Ухвала

від 24.01.2018 по справі 752/4459/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/600/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

секретаря судового засідання ОСОБА_6

за участю:

прокурора ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволеноклопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні начальником відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_12 та продовженострок дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на п`ятнадцять днів у межах строку досудового розслідування, а саме до 13.01.2018 року включнощодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям. Бахмач Чернігівської області,українця,громадянина України,неодруженого, дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихп.п.6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 296, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно ухвали, слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження щодо ОСОБА_9 строку тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 ,подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати,посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та змінити ОСОБА_9 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою АДРЕСА_1 з носінням електронного засобу контролю та покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги, захисник зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення та вказує про відсутність доказів наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Додає, що межі судового розслідування продовжено прокурором до 29.12.2017 року,та незаконно зупинені слідчим 12.12.2017року.

Далі в апеляційний скарзі адвокат вказує, що 12 грудня 2017 року ОСОБА_9 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та відкриті матеріали для ознайомлення.

У підсумку захисник зазначає про те, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Одночасно автор апеляційної скарги вказує, що підозрюваний ОСОБА_9 має постійне місце проживання, родину, сталі соціальні зв`язки, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, судимостей не має, не перебував на обліку у наркологічних та психоневрологічних диспансерах, намагався здобути вищу освіту, має позитивні характеристики з закладів освіти.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженніслідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12016100060004462, відомості про яке01.07.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, 11, 12ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1, 5 ч. 2 ст. 115,ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115,ст. 257,ч. 1 ст. 263,ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України.

28 березня 2017 року ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КК України, 29 березня 2017 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

30 березня 2017 року Голосіївським районним судом м. Києва застосованозапобіжний захід у вигляді тримання під варту строком до 26 травня 2017 року.

22 травня 2017 рокупрокуратурою м. Києва строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 29.07.2017 року.

25 травня 2017 року Голосіївським районним судом м. Києва строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 продовжено до 23.07.2017 року.

18 липня 2017 року прокуратурою м. Києва строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до29.09.2017 року.

20 липня 2017 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 продовжено до 17.09.2017 року включно.

02 листопада 2017 року ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підзори та про нову підозру, зокрема повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 296, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України.

09 листопада 2017 року строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 продовжено слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва до 29 грудня 2017 року включно.

Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 ,за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні начальником відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням пропродовженняпідозрюваному ОСОБА_9 строку тримання під вартою, яке ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року задоволенота продовженощодопідозрюваного ОСОБА_9 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на п`ятнадцять днів у межах строку досудового розслідування, а саме до 13.01.2018 року включно.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_9 під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, SeriesA, № 182).

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні слідчого.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_9 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою, з чим погоджується і колегія суддів.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_9 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Посилання апелянта на відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об`єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у протоколі оглядів місць події від 01.07.2016 року, протоколі допиту свідка ОСОБА_13 , протоколі проведення слідчого експерименту від 14.07.2016 року, протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_14 від 28.03.2017 року, протоколі пред`явлення підозрюваному ОСОБА_14 особи для впізнання за фотознімками від 08.04.2017 року, протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 28.03.2017 року, протоколі пред`явлення підозрюваному ОСОБА_9 особи для впізнання за фотознімками від 08.04.2017 року, протоколі проведення слідчого експерименту від 08.04.2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 , висновках судово-балістичних експертиз № 673 від 13.07.2016 року та № 697 від 19.07.2016 року, висновку судово-медичної експертизи № 1878 від 15.09.2016 року, протоколі огляду місця події від 09.11.2016 року, висновку вибухотехнічної експертизи № 1164хс, протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_15 , протоколі обшуку від 28.08.2017 року, висновку балістичної експертизи № 8-5/538 та інших матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат не просить відмовити у задоволенні клопотання, а просить змінити ОСОБА_9 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, що можливо лише за умови доведеності підозри.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_9 на свободу, у зв`язку із чим вимоги апеляційної скарги захисника щодо недоведеності того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слід визнати непереконливими.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_9 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Доводи апеляційної скарги в частині наявності у підозрюваного ОСОБА_9 постійного місця проживання, родини, сталих соціальних зв`язків, те, що він до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, судимостей не має, не перебував на обліку у наркологічних та психоневрологічних диспансерах, намагався здобути вищу освіту, має позитивні характеристики з закладів освіти, не спростовують висновок суду про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для застосування відносно останнього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, з урахуванням доданих ініціатором клопотання матеріалів на його обгрунтування.

Посилання адвоката на те, що 12 грудня 2017 року ОСОБА_9 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриті матеріали для ознайомлення, не визначені законом самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Твердження захисника про те, щомежі судового розслідування продовжено прокурором до 29.12.2017 року та незаконно зупинені слідчим 12.12.2017року, слід визнати непереконливими, з урахуванням статті 219 КПК України, в частині, яка зазначає, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу не включається у строки, передбачені цією статтею.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання особи під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду, у зв`язку із чим доводи апеляційної скарги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 та продовженострок дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на п`ятнадцять днів у межах строку досудового розслідування, а саме до 13.01.2018 року включнощодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- залишити без змін, а апеляційну скаргузахисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5