Постанова

від 04.06.2018 по справі 910/17530/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2018 р. Справа№ 910/17530/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2018р.

у справі №910/17530/17 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар"

про стягнення 38 414,31 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар" про стягнення 38 414,31 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки №61/17 від 28.04.2017р. прострочив передачу товару покупцю, у зв'язку з чим позивач просив стягнути передбачені договором поставки пені, які за розрахунок позивача становлять 25 548,20 грн., та 12 866,11 грн. штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2018р. у справі №910/17530/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар" на користь Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" 25 548,20 грн. пені, 12 866,11 грн. штрафу та 1 600,00 грн. судового збору.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом усіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення в частині стягнення пені у розмірі 25 548,20 грн.

На думку апелянта, позивачем документально не доведено дату отримання відповідачем заявки на поставку товару, що не дає змоги встановити початок періоду прострочення зобов'язання. Крім цього, за твердженнями скаржника, положення договору поставки №61/17 від 28.04.2017р. про стягнення пені за прострочення виконання негрошового зобов'язання суперечать вимогам ст. 549 ЦК України, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), судді Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., відкрито апеляційне провадження, роз'яснено сторонам, що розгляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

02.05.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 28.04.2017р. між Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар" (постачальник) укладено договір №61/17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві товар за кодом ДК 021:2015 "03410000-7", а саме: дошка, брус (далі - товар), а покупець - прийняти і оплатити поставлений товар.

Пунктами 1.2, 3.1 договору визначено, що асортимент, кількість і вартість поставленого за договором товару зазначається в "Специфікації", яка є невід'ємною частиною цього договору. Загальна сума договору становить 3 071 880,00 грн. з ПДВ.

У відповідності до пункту 4.1 договору розрахунок за товар здійснюється за фактом поставки товару на склад покупця протягом 15 календарних днів на підставі отриманого, оформленого належним чином, рахунку від постачальника, до якого додаються наступні оригінали документів: товарно-транспортна накладна; карантинний сертифікат; рахунок-фактури та видаткова накладна.

Зі змісту пункту 5.1 договору випливає, що поставка товару здійснюється автомобільними партіями (30-35 м. куб.), або залізничним транспортом протягом 15-ти календарних днів з моменту надання покупцем письмової заявки, яка підтверджується фактом отримання постачальником (факсимільний зв'язок, телефонограма, підтвердження про отримання електронною поштою тощо). За цілісність вантажу при перевезенні залізничним транспортом несе відповідальність вантажовідправник. Поставка товару здійснюється силами і за рахунок постачальника на склад покупця, що знаходиться за адресою: обл. Запорізька, м. Бердянськ, вул. Горького, 6.

Згідно з пунктом 5.3 договору прийом товару проводиться на складі покупця у присутності представників сторін відповідно до Інструкції "Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" П-6 від 15.06.1965р. і "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" П-7 від 25.04.1966р. затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР (з наступними доповненнями і змінами) з підписанням видаткової накладної.

Договір вважається укладеним з дати його реєстрації покупцем після підписання його обома сторонами. Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами, але не раніше дати його реєстрації покупцем, і діє по 31.12.2017р. включно, а в частині зобов'язань - до повного їх виконання сторонами, здійсненого належним чином і на вимогу кредитора відшкодування нанесених збитків і оплати неустойки (пункти 10.1, 10.2 договору).

Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов'язань відповідно до ст. 692 ЦК України.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що покупець звернувся до постачальника із заявкою №5/13-109 від 28.04.2017р. на отримання товару на суму 183 801,60 грн., а саме: клин 150*150 кут 30% - 10 м. куб.; дошка необрізна - 40 м. куб.; брус 50*100*150 - 20 м. куб.; брус 100*100*2000 - 20 м. куб.

Отримання заявки №5/13-109 від 28.04.2017р. підтверджено постачальником, про що свідчить лист постачальника №ВО-05-01 від 10.05.2017р. (а.с. 35).

За змістом листа постачальник повідомив, що відвантажити готову продукції до 13.05.2017р. не має технічної можливості, у зв'язку з закриттям залізничної колії працівниками філії Південно-Західної залізниці ПАТ Українська залізниця для проведення планового ремонту колії. Водночас постачальник гарантував розпочати відвантаження готової продукції відразу по закінченню планового ремонту залізничної колії.

У подальшому позивач звертався до відповідача із листами №5/13-113 від 04.05.2017р., №5/13-123 від 24.05.2017р. щодо прострочення виконання поставки та претензіями №237/2510/1 від 07.08.2017р., №259/2510/1 від 30.08.2017р. щодо сплати штрафних санкцій, однак, вказані претензії постачальником залишені без відповіді та виконання.

Колегією суддів встановлено, що заявка №5/13-109 від 28.04.2017р. на поставку товару на суму 183 801,60 грн. отримана відповідачем електронною поштою 28.04.2017р., що у відповідності до пункту 5.1 договору, підтверджено постачальником у листі №ВО-05-01 від 10.05.2017р. наданим позивачем до матеріалів справи (а.с. 35), а отже зобов'язання з поставки товару мали бути виконані не пізніше 13.05.2017р. Отримання заявки та момент виникнення у нього зобов'язань з передачі перевізнику обумовленої кількості товару відповідач не заперечував і визнав у своєму листі, що спростовує доводи апелянта, викладені ним у апеляційній скарзі.

Згідно з пунктом 7.3 договору у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

У відповідності до умов договору позивачем нараховано 25 548,20 грн. пені за період прострочення з 15.05.2017р. по 30.09.2017р. та 12 866,11 грн. штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відтак, доводи апелянта щодо неможливості застосування такої відповідальності, як пеня, за невиконання зобов'язань у господарських правовідносинах, що не мають грошового характеру, є неспроможними та суперечать наведеним вище положенням закону.

За перерахунком апеляційного суду заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 25 548,20 грн. пені за прострочення поставки товару з 15.05.2017р. по 30.09.2017р., є арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині рішення суду першої інстанції апелянтом не оскаржувалось.

За таких обставин справи судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Пульсар" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2018р. у справі №910/17530/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2018р. у справі №910/17530/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/17530/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 04.06.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко