Рішення

від 25.01.2018 по справі 552/4150/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 552/4150/17

Провадження № 2/552/34/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2018 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі - Силка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ про зміну формулювання і дати звільнення, стягнення вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

04.07.2017 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ про зміну формулювання і дати звільнення, стягнення вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку, мотивуючи свій позов тим, що вона працювала на підприємстві ТОВ УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ на посаді головного бухгалтера з 01.04.2017 року. В червні вона отримала по пошті наказ про її звільнення за прогули з 19.06.2017 року. Вважає дане звільнення незаконним, оскільки вона з 15.05.2017 року по 09.06.2017 рік перебувала на лікарняному, а 06.06.2017 року на адресу підприємства, нею було направлено заяву про звільнення за ст.38 КЗпП України. В зв'язку з чим просила суд змінити дату і формулювання причин її звільнення з Товариства з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ з 19.06.2017 року за пунктом 4 статті 40 КЗпП України на 09.06.2017 року за частиною 3 статті 38 КЗпП України. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ на її користь вихідну допомогу в сумі 9 600 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку і видачі трудової книжки з 10.06.2017 року по дату винесення судового рішення в сумі 26 085 грн. 55 коп. та допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення 3 200 грн. за один місяць.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, попередньо надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач ТОВ УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходило.

11.01.2018 року ухвалою Київського районного суду м.Полтави залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило.

Враховуючи згоду представника позивача ОСОБА_2 та наявність у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності осіб, що не з'явилися в судове засідання.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року працювала на посаді головного бухгалтера в Товаристві з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ .

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.05.2017 року по 09.06.2017 року перебувала на лікарняному, що підтверджується копіями листка непрацездатності серії АДЕ №358984 та серії АДЕ №351326 (а.с.11-12).

26.05.2017 року позивач на адресу відповідача направила повідомлення про перебування на лікарняному, яке останнім було отримано 20.06.2017 року (а.с.13).

05.06.2017 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ направила заяву про звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП України з 09.06.2017 року, остаточний розрахунок і вимогу надати документи. Дану заяву відповідач отримав лише 20.06.2017 року (а.с.14-16).

09.06.2017 року позивач повторно направила повідомлення про перебування її на лікарняному до 09.06.2017 року і на підтвердження цього надіслала оригінал листка непрацездатності. Крім того, повторно повідомила про своє звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП України з 09.06.2017 року через порушення підприємством вимог законодавства про оплату праці (а.с.17).

Відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно з наказом директора ТОВ УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ ОСОБА_3 №9 від 19.06.2017 року головного бухгалтера ОСОБА_1 було звільнено з роботи з 19 червня 2017 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України через відсутність на роботі без поважних причин (а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що позивач просила звільнити її 09.06.2017 року за власним бажанням, оскільки власник Товариство з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ не виконує законодавство про працю, а саме затримує виплату заробітної плати за квітень-травень 2017 року, чим порушує вимоги частини 3 статті 38 КЗпП України .

За таких обставин, суд вважає за необхідне змінити формулювання причини звільнення позивача, яке вказане у наказі ТОВ УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ №9 від 19.06.2017 року та в її трудовій книжці за пунктом 4 статті 40 КЗпП України на 09.06.2017 року за частиною 3 статті 38 КЗпП України.

Відповідно до статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Є обґрунтованими та підлягають до задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ на її користь вихідної допомоги в сумі 9 600 грн. (заробітна плата 3 200 грн. в місяць х 3 місяці).

Здійснення розрахунків середнього заробітку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 . Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно із абзацом 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В постанові від 27 березня 2013 року по справі № 6-15цс13 Верховний Суд України дійшов висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України , при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

В пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 року зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 . Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у Постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Із змісту пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 року вбачається, що справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, а отже суд визначає суму до стягнення без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму середнього заробітку за весь час затримки по день винесення судового рішення, визначену без утримання податків й інших обов'язкових платежів, в розмірі 26 085 грн. 55 коп.( в період з 10.06.2017 року по 30.06.207 року - 14 робочих днів (28 червня святковий день, який виключається з розрахунку), а отже сума складає 14*166,15 грн.(сума середнього заробітку за один день) = 2326,10 грн.; в період з 01.07.2017 року по 31.07.2017 року - 21 робочий день, а отже сума складає 21*166,15=3489,15 грн.; в період з 01.08.2017 року по 31.08.2017 року 22 робочі дні (24 серпня святковий день, який виключається з розрахунку), а отже сума складає 22*166,15=3655,30 грн.; в період з 01.09.2017 року по 30.09.2017 рік - 21 робочий день, а отже сума складає 21*166,15 = 3489,15 грн.; в період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 рік - 21 робочий день (14 жовтня святковий переноситься на 16 жовтня і виключається з розрахунку), а отже складає 21*166,15 = 3489,15 грн.; в період з 01.11.2017 року по 30.11.2017 року 22 робочих дня, а отже сума складає 22*166,15=3655,30 грн.; в період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року - 20 робочих днів (25 грудня святковий який виключається з розрахунку), а отже складає 20*1615=3323,00 грн.; за січень 2018 року 16 робочих днів, а отже складає 16*166,15=2658,40 грн.).

Крім того, суд приходить до висновку, що рішення в частині стягнення 3200 грн. за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави суму судового збору в розмірі 640 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4-14, 258 , 259 , 263-265 , 268 , 354 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Змінити дату і формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ з 19.06.2017 року за пунктом 4 статті 40 КЗпП України на 09.06.2017 року за частиною 3 статті 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в сумі 9 600 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку і видачі трудової книжки з 10.06.2017 року по дату винесення судового рішення в сумі 26 085 грн. 55 коп.

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення 3 200 грн. за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ на користь держави судовий збір 640 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області.

Повний текст рішення виготовлено 31.01.2018 року.

Головуючий Т.В.Турченко