Постанова

від 24.01.2018 по справі 243/4993/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/4993/17 Номер провадження 22-ц/775/29/2018

Номер провадження 22ц-775/29/2018

Суддя доповідач Новосьолова Г.Г.

Категорія 26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новосьолової Г.Г.,

суддів: Хейло Я. В., Новосядлої В.М.,

секретар Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2017 року (суддя першої інстанції Мінаєв І.М.) у цивільній справі №243/4993/2017 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецької області, про стягнення суми коригування несвоєчасно виплаченої одноразової допомоги у зв'язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги,

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївка Донецької області, про стягнення суми корегування несвоєчасно виплаченої одноразової допомоги у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги мотивуючи свої вимоги тим, що під час роботи у вугільної промисловості отримав трудове каліцтво. 23 вересня 2014 року ОСОБА_1 висновком МСЕК первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності 10% з 23 червня 2014 року внаслідок трудового каліцтва від 17 лютого 2014 року. 06 жовтня 2014 року призначено страхову виплату (щомісячну та одноразову допомогу), що підтверджується постановами відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївка Донецької області. 14 червня 2016 року рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області з Фонду на користь позивача були стягнути суми щомісячних та одноразової допомоги. Але, відповідач з дня призначення страхової виплати у вигляді одноразової допомоги допустив затримку у виплаті з 06 листопада 2014 року по травень 2017 року. Посилаючись на те, що виплата одноразової допомоги проведена несвоєчасно, позивач просив стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасну виплату допомоги 63 994,79 гривень відповідно до норм діючого законодавства: Закону України Про оплату праці , Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

10 серпня 2017 року рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївка Донецької області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Нікольському (Володарському) районі Донецької області про стягнення суми корегування несвоєчасно виплаченої одноразової допомоги у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу,в якій просив рішення скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог мотивуючи порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не застосував правовий висновок судової палати у цивільних справах Верховного Суду України викладено у постанові від 30 березня 2016 року (6-58цс16), що до відповідальності власника не тільки за несвоєчасну виплату сум відшкодування шкоди, а й несвоєчасне визначення цих сум, у зв'язку з чим стягненню підлягає компенсація за втрату частини доходу пов'язаної із затримкою її виплати в порядку передбаченому ст.. 34 ЗУ Про оплату праці та Положення №1427.

Управління виконавчої дирекції фонду в Донецькій області надіслало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу зазначивши, що постановою Верховного суду України від 27 квітня 2017 року у цивільній справі №243/2752/16-ц ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2016 року та рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 20 вересня 2017 року рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача про стягнення заборгованості з виплати одноразової допомоги та заборгованості з щомісячних страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві відмовлено. Відповідно до п.3 ст.47 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення. Згідно заяви ОСОБА_1 до відділення ВД Фонду у Нікольському (Володарському) районі Донецької області від 11 квітня 2017 року позивач набув статусу внутрішньо - переміщеної особи 10 лютого 2017 року. Тому, під час нового розгляду справи необхідно встановити наявність чи відсутність у позивача статусу внутрішньо - переміщеної особи на час первинного розгляду справи до 2017 року. Виходячи з діючого законодавства вбачається відсутність правового механізму відшкодування страхових виплат особам, що не перемістились на територію контрольовану Українською владою з тимчасово - окупованих регіонів Донецької та Луганської області.

У судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать телефонограми, які зареєстровані у журналі телефонограм за №6062-6064 та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.127,129,134).

До апеляційного суду Донецької області від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Нікольському (Володарському) районі Донецької області надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.131)

Крім цього, апеляційним судом Донецької області на сайті судова влада України 21 грудня 2017 року було розміщено оголошення про розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2017 року у цивільній справі №243/4993/2017 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецької області, про стягнення суми коригування несвоєчасно виплаченої одноразової допомоги у зв'язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги, 24 січня 2018 року о 10 год. (а.с.125, 126).

Відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасування та прийняття постанови про відмову у задоволенні позоних вимог з інших підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається наступне.

23 вересня 2014 року висновком МСЕК ОСОБА_1 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності 10% з 23 червня 2014 року до 01 липня 2015 року у зв'язку з трудовим каліцтвом від 17 лютого 2014 року (а.с.11).

06 жовтня 2014 року постановами відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївка Донецької області позивача взято на облік з 17 лютого 2014 року та йому призначено страхову виплату (щомісячну та одноразову допомогу) (а.с.7-10).

14 червня 2016 року рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2016 року з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївка Донецької області на користь ОСОБА_1 були стягнути заборгованість за період з 23 червня 2014 року по червень 2015 року за щомісячними страховими виплатами у сумі 10 574,97 гривень та заборгованість з виплати одноразової допомоги у сумі 82 824 гривень (а.с.12-19).

27 лютого 2017 року постановою відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в у Нікольському районі Донецької області про взяття на облік потерпілого на виробництві та реєстрацію страхового випадку, позивач ОСОБА_1 взятий на облік з 01 лютого 2017 року (а.с.35).

22 травня 2017 року виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на адресу ОСОБА_1 направлена відповідь на звернення. Зі змісту якої вбачається, що на виконання рішення суду щомісячні страхові виплати у сумі 10 574,97 гривень та одноразову допомогу у сумі 82824 гривень відділенням виконавчої дирекції Фонду в Нікольському районі Донецької області перераховано до Державного казначейства платіжними дорученнями від 15 травня 2017 року за №178 і №179, а 16 травня 2017 року управлінням Держказначейства кошти перераховані на особистий рахунок ОСОБА_1 у відділенні ПАТ Державний ощадний банк України (а.с.40).

14 червня 2017 року ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області для участі у справ залучено відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Нікольському (Володарському) районі Донецької області у якості співвідповідача (а.с.42).

27 квітня 2017 року постановою Верховного Суду України ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2016 року та рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.50-54).

20 вересня 2017 року рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості з виплати одноразової допомоги та заборгованості з щомісячних страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві відмовлено(а.с.150-153).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що пунктом 1 розділу 111 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, постановою правління Фонду від 11 грудня 2014 року № 20, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 року за № 6/26451, встановлено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування). Після реєстрації особи як внутрішньо переміщеної з зони проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 10 лютого 2017 року звернувся до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Нікольському районі Донецької області. Відповідно до постанови відділення Фонду від 27 лютого 2017 року ОСОБА_1 було взято на облік та зареєстровано страховий випадок трудове каліцтво за номером 32466 з датою реєстрації та датою початку виплат 01 лютого 2017 року. Відповідно довідки виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22 травня 2017 року щомісячні страхові виплати у розмірі 10574,97 гривень та одноразову допомогу у сумі 82824 гривень перераховано до Держказначейства платіжними дорученнями від 15 травня 2017 року № 178 та № 179, а в подальшому позивачу. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 39 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний термін з дня визначення медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - з дня його смерті особам, які мають на це право. Згідно з пунктом 43 цих Правил, якщо потерпілому з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв'язку із зростання цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону України Про оплату праці . Ця норма права передбачає відповідальність власника не тільки за несвоєчасну виплату сум відшкодування шкоди, а й за несвоєчасне визначення цих сум. Оскільки судові рішення першої, апеляційної та касаційної інстанції, якими були задоволені позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості одноразової та щомісячних страхових виплат були скасовані постановою Верховного Суду України та справу направлено на новий розгляд, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Але, з таким висновком суду погодитися не можливо з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до вимог статті 173 Кодексу законів про працю України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі Закон № 1105-XIV), який з 1 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII(далі Закон № 77-VIIІ) та має назву Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Згідно з підпунктом в пункту 1 частини першої статті 21, статті 28 Закону № 1105-XIV (у редакції до 1 січня 2015 року), у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Пунктом 2 абзацу 1 статті 28 цього Закону України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначено, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із: страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).

Відповідно до п.2 ст.34 Закону України (у редакції до 01 січня 2015 року), у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому.

Статтею 40 Закону № 1105-XIV(у редакції до 1 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови останнього або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку, або з дати встановлення професійного захворювання протягом строку, на який ;встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

З 01 січня 2015 року зазначені норми встановлені частинами 1, 5 та 6 статті 47 Закону України в редакції Закону № 77-VIII.

Апеляційний суд вважає помилковим посилання позивача та суду першої інстанції на те, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

06 жовтня 2014 року постановами відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївка Донецької області позивача взято на облік з 17 лютого 2014 року та йому призначено страхову виплату (щомісячну та одноразову допомогу) (а.с.7-10).

Виплата грошової суми, страхової виплати одноразової допомоги була проведена 16 травня 2017 року, що не оспорюється сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків їх виплати компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться на грошові доходи громадян, які вони одержували на території України і які не мають разового характеру.

Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, вбачається що спір між сторонами виник про несвоєчасну виплату одноразової допомоги, що носить разовий характер, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки іншого порядку, який позивач застосовує для визначення компенсації за несвоєчасну сплату одноразової допомоги, чинним законодавством України не передбачено.

При розгляді справи судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2017 року скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецької області, про стягнення суми коригування несвоєчасно виплаченої одноразової допомоги у зв'язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги відмовити.

Повний текст постанови буде виготовлено до 29 січня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначеної статтею 390 ЦПК України.

Головуючий Г.Г.Новосьолова

Судді В.М.Новосядла

Я.В. Хейло

Повний текст постанови виготовлений 29 січня 2018 року.

Суддя - доповідач Г.Г.Новосьолова