Рішення

від 25.01.2018 по справі 806/3032/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/3032/17

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Приватного підприємства "С.Л.К." про стягнення 80637,54 грн,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Приватного підприємства "С.Л.К." податкову заборгованість в сумі 80637,54 грн, з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків. У обґрунтування позовних вимог зазначав, що Приватне підприємство "С.Л.К." як платник податків перебуває на обліку в Житомирській об'єднаній ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області. За відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 80637,54 грн, у тому числі з податку на додану вартість - 80467,54 грн, з податку на прибуток - 170 грн. Відповідачу на суму узгодженого зобов'язання виставлено податкову вимогу від 29.02.2016. Приватним підприємством "С.Л.К." кошти сплачені не були, сума заборгованості зросла та складає 80637,54 грн. Вважаючи, що загальна сума боргу в розмірі 80637,54 грн є податковим боргом, Головне управління ДФС у Житомирській області, з метою виконання своїх функцій як територіального органу ДФС України, просить стягнути його з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 29 листопада 2017 року за вказаним позовом Головного управління ДФС у Житомирській області відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, визначено строки розгляду справи в порядку скороченого провадження та встановлено строк протягом якого відповідач може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Після закінчення строку, встановленого для подання відповідачем заперечення на позовну заяву, суд розглядаючи справу враховує, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким, зокрема, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Пунктом 10 розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, не містить положень щодо можливості розгляду справ у порядку скороченого провадження.

За наведених обставин, а також ураховуючи приписи ст.ст. 4, 12, п. 10 розд. VII Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, суд приходить до висновку, що дана справа підлягає розгляду та вирішенню в письмовому провадженні, без виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з таких підстав.

Установлено, що Приватне підприємство "С.Л.К." зареєстровано як юридична особа та як платник податків і зборів знаходиться на обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС в Житомирській області.

Відповідно до пп.. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі пп. 14.1.39, 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України).

В сили приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Судом установлено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 80637,54 грн, з яких: заборгованість зі сплати податку на прибуток - 170 грн (штрафна санкція); зі сплати податку на додану вартість - 80467,54 грн (основний платіж - 56627,00 грн, штрафна санкція - 20633,97 грн, пеня - 3206,57 грн).

Указана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем у повному обсязі податкових зобов'язань, які були самостійно визначені ним у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2016 року, січень та квітень 2017 року та в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2015 року.

А також внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях - рішеннях, а саме:

- від 04 липня 2016 року № НОМЕР_1, яким до Приватного підприємства "С.Л.К." застосовано штраф за затримку реєстрації граничних термінів реєстрації податкових накладених/розрахунків коригування до податкових накладених у загальній сумі 3775,80 грн;

- від 22 вересня 2016 року № НОМЕР_2, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 757,00 грн за податковими зобов'язаннями та на 189,25 грн за штрафними санкціями;

- від 13 жовтня 2016 року № НОМЕР_3 щодо збільшення суми грошового зобов'язання ПП "С.Л.К." за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями на 9756,00 грн і за штрафними санкціями в розмірі 4878,00 грн;

- від 25 січня 2017 року № НОМЕР_4 про застосування до Приватного підприємства "С.Л.К." штрафу за платежем податок на додану вартість в розмірі 19,60 грн;

- від 25 січня 2017 року № НОМЕР_5, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням на 11861,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 5930,50 грн;

- від 27 квітня 2017 року № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7, якими ПП "С.Л.К." зобов'язано сплатити штраф з податку на додану вартість в розмірі 2784,20 грн і 2502,62 грн відповідно;

- від 05 травня 2017 року № НОМЕР_8 про застосування до відповідача за платежем податок на прибуток приватних підприємств суми штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення отримані платником. Докази оскарження їх Приватним підприємством "С.Л.К." до суду відсутні.

Пеня з податку на додану вартість в розмірі 3206,57 грн нарахована відповідно до положень п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Про наявність заборгованості на підставі зазначених податкових декларацій (розрахунків) і податкових повідомлень - рішень, зокрема, свідчать довідка та зведений розрахунок сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку встановленого для їх погашення, сформовані Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.

Згідно зі підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у загальній сумі 80637,54 грн вважається податковим боргом.

У відповідно до абз. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

29 лютого 2016 року контролюючим органом сформовано і виставлено ПП "С.Л.К." податкову вимогу №5652-23 на суму узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 19037,00 грн. Вимога направлена платнику.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

ПП "С.Л.К." суму боргу не оспорило, письмових заперечень проти позову не надіслало. Доказів погашення заборгованості в сумі 80637,54 грн відповідачем у добровільному порядку суду також надано не було

З огляду на викладене та на те, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

В силу приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "С.Л.К." (10014, Житомирська обл., місто Житомир, вулиця Мала Бердичівська, будинок 21, ідентифікаційний код 39647251) на користь державного бюджету в особі Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, м.Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, ідентифікаційний код 39459195) податкову заборгованість в сумі 80637,54 грн, з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко