Ухвала

від 29.01.2018 по справі 344/188/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питання роз'яснення судового рішення

29 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/6872/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А., Макарика В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 травня 2017 року у справі №344/188/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

05.01.2017 ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - Управління), просила, з врахуванням заяви про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог від 03.03.2017: визнати неправомірними дії Управління щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи періоди з 01.01.2004 по 31.12.2004 на посаді медсестри-анестезиста відділення реанімації і інтенсивної терапії 1472 військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь та з 01.04.2010 по 31.06.2010 вказаного госпіталю в подвійному розмірі, та з 25.04.2014 по 30.10.2014 палатної сестри міської лікарні №3 ім. Дарії Севастопольської в м.Севастополь та призначити пенсію за вислугу років з 12.09.2016.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.05.2017 в задоволені позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 травня 2017 року у справі № 344/188/17 скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за вислугу років; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугою років періоди роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004 та з 01.04.2010 по 31.06.2010 на посаді медсестри-анестезиста відділення реанімації і інтенсивної терапії 1472 військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь в подвійному розмірі, за період з 25.04.2014 по 30.10.2014 палатної сестри міської лікарні №3 ім. Дарії Севастопольської в м.Севастополь та призначити пенсію за вислугу років з 12 вересня 2016 року.

28.12.2017 ОСОБА_1 подала заяву про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017, просить роз'яснити постанову суду апеляційної інстанції та однозначно вказати, що абзац другий постанови розуміти так: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугою років періоди роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004 та з 01.04.2010 по 31.06.2010 на посаді медсестри-анестезиста відділення реанімації і інтенсивної терапії 1472 військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь в подвійному розмірі, за період з 25.04.2014 по 30.10.2014 палатної сестри міської лікарні №3 ім. Дарії Севастопольської в м.Севастополь та призначити пенсію за вислугу років з 12 вересня 2016 року з врахуванням заробітної плати за вказані періоди роботи.

Розглядаючи подану заяву та вирішуючи питання про роз'яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Згідно з п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 Про судове рішення в адміністративній справі , за правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 працювала на посадах, які відносяться до посад закладів охорони здоров'я , посади та місця праці позивача віднесено до таких, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, стаж роботи позивача підтверджено записами трудової книжки позивача серії АС №348316, яка оформлена належним чином, записи у ній мають усі необхідні реквізити. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що дані персоніфікованого обліку щодо відсутності відомостей про сплату страхових внесків можуть бути підставою для неврахування періодів роботи особи до страхового стажу, однак не можуть впливати на обрахунок спеціального стажу, який є підставою для призначення пенсії за вислугу років. Право на пенсію за вислугу років законодавець обумовив наявністю спеціального стажу роботи на посадах та в закладах, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення, така подана у зв'язку з тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області зараховано періоди роботи та призначено позивачу пенсію за вислугу років з врахуванням зазначених періодів роботи згідно з довідками, які були подані до суду, однак не зараховано заробітну плату, зазначену в тих же довідках.

При цьому, позовні вимоги ОСОБА_1 стосувались зарахування зазначених позивачем періодів роботи до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, та призначення такої пенсії, тоді як питання зарахування заробітної плати для визначення розміру пенсії за вислугу років не було предметом адміністративного позову та в при розгляді справи судом апеляційної інстанції не досліджувалось.

Таким чином, з постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 вбачається, що така є чіткою і зрозумілою: терміни, вжиті у ній, відповідають тому змістові, що вони мають згідно з законодавством України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; текст правової норми, застосованої судом, відтворений без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд надає своє тлумачення її змісту з відповідними висновками в контексті аналізу обставин справи.

Також, суд апеляційної інстанції наголошує на обов'язковості судових рішень, які набрали законної сили та встановлених у цих рішеннях обставин на підставі фактичних даних для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб та виконанню на всій території України.

Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду є чітким та зрозумілим, не може бути зміненим по суті, а тому в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 254, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року у справі №344/188/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4