Рішення

від 19.01.2018 по справі 910/17530/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2018Справа № 910/17530/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт", Запорізька обл., м. Бердянськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар", м. Київ

про стягнення 38 414 грн 31 коп.

ВСТАНОВИВ:

09.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар" про стягнення штрафних санкцій за не виконання зобов'язань за договором поставки № 61/17 від 28.04.2017 в розмірі 38 414 грн 31 коп., в тому числі: 25 548 грн 20 коп. пені та 12 866 грн 11 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки № 61/17 від 04.2017 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару у встановлений договором строк, у зв'язку з чим відповідачу було нараховано пеню за прострочення поставки товару у розмірі 25 548 грн 20 коп. та штраф за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 12 866 грн 11 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17530/17 та призначено розгляд справи на 13.11.2017.

13.11.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи та про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 13.11.2017 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 розгляд справи призначено на 18.12.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2017 на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2017 між Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" (покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар" (постачальник) було укладено договір № 61/17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві товар за кодом ДК 021:2015 "03410000-7", а саме: дошка, брус, а покупець прийняти і сплатити поставлений товар, на умовах викладених в цьому договорі.

Пунктом 1.2. договору визначено, що асортимент, кількість і вартість поставленого за договором товару зазначається в "Специфікації", яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору асортимент, кількість і вартість поставленого товару зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з положеннями пункту 10 договору № 61/17 від 28.04.2017 договір вважається укладеним з дати його реєстрації покупцем після підписання його обома сторонами.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами, але не раніше дати його реєстрації покупцем, і діє по 31.12.2017 включно, а в частині зобов'язань за цим договором - до повного їх виконання сторонами, здійсненого належним чином і на вимогу кредитора відшкодування нанесених збитків і оплати неустойки.

Пунктом 3 договору визначено, що його загальна сума становить 3 071 880 грн 00 коп.

У відповідності до пункту 4.1. договору розрахунок за товар здійснюється за фактом поставки товару на склад покупця протягом п'ятнадцяти календарних днів на підставі отриманого, оформленого належним чином, рахунку від постачальника, до якого додаються наступні оригінали документів: товарно-транспортна накладна; карантинний сертифікат; рахунок-фактури та видаткова накладна.

Датою здійснення оплати вважається дата надходження розрахункового документа та виконання в банк платника.

Пунктом 5 укладеного договору визначено, що поставка товару здійснюється автомобільними партіями (30 - 35 м. куб.) або залізничним транспортом потягом 15-ти календарних днів з моменту надання письмової заявки покупцем, яка підтверджується фактом отримання постачальником (факсимільний зв'язок, телефонограма, підтвердження про отримання електронною поштою тощо). За цілісність вантажу при перевезенні залізничним транспортом несе відповідальність вантажовідправник. Поставка товару здійснюється силами і за рахунок постачальника на склад покупця, що знаходиться за адресою: обл. Запорізька, м. Бердянськ, вул. Горького, 6.

Згідно з пунктом 5.3. договору прийом товару проводиться на складі покупця в присутності представників сторін, відповідно до Інструкції "Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" П - 6 від 15.06.1965 і "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" П - 7 від 25.04.1966 затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР (з наступними доповненнями і змінами) з підписанням видаткової накладної.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, протягом квітня - травня 2017 року позивач неодноразово направляв відповідачеві на електронну адресу та поштою заявки на отримання товару № 5/13-109 від 28.04.2017, № 5/13-113 від 04.05.2017, № 5/13-123 від 24.05.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, перша заявка № 5/13-109 від 28.04.2017 на поставку товару на суму 183 801 грн 60 коп. була отримана відповідачем електронною поштою 28.04.2017 та мала бути здійснена не пізніше 14.05.2017.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки замовленого товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу 25 548 грн 20 коп. пені та 12 866 грн 11 коп. штрафу за період прострочення вказаний у розрахунку до позовної заяви, що не було спростовано відповідачем, зокрема, не надано суду доказів поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензіями № 237/25юр від 07.08.2017 та № 259/25юр від 30.08.2017 з вимогами щодо термінової поставки будівельних матеріалів, однак, вказані претензії залишені без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до пункту 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктом 7.3. договору у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.

З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення штрафу) відповідно до умов пункту 7.3. договору.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо поставки товару за договором № 61/17 від 28.04.2017, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення поставки товару у розмірі 25 548 грн 20 коп., нарахованої за період з 15.05.2017 по 30.09.2017, та штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 12 866 грн 11 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар" (03110, місто Київ, вулиця Пироговського, 4-А, ідентифікаційний код 38855312) на користь Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (71112, місто Бердянськ, вулиця М.Горького, 13/7, ідентифікаційний код 01125761) 25 548 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок вісім тисяч) грн 20 коп. пені, 12 866 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 11 коп. штрафу та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Б. Плотницька