06.05.2014 ПАТ КБ Приватбанк видало наказ № РК-2014-6695879 від 14.05.2014 Про внесення змін для Кримського РУ (Сімферополь), Севастопольської філії в порядок обліку по кредитах фізичних, юридичних осіб та кредитним карткам фізичних осіб, в тому числі списаних за рахунок резерву, по депозитам та поточним рахункам фізичних осіб, по депозитам та поточним рахункам юридичних осіб та бюджетних організацій, кредиторської та дебіторської заборгованості юридичних і фізичних осіб, факторингу , яким зобов'язано Кримське РУ та Севастопольську філію здійснити перенос в ОДБ сальдо депозитів, поточних рахунків юридичних осіб та бюджетних організацій на рахунок 2903 бранч DNSE, DNCI.

Згідно наданої позивачем копії звіту про дебетові та кредитні операції за травень 2014 (до 28.05.2014), сформованого за допомогою Інтернет-банк Приват 24 , на рахунку ТОВ Акваполіс № 26002411312051 знаходилось 196 921,93 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 28.05.2014 Кримським регіональним управлінням ПАТ КБ Приватбанк грошову суму в розмірі 196 921,93 грн. за меморіальним ордером № Е0528L0905 від 28.05.2014 було перераховано з рахунку № 26002411312051 на балансовий рахунок № 29035411312051, МФО 305299 в ПАТ КБ Приватбанк , що також підтверджується вищезгаданим звітом про дебетові та кредитні операції за травень 2014.

Таким чином, на підставі наказу № РК-2014-6695879 від 14.05.2014 банк в односторонньому порядку меморіальним ордером № Е0528L0905 від 28.05.2014 списав залишки грошових коштів ТОВ Акваполіс в розмірі 196 921,93 грн., які знаходились на відповідному рахунку в банку.

З огляду на наявність печатки та підпису уповноваженої особи банку на звіті про дебетові та кредитні операції за травень 2014, наданому в якості доказу знаходження на рахунку позивача залишку коштів в розмірі 196 921,93 грн. та їх списання банком, ці документи за умовами Договору прирівнюються до паперових, відтак є належними та допустимими доказами у справі. Відповідно доводи відповідача (апелянта) в цій частині як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постановах від 20.02.2017 у справі № 904/2767/16, від 05.12.2016 у справі № 910/17565/15, від 29.11.2016 у справі № 910/6529/16, від 13.07.2016 у справі № 904/10511/16.

Як встановлено матеріалами справи, в подальшому на підставі Договору позивачу було відкрито новий поточний рахунок у ПАТ КБ Приватбанк за № 26006050009070.

11.04.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування грошових коштів в розмірі 196 921,93 грн., які безпідставно списані з рахунку № 26002411312051 на рахунок № 26006050009070. Направлення відповідачу даної вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист.

24.05.2017 позивач направив відповідачу для виконання платіжне доручення № 1117 від 24.05.2017 щодо перерахування з рахунку № 29035411312051 на рахунок № 26006050009070 суми належних позивачу грошових коштів в розмірі 196 921,93 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 24.05.2017.

Проте відповідач відповіді на претензію не надав та платіжне доручення № 1117 від 24.05.2017 не виконав, що й стало підставою для звернення його до суду з даним позов.

Так, цивільні права та обов'язки на підставі ч. 1 ст. 11 ЦК України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором банківського рахунку (ч.ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України) банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

За приписами ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків, встановлених ст. 1074 ЦК України.

Положеннями ст. 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами п. 8.1. ст. 8 Закону України Про платіжні системи та перекази коштів в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Ініціювання переказу згідно ст. 21 згаданого Закону проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Розрахунковим є документ на переказ коштів, який використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (п. 1.35 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та перекази коштів в Україні ).

Одним із видів розрахункових документів є платіжне доручення, що містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1, ст. 22 Закону України Про платіжні системи та перекази коштів в Україні ).

Право розпорядження коштами, які знаходяться на рахунку, відкритому в банку, надане лише власникові рахунку.

Відповідно до положень ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 ( п. 2.19 ) розрахункові документи, які надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Положеннями п.п. 19.1, 19.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України № 492 від 12.11.2013, визначено, що зміною рахунків клієнтів уважається процедура відкриття нових рахунків і закриття раніше відкритих рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у результаті проведення якої змінюються всі або окремі (один або кілька) банківські реквізити клієнтів - найменування банку, код банку, номер рахунку, валюта рахунку.

Зміна рахунків клієнтів здійснюється банком у разі: проведення реорганізації в межах одного банку; проведення реорганізації банків шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення; зміни місцезнаходження банку, у результаті якої змінюється код банку; зміни порядку бухгалтерського обліку рахунків клієнтів (у тому числі рахунків клієнтів, за якими операції не здійснювалися протягом трьох років і більше та на яких є залишки коштів).

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Національного банку України № 280 від 17.06.2014, рахунок 2903 Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками призначений для обліку кредиторської заборгованості банку перед клієнтами за недіючими рахунками.

Відповідно до листа Департаменту платіжних систем Національного банку України № 25-118/1918-12202 від 23.11.2004 до недіючих рахунків віднесено рахунки, за якими протягом тривалого часу не здійснювалися операції, із власниками яких банком утрачений зв'язок та зазначено, що кошти клієнтів, перенесені на балансовий рахунок 2903 Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками , мають обліковуватись банком на цьому рахунку до моменту звернення власників цих коштів щодо розпорядження ними.

За умовами п.п. 3.2.1, 3.2.2 Договору банк має право використовувати кошти клієнта, які зберігаються на рахунку (рахунках), гарантуючи їх наявність і проведення операцій відповідно до нормативних актів НБУ; відмовити клієнту у здійсненні розрахункових і касових операцій у разі оформлення документів з порушенням вимог чинного законодавства та нормативних актів НБУ, а також інших випадках, встановлених законодавством.

Проте відповідачем не наведено суду жодних передбачених умовами Договору чи нормами чинного законодавства підстав, які б давали йому право не виконувати платіжне доручення про перерахування грошових коштів або обмежити позивача у його праві розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться на рахунку банку.

З огляду на наведене та те, що грошові кошти позивача в сумі 196 921,93 грн. належать йому на праві приватної власності, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання ПАТ КБ Приватбанк виконати умови договору шляхом перерахування на користь ТОВ Акваполіс грошових коштів в сумі 196 921,93 грн. на поточний рахунок у ПАТ КБ Приватбанк № 26006050009070.

Оскільки відповідачем не виконано умов Договору, вимог законодавства щодо перерахування грошових коштів у визначений строк, чим позбавлено позивача можливості розпоряджатися належними йому грошовими коштами, вимоги останнього про зобов'язання ПАТ КБ Приватбанк виконати умови Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411312 від 06.11.2002 шляхом перерахування на користь ТОВ Акваполіс грошових коштів в розмірі 196 921,93 грн. на поточний рахунок № 26006050009070 є найбільш ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку. Відповідно доводи відповідача (апелянта) в цій частині як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

Твердження апелянта (відповідача) з приводу порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, також не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 240, 269-270, 273, 275, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/14221/17 - без змін.

Матеріали справи № 910/14221/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.01.2018

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук