Рішення

від 15.01.2018 по справі 695/661/17

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/661/17

номер провадження 2/695/99/18

15 січня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ К.І.Т. , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2, ТОВ Гранекс-Черкаси про визнання правочину недійсним , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ КІТ , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2, ТОВ Гранекс-Черкаси про визнання правочину недійсним.

Свою позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що його батьку ОСОБА_3 за життя на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 097766 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 138278 належали земельні ділянки загальною площею 4,8га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в с.Деньги Золотоніського р-ну Черкаської області. 12.04.2010р. ОСОБА_3 помер. 22.12.2010р.державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4 було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом реєстр.№ 5546, на підставі якого власником земельних ділянок загальною площею 2,4га, кадастрові номери земельних ділянок: 7121583100:26:003:0322 та 7121583100:30:002:0218 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в с.Деньги Золотоніського р-ну Черкаської області, і належали померлому ОСОБА_3 став ОСОБА_1 . Крім того, 22.12.2010р. державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4 було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом реєстр.№ 5544, на підставі якого власником земельних ділянок загальною площею 2,4га, кадастрові номери земельних ділянок: 7121583100:26:003:0323 та 7121583100:30:002:0217 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в с.Деньги Золотоніського р-ну Черкаської області, і належали померлому ОСОБА_3 стала ОСОБА_2 .

20.01.2015р. позивач уклав із ТОВ Гранекс-Черкаси Договір оренди належних йому земельних ділянок.

У 2016р. TOB К.І.Т звернулося до ОСОБА_1 з позовом про визнання недійсним ОСОБА_5 оренди від 20.01.2015р., мотивуючи це тим, що належна йому на праві власності земельна ділянка була передана ще у 2012 році ТОВ К.І.Т в оренду на підставі ОСОБА_5 оренди землі, який був укладений з попереднім власником земельної ділянки - ОСОБА_3.

ОСОБА_5 оренди землі від 01.07.2012р. , укладеного між ТОВ К.І.Т та ОСОБА_3 , вбачається, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,8га ... (п.2.1) та нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 36 795,00грн. відповідно до Довідки Золотоніського міськрайонного відділу земельних ресурсів № 757 від 27.01.2011р . (п.2.4); Договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської обл. 19.07.2012р.

Позивач вважає, що Договір оренди землі від 01.07.2012р., укладений між ТОВ К.І.Т. і ОСОБА_3 є недійсним, оскільки 12.04.2010р. ОСОБА_3 помер, а отже більше ніж через 2 роки після своєї смерті ОСОБА_3 підписати Договір оренди землі від 01.07.2012р. однозначно не міг . Крім того, станом як на момент підписання ОСОБА_5 оренди 01.07.2012р. так і на момент його реєстрації 19.07.2012р. ОСОБА_3, який помер 12.04.2010р., вже не був власником нібито переданих в оренду земельних ділянок, оскільки вони належали позивачеві ОСОБА_1, та ОСОБА_2 В той же час у позивача, як власника земельних ділянок в момент укладення невідомими особами оспорюваного правочину, було абсолютно відсутнє волевиявлення на укладення ОСОБА_5 оренди від 01.07.2012р. з TOB К.І.Т. та він ним не підписувався, що вбачається з його змісту, а був підписаний невідомою особою від імені покійного ОСОБА_3

Отже, в зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1Г, як власника земельної ділянки, волевиявлення на укладення оспорюваного правочину, відсутністю у особи, яка його підписала, необхідного обсягу дієздатності, та явну суперечність ОСОБА_5 оренди нормам чинного законодавства, просив Договір оренди землі від 01.07.2012р. визнати недійсним.

Оскільки вказаний Договір оренди землі від 01.07.2012р. зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської обл. 19.07.2012р., тому, згідно з нормою ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав необхідно внести запис про скасування державної реєстрації прав.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 позов підтримали та наполягали на його задоволенні, вказуючи, що підпис від імені ОСОБА_3 у договорі оренди землі від 01.07.2012р. - виконаний не ОСОБА_3 оскільки він помер 12.04.2010р., а невідомою особою, а власник земельних ділянок ОСОБА_1 не мав волевиявлення щодо укладення такого договору, тому даний договір має бути визнаний судом недійсним. Твердження сторони відповідача про те, що примірник договору був виготовлений та підписаний за життя ОСОБА_3, тобто до 12.04.2010р.,також дійсності не відповідають, оскільки у договорі зазначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, визначена станом на 27.01.2011р., відповідно до довідки Золотоніського міськрайонного відділу земельних ресурсів № 757. Крім того, не відповідає дійсності твердження представника відповідача про те, що договір оренди земельної ділянки від 01.07.2012р. виконувався і ТОВ К.І.Т. користувалося земельною ділянкою, під час укладення договору оренди із ТОВ Гранекс-Черкаси ніяких обмежень виявлено не було. Про своє порушене право позивач дізнався у 2017 році, після того, як ТОВ К.І.Т. звернулося до суду із позовом до нього про визнання недійсним договору оренди, укладеного між ним та ТОВ Гранекс-Черкаси .

Представник відповідача за дорученням ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав, свої заперечення він обґрунтовує тим, що на його думку, договір був підписаний сторонами та був виконаний, оскільки відбувалося користування земельною ділянкою, за що сплачувалася орендна плата, а даний позов поданий з метою перешкоджання відповідачу у користуванні земельною ділянкою. Той факт, що відповідач користувався земельною ділянкою ОСОБА_3 підтверджується самим договором. Примірник договору був підписаний ОСОБА_3 ще за життя, а 19.07.2012 року він був лише зареєстрований та дата 01.07.2012р. на першій сторінці договору була проставлена перед державною реєстрацією договору, що стверджується Довідкою № 10, виданою 22.02.2017р. директором ТОВ К.І.Т . Крім того, позивач ОСОБА_1 у 2013 році знав про перебування земельних ділянок в оренді ТОВ К.І.Т. , що стверджується довідкою за підписом директора ТОВ К.І.Т. № 43 від 10.10.2017р., тому у задоволенні позову просив відмовити ще й у зв'язку з пропуском строку позовної давності. Також вважає, що оскільки позивачеві належить лише 2 із 4 земельних ділянок, то він має право оспорювати договір лише в частині.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки договір оренди земельної ділянки є неправомірним.

Представник третьої особи ТОВ Гранекс-Черкаси у судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, вважає, що він повноважний заявляти дані вимоги, оскільки договір оренди взагалі не був укладений. Між позивачем та ТОВ Гранекс-Черкаси укладено договір оренди земельних ділянок, та товариство є належним користувачем і орендарем вказаних земельних ділянок. Відповідачем не надані належні докази, що стверджують протилежне.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи сторони позивача та вивчивши позицію та заперечення сторони відповідача, третіх осіб, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлені наступні обставини та правовідносини, що їм відповідають.

Із свідоцтва про смерть серії 1-СР № 138425 від 14.04.2010р. вбачається, що ОСОБА_3 помер 12.04.2010р. (а.с. 4).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2010р., реєстр.№5546, виданого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4, власником земельних ділянок загальною площею 2,4га, кадастрові номери земельних ділянок: 7121583100:26:003:0322 та 7121583100:30:002:0218 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в с. Деньги Золотоніського р-ну Черкаської області, і належали померлому ОСОБА_3 є ОСОБА_1 .

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2010р., реєстр.№5544, виданого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4, власником земельних ділянок загальною площею 2,4га, кадастрові номери земельних ділянок: 7121583100:26:003:0323 та 7121583100:30:002:0217 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в с. Деньги Золотоніського р-ну Черкаської області, і належали померлому ОСОБА_3 є ОСОБА_2 .

20.01.2015р. ОСОБА_1 уклав Договір оренди належних йому земельних ділянок з ТОВ Гранекс-Черкаси .

У 2016р. TOB К.І.Т звернулося до ОСОБА_1 з позовом про визнання недійсним ОСОБА_5 оренди від 20.01.2015р., мотивуючи це тим, що належна йому на праві власності земельна ділянка була передана ще в 2012 році ТОВ К.І.Т в оренду на підставі ОСОБА_5 оренди землі, який був укладений з попереднім власником земельної ділянки - ОСОБА_3.

З копії ОСОБА_5 оренди землі від 01.07.2012р. , укладеного між ТОВ К.І.Т та ОСОБА_3 , вбачається наступне:

-В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,8га ... (п.2.1);

-Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 36795,00грн. відповідно до Довідки Золотоніського міськрайонного відділу земельних ресурсів № 757 від 27.01.2011р . (п.2.4);

- Договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської обл. 19.07.2012р.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України зовнішнє волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України має наслідком визнання правочину недійсним.

У відповідності до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У відповідності до ОСОБА_8 господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України":

- Згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). Зазначена норма означає, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення в силу закону, а рішення суду про визнання оспорюваного правочину недійсним має зворотну силу в часі.

Частина друга статті 236 ЦК України, згідно з якою якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється, не встановлює винятків із правил частини першої статті 236 ЦК України. Натомість частина друга статті 236 ЦК України конкретизує норму абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Саме частина друга статті 236 ЦК України встановлює, що за нікчемним правочином та за правочином, визнаним судом недійсним, не виникають не тільки ті права та обов'язки, настання яких сторони передбачали з моменту укладення правочину, а й ті, виникнення яких передбачалося лише в майбутньому.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Оскільки здатність мати цивільні права і обов'язки припиняється у момент смерті фізичної особи, після цього моменту у фізичної особи будь-які права та обов'язки виникати не можуть, тому станом як на момент підписання ОСОБА_5 оренди 01.07.2012р. так і на момент його реєстрації 19.07.2012р. ОСОБА_3, який помер 12.04.2010р., вже не був власником нібито переданих в оренду земельних ділянок, оскільки вони належали ОСОБА_1, та ОСОБА_2 на підставі Свідоцтв про право на спадщину за законом від 22.12.2010р., реєстр. №5546 та реєстр. №5544.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Договір оренди землі від 01.07.2012р., у зв'язку з відсутністю у особи, яка його підписала, необхідного обсягу дієздатності, та явну суперечність ОСОБА_5 оренди нормам чинного законодавства, належить визнати недійсним.

Суд критично розцінює та не визнає належним доказом підписання між ТОВ К.І.Т. та ОСОБА_3 за його життя договору оренди землі, не засвідчену належним чином копію довідки № 10, виданої 22.02.2017р. директором ТОВ К.І.Т ,оскільки її зміст не відповідає дійсності та спростовується іншими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема самим договором, де у п. 2.4 зазначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, визначена станом на 27.01.2011р., відповідно до довідки Золотоніського міськрайонного відділу земельних ресурсів № 757.

Згідно з нормою ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до наданих Верховним Судом України роз'яснень, що були викладені у ОСОБА_8 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" від 01.04.2014р. якщо запис у Державному реєстрі здійснено внаслідок укладення договору, дійсність якого оспорюється, спосіб захисту прав осіб встановлено п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК за позовом про визнання договору недійсним і скасування запису в Державному реєстрі, внесеного за заявою набувача.

За вищенаведених обставин, оскільки договір оренди землі від 01.07.2012р., укладений між ОСОБА_3 та ТОВ К.І.Т. визнається недійсним, до Державного реєстру прав необхідно внести запис про скасування державної реєстрації вищевказаного договору у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі.

Як вбачається з копії позовної заяви у новій редакції, яка датована 16.02.2017р., що мається у матеріалах справи, ТОВ К.І.Т. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ Гранекс-Черкаси про визнання недійсними договорів оренди, ОСОБА_1 довідався про існування договору оренди від 01.07.2012р. лише у 2017 році, коли ним було отримано копію вказаного позову, тому початок перебігу строку позовної давності належить рахувати саме з цього часу.

Суд не може погодитися із доводами представника відповідача, викладеними у заяві про застосування позовної давності, в частині того, що ОСОБА_1 достовірно знав про перебування земельної ділянки в оренді ТОВ К.І.Т. на момент відкриття спадщини, тобто на 22.12.2010р., оскільки: по-перше, моментом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця, а саме 12.04.2010р., а не день оформлення спадкових прав спадкоємцями, по друге, перебування землі в оренді станом на 2010 рік не підтверджує обізнаність позивача про існування договору оренди від 01.07.2012р. станом на момент відкриття спадщини.

Крім того, не є належним доказом того, що позивач ОСОБА_1 у 2013 році знав про перебування земельних ділянок в оренді ТОВ К.І.Т. , не засвідчена належним чином копія довідки за підписом директора ТОВ К.І.Т. № 43 від 10.10.2017р., оскільки директором ТОВ К.І.Т. ОСОБА_9 не вказано джерел даної інформації та не долучено доказів на її підтвердження.

Таким чином, заява представника відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає до задоволення, оскільки, за наведених вище обставин, строк позовної давності ОСОБА_1 не пропущено.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір в сумі 640,00 грн., тому суд, задовольняючи позов, на підставі ст.141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 640,00 грн.

Керуючись ч.2 ст. 207, ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 236 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ К.І.Т. , який зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему 19.07.2012р. за № 712158314010122-23-24-25 та скасувати запис про реєстрацію вищевказаного договору у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі.

Стягнути з ТОВ К.І.Т. на користь позивача судовий збір в сумі 640,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до відповідного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 24 січня 2018 року.