Ухвала

від 31.01.2018 по справі 751/95/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/795/39/2018 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6

володільця майна ОСОБА_7

представника володільця майна адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_9 та накладено арешт на автомобіль марки «Chrysler Voyager», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який ввезено на митну територію України 10.09.2015 року в режимі тимчасового ввезення на 1 рік, громадянином Польщі ОСОБА_10 ), та перебуває у користуванні ОСОБА_7 .

Слідчий суддя зазначив, що вказаний у клопотанні слідчого автомобіль «Chrysler Voyager» є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому з метою забезпечення його зберігання та повного, об`єктивного і всебічного розслідування кримінального провадження на нього необхідно накласти арешт.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого про арешт автомобіля, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам справи. Вказав на відсутність підстав для накладення арешту на даний транспортний засіб та передчасність такого арешту. Зазначив, що автомобіль ввезено на митну територію України 10.09.2015 року в режимі тимчасового ввезення на 1 рік, і ОСОБА_7 є представником одного із власників автомобіля на підставі довіреності та позбавлений можливості продати його.

Заслухавши доповідь судді; ОСОБА_7 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених вище підстав; думку прокурора, котрий заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; дослідивши матеріали кримінального та судового провадження, перевіривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів провадження, старшим слідчим з ОВС Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_9 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 03.01.2018 року за №32018270000000002, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України (в редакції ЗУ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року по справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Як убачається з матеріалів справи, постановою старшого слідчого з ОВС Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_9 від 17 січня 2018 року, автомобіль марки марки «Chrysler Voyager», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , було визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

За таких підстав, з метою запобігання можливості приховування вказаного у клопотанні слідчого майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження та з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт даного майна, прийняв рішення у відповідності до вимог ст.173 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Відтак, доводи апелянта про незаконність ухвали слідчого судді є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, в зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23 січня 2018 року про накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4