Постанова

від 30.01.2018 по справі 2а/0470/12238/11

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 Київ К/9901/1165/18 2а/0470/12238/11 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Метабудстандарт на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року (судді: Семененко Я.В., Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі №2а/0470/12238/11 за позовом Приватного підприємства Метабудстандарт до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, за участю третьої особи - Державного підприємства Кривбасшахтозакриття про визнання протиправними та скасування висновків,

у с т а н о в и в :

30.09.2011р. Приватне підприємство Метабудстандарт (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому, з урахуванням уточнень, викладених в заяві від 06.12.2011р., просить визнати протиправними дії відповідача щодо складання актів документальної позапланової невиїзної перевірки та виїзної документальної перевірки №59/231-30644231 від 29.04.2011р. та №148/231-33759808 від 16.11.2011р. та скасувати висновки, наведені в цих актах.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю складення податковим органом актів перевірки, внаслідок чого висновки, до яких дійшов відповідач, підсумовуючи результати перевірок, на думку позивача, є такими, що не мають правового підґрунтя.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 27 березня 2012 року позов задовольнив, з посиланням на неправомірні дії податкового органу щодо складання вище зазначених актів перевірок та відповідних висновків щодо порушення позивачем п.п.7.4.1. п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. №168/97 (в редакції на час винесення актів) та недодержання вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі - ЦК України) під час здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволені позову.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем та погоджений судом першої інстанції спосіб відновлення порушеного права не узгоджується з нормами п.1 ч.4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. №2747-IV (далі - КАС України в редакції, чинній на час спірних правовідносин). Невірно обраний спосіб судового захисту є підставою для відмови у позові.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом 29.04.2011р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача в частині проведення господарських операцій з Виробничим кооперативом Профтехобразованіє (далі - Кооператив) у період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт №59/231-30644231 від 29.04.2011р. Висновком зазначеного акту викладено позицію щодо нікчемності правочинів між позивачем та Кооперативом.

16.11.2011р. податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань у період з 01.04.2008р. по 30.06.2011р., за результатами якої складено акт №148/231-33759808 від 16.11.2011 р. з висновками щодо правомірності віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум вартості придбаних робіт, послуг по взаємовідносинах з Кооперативом, правочини які визначено податковим органом як нікчемні.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року.

Доводами касаційної скарги відповідач визначає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при цьому посилається виключно на невідповідність висновків суду обставинам справи.

У свою чергу, відповідач надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу, вважає її доводи необґрунтованими з огляду на відсутність порушення ним, як суб'єктом владних повноважень, прав позивача.

Переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

За змістом частин першої, другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 86.1 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин, далі - ПК України) передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Подальша реалізація матеріалів перевірки передбачає винесення податкового повідомлення-рішення, яке приймається протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень платника податків - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Таким чином, апеляційний суд дійшов до юридично правильних висновків про те, що позивач, звертаючись до суду, обрав невірний спосіб судового захисту. Дії органу самі по собі не спричиняють жодних правових наслідків, такі наслідки спричиняються рішенням. У даній справі наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Приватного підприємства Метабудстандарт залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі №2а/0470/12238/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Васильєва

С.С.Пасічник