Постанова

від 17.01.2018 по справі 752/13818/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий у суді першої інстанції: ШкірайМ.І.

Справа № 752/13818/17-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/318/2018

17 січня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палата з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Дука В.В.

розглянувши у судовому засіданні справу, за апеляційною ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Домінік Груп 2017 , Центру надання адміністративних послуг Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності та виключення запису з реєстру прав власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Домінік Груп 2017 , Центру надання адміністративних послуг Голосіївської районної в м. Києві державної в якому просив з урахуванням уточнень до позовної заяви:

- визнати недійсними прилюдні торги оформлені актом про проведені прилюдні торги, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 02 жовтня 2012 року в частині продажу на прилюдних торгах квартири АДРЕСА_1;

- визнати недійсним свідоцтво від 10 жовтня 2012 року, видане приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєвим О.В., зареєстрованому в реєстрі за № 975, в частині права власності ОСОБА_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, на квартиру АДРЕСА_1;

- визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна від 13.05.2017р., укладений між ОСОБА_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Домінік груп 2017 ( код ЄДРПОУ 41313011, місцезнаходження м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 147 Ж, офіс 217), щодо передачі квартири АДРЕСА_1;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав та їх обтяжень запис про право власності та суб'єктів цих прав за № 20375886, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про зареєстровані речові права на нерухоме майно та суб'єктів цих прав за № 20377155, запис про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1246186080361, інші записи та записи про реєстрацію переходу права власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1246186080361 - квартири АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_3, згідно свідоцтва про право власності від 06.03.2008 року, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.02.2008 року №333-С/КІ, зареєстрованого у БТІ м. Києва 21.03.2008 року за реєстровим № 45430, є власником двокімнатної квартири, жилою площею 34,20 кв. м., загальною площею 90,40 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У червні 2017 року позивач через оголошення у мережі Інтернет, дізнався про продаж квартири схожої за характеристиками на ту, що належить йому на праві власності.

Згодом з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.06.2017 року, позивач з'ясував, що право власності на належну йому квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Домінік Груп 2017 .

Позивачем з'ясовано, що 02.10.2012 року належну йому квартиру, разом із ще двома, було продано на прилюдних торгах, що проводилися у м. Макіївка Донецької області, згідно яких власником зазначеної квартири стала ОСОБА_5, якою, згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 13.05.2017 року, вказану квартиру в якості статутної частки було внесено до статутного капіталу ТОВ Домінік Груп 2017 .

Також позивач вказує, що на момент проведення прилюдних торгів жодних виконавчих документів, згідно яких позивач значився боржником, не приймалося, що, на думку позивача, свідчить про протиправність проведення вказаних торгів.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсними прилюдні торги оформлені актом про проведені прилюдні торги, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 02 жовтня 2012 року в частині продажу на прилюдних торгах квартири АДРЕСА_1.

Визнано недійсним свідоцтво від 10 жовтня 2012 року, видане приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєвим О.В., зареєстрованому в реєстрі за № 975, в частині права власності ОСОБА_5, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, на квартиру АДРЕСА_1.

Визнано недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна від 13.05.2017р., укладений між ОСОБА_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Домінік груп 2017 ( код ЄДРПОУ 41313011, місцезнаходження м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 147Ж, офіс 217), щодо передачі квартири АДРЕСА_1;

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав та їх обтяжень запис про право власності та суб'єктів цих прав за № 20375886, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про зареєстровані речові права на нерухоме майно та суб'єктів цих прав за № 20377155, запис про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1246186080361, інші записи та записи про реєстрацію переходу права власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1246186080361 - квартири АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Домінік Груп 2017 на користь ОСОБА_3 у рівних частинах судові витрати у розмірі 2 550 грн. 00 коп., а саме по 1 275 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції порушив її процесуальні права та позбавив її доступу до правосуддя, оскільки судові повістки були отримані нею пізніше ніж дата судового розгляду, а уточнена позовна заява після винесення судового рішення .

Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції незаконно стягнув кошти у зв'язку з повідомленням у пресі, оскільки місце проживання та реєстрації апелянта суду були відомі.

Апелянт звертає увагу суду, на те, що вона не являється власником спірної квартири АДРЕСА_1 та засновником ТОВ Домінік Груп 2017 .

Про данні обставини вона дізналася з позовної заяви та рішення суду.

Апелянт зазначила, що нею 15.03.2015 року близько 00.50 год. в електропоїзді № 604 було загублено жіночу сумочку з документами на власне прізвище, а саме: паспорт громадянки України, посвідчення залізничника, картку Ощадбанку , квиток Ф-4, паспорт свого співмешканця, що підтверджується висновком про проведення перевірки по матеріалах ЖЄО ЛВ на ст. Фастів № 106 від 15.03.2015 року (висновок додається).

У липні 2017 року апелянт звернулась до начальника Фастівського ВП ГУНП України в Київській області з заявою про проведення перевірки щодо заснування ТОВ Домінік Груп 2017 без її відома.

Вказане звернення направлено 28.07.2017 року Начальнику Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за підслідністю для прийняття рішення (копія супровідного листа від 28.07.17 додається ).

Оскільки апелянт вважає, що не має відношення до спірної квартири та ТОВ "Домінік Груп 2017" то з неї безпідставно було стягнуто судові витрати на користь позивача.

В судовому засіданні апелянт підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник Міністерства Юстиції апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу, на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та представника Міністерства Юстиції України, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з свідоцтвом про право власності від 06.03.2008 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 22.02.2008 року № 333-С/КІ, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно до реєстраційного напису на правовстановлюючому документів КП Київське міське бюро технічної інвентаризації , відомості про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 записано у реєстрову книгу № 551-8 за реєстровим № 45430 від 21.03.2008 року (а.с. 8 зворот).

Згідно до інформаційної довідки КП Київське міське бюро технічної інвентаризації КВ-2-17 № 25466 від 07.07.2017 року, судом достовірно встановлено, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності, виданого управлінням житлового забезпечення 06.03.2008 року (Наказ №333-С/ КІ від 22.02.2008 року) (а.с. 37).

Cудом першої інстанції було вірно встановлено, що позивач ОСОБА_3, як власник квартири АДРЕСА_1, волевиявлення та дій спрямованих на розпорядження вищевказаним нерухомим майном, у період з дати набуття права власності по дату розгляду справи судом, не вчиняв.

Згідно з матеріалами реєстраційної справи № 1246186080361 щодо квартири АДРЕСА_1, 10.10.2012 року, приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області, відповідно до ст. 66 Закону України Про виконавче провадження (зі змінами), на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 02.02.2012 року, видано Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 975, яким посвідчено ся, що ОСОБА_5 на праві приватної власності, зокрема, належить об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1, яке придбане ОСОБА_2 - переможцем торгів за 1 769 571 грн. 00 коп., що раніше належало ОСОБА_6 (а.с. 117).

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, на підставі Свідоцтва від 10.10.2012 року, виданого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстроване в реєстрі за № 975, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської: області Ярмолюк М.М. проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 123).

Як встановлено судом першої інстанції, з доказів витребуваних ним у Департаменті державної виконавчої служби Міністерства юстиції України документів, у Департаменті станом на 16.08.2017 року відсутні інформація щодо примусового виконання рішень про стягнення з ОСОБА_3 на користь фізичних/юридичних осіб, та відомості про будь-які проведені 02.10.2012 року прилюдні торги з продажу належного останньому майна (а.с. 81-82).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_3, як власник квартири АДРЕСА_1, волевиявлення та дій спрямованих на розпорядження вищевказаним нерухомим майном, у період з дати набуття права власності по дату розгляду справи судом, не вчиняв.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає повністю, оскільки суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, вірно визначився із виниклими правовідносинами та складом учасників справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Також колегія суддів вважає, що доводи апелянта не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З наданих апелянтом обґрунтувань вона зазначає, що нею було втрачено паспорт, що підтверджується відповідними зверненнями до правоохоронних органів. Апелянт не має відношення до проведених торгів, не набувала права власності на спірну квартиру та не має відношення до то ТОВ Домінік -груп 2017 . Посилання апелянта на втрату нею паспорту у березні 2015 р. не підтверджує того, що апелянт не приймала участь у торгах у 2012 р.

Єдине заперечення апелянта щодо стягнення з неї судових витрат рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 10. 60 ЦПК України (в редакції 2004 р.) діючі на час ухвалення рішення судом першої інстанції сторона по справі повинна надати суду належні докази на підтвердження своїх доводів та заперечень.

Посилання апелянта на відсутність відношення до існуючого спору, права власності на кв.АДРЕСА_1 та до ТОВ Домінік груп 2017 не підтверджені належними доказами, а тому зазначені нею підстави для скасування рішення суду першої інстанції є необгрунтованими.

Апелянт не надала належних доказів того, що вона є неналежна сторона у судовому спорі.

Питання порушене апелянтом щодо порушення процесуальних норм судом першої інстанції відносно повідомлення апелянта про час місце та день розгляду справи, колегія суддів не може прийняти до уваги оскільки на правильність висновків суду першої інстанції це не впливає.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належіть залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 22 січня 2018 року.

Головуючий

Судді