Ухвала

від 20.03.2018 по справі 695/661/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/517/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : 23 Степченко М. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Ювшина В.І.,

за участю секретаря: Попова М.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_5

представник позивача адвокат ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ТОВ К.І.Т. Новікова Михайла Володимировича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року, постановленого під головуванням судді Степченко М.Ю., по справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ К.І.Т. , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_8, ТОВ Гранекс-Черкаси про визнання правочину недійсним,

повний текст рішення виготовлено 24 січня 2018 року

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ТОВ К.І.Т. , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_8 про визнання правочину недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що його батьку ОСОБА_9 за життя на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 та державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 належали земельні ділянки загальною площею 4,8 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах с. Деньги Золотоніського р-ну Черкаської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер.

22.12.2010р. державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. було видане свідоцтво про право на спадщину за законом реєстр. № 5546, на підставі якого власником земельних ділянок загальною площею 2,4га, кадастрові номери земельних ділянок: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах с.Деньги Золотоніського р-ну Черкаської області, і належали померлому ОСОБА_9 став ОСОБА_5.

Крім того, 22.12.2010 року державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. було видане свідоцтво про право на спадщину за законом реєстр.№ 5544, на підставі якого власником земельних ділянок загальною площею 2,4 га, кадастрові номери земельних ділянок: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах с.Деньги Золотоніського р-ну Черкаської області, і належали померлому ОСОБА_9 стала ОСОБА_8.

20.01.2015 року позивач уклав із ТОВ Гранекс-Черкаси договір оренди належних йому земельних ділянок.

У 2016 році TOB К.І.Т. звернулося до ОСОБА_5 з позовом про визнання недійсним договору оренди від 20.01.2015 року, мотивуючи це тим, що належна йому на праві власності земельна ділянка була передана ще у 2012 році ТОВ К.І.Т. в оренду на підставі договору оренди землі, який був укладений з попереднім власником земельної ділянки - ОСОБА_9

Позивач стверджує, що на час укладення договору оренди земельної ділянки з ТОВ К.І.Т. 01.07.2012 року, його батько ОСОБА_9 уже помер, а власниками даної земельної ділянки в рівних частках в 2010 році в порядку спадкування стали він та його сестра ОСОБА_8

Позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_9 та ТОВ К.І.Т. , який зареєстрований в міськрайонному управлянні Держкомзему 19.07.2012 року за № 712158314010122-23-24-25 та скасувати запис про реєстрацію вищевказаного договору в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 жовтня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та на стороні позивача ТОВ Гранекс-Черкаси .

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_9 та ТОВ К.І.Т. , який зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему 19.07.2012 року за № 712158314010122-23-24-25 та скасовано запис про реєстрацію вищевказаного договору у міськрайонному управлінні держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі. Вирішено питання судових витрат

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ТОВ К.І.Т. Новіков М.В. подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить застосувати позовну давність до позовних вимог позивача, скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було застосовано строк позовної давності, оскільки строк позовної давності закінчився 01.01.2016 року, так як позивач з 2013 року знав про існування договору оренди земельних ділянок, що був укладений між ОСОБА_9 та ТОВ К.І.Т. . А на підтвердження вищезазначеного відповідачем до суду було надано лист за підписом директора ТОВ К.І.Т. Криворучко В.М. №43 від 10.10.2017 року, що на твердження апелянта є належний письмовий доказ і не потребує ніяких додаткових підтверджень застосуванню строку позовної давності.

Судом першої інстанції було визнано договір оренди землі недійсним та скасовано його державно реєстрацію, предметом якого є 4 земельні ділянки. Позивач є власником лише двох земельних ділянок, що були передані в оренду за цим договором. Інші дві земельні ділянки належать ОСОБА_8, яка з позовом не зверталася.

Також на думка апелянта судом першої інстанції не було визнано належним доказом довідку №22 від 22.02.2017 року. Пороте даною довідкою доведено, що договір оренди землі укладений між ТОВ К.І.Т. та ОСОБА_9 був підписаний за життя ОСОБА_9, а дата - 01.07.2012 р. , на першій сторінці договору, була проставлена перед державною реєстрацією договору.

Право подачі відзиву на апеляційну скаргу сторони не використали.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій та статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційний суд Черкаської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Черкаського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Вислухавши сторону, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_5 суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки на момент підписання спірного договору 01.07.2012 року, ОСОБА_9 не мав цивільних прав і обов'язків, що припинилися в зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1., та вже не був власником нібито переданих в оренду земельних ділянок, оскільки вони згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 22 грудня 2010 року вже належали ОСОБА_5 та ОСОБА_8 Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що не підлягає до задоволення заява відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки відсутні обставини, що вказують на те, що ОСОБА_5 пропущено строк позовної давності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено неоспорені обставини, які підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 14.04.2010р. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2010р., реєстр.№5546, виданого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П., власником земельних ділянок загальною площею 2,4 га, кадастрові номери земельних ділянок: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах с. Деньги Золотоніського р-ну Черкаської області, і належали померлому ОСОБА_9 є ОСОБА_5.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2010р., реєстр.№5544, виданого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П., власником земельних ділянок загальною площею 2,4 га, кадастрові номери земельних ділянок: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах с. Деньги Золотоніського р-ну Черкаської області, і належали померлому ОСОБА_9 є ОСОБА_8.

20.01.2015 р. ОСОБА_5 уклав договір оренди належних йому земельних ділянок з ТОВ Гранекс-Черкаси .

У 2016 р. TOB К.І.Т звернулося до ОСОБА_5 з позовом про визнання недійсним договору оренди від 20.01.2015 р., мотивуючи це тим, що належна йому на праві власності земельна ділянка була передана померлим ОСОБА_9 за договором оренди ще в 2012 році ТОВ К.І.Т в оренду на підставі договору оренди землі.

З копії договору оренди землі від 01.07.2012 р., укладеного між ТОВ К.І.Т та ОСОБА_9, вбачається, що в оренду передається одна земельна ділянка загальною площею 4,8га ... (п.2.1). Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 36795,00грн. відповідно до довідки Золотоніського міськрайонного відділу земельних ресурсів № 757 від 27.01.2011р. (п.2.4). Договір зареєстровано у міськрайонному управлінні держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської обл. 19.07.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд першої інстанції прийшов до висновку з яким погоджується і колегія суддів, що оскільки на момент вчинення правочину ОСОБА_9 помер, то він був позбавлений цивільної правоздатності, та не міг підписувати договір оренди землі.

Доводи апелянта, що всіх істотних умов було досягнуто ще за життя ОСОБА_9, не відповідають дійсності, оскільки дата досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі і його підписання є дата укладення договору.

Також на неприйнятність доводів апелянта про те, що узгодження всіх істотних обставин договору оренди та його підписання відбулось за життя ОСОБА_9 в 2010 році є ті обставини, що в тексті договору міститься посилання на нормативно-грошову оцінку землі, яка встановлена відповідно до довідки Золотоніського міськрайонного відділу земельних ресурсів №757 від 27 січня 2011 року, яка отримана пошти через рік після смерті ОСОБА_9

Довідка №10 від 22.02.2017 року, за підписом директора ТОВ К.І.Т. Запасного В.В., про те, що спірний договір оренди землі був підписаний ОСОБА_9 за життя, а дата - 01.07.2012 р. на першій сторінці договору була проставлена лише перед державною реєстрацією, не може бути належним доказам. Оскільки зміст даної довідки суперечить вимогам діловодства та нормам чинного законодавства, а доводи в ній нічим не підтверджені і ґрунтуються лише на словах директора ТОВ К.І.Т. .

Апелянт в свої апеляційній скарзі зазначає, що дана довідка відсутня в реєстраційній справі та матеріалах цивільної справи. Проте факт відсутності нормативно грошової оцінки земельних ділянок, що були передані в оренду, дають додаткові підстави для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, так як зміст договору оренди землі не відповідає фактичним обставинам.

Земельна ділянка не перебувала в оренді ТОВ К.І.Т. при житті ОСОБА_9, а після його смерті використовувалась ТОВ К.І.Т. без будь-яких правових підстав, так як орендна плати позивачу ОСОБА_5 з 2010 року по 2015 рік не виплачувалась за використання його земельної ділянки, що підтверджено довідкою з ДПА про доходи позивача з 2010 року по 2017 рік. Таку орендну плату ОСОБА_5 з 2015 року став виплачувати оренда ТОВ Гранекс-Черкаси .

Щодо застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_5, то ТОВ К.І.М. не надано належних доказів, що підтвердили б те, що позивачу було відомо про укладання спірного договору оренди землі. Так як даний договір набрав чинності після його державної реєстрації - 19.07.2012 року, а ОСОБА_13 став власником земельних ділянок загальною площею 2,4 га, кадастрові номери яких: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 -22.12.2010 року. Ніяких відносин ОСОБА_5 з ТОВ К.І.Т. , які б підтверджували що позивачу відомо про договір оренди з ТОВ К.І.Т. не встановлено, так як орендну плату ОСОБА_5 не виплачували.

Лист № 43 від 10.10.2017 року, за підписом директора ТОВ К.І.Т. Криворучко В.М., не може бути належним доказом, оскільки не зазначено джерело інформації, що ОСОБА_5 було відомо про існування спірного договору оренди землі з 2013 року. Даний лист не є інформативного характеру, оскільки містить особисті судження директора ТОВ К.І.Т. , які нічим не підтвердження.

Інших доказів відповідачем до суду не надавалося.

В оспорюваному договорі оренди землі від 01.07.2012 року не зазначено кадастрові номери земельної ділянки, які були отримані спадкоємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в 2010 році при отримання спадщини. Тому посилання апелянта на те, що ОСОБА_5 має право на оспорення права лише за кадастровими номерами своєї земельної ділянки є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги також перевірені судом апеляційної інстанції та визнані неприйнятними.

Так як апеляційна скарга представника ТОВ К.І.Т. не підлягає до задоволення, то судові витрати за подачу апеляційної скарги не стягуються.

Керуючись ст.ст. 258, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ТОВ К.І.Т. Новікова Михайла Володимировича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року залишити без задоволення, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі 30 днів з часу проголошення постанови.

Судді Н.І. Гончар

В.В. Пономаренко

В.І. Ювшин

Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2018 року.