Рішення

від 22.02.2010 по справі 2-289/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Олефіренко Н.А.

секретаря - Оладенко О.С.,

представників відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс

про зміну формулювання причин звільнення з роботи, стягнення належних у зв'язку з звільненням сум та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 пред'явив позов до ТОВ Атлантіс про зміну формулювання причини його звільнення з роботи, стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначив, що перебував у трудових відносинах з ТОВ Атлантіс з 24 листопада 2008 року по 31 липня 2009 року на посаді торгового агента. В січні 2009 року перебуваючи на території автостанції м. Павлограда до нього звернувся чоловік, прізвище якого він не знає, який повідомив йому про звільнення в зв'язку з скороченням штату, шляхом вручення повідомлення за підписом директора ТОВ Атлантіс ОСОБА_3 Посилаючись на те, що при звільнені розрахунку з ним проведено не було, просить задовольнити заявлений позов.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що штатний розпис ТОВ Атлантіс станом на 01.10.2008 року, 01.02.2009 року не змінювався, а звільнення ОСОБА_2 відбулося на підставі порушення з його боку трудової дисципліни, а саме відсутності на робочому місці без поважних причин. Крім того ОСОБА_2 не одноразово пропонувалося забрати трудову книжку або повідомити про місце його знаходження для можливості вислати документ поштою, але отримати він її забажав лише 29 вересня 2009 року.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази надані сторонами як обґрунтування позовних вимог так і заперечення проти них, вважає встановленими наступні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що 24 листопада 2008 року наказом № 481- к ОСОБА_2 був прийнятий на посаду торгового агента в склад оптової торгівлі м. Дніпропетровська на підставі його заяви.

Як вбачається з матеріалів справи наказом № 268-к від 31 липня 2009 року ОСОБА_2 був звільнений з посади торгового агента складу оптової торгівлі м. Дніпропетровська за порушення трудової дисципліни, а саме за прогули без поважних причин згідно до ст.40 п.4 КЗпП України.

Як встановлено в судовому засіданні 27 липня 2009 року по факту відсутності робітника на роботі більше трьох годин був складений акт. Того ж дня був складений акт фіксації про результати перебування комісії за місцем проживання працівника в разі його відсутності на роботі більше трьох годин. При відвідуванні місця проживання позивача було встановлено, що останній відсутній на роботі у зв'язку з тим, що втомився від напруженого графіку роботи, при цьому заяву на звільнення писати відмовився. Отже за таких обставин рекомендацією комісії було звільнити ОСОБА_2 з посади торгового агента за прогули.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є співробітником служби безпеки фірми "Атлантіс". Від керівництва у липні 2009 року ним було отримано розпорядження про розшук ОСОБА_2 Під час телефонної розмови з ОСОБА_2 останній повідомив, що не вийшов на роботу в зв'язку з тим, що втомився від напруженого графіку роботи, що й було відображено в акті про невихід на роботу.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є заступником начальника служби безпеки фірми "Атлантіс". У липні 2009 року на фірму надійшла велика кількість телефонних дзвінків від клієнтів, з яких стало відомо, що торговий агент ОСОБА_2 не приймає замовлення. ОСОБА_2 розшукали, і він повідомив, що не вийшов на роботу в зв'язку з тим, що втомився від напруженого графіку роботи. Писати заяву про звільнення за власним бажанням він відмовився. Тому було складено акти про невихід на роботу.

Доводи позивача, що він був звільнений з посади торгового агента у зв'язку з скороченням штату підприємства підтвердження свого не знайшли та спростовуються матеріалами справи. Крім того, твердження позивача, що він був звільнений за розпорядженням директора ТОВ Атлантіс ОСОБА_3 від 01 лютого 2009 року, згідно отриманого ним повідомлення, спростовуються тим, що останній був звільнений з посади заступника генерального директора по Дніпропетровському регіону за власним бажанням з 30.01.2009 року, згідно наказу № 28-к. Зокрема, як вбачається з наданої довіреності на ім'я ОСОБА_3, останній був уповноважений підписувати від і імені ТОВ Атлантіс лише договори поставки та інші документи, пов'язані із виконанням вказаних договорів, без права розпоряджатися кадрами підприємства (приймати або звільняти з посад).

У зв'язку з відсутністю ОСОБА_2, станом на 08 вересня 2009 року відповідачем повідомленням через пошту (а.с.72), було запропоновано позивачу явитися до ТОВ Атлантіс для здачі обхідного листа та отримання трудової книжки. Для отримання трудової книжки позивач явився до ТОВ Атлантіс лише 29.09.2009 року, про що свідчить розписка в матеріалах справи (а.с. 14).

Отже в день звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку, оскільки він не з'являвся для здачі обхідного листа та отримання трудової книжки. При таких обставинах суд не вбачає порушень трудового законодавства з боку відповідача щодо позивача.

З часу звільнення позивача, тобто з 31 липня 2009 року до 29 січня 2010 року не виплаченим залишилась заборгованість у вигляді несвоєчасно виплаченої заробітної плати у розмірі 3928,19 грн . При цьому з вимогами про виплату зазначених коштів, а також інших коштів належних позивачу при звільнені позивач звертався (заява) до відповідача і частина належних позивачу сум була виплачена у сумі 3928,19 грн. Заробітна плата за період з січень-липень 2009 року, та 185,80 грн. компенсації за невикористану відпустку, тому суд находить обґрунтованими вимоги в цій частині позову і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки відповідачем не були виплачені в строки передбачені ст.; 116 КЗпП України належні позивачу суми, то вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто по день фактичного розрахунку, а саме 29.01.2010 року, суд находить також обґрунтованими і тому такими, що необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.2 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати ( затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100) суд бере до уваги заробітну плату позивача за попередні два місяці роботи до його звільнення (червень, липень 2009 року).

Відповідно до абз.З пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати ( затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100)

усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони були нараховані , без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до ОСОБА_6 праці і соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік" №10338 від 30.09.2008 року кількість робочих днів у 2009 році складає: червень - 20, липень - 23, серпень - 20, вересень - 22, жовтень - 22, листопад - 21, грудень - 23.

Відповідно до ОСОБА_6 праці і соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік" №9681 від 25.08.2009 року кількість робочих днів у січні 2010 року становить 20.

Згідно довідки про доходи №24 від 15.01.2010 року (а.с.60) у червні 2009 року позивачу нараховано заробітну плату у розмірі 635 грн., у липні 2009 року у розмірі 865 ,58 грн. Враховуючи, що у липні позивачу було нараховано також і компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 185,80 грн., суд приходить до висновку, що розмір середньомісячної заробітної плати позивача з розрахунку за два останні місяці складає 635 грн.

Таким чином середньоденний заробіток ОСОБА_2 складає 29,53 грн: 635 грн. ( (заробітна плата у червні 2009 року) + 635 грн. (заробітна плата у липні 2009 році)): 43 (кількість робочих днів у червні та липні 2009 року).

У подальшому посилаючись на те, що під час розгляду справи в суді відповідач виплатив йому заборгованість по заробітній платі, позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути на його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодувати моральну шкоду.

Як вбачається з пояснень позивача, невиплачений йому розрахунок при звільнені він зміг одержати 29 січня 2010 року. Оскільки фактичного розрахунку в день звільнення 31 липня 2009 року не відбулося з вини ОСОБА_2, який не з'явився для отримання належні йому до виплат при звільнені кошти, суд вважає, що час затримки мав місце лише з 01 серпня 2009 року по 29 січня 2010 року.

Отже, сума за затримку розрахунку при звільненні складає 3750,31 грн. з розрахунку :

29,53 грн. (середньоденний заробіток) х 127 (кількість робочих днів за період з 01.08.2009 року по 29.01.2010 року).

Відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормального життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановленні в судовому засіданні обставини, свідчать про те, що при звільнені позивача з роботи відповідачем, позивач не був позбавлений можливості отримати трудову книжку та працевлаштуватися. При цьому суд бере до уваги невиплачений позивачу розрахунок при звільнені, чим відповідачем були порушені законні права позивача і оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 500 грн.

На підставі ст.ст.116,117, 237-1 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, ст.ст. 60 ,212, 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс про зміну формулювання причин звільнення з роботи, стягнення належних у зв'язку з звільненням сум та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період з 01 серпня 2009 року по 29 січня 2010 року у сумі 3750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн.. 31 коп .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 (п'ять сот) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс на користь держави судовий збір у сумі 51 (п'ятдесят одна) грн..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс на витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 /сто двадцять/ грн. на користь державного бюджету м.Павлограда (р/р 31210259700211 код ОКПО 24237474 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012).

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Н.А. Олефіренко