Рішення

від 29.01.2018 по справі 815/5600/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5600/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом приватного підприємства ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА (65017, м. Одеса, вул. Транспортна,5А, код ЄДРПОУ 30248658) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646 ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2017 року №0014681403, №0014691403, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось приватне підприємство ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА (далі ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА ) з позовом (т.4 а.с.86-109) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.06.2017 року №0014681403 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1188813,00грн. (податкове зобов'язання 951 050,00 гри., штрафні (фінансові) санкції 237 763,00 грн.); №0014691403 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1687132,00грн. (податкове зобов'язання 1 443 688 грн. штрафні санкції 243 444 грн.).

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються винесені на підставі ОСОБА_1 №451/15-32-14-03/30248658 від 26.05.2017 року, згідно з висновком якого ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА , на думку ГУ ДФС, порушено п.198.3, п.198.5 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижений податок на додану вартість на суму 1000790,59грн., та п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п.п.135,1 ст. 135, п. 137,1 ст. 137, п. 138,2 ст. 138, п.п. 139,1 ст. 139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1443688,00грн.

Позивач вважає, що ці висновки ОСОБА_1 перевірки необґрунтовані, сам ОСОБА_1 перевірки містить перекручені відомості та посилання на встановлені обставини, які не відповідають дійсності, зокрема щодо неможливості підтвердити реальність надання послуг, поставки товарів від постачальників; неможливості встановити походження товарів шляхом здійснення перевірки ланцюга постачання; нібито існуючі недоліки у первинній документації та розбіжності із постачальниками, що визначались шляхом аналізу податкової інформації.

Згідно з ОСОБА_1 перевіряючі дійшли до висновку про завищення витрат за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року на суму 2532820,82грн. по семи контрагентам ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ; ТОВ СОЛЮШН ІНВЕСТ СТАР ; ТОВ АЙТКОМ ; ТОВ ЕКСПО-ПАСАЖ , ТОВ ПАРУС-2014 , ТОВ ТЕХНОМАШ ; ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2000 , а також завищення витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року на 5487669грн. по контрагентам ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ; ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2000 ; ТОВ АДІСА ; ТОВ ТЕХІНФО ; ТОВ ЕНЕРГОБУД КАРГО ; ТОВ СІТІПРАЙС ; ТОВ ОСОБА_2 , а по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; ОСОБА_6, по яким на думку перевіряючих включені витрати без належного оформлення первинних документів, виданих постачальниками.

Позивач зазначив, що при виборі контрагента ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА проявило належний рівень податкової обачності, зокрема, враховувало, що ВКП ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ працює на протязі багатьох років, має незаплямовану ділову репутацію, що свідчило, про надійність контрагента. Співробітництво ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА із даним підприємством було розпочато в 2014 році та роботи (послуги) по всім укладеним договорам виконувались своєчасно.

Наявність всіх первинних документів по господарським відносинам з вказаним контрагентом не заперечується в ОСОБА_1 перевірки, проте зазначено про невідповідність кількості об'єктів обслуговування з кількістю в актах виконаних робіт, у якості прикладу зазначено, акт виконаних робіт від 31.08.2015 року № 1 на суму 43416,00 грн, у т.ч. ПДВ - 8683,20 грн, технічний контроль роботи вимірювальних комплексів Флоутек ТМ за допомогою модемного зв'язку на об'єктах згідно додатку 1 у кількості 86 в акті кількість 108 об'єктів.

Але у вказаному акті зазначено про прийом виконаних робіт від ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД - технічний контроль роботи вимірювальних комплексів Флоутек-ТМ на об'єктах міста ОСОБА_6 та Одеської області відповідно до Додатку № 1 на суму 43 416,00 грн. В Додатку № 1 дійсно зазначено 86 найменувань об'єктів, проте по певним об'єктам містяться декілька адрес та/або декілька вимірювальних комплексів Флоутек-ТМ , які в своїй сукупності складають саме 108 об'єктів, як і зазначено в акті прийому виконаних робіт від 31.08.2015 року.

Таким чином, контролюючим органом було помилково ототожнено кількість найменувань об'єктів (кому надані послуги) із кількістю самих об'єктів, на яких субпідрядник ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД за замовленням ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА виконував роботи з технічного контролю роботи вимірювальних комплексів Флоутек-ТМ за допомогою модемного зв'язку.

Аналогічна ситуація, а саме ототожнення кількості найменувань об'єктів із кількістю об'єктів, на яких здійснювалися роботи, по іншим актам виконаних робіт, зазначених в ОСОБА_1 перевірки.

Також позивач зазначив про необґрунтованість висновків перевіряючих про відсутність в актах виконаних робіт адрес об'єктів, на яких здійснювалися обслуговування, оскільки вони зазначені в додатках до актів, які є невід'ємною їх частиною.

Крім того, на думку позивача безпідставно на стор. 13 ОСОБА_1 перевірки зазначено, що при перевірці актів виконаних робіт були надані акти, в яких ТОВ НВК Проектгідробуд в один день двічі на одному об'єкті виконував ті ж самі технічні роботи, наприклад: акт виконаних робіт від 31.08.2015 № 9 на суму 3642,86 грн, у т.ч. ПДВ 1268,57 грн. та від 31.08.2015 № 10 на суму 6342,86, у т.ч. ПДВ 1268,57 за адресою: Одеська обл., м. Ананьев, Ананьївська РДА загальноосвітня школа 1-3 ступеню - технічний контроль повірки похибки контрольно-вимірювальних приладів.

Проте вказані акти складались на виконання різних договорів № 319 від 17.08.2015 року, № 320 від 17.08.2015 року, укладених з Відділом освіти Ананьївської РДА, відносно двох різних вузлів обліку газу, розташованих за однією адресою.

Щодо висновків перевіряючих про завищення витрат ПП ЮЖЕНЕРГОВАВТОМАТИКА по господарським відношенням з іншими контрагентами, то фактично, контролюючий орган встановлював наявність порушень з боку ПП ЮЖЕНЕРГОВАВТОМАТИКА посилаючись на акти перевірки щодо його контрагентів як на документи, що мають преюдиційне значення, що суперечить законодавству.

Позивач також в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 контролюючий орган, зазначивши в ОСОБА_1 перевірки про неможливість підтвердити реальність поставки товарів, послуг від постачальників - ФОП, жодним чином не обґрунтував свою позицію, не зважаючи на надані первинні документи, в тому числі: договори підряду із Замовниками послуг, договори субпідряду із ФОП, додатки, в яких чітко зафіксовано договірні ціни, акти прийому виконаних робіт.

Позивач вважає, що не відповідає вимогам законодавства щодо складання первинних документів, а саме Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, твердження контролюючого органу в ОСОБА_1 перевірки про недостовірність інформації у первинних документах з посиланням на те, що в актах виконаних робіт відсутні назва, серійні номери котлів, насосів, регуляторів тиску, датчиків реле та інших приладів, не дозволяючи ідентифікувати, саме який прилад проходив технічне обслуговування (ремонт, монтаж, налагодження і т.д.). Вказана інформація не є обов'язковою для ведення первинної документації в бухгалтерському обліку, а також не потрібна для безпосереднього виконання самих робіт.

Формальні недоліки первинних документів, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання.

Таким чином, обов'язковою умовою для визнання та врахування витрат при обчисленні об'єкта оподаткування є здійснення цих витрат в межах провадження господарської діяльності та підтвердження цих витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У рішенні Верховного Суду України від 27.10.2015 р. у справі N 2а-10463/10/0870 висловлена правова позиція, відповідно до якої сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

Також ПП ЮЖЕНЕРГОВАВТОМАТИКА дотримано норм ПКУ щодо формування податкового кредиту. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки про не підтвердження реальності здійснення операцій, викладені в акті перевірки на підставі податкової інформації щодо контрагентів Позивача, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення. Навіть в разі наявності інформації щодо порушень контрагентами позивача податкового законодавства, така інформація не може бути прийнята як належний доказ порушення податкового законодавства ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА , оскільки порушення контрагентом податкового законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи та такі обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів та послуг у випадку наявності у платника податку необхідних документів, підтверджуючих розмір податкового кредиту та віднесення витрат по взаємовідносинам з таким контрагентом. Обставини, встановлені в актах перевірок та звірок контрагентів ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА , не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Фактичне здійснення вказаних операцій підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, податковими накладними, видатковими накладними, виписками по рахунку.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Позивач зазначив, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначав про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства. В обґрунтування висновків в акті перевірки податковим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Податковим органом не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Позивач вважає, що фактично, ГУ ДФС, перевищуючи повноваження, завуальовано в тексті ОСОБА_1 перевірки встановлює недійсність /нікчемність/ фіктивність договорів субпідряду через здійснення висновків про недостовірність інформації, зазначеної в актах виконаних робіт та додатках до них, а також відсутність, на думку контролюючого органу, у позивача необхідності у використанні послуг субпідрядників через наявність власного кваліфікованого персоналу, з чого ГУ ДФС в Одеській області, одночасно з посиланням на використану в ході перевірки податкову інформацію, робить висновок про не підтвердження реальності господарських операцій.

З ОСОБА_1 перевірки вбачається, що перевіряючі надають оцінку не господарським відносинам ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА з контрагентами, а господарським відносинам з контрагентами контрагентів позивача, які на думку перевіряючих можливо могли/мали мати місце. Такі посилання в обґрунтування висновків акту перевірки є неправомірними та побудовані лише на припущеннях.

Позивач зазначив, що окреме його обурення викликають висновки ГУ ДФС України щодо того, що наявність у підприємства відповідного кваліфікованого персоналу, роботи та послуги придбані в даних постачальників фактично виконувалися самими робітниками ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА , тим більш у ході перевірки інженером було надано щоденний звіт технічного контролю комплексу (ПВ-№В). Такий висновок був здійснений не зважаючи на пояснення позивача яким шляхом виконуються роботи з технічного контролю вимірювальних комплексів ФЛОУТЕК-ТМ за допомогою модемного зв'язку.

ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА є добросовісним платником податків, сумлінно веде господарську діяльність, бухгалтерській облік, виконує податкові зобов'язання в повному обсязі у чіткій відповідності із законодавством.

Представник ГУ ДФС подав до суду відзив на позовну заяву (т.9 а.с.109-126), в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив, що згідно з актом перевірки позивача перевіряючими було встановлено завищення витрат за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року на суму 2532820,82грн. по контрагентам ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ; ТОВ СОЛЮШН ІНВЕСТ СТАР ; ТОВ АЙТКОМ ; ТОВ ЕКСПО-ПАСАЖ , ТОВ ПАРУС-2014 , ТОВ ТЕХНОМАШ ; ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2000 .

Перевіряючі дослідивши надані первинні документи встановили невідповідність кількості об'єктів обслуговування з кількістю в актах виконаних робіт, а також те, що в деяких актах була відсутня адреса об'єктів, на яких здійснювалися обслуговування. До перевірки були надані акти виконаних робіт, в яких відсутні назва, серійні номери котлів, насосів, регуляторів тиску, датчиків реле та інших приладів, що не дає змогу ідентифікувати, саме який прилад проходив технічне обслуговування (ремонт, монтаж, налагодження та інше).

Також представник відповідача у відзиві зазначив, що відповідно до інформаційної бази даних Податковий блок Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів було встановлено розбіжності між даними позивача та ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД , відносно якого були складені акти ДПІ у Приморському районі міста ОСОБА_6.

Відповідно до ст.83 ПКУ для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація. В ході перевірки перевіряючими враховано інформаційні данні АІС Податковий Блок , дані отриманої податкової інформації (листи, акти інших ДФС та ін.), Архіву електронної звітності ,Єдиного реєстру податкових накладних.

По контрагентам ТОВ СОЛЮШН ІНВЕСТ СТАР ; ТОВ АЙТКОМ ; ТОВ ЕКСПО-ПАСАЖ , ТОВ ПАРУС-2014 , ТОВ ТЕХНОМАШ ; ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2000 була врахована така податкова інформація.

Також згідно з актом перевірки було встановлено завищення витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року на 5487669грн. по контрагентам ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ; ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2000 ; ТОВ АДІСА ; ТОВ ТЕХІНФО ; ТОВ ЕНЕРГОБУД КАРГО ; ТОВ СІТІПРАЙС ; ТОВ ОСОБА_2 з урахуванням наявної податкової інформації.

По взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; ОСОБА_6 в актах виконаних робіт була встановлена невідповідність кількості об'єктів обслуговування в додатках до актів з кількістю об'єктів, зазначених в актах. Крім того в актах виконаних робіт також відсутні назви, серійні номери котлів, насосів, регуляторів тиску, датчиків реле та інших приладів, що не дає змогу ідентифікувати, саме який прилад проходив технічне обслуговування.

По взаємовідносинам з вищезазначеними суб'єктами господарювання - юридичними особами встановлено відповідно завищення податкового кредиту на суму 1000790,59грн.

Представник відповідача вважав прийняті податкові повідомлення - рішення правомірними, прийнятими у відповідності до вимог законодавства та просив відмовити у задоволенні позову.

Провадження по справі відкрите ухвалою суду від 17.11.2017 року, розпочате підготовче провадження, витребувані докази по справі. Відповідач докази не надав.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду 12.12.2017 року.

Ухвалою суду від 12.12.2017 року за клопотанням представника відповідача з причин необхідності ознайомлення з доказами наданими до суду позивачем оголошена перерва з призначенням судового засідання на 22.12.2017 року.

15.12.2017 набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, згідно з яким КАС України викладений в новій редакції.

У відповідності до п.п.10 п.1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 22.12.2017 року судом вирішено розгляд справи, провадження по якій відкрите ухвалою суду від 17.11.2017 року, здійснити за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 10.00год 15.01.2018 року.

Ухвалою суду від 15.01.2018 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду до судового розгляду по суті 29.01.2018 року. Справа розглянута у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА зареєстровано 10.12.1998 року. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 14.12.1998 року, є платником ПДВ (т.1 а.с.40-56).

10.04.2017 року ГУ ДФС прийнятий наказ №1021 Про проведення документальної планової перевірки ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА , код ЄДРПОУ 30248658 згідно з яким вирішено провести документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, тривалістю 10 робочих днів з 26.04.2017 року (т.1 а.с.57). Термін перевірки продовжений наказом №1422 від 13.05.2017 року (т.1 а.с.58).

З 26.04.2017 року по 13.05.2017 року ГУ ДФС проведено перевірку позивача, за результатами якої складений ОСОБА_1 №451/15-32-14-03/30248658 від 26.05.2017 року Про результати документальної виїзної планової перевірки ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА , код ЄДРПОУ 30248658 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року (т.1 а.с.59-253, т.ю2 а.с.1-13).

Позивач подав заперечення на ОСОБА_1 перевірки, які не прийняті до уваги відповідачем (т.2 а.с.14-43)

На підставі ОСОБА_1 перевірки №451/15-32-14-03/30248658 від 26.05.2017 року контролюючим органом прийняти податкові повідомлення - рішення від 16.06.2017 року №0014681403 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1188813,00грн. (податкове зобов'язання 951 050,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 237 763,00 гри.); №0014691403 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1687132,00грн. (податкове зобов'язання 1 443 688 грн штрафні санкції 243 444 грн.) (т.2 а.с.44-46).

Позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.06.2017 року в адміністративному порядку, але рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 21.08.2017 року скарга залишена без задоволення (т.2 а.с.47-58).

Суд вважає, що вказані податкові повідомлення рішення не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягають скасуванню. При цьому суд виходить з наступного.

У висновках ОСОБА_1 перевірки №451/15-32-14-03/30248658 від 26.05.2017 року щодо підстав прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1 ст. 139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1443688,00грн. та п.198.3, п.198.5 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижений податок на додану вартість на суму 1000790,59грн.

Пунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 134 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: - зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); -збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: -збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Ні у висновку ОСОБА_1 перевірки, ні у оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях при посиланні на порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1 ст. 139 ПКУ не зазначено у якій редакції контролюючим органом застосовані вказані норми.

Виходячи зі змісту ОСОБА_1 перевірки вказані норми застосовані в редакції до 01.01.2015 року по господарським відносинам позивача з контрагентами до 01.01.2015 року.

Пунктом 138.2 ст.138 ПКУ у зазначеній редакції було встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 ст.193 ПКУ щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: - в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.196.1.7 п.196.1 ст.196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; - в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.197.1.28 п.197.1 ст.197цього Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст.197 цього Кодексу); - в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; - в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки було встановлено завищення витрат за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року на суму 2532820,82грн. по сьомі контрагентам ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ; ТОВ СОЛЮШН ІНВЕСТ СТАР ; ТОВ АЙТКОМ ; ТОВ ЕКСПО-ПАСАЖ , ТОВ ПАРУС-2014 , ТОВ ТЕХНОМАШ ; ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2000 , а також завищення витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року на 5487669грн. по контрагентам ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ; ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2000 ; ТОВ АДІСА ; ТОВ ТЕХІНФО ; ТОВ ЕНЕРГОБУД КАРГО ; ТОВ СІТІПРАЙС ; ТОВ ОСОБА_2 , а також ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; ОСОБА_6

Відповідно по вищезазначеним контрагентам позивача суб'єктам господарювання - юридичним особам згідно з ОСОБА_1 перевірки встановлено завищення податкового кредиту на 1000790,59грн. за рахунок включення податкових накладних, виданих постачальниками, у зв'язку з не підтвердженням об'єкта оподаткування у продавця в ході документальних перевірок по ланцюгу постачання товарів (послуг).

За результатами дослідження перевіряючими наданих до перевірки документів в ОСОБА_1 перевірки щодо кожного контрагента зазначено, що господарськи операції відображені у бухгалтерському обліку позивача за відповідний період по рахунку №631; включено до собівартості відповідними бухгалтерськими проводками; розрахунки здійснені на підставі виставлених рахунків, платіжних доручень, оригінали яких надані в ході перевірки. Також в ОСОБА_1 перевірки не заперечується, що суму ПДВ по податковим накладним включено до податкового кредиту відповідного періоду, податкові накладні пройшли реєстрацію в ЄРПН та сума податкового кредиту відповідає податковій декларації з ПДВ за відповідний період та відповідає бухгалтерському обліку.

ОСОБА_1 перевірки встановлено, що перевіряючи фактично не встановили дефектності первинних документів, які були надані перевіряючим на підтвердження господарських операцій та відповідно достовірності даних бухгалтерського обліку, їх невідповідності вимогам законодавства щодо первинних документів, за виключенням деяких актів виконаних робіт по господарським операціям позивача з ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ, та з ФОП, які на думку перевіряючих мають невідповідність кількості об'єктів обслуговування з кількістю об'єктів виконаних робіт.

Судом встановлено, що не заперечується в ОСОБА_1 перевірки, що позивачем були укладені договори з ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ від 22.07.2014 року №21, від 05.01.2015 року №1, від 29.05.2014 року №11, від 28.07.2014 року №12, від 26.09.2014 року №13,від 17.11.2014 року №15, від 05.01.2015 року №2, від 05.02.2015 року №3, від 16.03.2015 року №4, від 05.05.2015 року №6, які відповідають вимогам законодавства.

Згідно наданих копій первинних документів умови вказаних договорів виконані сторонами у повному обсязі.

ОСОБА_9 виконаних робіт та додатків до них суд вважає доведеними доводи позивача, що перевіряючими ототожнено кількість найменувань об'єктів (кому надані послуги) із кількістю самих об'єктів, на яких субпідрядник ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ за замовленням ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА виконував роботи з технічного контролю роботи вимірювальних комплексів Флоутек-ТМ за допомогою модемного зв'язку.

Аналогічні невідповідності в актах виконаних робіт зазначені в ОСОБА_9 перевірки щодо взаємовідносин позивача з фізичними особами-підприємцями. Фактично відповідачем не доведено в ОСОБА_9 перевірки наявність порушень щодо виконання робіт на конкретних об'єктах з їх технічного обслуговування та в наданому до суду відзиві не спростовані доводи позивача, в відзиві лише наводиться зміст акту перевірки. Будь-яких інших порушень щодо відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій позивача з фізичними особами-підприємцями в ОСОБА_9 перевірки не зазначено, а твердження в ОСОБА_9 перевірки про неможливість підтвердження господарських операцій не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі Порядок №727), згідно із п. 5 розділу ІІ якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Наданими документами щодо виконання умов договорів спростовуються твердження перевіряючих в ОСОБА_9 перевірки щодо виконання робіт ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ згідно актів виконаних робіт в один день двічі на одному об'єкті ті ж самі технічні роботи, наприклад акти виконаних робіт від 31.08.2015 року №9 та №10 на суму 6342,86 грн. з за адресою: Одеська обл. м. Ананьев, Ананьївська РДА загальноосвітня школа 1-3 ступеню - технічний контроль повірки похибки контрольно-вимірювальних приладів.

Вказані роботи виконувались ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ згідно укладених позивачем різних договорів № 319 від 17.08.2015 року, № 320 від 17.08.2015 року, укладених з Відділом освіти Ананьївської РДА, щодо двох різних вузлів обліку газу, що підтверджується вказаними договорами та актами прийому робіт (т.2 а.с.181-194).

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що є неспроможним твердження контролюючого органу в ОСОБА_9 перевірки про недостовірність інформації у первинних документах з посиланням на те, що в актах виконаних робіт відсутні назва, серійні номери котлів, насосів, регуляторів тиску, датчиків реле та інших приладів, що не дозволяє ідентифікувати, саме який прилад проходив технічне обслуговування (ремонт, монтаж, налагодження і т.д..). Вказана інформація відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, не є обов'язковою для ведення первинної документації в бухгалтерському обліку.

Також неспроможними, бездоказовими є твердження перевіряючих в ОСОБА_9 перевірки, що роботи та послуги придбані у постачальників фактично виконувалися самими робітниками ПП ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА . У порушення вимог Порядок №727 ОСОБА_9 перевірки не містить жодного доказу в підтвердження та обґрунтування вказаного твердження перевіряючих.

В акті перевірки досліджені укладені позивачем договори з іншими контрагентами позивача, а також первинні документи, які складені під час здійснення господарських операцій, з ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ; ТОВ СОЛЮШН ІНВЕСТ СТАР ; ТОВ АЙТКОМ ; ТОВ ЕКСПО-ПАСАЖ , ТОВ ПАРУС-2014 , ТОВ ТЕХНОМАШ ; ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2000 , ТОВ АДІСА ; ТОВ ТЕХІНФО ; ТОВ ЕНЕРГОБУД КАРГО ; ТОВ СІТІПРАЙС ; ТОВ ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що фактично висновки перевіряючих про наявність порушень зі сторони позивача ґрунтуються на актах, складених відносно контрагентів позивача, податкової інформації відносно цих контрагентів, яка наявна в базах контролюючих органів.

Зокрема, щодо господарських взаємовідносин з ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ перевіряючи посилаються на акти перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.07.2015 року Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Будкомплект 2000 за період вересень, грудень 2014 року та від 18.05.2015 року Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ Будкомплект 2000 щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за звітні податкові періоди жовтень-грудень 2014 року.

Таким чином, вищезазначені акти стосуються не господарських взаємовідносин ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ з позивачем, а його контрагента ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ з ТОВ Будкомплект 2000 . Будь-яких доказів участі позивача у ланцюгу господарських відносин з метою неправомірного формування витрат, податкового кредиту ОСОБА_9 перевірки не містить.

Крім того, в ОСОБА_9 перевірки №451/15-32-14-03/30248658 від 26.05.2017 року відносно позивача зазначено, що актами ДПІ від 30.11.2015 року та від 04.12.2015 року встановлена відсутність ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ за місцезнаходженням. Проте вказані обставини жодним чином не стосуються взаємовідносин позивача з ВКФ ПРОЕКТГІДРОБУД ТОВ, з яким господарські операцій здійснювались в 2014 році та першому півріччі 2015 року, тобто в інший період.

Висновки перевіряючих про порушення позивачем податкового законодавства з контрагентами ТОВ СОЛЮШН ІНВЕСТ СТАР , ТОВ АЙТКОМ , ТОВ ЕКСПО-ПАСАЖ , ТОВ ПАРУС-2014 ґрунтуються на актах про неможливість проведення зустрічної звірки, а саме відповідно: - від 14.04.2014 року ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ СОЛЮШН ІНВЕСТ СТАР з контрагентами за період з 01.12.2013 року по 28.02.2014 року ; - від 10.07.2014 року ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АЙТКОМ з питань підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року ; - від 03.07.2014 року ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ЕКСПО-ПАСАЖ з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 року ; - від 08.08.2014 року ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві №1829/26-59-22-12/38926681 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ПАРУС - 2014 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 року по 31.05.2014 року . В акті перевірки відносно позивача наведені дані вказаних актів про неможливість проведення зустрічної звірки, які містять висновки про порушення податкового законодавства контрагентами позивача.

Відповідачем надані копії вказаних акті, на які містить посилання акт перевірки відносно позивача (т.9 а.с.234-245, т.10 а.с.1-28,42-73,107-117).

Суд вважає, що відомості вказаних актів не можуть бути взяти до уваги як таки що є неналежними доказами, оскільки складені в порушення вимог законодавства. При цьому суд виходить з наступного.

Проведення зустрічних звірок органами державної податкової служби регламентовано п.73.5 ст.75 ПК України, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 року № 1232 (в редакції на час складання актів ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві), Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими наказом ДПА від 22.04.2011р. № 236 (далі Методичні рекомендації №236), які діяли на час складання вищезазначених актів ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві, та які втратили чинність згідно з наказом ДФС України №511 від 17.07.2015 року.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п.4.4 Методичних рекомендацій №236 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає ОСОБА_9 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3). Відповідно до затвердженої форми вказаного ОСОБА_9 в ньому може відображатися інформація, яка наявна в даних ДПС про податкову звітність, дані раніше проведених перевірок, звірок, що мають (можуть мати) відношення до питань, наведених у запиті на проведення зустрічної звірки, інша наявна інформація.

Таким чином, згідно вищезазначених положень законодавства в ОСОБА_9 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання не можуть бути органами податкової служби зроблені висновки про будь-які порушення суб'єкта господарювання.

Між тим, зокрема, в акті від 10.07.2014 року ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АЙТКОМ з питань підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року зазначено про те, що перевіркою встановлено порушення вимог ст.187,198,201ПКУ, задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за звітний період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року підлягають зменшенню до 0,00грн. (т.10а.с.28); в акті від 14.04.2014 року ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ СОЛЮШН ІНВЕСТ СТАР з контрагентами за період з 01.12.2013 року по 28.02.2014 року зазначено у висновку, що перевіркою встановлено порушення вимог ст.ст.22,138,184,185,198,201 ПКУ, що призвело до завищення податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту в період з 01.12.2013 року по 28.02.2014 року т.10 а.с.73).

При цьому посилання на акт від 08.08.2014 року ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ПАРУС - 2014 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 року по 31.05.2014 року взагалі є неправомірним, оскільки згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень 08.04.2015 року набрала законної сили постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2015 року по справі 826/12122/14, якою визнані протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві зі складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ПАРУС - 2014 (код ЄДРПОУ 38926681); визнані протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві щодо внесення до бази даних Податковий блок інформації на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ПАРУС - 2014 (код ЄДРПОУ 38926681) №1829/26-59-22-12/38926681 від 08.08.2014 року та зобов'язано вилучити вказану інформацію з баз органів державної податкової служби.

Висновки перевіряючих про порушення позивачем податкового законодавства з контрагентами ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2000 , ТОВ АДІСА , ТОВ ТЕХІНФО , ТОВ ЕНЕРГОБУД КАРГО ; ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ ОСОБА_2 ґрунтуються лише на податковій інформації наявній в базі податкових органів щодо контрагентів позивача, а саме щодо незнаходження їх за місцем податкової адреси, подання ними звітності, наявності основних засобів, ланцюга контрагентів.

У наданих до суду узагальнених податкових інформаціях також контролюючими органами зроблені висновки про порушення податкового законодавства платниками податків без проведення перевірки в установленому законом порядку їх господарської діяльності, що не відповідає вимогам ПКУ, Порядку №727.

При цьому в ОСОБА_9 перевірки відносно позивача не заперечується наявність у нього первинних документів щодо господарських операцій та відображення їх в бухгалтерському обліку, використання придбаних товарів (послуг) у господарській діяльності.

Так, позивач у ТОВ АДІСА придбав згідно з видатковою накладною від 16.02.2016 року насос Wilo IPL 40/150-3/2, відобразив вказану операцію в бухгалтерському обліку, що не заперечується в ОСОБА_9 перевірки, але перевіряючи використовуючи податкову інформацію відносно ТОВ АДІСА зазначають, що перевіркою ланцюга постачання даного товару не можливо встановити його походження, та на підставі цього зазначають про завищення позивачем витрат не податкового кредиту за вказаною господарською операцією.

У контрагента ПП ТЕХІНФО позивач придбав згідно з видатковою накладною від 25.09.2015 року теплообчислювач Supercal, відобразив вказану операцію в бухгалтерському обліку, що не заперечується в ОСОБА_9 перевірки, але перевіряючи використовуючи податкову інформацію відносно ПП ТЕХІНФО щодо його взаємовідносин з іншими контрагентами зазначають, про неможливість підтвердження поставки товару від постачальника. Проте в ОСОБА_9 перевірки не наведено жодного доказу що таке постачання товару не відбулось.

Також контролюючим органом в ОСОБА_9 перевірки не наведено жодного належного доказу щодо не здійснення позивачем господарських операцій, які відображені ним на підстави первинних документів в бухгалтерському обліку, щодо придбання у ТОВ ЕНЕРГОБУД КАРГО згідно з видатковою накладною від 29.07.2016 року №746 товару (кран газовий, рукоятка крана, трубка газова та ін.) на суму 8995,49грн., придбання у ТОВ СІТІПРАЙС згідно з видатковою накладною від 31.08.2015 року блоку автоматичного управління Альфа БАУ-ТП-1 та Фотодатчика ФДА на суму 34639,99грн.; придбання у ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2000 згідно з видатковими накладними, ТТН товару та послуг на підставі договорів від 24.09.2014 року №14,26.02.2015 року №5, від 01.11.2014 року №22; придбання у ТОВ ОСОБА_2 згідно видаткових накладних, ТТН товару на підставі укладеного договору поставки від 21.08.2015 року №413.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно. Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В акті перевірки зазначено про дослідження договорів позивача з контрагентами, податкових та видаткових накладних, платіжних доручень та інших первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, проте зазначаючи про факт податкового порушення законодавства саме позивачем, контролюючий орган посилається на податкову інформацію, що не відповідає вимогам Порядку №727.

Висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки в податкових інформаціях, на які посилаються перевіряючи не наведено жодного порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

Перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, встановлений ст.83 ПКУ, в якому зазначена - податкова інформація.

Статтею 71 ПКУ встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та порядок її отримання контролюючим органом регламентований ст.ст.72,73 ПКУ. Пунктом 72.1 ст.72 визначений перелік джерел інформації, яка використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Згідно з п.71.1.6 ст.72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Статтею 74 ПКУ визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючи органи функцій та завдань.

Таким чином, умовами використання податкової інформації під час перевірок повинно бути те, що вона зібрана відповідно до положень ПКУ та зберігається та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суд вважає, що використані перевіряючими листи - податкова інформація щодо контрагентів позивача виходить за поняття отриманої та опрацьованої інформації, оскільки вказані листи окрім наявної, опрацьованої та систематизованої інформації відносно суб'єкта господарювання, яка наявна в інформаційних базах податкового органу, містять висновки посадової особи, яка складала вказані листи, про безтоварність, нереальність господарських операцій суб'єкта господарювання відносно якого складався лист - інформація, про порушення ним податкового законодавства. При цьому згідно з ОСОБА_9 перевірки відносно позивача в листах - податковій інформації відносно деяких контрагентів позивача зазначено, що вони не знаходяться за податковою адресою, не надали документи на запити податкового органу, тобто вказані висновки в листах про безтоварність господарських операцій та порушення податкового законодавства контрагентами позивача зроблені без дослідження первинної документації цих контрагентів, що не відповідає вимогам ПКУ, Порядку №727, оскільки висновки щодо порушення податкового законодавства суб'єктом господарювання можуть міститься лише в актах перевірки такого суб'єкта, яка здійснюється на підставі, встановленої законом, та обов'язково на підставі первинної документації суб'єкта господарювання. Жодних первинних документів позивача, які підтверджують факт порушення, не зазначено в акті перевірки.

Саме для виключення безпідставного використання податкової інформації у висновках відповідного суб'єкта господарювання, якій перевіряється, в ПКУ були внесені зміни Законом від 17.07.2015 року та п.86.7 ст.86 ПКУ був доповнений абзацом, згідно з яким контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст.60 цього Кодексу.

Вказані зміни в ПКУ є логічно - послідовними з точки зору того, що лише у встановленому законом порядку обставини можуть бути взяті до уваги та на них можна посилатися як на належні докази контролюючому органу при викладенні висновків акту перевірки відносно суб'єкта господарювання.

Вказані вимоги не дотримані відповідачем також по дослідженню господарських взаємовідносин позивача з ТОВ ТЕХНОМАШ . Перевіряючи в ОСОБА_9 перевірки в обґрунтування висновків щодо порушення податкового законодавства позивачем посилаються на акт від 01.12.2014 року №1474/04-16-22-02/32433495 Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Технологічні системи і машини (код ЄДРПОУ 32433495) з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ ГЕО-ЛЕНД ЛІМІТЕД за липень, серпень 2014 року та не зазначають про прийняття податкових повідомлень - рішень на підставі вказаного акту, причетності до вказаних порушень позивача.

Але посилання на вказаний акт перевірки є неправомірним, оскільки згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №804/7644/15 постановою від 06.08.2015 року, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції 15.12.2015 року, задоволений позов ТОВ Технологічні системи і машини , скасовані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки від 01.12.2014 року №1474/04-16-22-02/32433495 Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області.

Суд вважає, що надані до позову первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки ОСОБА_9 перевірки про наявність порушень податкового законодавства щодо завищення витрат та податкового кредиту.

При цьому суд враховує, що статтею 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач, якій є суб'єктом владних повноважень не зазначив в запереченнях на позов, в судовому засіданні жодного доказу щодо недостовірності цих обставин, а також про обізнаність позивача про будь які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень позивача. Таких доказів не містить і ОСОБА_9 перевірки відносно позивача.

Суд вважає, що саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства, по господарським операціям щодо формування валових витрат та податкового кредиту не допустив.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив щодо зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ: Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 43139,44грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА (65017 м. Одеса, вул. Транспортна,5А, код ЄДРПОУ 30248658) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044 м. Одеса, вул. Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.06.2017 року №0014681403 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1188813,00 грн (податкове зобов'язання 951 050,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 237 763,00 гри.); №0014691403 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1687132,00 грн (податкове зобов'язання 1 443 688 грн штрафні санкції 243 444 грн).

Стягнути з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА судові витрати у сумі 43139,44 грн (сорок три тисячі сто тридцять дев'ять грн 44 коп).

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст.293,295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.