Постанова

від 25.01.2018 по справі 819/3419/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/10405/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В.. ОСОБА_1;

за участю секретаря судового засідання - Торкот Д. О.;

представників апелянта - ОСОБА_2, ОСОБА_3;

представника третьої особи - ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк в місті Житомирі на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі № 819/3419/15 (головуючий суддя - Осташ А. В., м. Тернопіль, повний текст ухвали складено та підписано 28 вересня 2017 року) за адміністративним позовом ОСОБА_5 до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації об'єднань громадян ОСОБА_6 міського управління юстиції треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк в місті Житомирі, товариство з додатковою відповідальністю ЖЛ , закрите акціонерне товариство Житомирські ласощі про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій та записів про них,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року ОСОБА_5 пред'явила позов до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, легалізації об'єднань громадян ОСОБА_6 міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій та записів про них у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо внесення до реєстру запису про рішення учасників Закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі (код за ЄДРПОУ 00382071) про його реорганізацію шляхом злиття; про визнання протиправною та скасування державної реєстрації Товариства з додатковою відповідальністю ЖЛ (код за ЄДРПОУ 37546647), утвореного внаслідок злиття ЗАТ Житомирські ласощі та Товариства з обмеженою відповідальністю Будстайл-ХХІ (код за ЄДРПОУ36676688); про визнання протиправною та скасування припинення ЗАТ Житомирські ласощі внаслідок реорганізації шляхом злиття; скасування усіх наступних реєстраційних дій щодо ТДВ ЖЛ після його державної реєстрації.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року позовні вимоги було задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року апеляційні скарги товариства з додатковою відповідальністю ЖЛ , ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України залишено без задоволення. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року змінено в частині мотивів задоволення позову, вилучено з тексту постанови абзац Суд також бере до уваги доводи позивача про те, що позачергові загальні збори ЗАТ Житомирські ласощі 20 листопада 2011 року були проведені за відсутності кворуму, оскільки в зборах не брала участь компанія Дельта Кепітал СА яка на момент проведення зборів володіла більш ніж 60 відсотками акцій ЗАТ Житомирські ласощі , що підтверджується матеріалами справи, та в частині способу захисту порушеного права у резолютивній частині постанови змінено слова скасувати словами зобов'язати реєстраційну службу ОСОБА_6 міського управління юстиції скасувати . В решті постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2016 року касаційні скарги товариства з додатковою відповідальністю ЖЛ , публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (АТ Укрексімбанк ) в особі філії АТ Укрексімбанк в м. Житомирі, ОСОБА_7 відхилено, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 24 жовтня 2016 року заяву публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян ОСОБА_6 міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій та записів про них повернуто заявнику.

04 серпня 2017 року публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк в місті Житомирі (далі - ПАТ Державний експортно-імпортний банк України ) звернулося в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 міського управління юстиції Житомирської області в особі Реєстраційної служби про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій та записів.

В обґрунтування поданої заяви зазначено про необхідність винесення судом додаткового рішення по справі, яким необхідно призначити ліквідаційну комісію, голову ліквідаційної комісії Товариства з додатковою відповідальністю ЖЛ та встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до ТДВ ЖЛ . Також вказано, що винесення такого додаткового рішення зумовлено неможливістю ПАТ Державний експортно-імпортний банк України задовольнити свої вимоги як кредитора ТДВ ЖЛ , а згідно норм цивільного законодавства такі повинні бути задоволенні боржником за рахунок його активів у разі його припинення. Окрім того, заявник покликається на вимоги норми ст. ст.104, 110 ЦК України, які передбачають порядок припинення юридичної особи, в тому числі ліквідації юридичної особи за рішенням суду через допущені при її створенні порушень, які не можна усунути. Заявник звертає увагу на положення ст. 105 ЦК України, яка передбачає, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначає комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. З огляду на наявність у ТДВ ЖЛ прав та обов'язків, які останнє набуло за час своєї діяльності, такі повинні бути виконаними перед кредиторами в порядку, визначеному законодавством.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про винесення додаткового рішення у справі №819/3419/15 відмовлено.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, заявником - публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ в м. Житомирі, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу ти прийняти нову, якою призначити ліквідаційну комісію, голову ліквідаційної комісії товариства з додатковою відповідальністю ЖЛ та встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до товариства з додатковою відповідальністю ЖЛ .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що ухвалу суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норма матеріального та процесуального права. Також зазначено, що судом при винесенні постанови від 23.11.2015 року по даній справі не вирішено питання щодо створення ліквідаційної комісії у зв'язку з прийнятим рішенням про припинення ТДВ ЖЛ та не встановлено порядок і строк звернення кредиторами своїх вимог, що позбавляє ПАТ Державний експортно-імпортний банк України як кредитора юридичної особи (ТДВ ЖЛ ) на захист своїх прав шляхом пред'явлення відповідних вимог та погашення таких за рахунок грошових коштів та майно ТДВ ЖЛ , тобто судом було вирішення питання про право (припинення ТДВ ЖЛ ) та не визначено способу виконання судового рішення.

Представники апелянта - публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ в м. Житомирі, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримали та просять таку задовольнити.

Представник третьої особи - закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі , у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в її задоволенні.

Інші особи, у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта та представника третьої особи, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , в редакції статті, яка діяла на момент винесення постанови, передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Норми, визначені у ч.ч. 3-6 ст. 105 ЦК України передбачають, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Тобто, у випадку прийняття судом рішення про припинення товариства, суд повинен виконати вказані вище вимоги Закону, призначити комісію з припинення юридичної особи, визначити порядок та строки припинення юридичної особи та встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що в даній справі розглядались позовні вимоги про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій та записів про них у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі (код за ЄДРПОУ 00382071), щодо товариства з додатковою відповідальністю ЖЛ (код за ЄДРПОУ 37546647).

Вказані вимоги не були вимогами про визнання недійсним створення ТДВ ЖЛ чи скасування установчих документів вказаного товариства, також не ставилось питання про припинення ТДВ ЖЛ . В даному випадку позивач ставив вимоги до посадових осіб органів державної влади щодо прийняття та вчинення ними рішень, які не ґрунтувались на вимогах закону, яким вони повинні керуватись.

З аналізу статті 104 Цивільного кодексу України, вбачається, що частина перша цієї статті визначає підстави для припинення внаслідок вільного волевиявлення учасників (реорганізація), а також внаслідок ліквідації, що може і не бути пов'язана з волевиявленням самої юридичної особи.

Стаття 110 Цивільного кодексу України (у редакції на дату винесення постанови від 23.11.2015 р.) визначає вичерпний перелік підстав для ліквідації юридичної особи, такі як: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції наголошує, що провадження у справі № 819/3419/15 було відкрито не за позовом учасника ТДВ ЖЛ та не за позовом органу державної влади, предметом розгляду такої справи не була ліквідація юридичної особи ТДВ ЖЛ , а визнання протиправними дій державного реєстратора з внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та, відповідно, скасування таких реєстраційних дій та записів про них, предметом розгляду справи були дії та акти саме державного реєстратора, тобто встановлювалась неправомірність дій та записів державного органу у процесі реєстрації юридичної особи. Порушення державного реєстратора норм законодавства, що визначають порядок здійснення державної реєстрації юридичних осіб, було достатнім для визнання його дій з внесення реєстраційних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців неправомірними та скасування таких записів.

Таким чином, суд при винесенні постанови від 23 листопада 2015 року не приймав рішення про ліквідацію ТДВ ЖЛ , не визнавав недійсною державну реєстрацію такої та не визнавав недійсними установчі документи юридичної особи.

Відповідно до п. 12 Постанови №13 Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів не є корпоративними спори про визнання недійсними установчих документів господарського товариства та припинення юридичної особи, які порушуються за позовами органів Державної податкової служби України та інших суб'єктів владних повноважень, що здійснюють контроль за діяльністю товариства, а також органів, що здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб.

Отже, суд при вирішенні справи та винесенні постанови від 23 листопада 2015 року не розглядав ні корпоративний спір, ні спір про припинення юридичної особи, а ні спір про визнання установчих документів юридичної особи недійсними.

Стосовно позиції заявника, що після скасування судом реєстраційних дій та записів про юридичну особу фактично відбулось її припинення, то суд не бере такі доводи до уваги з огляду на наявність встановлених іншими судовими інстанціями обставин недійсності документів, які були підставами для внесення до системи Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ТДВ ЖЛ .

Так, в матеріалах справи наявні судові рішення по справі № 906/1783/15, а саме рішення господарського суду Житомирської області від 15 січня 2016 року, яким визнано недійсними рішення, прийняті позачерговими загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі , які оформлені протоколом № 31 від 20 листопада 2010 року.

Вказаним рішенням підтверджено протиправність прийнятих рішень зборами акціонерів закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі , відсутність кворуму при прийнятті рішень акціонерами, які слугували підставою для внесення в Єдиний реєстр дій державними реєстраторами, а саме щодо припинення закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі юридичної особи в результаті реорганізації та всіх послідовних за нею дій.

Вказане рішення господарського суду залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 року по справі № 906/1783/15, такої ж позиції притримався і Вищий господарський суд України в постанові від 04.04.2016 року у вказаній справі.

Суд також бере до уваги рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2016 року у справі № 906/549/16, якими зобов'язано Департамент реєстрації ОСОБА_6 міської ради скасувати запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.12.2010 року № 13051050017001658 про державну реєстрацію змін до установчих документів закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі , зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; та визнано недійсними рішення, прийняті позачерговими загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі , які оформлені протоколом № 32 від 12.03.2011 року. Рівненський апеляційний господарський суд постановою від 29.09.2016 року по справі № 906/549/16 залишив вказане рішення без змін.

Визнання недійсним рішення, прийнятого позачерговими загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі , які оформлені протоколом № 32 від 12.03.2011р. є визнання недійсним підстави для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів від 15.03.2011 №13051340000008407 про державну реєстрацію товариства з додатковою відповідальністю ЖЛ шляхом злиття закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі та товариства з обмеженою відповідальністю Будстайл ХХІ , та від 05.05.2011 №13051120022001658 про державну реєстрацію припинення закритого акціонерного товариства Житомирські ласощі в результаті злиття, які просить позивач відновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Окрім того, встановлено, що господарськими судами по справі №906/594/16 визнано всі установчі рішення ТДВ ЖЛ недійсними, що відповідно означає про недійсність таких рішень з моменту їх прийняття.

Суд також не приймає до уваги посилання заявника на положення ст.38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як підставу для винесення судом додаткового рішення про призначення ліквідаційної комісії, голови ліквідаційної комісії та встановлення порядку і строку заявлення кредиторських вимог, оскільки судом не постановлялось рішення про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи і, відповідно, щодо припинення юридичної особи. Предметом судового розгляду була оцінка правомірності вчинених дій суб'єктом владних повноважень, а не припинення юридичної особи в порядку визначеному ч.2 ст.38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (в редакції чинній на час прийняття рішення).

Крім того, з урахуванням вимог заяви про ухвалення додаткового рішення слід констатувати, що повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч.2 цієї норми у разі задоволення адміністративного позову суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.

У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.

За таких обставин, адміністративний суд не вправі самостійно, своїм рішенням, призначати ліквідаційну комісію, голову ліквідаційної комісії та встановлювати порядок і строк заявлення кредиторських вимог до юридичної особи.

Окрім того, пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №7 Про судове рішення в адміністративній справі (далі постанова Пленуму ВАСУ №7) роз'яснено, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги. Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (п.10 постанови Пленуму ВАСУ №7).

Винесена постанова суду від 23 листопада 2015 року (із змінами постанови ЛААС від 03 березня 2016 року) по даній справі повністю відповідає вимогам позиції викладеній у вказаній вище постанові пленуму Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у певних випадках, чіткий перелік яких наведено. З огляду на те, що в постанові від 23 листопада 2015 року суд: 1) постановив рішення стосовно усіх позовних вимог та ухвалив рішення стосовно усіх заявлених клопотань; 2) спосіб виконання рішення охоплюється самими позовними вимогами та їх задоволенням скасувати оскаржувані записи. 03.03.2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд змінював Постанову від 23.11.2015 року в частині способу виконання, а саме: визначення суб'єкту виконання. Отже, спосіб виконання рішення є визначеним; 3) вирішив питання про судові витрати. Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення з призначенням ліквідаційної комісії, голови ліквідаційної комісії ТДВ ЖЛ та встановленням порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог до ТДВ ЖЛ не підлягає задоволенню, оскільки жодним із таких випадків не охоплюється.

Відтак, в даному випадку постанова суду від 23 листопада 2015 року повною мірою відображає вимоги позивача та винесена в спосіб, який передбачає безумовне та повне виконання саме тої резолютивної частини, яка забезпечує права позивача.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк в місті Житомирі - залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення в справі № 819/3419/15 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_8 судді ОСОБА_9 ОСОБА_1 Повне судове рішення складено 30 січня 2018 року.