Рішення

від 23.01.2018 по справі 922/3849/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р.Справа № 922/3849/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТА", м. Бориспіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Буд", м. Харків про стягнення 69580,28 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 61096,06 грн. основної заборгованості та 8484,22 грн. пені за договором поставки № 1212/16 від 12 грудня 2016 року.

17 січня 2018 року через канцелярію господарського суду Харківської області від позивача надійшли письмові заперечення на відзив, які суд приймає та долучає до матеріалів справи. Також 17 січня 2018 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КТА" на підставі поданих документів, яке суд задовольняє.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з*явився, у наданому нормативно-правовому обґрунтуванні та у письмовому запереченні на відзив позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився. у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КТА" (позивачем, продавцемь) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль Буд" (відповідачем, покупцем) було укладено договір поставки №1212/16.

Згідно пункту 1.1. договору поставки № 1212/16 постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та сплатити його вартість у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору поставки від 12 грудня 2016 року вид, ціни і загальна вартість товару визначається по накладним, що є невід*ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 4.1. договору поставки № 1212/16 оплата за придбаний товар, який передається по даному договору, проводиться покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 28 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Відповідно до пункту 4.1. договору поставки від 12 грудня 2016 року оплата за придбаний товар здійснюється за кожну окрему накладну, по якій здійснюється поставка товару.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що ним було належним чином поставлено відповідачу товар за договором, проте, Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль Буд" не було своєчасно та в повному обсязі сплачено вартість товару, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 61096,06 грн. та 8484,22 грн. пені.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки № 1212/16 від 12 грудня 2016 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Матеріали справи свідчать про те, що в дійсності Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль Буд" має заборгованість перед позивачем не 61096,06 грн. та 8484,22 грн. пені, які Товариство з обмеженою відповідальністю "КТА" просить стягнути, а 4478,89 грн. основного боргу, що підтверджується письмовими доказами передачі товару в рахунок боргу за договором № 1212/16 від 12 грудня 2016 року та письмовими доказами повернення відповідачем товару позивачу.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив, що представником відповідача було відвантажено товар, а представником позивача прийнято товар в рахунок боргу за договором № 1212/16 від 12 грудня 2016 року на загальну суму 43313,80 грн. Крім того, матеріали справи містять письмові докази повернення відповідачем товару позивачу за договором на загальну суму 13303,37 грн.

Згідно частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до частин 2, 3 статті 58-1 Господарського кодексу України відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб'єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу відповідача за договором поставки № 1212/16 від 12 грудня 2016 року становить 4 478,89 гривень та підлягає стягненню на користь позивача в цьому розмірі.

Згідно пункту 5.2. договору поставки № 1212/16 за порушення строків виконання зобов*язання по оплаті, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товарів з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та статті 343 Господарського кодексу України, незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 та постанова Вищого господарського суду України від 07 грудня 2011 року у справі N 25/187).

Строк нарахування господарських санкцій в тому числі пені обмежений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України періодом в шість місяців.

Базою нарахування, пені відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є сума простроченого платежа, а не сума договору вцілому.

Судом встановлено, що наданий відповідачем розрахунок пені є необґрунтованим, суперечить частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, а також нарахований на суму основного боргу у розмірі 61096,06 грн., тоді як судом було встановлено, що відповідач має заборгованість в розмірі 4478,89 грн. у зв'язку із чим позовні вимоги в частини стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов*язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 692 Цивільного кодексу України, статтями 265 Господарського кодексу України, статтями 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Буд" (61052, м. Харків, вул. Котлова, буд. 19, код ЄДРПОУ 36034516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТА" (08306, Київська область, м. Бориспіль, вул. Радгоспна, 1, код ЄДРПОУ 31477924) 4478,89 грн. основної заборгованості за договором поставки №1212/16 від 12 грудня 2016 року та 103 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 26.01.2018 р.

Суддя ОСОБА_1